Презентація досвіду роботи

Проектна технологія як форма інтеграції знань

Застосування міжпредметних зв'язків як важливого фактора підвищення ефективності навчання в умовах сільської школи

З досвіду роботи

Народна мудрість каже: у кожного є іскра Божа. З цим твердженням важко не погодитись. Угледіти цю маленьку іскорку, підтримати її вогник і розвинути – завдання сучасного вчителя.

Робота з учнями вимагає від учителя творчості , самовідданої праці. Йдучи назустріч з дітьми (на уроках, чи в позаурочний час), ми повинні нести до них щось нове і цікаве, що розвивало б їхні розумові здібності. Пам’ятаймо: талант в усіх державах коштує дуже дорого.  Ми, вчителі, маємо допомогти дитині самореалізуватися на перших стадіях її розумового розвитку. Головне, якщо вже не допомогти, то бодай і не зашкодити, не заблокувати вихід можливостям дитини.

Як відшукати серед сільських дітей здібних та обдарованих, як розвинути ці здібності й обдарування – це ті питання, які хвилюють мене давно.

Нові соціальні умови життя в Україні й поступове перетворення її на демократичну країну змінили пріоритети  політики і в сфері освіти. Згідно з сучасною стратегією та освітянськими реформами в Україні освіта розглядається як одна із провідних галузей державної політики.

Поряд зі стрімкими змінами в суспільстві зростають загальні проблеми сучасної школи, особливо сільської. Нині в селі відбуваються складні неоднозначні процеси: соціально-економічні, духовні, демографічні. Село перебуває на переломному етапі, його подальший розвиток значною мірою залежить від того, якою тут буде освіта.

Нині ми часто говоримо про те, що школа в селі є чи не єдиним культурним центром – вона в своїй роботі змушена поєднувати інтереси школи (бути освітнім та культурним центром), сільського соціуму та держави.

Проблеми сільської школи пов’язані, передусім, із відсутністю доступу значної кількості сільських учнів до якісної освіти, що визначено Національною доктриною розвитку освіти як основним орієнтиром реформ. Сільські школи, як правило, мають гіршу матеріально-технічну базу, ніж міські. Демографічна ситуація призводить і до зростання малокомплектних шкіл, зменшення наповнюваності класів.

Через невелику кількість дітей у класах багато вчителів сільської школи змушені працювати як вчителі-предметники. Маючи за фахом освіту вчителя математики, я викладаю також фізику та інформатику. Декілька років тому викладала ще і природознавство.  По-перше, це ускладнює роботу, по-друге, - виявляє потребу сільської школи в інтеграції навчання. Проте багатопредметне викладання певною мірою сприяє і встановленню взаємозв’язків між предметами, дає змогу узгодити вимоги, які різні вчителі висувають до дисципліни на уроці, до способів взаємодії учнів у процесі навчальної діяльності, ведення записів у зошитах, оцінювання за єдиними критеріями, краще вивчати індивідуально-особистісні риси школярів.

Невелика наповнюваність класів сприяє також встановленню довірливих відносин між вчителями та учнями, дає змогу краще знати не лише інтереси учнів, а й їхні здібності, нахили. Довірливий стиль взаємовідносин, що створює зручні умови для продуктивної навчальної діяльності в умовах невеликого класу, сприяє розвитку найкращих рис, закладених у людині природою.

Закономірне й неминуче зростання обсягу загальноосвітніх знань, які необхідно засвоїти, потребує вдосконалення організації процесу навчання. Слід розв’язати такі питання, як підвищення ефективності навчального процесу, досягнення високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечення оволодіння ними навичок саморозвитку. Значною мірою цього можна досягти, запровадивши інтегровані уроки.

                Інтеграція від “integration” (латина) – об'єднання в ціле будь-яких окремих частин. Переклад з латини означає “поповнення”, “відновлення”, “об'єднання “ в ціле будь-яких окремих частин (словник іншомовних слів).

     Інтеграція – процес зближення і зв'язку наук, яких відбувається разом з процесом диференціації.

Інтегрований урок як один із шляхів реалізації міжпредметних зв'язків

     Інтегрований урок – це урок вивчення певної теми на основі двох-трьох навчальних дисциплін.

     Мета: об'єднувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми.

     Особливість: дослідження проблеми одного предмета знаходить своє продовження в іншому.

Варіанти проведення інтегрованих уроків:

     Комп'ютерне моделювання якого-небудь процесу і математичний аналіз його із застосуванням персонального комп'ютера;

     Використання або складання програм для лабораторних, контрольних робіт з різних предметів із подальшим їх застосуванням для закріплення теми уроку;

     Метод проектів, який має на меті розкрити тему уроку за допомогою комп'ютерних презентацій, сайтів, брошур, візиток, альбомів, колажів.

Зв'язки між предметами дають можливість:

     посилити мотиваційну діяльність школярів;

     виконати протягом уроку більший обсяг роботи;

     глибше розкрити тему, посилити аргументованість наукових положень;

     уточнити, оновити раніше засвоєний матеріал;

     створити ситуації, які змушують учнів думати, зіставляти, шукати, стимулювати пізнавальний інтерес.

Застосування міжпредметних зв'язків на уроках:

     робить знання учнів свідомими, міцними, системними;

     активізує мислення учнів;

     розвиває інтерес до навчання;

     дозволяє раціонально використовувати час, відведений на вивчення навчального матеріалу;

     істотно зменшує навантаження учнів;

     сприяє розширенню й збагаченню словникового запасу;

     сприяє розвитку інтелекту учнів, нахилів і здібностей, їхньому різнобічному розвитку.

Застосування міжпредметних зв'язків - важливий фактор підвищення ефективності навчання особливо в умовах сільської школи.

Для мене, як вчителя, що викладає декілька предметів, особливо важливим є проведення інтегрованих уроків,  об’єднаних одним сюжетом. Якщо це мені вдається, тоді діти відповідають на мої творчі пропозиції  і урок стає святом, на яке всі чекають. Хотілося б, щоб це свято було щоуроку!

                                 Проектна технологія у виховній роботі     

                     

 Проект "Моє рідне село"             

Вступне слово вчителя

Одним із важливих засобів, які сприяють формуванню основ наукового світогляду учнів в процесі навчання та виховання є краєзнавство. В наш час немає сумніву у великому освітньому і виховному значенні краєзнавства для школи. Краєзнавство пов’язане з різними предметами на уроках і в позаурочний час, та найчастіше з географією. У нього географія – це «старша сестра». Краєзнавство можна назвати «малою географією». Воно складається з всебічного, локального і комплексного вивчення людиною свого місця проживання як частини поверхні земної кулі.

Суть краєзнавства полягає в докладному і всебічному вивченні своєї місцевості, у виявленні її індивідуальних особливостей, природи, господарства, населення тощо.

В світлі цього всяку ділянку землі можна вивчати з краєзнавчих позицій у багатьох планах: геологічному, природничому, історичному, економічному, лінгвістичному, археологічному, географічному. Краєзнавство вивчає кожний об’єкт краю, виходячи з місцевих практичних потреб.

«Любов до рідного краю, - говорив О. Барков, - живить любов до Батьківщини». Краєзнавство – велике вікно з школи в життя, одна з чудових форм ознайомлення учнів з запитами практики, важливий засіб шкільного навчання. Шкільне краєзнавство має велике виховне значення. І справді, світ не можна пізнати, сидячи за партою і вивчаючи навіть досконаліші підручники. А навколо школи простягається свій рідний край – невід’ємна частина України. Ознайомлюючись із життям свого краю, учні повніше осягають велич усієї країни.

Як проводиться краєзнавча робота в нашій школі?

Про це ми поговоримо на нашому семінарі «Краєзнавча робота як засіб виховання в учнів любові до рідного краю».

До вашої уваги виховний захід «Моє рідне село».

А проведемо ми його у формі  захисту проектів.

Виховний захід

Пісня про Україну

Проект № 1   Історія мого села

Учень. Сьогодні ми з вами поведемо розмову про найдорожче для серця кожної людини – малу Батьківщину – тобто рідний край, край, де ми народилися. (показує на карті)

Учениця. (на фоні мелодії «Все птички здесь»)

 Моя батьківщина – це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина.

Моя батьківщина – це мрії політ,

Це рідна моя Україна.

Моя батьківщина – це наша сім'я,

Затишний куточок  і хата.

Це мама, татусь, бабуся, дід, я,

Всі рідні і друзів багато.

 Моя батьківщина – це злагода й мир,

Це небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

 Моя батьківщина – ліси і поля.

Від них в нас і радість і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля,

Що кожного з нас народила.

                                                               

Село Ставчани                                     О. Хиждеу

Чи знане вам село, що звуть його Ставчани?

Розкинулось воно вздовж ставу на горбах.

У затінку садів. А довкіл баштани 

І золотистий злак: тут по вогких ярах

Пасеться тамазлик, а вдалині кургани

Рябіють цурками; отут при щільниках 

Дзижчать рої, а там царанки і царани

Під виск чимпоя джок танцюють при корчмах.

 

Благословенний будь, хто дарував народу

Відраду після лих. Колись отут шаліли

Страшні дими війни. (Граф Мініх¹) розгромив

(Стрій сераскира²) в прах та із Ставчан відкрив

Звитязі шлях в Хотин: де потім

                                                      гримкотіли

І ще не раз бої за цих країв свободу.

Ставчани

Коротка історична довідка

     Село Ставчани вперше згадується в документах 1437 року, а точніше в грамоті молдавського господаря Петра Сандуляка, який продав тут кілька ділянок поля. Назва села походить від того, що на його території, на долинах та низинах  було чимало ставків. Утворилося село приблизно в кінці X-го - початку XI століття із кількох поселень, які перекочували із тих місць, де в 1962 році під час археологічних досліджень вчені Чернівецького державного університету розкопали залишки трипільської культури ІІІ ст. до н.е. (урочище «Римар»), черняхівської культури ІІ-ІV ст. нашої ери (урочище «Дякове»). Тоді ж розкопано чотири кургани доби бронзи. А це датується ІІ тисячоліттям  до нашої ери.

          Наступна згадка – про Ставчанську битву, яка відбулася в серпні 1739 року. Майже 2 тисячі російських вояків і місцевих ополченців полягло в тому бою. Всіх їх було поховано на сільському цвинтарі в братніх могилах. Влітку 1989 року в день 250-річчя Ставчанської битви на тих могилах було відкрито меморіальний пам’ятник як знак вдячності нащадків героїзму захисників нашого краю.

      В 1872 році один із нащадків графа Рафаловича розпочинає будівництво в Ставчанах гуральні (спиртзаводу) та чотирьохповерхового млина для виробництва  макаронів та різних круп. Це посвідчує церковна книга, в якій записано про посвячення першого каменя, закладеного графом Рафаловичем у фундамент цього підприємства. Нащадки графа Рафаловича володіли також Зарожанським цукровим заводом. А згодом все це програно в карти пану Ісманському.

    В січні 1919 року в Ставчанах відбулося повстання, очолюване Н.Адажієм, яке надалі влилося в загальне Хотинське повстання проти румунських окупантів і зазнало поразки.

Проект  № 2  Голгофа голодної смерті

Звучить мелодія А. Моцарта «Реквієм»

 Не звільняється пам'ять,

                    Відлунює знову роками.

                    Я зітхну … Запалю обгорілу свічу.

                    Помічаю: не замки-твердині, не храми.

                    Скам'янілий чорнозем –

                    Потріскані стіни плачу

                    Піднялись, озиваються в десятиліттях

                    З далини, аж немов з кам'яної гори.

                    Надійшли. Придивляюсь. Вкраїна.

                    Двадцяте століття.

                     І не рік, а криваве клеймо ''Тридцять три".

     Учениця. У 1932-1933 роках від різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших.

Важким кроком прокотився Україною голодомор 1946-1948 років. На цей раз він не обминув і нашого краю, нашого села.

Перегорніть скорботні сторінки достовірної народної пам’яті «Голгофа

голодної смерті».

Проект № 3 Свято зі сльозами на очах

Тяжко повертає собі народ України духовне життя. Надто багато могил. Надто великі втрати.

Крок за кроком проходить хресну путь своєї далекої історії, віднайде себе наш народ, гідний прекрасної долі.

До вашої уваги композиція-реквієм «Свято зі сльозами на очах».

Композиція-реквієм

Знову прийде травень. Знову квітнимуть яблуні й бузок. І знову прийде до нас День Перемоги.

         Всі дороги вестимуть того дня до пам'ятника воїну-визволителю. Там, як і в повоєнні роки всі зупиняться. Сюди покладуть квіти. Скільки їх-односельчан не вернулося з фронтових доріг? А на білому світі буяє весна! 65-я весна Перемоги! Скільки їх молодих загинуло? А на білому світі вже виросли внуки їх ровесників! А на білому світі заливаються солов'ї. Хочу зібрати всі найдухмяніші квіти землі і засипати тебе, юний солдате, їх пахощами! Але тебе немає…

         Хочу заспівати тобі, юний солдате, найкращі пісні мого краю. Але тебе немає… Хочу почитати тобі, юний солдате, усі вірші про кохання і весну. Але тебе немає… Хочу прихилити тобі, юний солдате, чудове голубове небо. Але тебе немає … ти загинув , визволяючи Ставчани.

Ці поетичні рядки тобі – юний солдате!

                   Коли верстаю в завтрашнє дорогу,

                   Нового дня виважую мотив,

                   Я думаю про нашу Перемогу

                   І згадується той травневий день.

                                      Давно мовчать гарматні жерла,

                                      Гарячі кулі одсвистали,

                                      Та слава тих років не вмерла,

                                      Вона зійшла на п'єдестали.

                   Народжена в смертельнім герці,

                   Живе у бронзі і граніті,

                   Живе у кожнім чеснім серці,

                   Лунає скрізь у білім світі.

                                      Ніхто не забутий!

                                      Ніщо не забуте!

129 воїнів села Ставчани поклали свої голови за нашу свободу.

         Щоб увічнити пам”ять полеглих, щоб повернути їх до життя, учні нашої школи з ініціативи директора Василя Миколайовича Максимчука  в травні 1995 року заклали молодий сад .

І ось вже 15 років з дня відкриття саду Пам’яті ми поспішаємо на зустріч з полеглими, як з живими, бо життя полеглих буде продовжуватись у серцевинах молодих дерев, які посаджені на честь кожного із 129 односельчан.

Сльоза зорі стоїть над обеліском,

                   Сховавши клопоти людські і сни.

                   Сьогодні треба поклонитись низько

                   Усім, усім, хто не прийшов з війни!

Вічна пам'ять героям!!!

(Хвилина мовчання)

Проект № 4  Кутки нашого села.

Учень. Погляньте на карту села Ставчани. ЇЇ схематично можна розділити і отримаємо кутки нашого села: Колонія, Студена, Борич, Попів Яр. У кожного з них своя історія, свої визначні місця.

Колонія

В середині XIX ст. граф Рафалович володів кращими землями Ставчанської  сільської  общини та сусідніх сіл.

 Родовід графа Рафаловича мав початок із польської Сілезії, якою тривалий час володіло Пруське королівство (Німеччина).

Рафалович всіляко заохочував переселенців–робітників. Місцеві мешканці прозвали переселенців колоністами.

 Відповідно, цю таку назву отримав і кут села - „Колонія”.

Студена

Студена – це частина села, яка розташована на північному заході.

         В ті часи люди говорили – студене, тобто по нашому холодно. Тому на цьому пагорбу від ставу завжди холодніше, ніж в селі.

         На цій частині землі відбувалася Ставчанська битва в 1739 році між російськими та турецькими військами.

 Ставчанський професійний ліцей

У кутку «Студена» над ставком, в тінистому парку, серед вікових дерев, стоять будівлі Ставчанського професійного ліцею, створеного 5 жовтня 1940 року. Цими днями ліцей відзначив своє 70-річчя.

Тоді він називався школою механізації. До 1 вересня 1954 року він був єдиним навчальним закладом на Буковині, який готував кадри механізаторів масової і середньої кваліфікації.

За 70 літ ліцей підготував 28 тисяч високопрофесійних кадрів.

Серед випускників навчального закладу 2 герої соціалістичної праці, 350 – заслужені працівники сільського господарства, відомі в краї люди, чия праця є вагомим внеском у розвиток нашої країни.

Попів Яр

В давні часи люди були богослужні. Богослужителя – священнослужителя в той час називали попом. Так, як на селі піп була поважна людина, то на честь його  назвали ту місцевість, де він проживав, «Попів Яр».

Борич

Колись в давнину в урочищі «Борич» проживали наші предки. Розкопки, проведені археологами з м. Ленінграда, свідчили про те, що колись там було розташоване село. Було знайдено багато речових підтверджень: глечики, сокира, миска, веретено… З невідомої причини люди залишили те місце і заснували село за 6км на північ.

Проект № 5 Від минулого до сьогодення

Погляньте, будь ласка, на виставку-калейдоскоп «Від минулого до сьогодення». І сьогодні ми продовжуємо не переривати історичної нитки. Ми досліджуємо минуле наших предків в побуті, обрядах, вишивках, піснях.

Стародавня ставчанська пісня

Я відти гора, я відти друга.

Межи тими горочками зоря.(2)

А то не зоря, то мила моя.

Взяла в ручки коновочки, по воду пішла.(2)

А я за нею, як за зорею,

Сивим конем, як соколем, наздогоняю.(2)

Як на здогонив, та й заговорив:

«А хто ж тебе, моя мила, так рано збудив?»(2)

«Ніхто не будив, я сама встала,

Взяла в ручки коновочки, по воду пішла.»(2)

«Ой мила моя, напій ми коня

З глибокої криниченьки, срібного вадра.»(2)

«Кінь води не п'е, копитами б'е,

Ой варуйся, моя мила, бо він тебе вб'е.»(2)

«Як він мене вб'е, кінь конем буде.

Ой є в мене менша сестра, за  тебе піде.»(2)

«Я меншій сестрі поклоняюси,

Я з тобою, молодою, обвінчаюся.»(2)

«Ой мила моя, сідай на коня

Та поїдем в чисте поле до мого двора.»(2)

Проект № 6  Батькова криниця

«Борич» - це загальна назва, яка поділяється на такі ділянки: «Скала», «Лопата», «Косованова криниця».

Відео з походу

…Ллється і ллється, мов часу плин,

                   В чистих криницях ллється з глибин,

                   Не висихає і не спада,

                   Лиш прибуває чудо-вода.

Рідна хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, незамулена батьківська криниця – усе це наша родовідна пам'ять, наші обереги.

Сьогодні ми поговоримо про криниці, їхню роль у житті людини. З давніх-давен у багатьох народів з особливою ретельністю охороняли і прикрашали джерела, вважаючи їх святими місцями.

З криницями пов’язані численні легенди про сховані скарби, хоч ціннішого скарбу, ніж вода, у природі не існує.

Криниця здавна вважалася чимось святим. Наші предки вміли знаходити таке місце, де б’є джерело, щоб і в посушливе літо криниця не міліла.

Виступ сільського майстра копання криниць Толмача І. А.

Із прадавніх часів у моєму краю барвінковім

Животоки землі у криничних пульсують кругах.

І черпають з них люди натхнення у праці і слові,

Щоб зостались людьми на тернистих життєвих шляхах.

Кажуть люди: скільки криниць на землі, стільки зірок на небі. І якщо вам доводилося бачити, як падає до долу небес зірниця, знайте: то десь замулилося джерело. Отже, дорогі друзі, щоб не згасали зірки, оберігайте живі батьківські криниці.

         Бережімо наші животоки, нашу землю, наші джерела, бо саме вони нам дали силу жити, любити, вірити.

Пісня «Дзвони батькових криниць»

                               Край дороги батькова криниця,

                               Батькова джерельна глибина.

                               Чую, як водиченька-водиця

                               Дзвонить із невидимого дна.

                                 Приспів:

                               Хай кожному нині присниться

                               Прозора вода, немов той льодок,

                               Це слово співоче – криниця,

                               Дзвінкої води холодок.

Сплять усі натомлені тривоги,

                               Згасли сині проліски зірниць,

                               Дзвонять, дзвонять дзвони край дороги,

                               Дзвонять дзвони батькових криниць.

                                 Приспів:

                               Скуштуйте – і знову поманить,

                               До себе вона вас позве:

                               Хто пив її, той-таки, мабуть,

                               Сто літ молодим проживе.

Край дороги батькова криниця,

                               В’ється над криницею пташа.

                               Чи води схотілося напиться?

                               Чи то, може, батькова душа?

                                 Приспів:

                               Опеньки в беретах казкових,

                               Птахів заплелись, заплелися сліди…

                               Поїдьте ж бо обов’язково,

                               Скуштуйте з криниці води!

Звучить мелодія пісні «Моє рідне село»

Учень-першокласник

Люблю матусю, батька я люблю,

Люблю хатинку рідную свою,

Садок, з якого яблука несу,

Горбок, де білі вівці я пасу.

Бо ті горбочки, лани, ліси –

Для мене повні добра й краси,

Бо все, що бачу навколо я –

То люба, рідна моя земля!

Люблю криниць блакитну глиб,

І лан, що родить для нас хліб,

І рідну школу, й вчителів,

Село, де вперше сонце я зустрів!

Пісня про Україну

      Вчитель. Заключне слово.

Відділ освіти Хотинської районної державної адміністрації

Ставчанський НВК

Засідання «Проблемного столу»

 для педагогів-організаторів загальноосвітніх закладів району

 «Реалізація проблемного питання виховної роботи в школі»

Підготувала:

Грубляк Людмила Григорівна,

педагог-організатор

Ставчанського НВК

2015 рік

Зміст

І. Модель виховної системи Ставчанського НВК

ІІ. Розвиток обдарованості та таланту – ключове завдання сучасної освіти

ІІІ. Додатки

З досвіду роботи

Автор: Грубляк Людмила Григорівна

Спеціальність: вчитель початкових класів,

старший піонервожатий;
математик, викладач математики

Педагогічний стаж: 26 років

Звання: старший вчитель

Категорія: вища

Місце роботи: Ставчанський НВК

 І. Модель виховної системи Ставчанського НВК

Особистість дитини – найвища цінність

Виховання – це процес соціальний в найширшому розумінні… З усім складним світом навколишньої дійсності дитина виходить у безкінечне число відносин, кожна з яких незмінно розвивається, переплітається з іншими відносинами, ускладнюється моральним і фізичним зростанням самої дитини. Спрямувати цей розвиток і керувати ним – завдання кожного вчителя.

Всебічне виховання й розвиток особистості потребує системно-комплексного підходу до змісту процесу виховання, вибору методів і засобів взаємодії сфер впливу на учня. Процес виховання у Ставчанському НВК побудований як цілеспрямована взаємодія вихователів і вихованців, як організація певних взаємин між ними та довкіллям. Ідея системного підходу до виховання учнів спирається на такі категорії матеріалістичної діалектики як всебічний зв’язок і цілісність явищ. Говорячи про доцільність системно-комплексного підходу до виховання учнів, слід мати на увазі єдність мети і змісту виховання, управління моральними, духовними та пізнавальними процесами, підвищення ефективності методів і засобів виховання.

У нашій школі створена така система виховання, яка забезпечує формування національної свідомості та самосвідомості молодого покоління, моралі й світогляду.

Наша школа покликана стати тим місцем для особистості учня і вчителя, де буде духовно збагачуватись кожен учасник навчально-виховного процесу, де буде формуватись громадянська зрілість і особиста відповідальність за свій вклад у національно-культурне відродження України у розбудову держави. Дуже хотілось би, щоб дитина у нашій школі не готувалася до життя, а жила і тому важливо нашому педагогічному колективу вибудувати виховний простір так, щоб він сприяв гармонізації відносин між дітьми і вчителями, школою і родиною.

Система виховної роботи в школі складається з двох підсистем: навчально-виховний процес на уроці; виховні позакласні заходи, які є об’єктами контрольно-аналітичної діяльності завуча. Педагоги школи намагаються дотримуватися єдності функціонування цих двох підсистем, і завдяки цьому забезпечується достатній рівень ефективності виховної роботи.

На сучасному етапі розвитку суспільства педагогічний колектив школи, розуміючи потребу докорінного переосмислення виховної системи, насамперед виходить з таких позицій:

• визнання того, що школа - навчальний заклад, покликаний відповідати потребам і умовам сучасного стану соціального розвитку України та забезпечувати освітні потреби свого села в першу чергу.

• школа має бути конкурентноздатною й престижною, а це можливо лише в режимі неперервного розвитку і творчого пошуку прогресивних технологій, методик зростання професіоналізму на педагогічному та управлінському рівні.

Вирішуючи ці завдання, школа має забезпечувати різні види діяльності в широкому спектрі позакласної сфери-гуртковій, спортивній, художньо-естетичній роботі, максимально сприяючи розвитку і самовизначенню особистості дитини. У школі діють: гуртки,спортивні секції, факультативи.

Вирішення поставлених завдань можливе лише в атмосфері доброзичливості, довіри, співробітництва, відповідальності на всіх рівнях шкільного педагогічного простору .

Мета виховання учнів на уроці та в позаурочний час полягає в тому, щоб максимально використавши виховний потенціал навчального матеріалу, змісту виховного заходу та особистісного впливу вчителя на учнів, забезпечити їм всебічний розвиток, підготувати до життя, сформувати вміння адаптуватися до складних умов соціуму.

Важливе місце у системі виховної діяльності школи посідає управління навчально-виховним процесом. У нашій школі це чіткий розподіл обов’язків між адміністрацією, всіма членами педагогічного колективу, творча співдружність класних керівників , використання ініціативи громадських організацій, залучення учнівського самоврядування, тобто чіткий розподіл праці та встановлення функціональної залежності між усіма педагогічними системами та підсистемами.

З метою забезпечення відповідності діяльності школи державним стандартам та надання допомоги вчителям у підвищенні рівня виховної роботи, у школі постійно здійснюється управління та внутрішкільний контроль за виховною роботою як системою.

Зміст системи виховання учнів як у процесі навчання на уроках, так і в позакласних заходах реалізується через такі складові: національне, громадянське, патріотичне, трудове, фізичне, екологічне виховання, формування соціально спрямованої особистості.

Педагогічний колектив школи зосередив свої зусилля на пошуках таких форм і методів виховного процесу, які б забезпечували об’єднання зусиль педагогів та ініціативи дітей, спільні дні сім’ї, громадськості і трудових колективів.

Аналізуючи стан виховної роботи школи варто сказати, що пріоритетними на сучасному етапі є:

- реалізація науково-пізнавального потенціалу освітніх галузей;

- використання пошуково-краєзнавчого та місцевого матеріалу з метою піднесення ефективності навчально-виховного процесу;

- використання сучасних інформаційних технологій в управлінській діяльності та в навчально-виховному процесі школи;

- збереження морального, фізичного та психічного здоров’я підростаючого покоління;

- виховання патріотизму, громадянських якостей особистості;

- розвиток у дітей творчих здібностей, підтримка обдарованих дітей.

Для проведення підсумків різних видів контролю за станом виховної роботи використовуються такі форми: накази, індивідуальні бесіди, винесення відповідних питань на нараду при директорі, на засідання педагогічної ради, методичні об’єднання  класних керівників. Виконуючи основні завдання виховання учнів у школі спільно з педагогічним колективом використовуємо різноманітні форми й методи роботи: колективні творчі справи, години спілкування, бесіди, свята, зустрічі, екскурсії, конкурси, огляди, акції, виставки.

У школі налагоджена робота з обдарованими дітьми, розроблені основні напрями та завдання роботи, ведеться картка обдарованої дитини, кожен класний керівник має інформацію про дітей класу відносно здібностей всіх учнів в класі.

У школі ведеться цілеспрямована робота щодо створення умов для інтелектуального та духовного розвитку обдарованих дітей. Задоволення їх освітніх потреб здійснюється шляхом залучення до різних видів творчості. Робота гуртків  впливає на інтереси і здібності дитини, а також на формування творчої, конкурентоспроможної особистості.

Адміністрація школи забезпечує участь дітей у районних та шкільних конкурсах, фестивалях, олімпіадах. Щорічно школа має переможців та призерів багатьох конкурсів.

Виховна робота нашої школи передбачує кінцеву мету – забезпечити суспільство високоінтелектуальною, духовно багатою, толерантною молоддю. Шляхи досягнення мети вбачаємо в запровадженні сучасних моделей виховання, у впровадженні і апробації інноваційних технологій виховання.

А головним знаряддям суспільства у вихованні особистості є школа.

ІІ. Розвиток обдарованості та таланту – ключове завдання сучасної освіти

 Головним знаряддям суспільства

 у вихованні особистості є школа

Формування особистості учня, розвиток творчого потенціалу дитини – одне з найважливіших завдань сучасної школи. Кожна дитина по-своєму неповторна і приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе.

Обдарованість, талант, здібності як одне з найцікавіших явищ природи, сягає глибини віків та залежать від психолого-фізіологічних  особливостей людини, соціального оточення, сім’ї та школи.

У наш час люди все більш усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою складовою особистих досягнень.

         Майбутнє нашої держави, надії на покращення умов життя пов’язані саме з творчо мислячими людьми, які повинні прийти у сфери виробництва та покращити сьогодення.

За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс. На етапі сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарувань, інтелектуального розвитку.

Що забезпечує пріоритетність розвитку творчих рис. Тож, завдання учителя і полягає в тому, щоб активізувати їхню розумову діяльність.    Креативність не вроджена, вона певною мірою властива всім людям і її лише потрібно розвивати у процесі творчої діяльності. Організація ж навчально-пізнавальної діяльності школярів з метою творчого розвитку передбачає використання різнопланових творчих завдань на різних етапах навчальної діяльності: вірш, твір, малюнок, створення проекту.

Щодо самої моделі проекту, то учні вчаться збирати інформацію, використовуючи різні джерела, проводять анкетування, беруть інтерв’ю, роблять опитування.

Так, у процесі виконання творчих проектів в учнів формується і технологічне мислення, і культура, підвищується грамотність, а головне – формується вміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватись в інформаційному просторі.

Утворюється своєрідний ланцюжок від «школи пам’яті» до «школи мислення».

Справжня суть роботи з розвитку творчості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня у процесі організації різних видів діяльності як під час уроків, так і в позаурочний час.

 Творчість – це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення як засіб пізнання світу через творче сприйняття та практичне перетворення діяльності.

Щоб стимулювати творчу активність школярів, перш за все необхідно вдаватися до таких методів і прийомів, як використання цікавих аналогій, створення ситуацій емоційного переживання, метод відкриття, створення ситуацій вибору, самостійна дослідницька робота, а також різні види творчо-розвивальних технологій.

Різноманітність методів

інтерактивного навчання

 

Учитель підіймається до висоти справжньої майстерності лише тоді, коли його талант, знання, вміння спрямовані до єдиної мети, коли його робота освітлена високим обов’язком виховання людини майбутнього.

                                                           Т.Ф.Бугайко

         Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої  – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

        Так, серед багатьох сучасних проблем загальноосвітньої школи, шкіл нового типу, найважливішою є проблема підготовки громадян нашої держави з високим рівнем знань, на базі яких формується їх свідомість і загальна культура. В умовах модернізації системи освіти Міністерством освіти і науки України визначені нові стратегічні цілі й тенденції оновлення змісту навчання і виховання підростаючого покоління. У національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст. Її головною метою визначено створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формування покоління, здатного навчатися, створювати і розвивати цінності.

        Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними – таке завдання я поставила перед собою прийшовши працювати до школи.       Вчитель сьогодення завжди у пошуку. Він має навчити учнів мислити, критично оцінювати дійсність, мати і відстоювати власну думку, виробляти індивідуальний стиль.

        Першого вересня шестилітня дитина вперше переступає поріг школи, з якою попрощається тільки в юнацтві. Попереду 12 довгих і важких років навчання. Як важливо, щоб ці роки для кожної дитини були роками радощів незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості вона має.

ЩО ТАКЕ ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ

      Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської (іпіег — взаємний, акі — діяти). Таким чином, інтерактивний означає здатний до взаємодії, діалогу.

     Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання.

         Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок та вмінь як предметних, так і загально навчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.

         Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних на­вчальних технологій та інтерактивного уроку, пропоную з'ясувати за­гальну суть інтерактивного навчання і порівняти його із загальнові­домими, традиційними підходами до навчання. Виходячи з мети, яку я поставила перед собою, у своїй роботі користуюсь підходами, запропонованими Я.Холантом ще в 60-х рр. XX сх, і охарактеризую вам три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Так, він виділяв активну та пасивну моделі навчання залежно від участі учнів у навчальній діяль­ності та наголошував про інтерактивне навчання, як певний різновид активного, який має свої закономірності та особливості.

Пасивна модель навчання

        Учень виступає в ролі «об'єкта» навчання, повинен засвоїти й від­творити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо — джерелом правильних знань. До відповідних методів навчання належать методи, за яких учні лише слухають і дивляться (лекція-мо-нолог, читання, пояснення, демонстрування й відтворювальне опиту­вання учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не вико­нують якихось творчих завдань.

Активна модель навчання

Передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем.Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.     

  Інтерактивна модель навчання.

        Суть її в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб”єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Вона ефективно сприяє створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого коллективу.

Інтерактивні технології умовно поділяються на чотири групи:

1.    Інтерактивні технології кооперативного навчання:

-   навчання в парах;

-   ротаційні (змінювані) трійки;

-   два - чотири - всі разом;

-   "карусель".

2.    Інтерактивні технології кооперативно - групового навчання:

- обговорення проблеми в загальному колі;

-   "мікрофон";

-   незакінченні речення;

-   мозковмй штурм;

-   навчаючи - учусь;

-   ка$е - метод;

-   вирішення проблеми.

3.    Технології ситуативного моделювання:

-   симуляції;

-   спрощене судове слухання;

-   розігрування ситуацій за ролями.

4.    Технології опрацювання дискусійних питань:

-   метод - прес;

-   "займи позицію";

-   "зміни позицію";

-   неперервна шкала думок;

-   дискусія;

-   дебати.

              Ставлення до використання інтерактивних технологій на уроці  досить неоднозначне. Одні педагоги вважають їх прогресивним кроком у розвитку педагогічного процесу. Існує також думка, що такі технології  є компромісом з учнями, які не хочуть і не бажають наполегливо працювати. Однак, незаперечно, що саме інтерактивні технології  підвищують зацікавленість учнів до предмета, розвивають творчість, навчають працювати з різними джерелами знань, у якійсь мірі знімають пере навантаження учнів домашніми завданнями, розширюють кругозір.

      

Створення ситуації успіху на уроці

       Знання – це цілеспрямований і вмотивований процес, тому завдання вчителя в тому, щоб включити кожного учня в діяльність, яка забезпечує формування і розвиток пізнавальних потреб – пізнавальні мотиви. Цьому процесу сприяє пізнання учнем мети майбутньої діяльності. Ланцюг, по якому проходить цей процес, виглядає так:

Потреба èмотив èмета èдіяльність èрефлексія

(самоаналіз діяльності).

ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

1. РОБОТА В ПАРАХ

 Можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірка знань, тощо. Сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію

Алгоритм дії:

1. Запропонуйте учням завдання, поставте запитання. Дайте їм 1-2 хв для продумування можливих відповідей або рішень.

2. Об”єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде висловлюватись першим, і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Вони мають досягти згоди щодо відповіді або рішення.

3. По закінченню часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом.

2. РОТАЦІЙНІ ТРІЙКИ

Сприяє активному ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Алгоритм дії:

1.Розробіть різноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз”ясненого матеріалу.

2. Об”єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворювати коло.

3. Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх).

4. Після короткого обговорення попросіть учасників розрахуватись від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.

5. Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань.

3. ДВА-ЧОТИРИ-ВСІ РАЗОМ

        Ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

Алгоритм дії:

1.   Поставте учням запитання для обговорення. Дайте їм 1-2 хв для продумування можливих відповідей або рішень.

2.   Об”єднайте учні в у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним.

3.   Об”єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягнуті рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов”язкове.

4.   Залежно від кількості учнів у класі можна об”єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми

4. Навчальний мозковий штурм (НМШ)

Ця форма навчальної діяльності може бути використана для учнів будь-якого віку, під час викладання будь-якого предмету.

Доречно використовувати:

*        для кількох рішень конкретної проблеми;

*        під час організації групової форми роботи;

*        для розв’язання творчих евристичних задач, що розвивають креативність мислення.

Алгоритм дії:

1.   Обов’язково провести інструктаж груп. Головне правило – не критикуй!

2.   У групі обирається ведучий, секретар, спікер. Чітко регламентується час для всіх етапів роботи.

3.   І етап – створення банку ідей.

4.   ІІ етап – аналіз ідей у групі.

5.   ІІІ етап – обробка результатів. Озвучення спікером результатів роботи групи перед класом.

6.   Підсумки.

Типові помилки НМШ:

*        Неправильний підбір завдання, теми для обговорення.

*        Критика висунутих ідей.

*        Втручання у роботу груп.

5. НАВЧАЮЧИ-УЧУСЬ

Використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Алгоритм дії:

1.    Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.

2.    Роздайте по одній картці для кожного учня.

3.    Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.

4.     Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.

5.     Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання полягає у тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.

6.    Після того, як учні завершать цю вправу, запропонуйте розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.

6. МЕТОД ПРЕС

Використовується при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

Алгоритм дії:

1.    Роздайте матеріали, у яких зазначено 4 етапи методу ПРЕС.

·        починаючи зі слів... я вважаю, що...

·        починайте зі слів... тому, що...

·        ...наприклад...

·        отже, ... таким чином...

2.    Поясніть механізм етапів ПРЕС-методу і дайте відповіді на можливі запитання учнів. Наведіть приклади до кожного з трьох етапів.

3.    Запропонуйте бажаючим спробувати  застосувати цей метод до будь-якої проблеми на їх вибір.

4.    Перевірте, чи розуміють учні механізм застосування методу. Етапи можна адаптувати, пропонуючи учням наводити кілька варіантів своїх думок або прикладів.

5.    Коли формула буде зрозуміла всім учням, запропонуйте їм спробувати самим. Застосуйте метод „ПРЕС” на всіх уроках, де потрібна аргументація учнями своєї думки.

        Отже,   організовуючи роботу таким чином, я не тільки досягаю високої пізнавальної активності всіх учнів класу, формую у школярів мислительну діяльність, розвиваю їх творчі здібності, збагачую лексичний запас слів, утверджую активну життєву позицію через вміння довести свою думку, виховую інтелектуально розвинену особистість – громадянина – патріота України, який матиме європейський рівень якості знань.

         Бо від якості глибини та обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління сьогодні, значною мірою залежить прогрес нашого суспільства завтра.

Я працюю під девізом: „Вважай загублений той день, або годину, коли ти не взнав нічого нового,

і нічого не додав до своєї освіти”.

    

     Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.

     Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання.

     Педагогу слід усвідомлювати, що змістом такого уроку є програмовий матеріал. Мета - реалізація навчальних цілей, загальний розвиток учня, надання кожному з них оптимальної можливості в особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей самовизначення.Результат – створення дидактичних умов для ситуації успіху дитини у процесі навчальної діяльності, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер.

Алгоритм роботи при проведенні інтерактивного уроку:

·         визначення доцільності використання інтерактивних прийомів саме на цьому уроці;

·         ретельний відбір та аналіз навчального матеріалу, у тому числі й додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп...);

·         планування уроку – етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі учасників, запитання та можливі відповіді;

·         вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття;

·         мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації, наведення цікавих фактів, тощо;

·         забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності та формування очікуваних результатів та під час оголошення, представлення теми;

·         надання учням необхідної інформації для виконання практичних завдань за мінімально короткий час;

·         забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шляхом інтерактивної вправи ( на вибір учителя);

·         рефлексія (підбиття підсумків) у різних формах – індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія, у вигляді малюнків, схем, графіків, тощо.

Орієнтовний розподіл часу між етапами інтерактивного уроку:

1.     Мотивація – 5%;

2.     Оголошення теми – 5 %;

3.     Інформування учнів – 10-15%;

4.     Інтерактивна вправа – 50-60%;

5.     Рефлексія – 15-20%.