З Днем святого Миколая!

Зимової ночі перед дев'ятнадцятим грудня Святий Миколай опускається на срібній вервечці з неба на землю. Сивобородий, у довгій золотавій киреї, він заходить до кожної хати і кладе дітям у черевички або під подушки свої пречудові небесні гостинці. Правда, збитошникам Святий Миколай дарує хіба що прегарного прутика, бо з неба він бачить кожного з нас і добре знає, хто чемний, а хто й не дуже...

Шану треба заробити

Якось вирядився святий Касіян паном та пішов до Бога на Святого Миколая жалітися. Каже: - Люди Миколая шанують, на його ім'я церкви будують. А про мене й не згадують.

Бог йому й відповідає:

- Без Миколая тут розбиратися негоже. А покличте-но його до мене!

- Немає його на небі,- відповідають ангели. - Пішов на Чорне море людей рятувати.

Пройшов деякий час. Знову Бог Миколая кличе.

- Та немає його, - кажуть ангели. - На Землі людей від пожежі рятує.

І третього разу Святого Миколая не знайшли, бо він козаків із турецької неволі визволяв. Лише вчетверте явився той перед Богом: у старій свитині, мотузком підперезаний, чоботи в болоті.

- Де був так довго? - Бог запитує.

- Допомагав мужикові воза з болота тягнути.

Тоді Бог відповів Касіяну:

- Бач, за що Миколая шанують. Він, як ти, паном не походжає. Отож іди собі геть. Шану заробляти треба.

Напевне тому ми і вшановуємо святого Миколая двічі – 19 грудня та 22 травня, а Касіяна  тільки раз у чотири роки – 29 лютого.