Нормативні документи

ПЕРЕЛІК

НЕОБХІДНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ У КАБІНЕТІ  ФІЗИКИ

І. Загальна нормативно-правова база

Закон України Про освіту
Закон України Про загальну середню освіту
Державний стандарт базової і повної середньої освіти
Національна доктрина розвитку освіти
Державна програма Вчитель
Конвенція про права дитини
Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних заходів України
Загальні правила поведінки учнів під час навчально-виховного процесу у ЗНЗ України
Про використання мобільних телефонів під час навчального процесу

ІІ. Документація кабінету

Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів-N 601
Акт введення в експлуатацію кабінету-Шаблон
Протоколи та акти вимірювань електробезпеки та перевірки заземлення
Акт-дозвіл на проведення занять у кабінеті у поточному році
Типові переліки обладнання кабінету фізики
Обладнання кабінету фізики
Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей
Про затвердження Змін до Інструкції з інвентаризації основних засобів
Інвентарна книга
Матеріальна книга
Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ
Про інноваційну діяльність
Про затвердження Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності
Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів
Картотека електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП)
Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення кабінету - Шаблон
Паспорт забезпеченості кабінету -Зразок
Паспорт кабінету фізики
Графік роботи кабінету-Шаблон
Перспективний план роботи кабінету-Шаблон
Річний план роботи кабінету
Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу-Зразок
Список учнів з порушенням зору, підготовлений медичним робітником школи-Зразок
Копія наказу по школі про призначення завідуючого кабінетом-Зразок
Атестаційний лист кабінету фізики

ІІІ. Санітарно-гігієнічні вимоги

ДСанПіН 5.5.2.008-01-утримання загальноосвітніх навчальних закладів
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів - ДНАОП 0.00-1.21-98
Правила користування електричною енергією

ІV. Техніка безпеки та охорона праці

Типове положення про службу охорони праці - НПАОП 0.00-4.35-04
Типове положення про навчання з питань охорони праці - НПАОП 0.00-4.12-05
Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу
Положення про порядок розслідування нещасних випадків
Акт про нещасний випадок з учнем
Журнал реєстрації нещасних випадків
Правила пожежної безпеки для закладів
Типове положення про спеціальне навчання з питань пожежної безпеки
Положення про розробку інструкцій з охорони праці - ДНАОП 0.00-4.15-98
Посадова інструкція учителя
Посадова інструкція завідуючого кабінетом фізики
Посадова інструкція лаборанта
Посадова інструкція-керівника гуртка
Інструкція з охорони праці на робочому місці для працівників
Правила безпеки під час навчання в кабінетах фізики навчальних закладів системи загальної середньої освіти
Інструкція з охорони праці під час проведення навчальних занять у кабінеті фізики
Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу з ОБЖ для учнів
Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці
Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці
Інструкція з пожежної безпеки в кабінеті фізики
Журнал реєстрації протипожежного інструктажу
Інструкція користування вогнегасником
Інструкція з електробезпеки
Інструкції з ПМД при ураженні електрострумом
Інструкція з охорони праці під час підготовки і проведення лабораторних та практичних робіт з фізики
Інструкція з охорони праці під час підготовки і проведення  демонстраційних дослідів
Інструкція з охорони праці під час роботи з проекційною апаратурою
Інструкція з охорони праці при роботі зі скляним посудом та іншими виробами зі скла
Інструкція надання першої медичної допомоги при одержанні травм
Вміст аптечки першої допомоги
Граничні норми піднімання і переміщення важких речей неповнолітніми
Положення про адміністративно-громадський контроль з охорони праці у навчальному закладі
Журнал адміністративно-громадського контролю
СХЕМА евакуації з кабінету
ПЛАН евакуації у випадку аварійних ситуацій
Порядок дій при виникненні пожежі
Стенд з охорони праці з розміщенням основних документів-Зразок
Посвідчення про перевірку знань з ТБ
Норми первинних засобів пожежогасіння у кабінеті

V. Навчально-методичне забезпечення кабінету

Методичні рекомендації щодо вивчення предмету на 2013/2014 н.р.
Перелік посібників на 2013/2014 н.р.
Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України
Програм
Календарне планування (окремі класи)
Поурочні плани-конспекти: зразки окремих уроків
Підручники
Посібники:
Матеріали:
Реферати учнів
Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень
Критерії оцінювання навчальних досягнень з предмету
Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів (Лист Міністерства освіти і науки України від 29.10.07 № 1/9-651)
НАКАЗ-17.05.2005 N 297-Про подолання проявів бюрократизму в освіті
MON_496_08-Інструкція з ведення класного журналу
Матеріали до атестації
Стенди постійної і змінної експозиції, таблиці

Стенди
Постійної експозиції
Державна символіка
Портрети видатних вчених галузі
Правила поведінки учнів у кабінеті
Розклад роботи кабінету
Правила безпеки життєдіяльності
Правила протипожежної безпеки
Основні етапи розвитку галузі з обов’язковим виділенням здобутків української науки
Довідкові матеріали (у вигляді плакатів, таблиць)

Змінної експозиції
Матеріали до тем, що вивчаються
Матеріали про вчених
Матеріали про новітні розробки у галузі
Результати експериментальної і дослідницької роботи учнів
Кращі роботи учнів
(матеріали експозицій змінюються під час переходу до вивчення нової теми)
Науково-методичні і науково-популярні журнали
Матеріали педагогічного досвіду
Атестаційний лист навчального кабінету

VI. Оплата праці

Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти
Про затвердження Нормативів наповнюваності груп (Інструкція про розподіл учнів на групи для занять)
Оплата заміни

VII. Позаштатні ситуації

Порядок надання першої допомоги при одержанні травм

ПЕРЕЛІК

НЕОБХІДНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ У КАБІНЕТІ  ІНФОРМАТИКИ

І. Загальна нормативно-правова база
1. Закон України Про освіту
2. Закон України Про загальну середню освіту
3. Державний стандарт базової і повної середньої освіти
4. Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України
5. Загальні правила поведінки учнів під час навчально-виховного процесу у ЗНЗ України

II. Документація кабінету
1. Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20 травня 2004 р. № 407, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 червня 2004 р. за № 730/9329 Скачать положення про кабінет інформатики

2. Вимоги до специфікації навчальних комп’ютерних комплексів для оснащення кабінетів інформатики (2011 рік)
3. Правила використання комп’ютерних програм
4. Методичні рекомендації щодо облаштування і використання кабінету інформатики Скачати
5. Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 16 березня 2004 р. № 81, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 травня 2004 р. за № 620/9219 (далі – Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики);
6. Акт перевірки готовності
7. Паспорт кабінету інформатики
8. Графік роботи кабінету
9. Річний план роботи кабінету
10. План перспективного розвитку кабінету
11. Інвентарна книга
12. Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення кабінету
13. Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів
14. Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей
15. Копія наказу по школі про призначення завідуючого кабінетом

III. Санітарно-гігієнічні вимоги
1. Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 р. № 63 (далі – ДСанПіН 5.5.2.008-01);
2. Санітарний паспорт кабінету інформатики
3. Пам’ятка по перевірці дотримання санітарно-гігієнічний вимог
4. Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладахта режим праці учнів на персональних комп’ютерах ДСанПіН 5.5.6.009-98», затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30 грудня 1998 р. № 9 (ДСанПіН 5.5.6.009-98)
5. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 р. № 4, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 р. за № 93/2533;
6. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
7. Правила користування електричною енергією

IV. Техніка безпеки та охорона праці
1. Типове положення про службу охорони праці
2. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 р. № 15, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05);
3. Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 18 квітня 2006 р. № 304, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07 липня 2006 р. за № 806/12680 (далі – Положення про порядок проведення навчання з охорони праці);
4. Положення про порядок розслідування нещасних випадків
5. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально- виховного процесу в установах і навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 р. № 563, зареєстроване в Міністерстві юстиції 20 листопада 2001 р. за № 969/6160 (зі змінами)
6. Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджені спільним наказом Міністерства освіти України і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30 вересня 1998 р. № 348/70, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 17 грудня 1998 р. за № 800/3240 (далі – Правила пожежної безпеки);
7. Норми первинних засобів пожежогасіння у кабінеті
8. Посадова інструкція завідуючого кабінетом інформатикиабінетом
9. Посадова інструкція вчителя інформатикирматики
10. Інструкція з охорони праці на робочому місці для працівників
11. Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти
12.  Журнал реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів учнів з техніки безпеки життєдіяльності
13. Аптечка з набором медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь та інформацією про місце знаходження і номер телефону найближчого лікувально-профілактичного закладу, де можуть надати кваліфіковану медичну допомогу.
14. Інструкції:
14.1. Інструкція з охорони праці під час роботи на ЕОМ
14.2. Інструкція з охорони праці під час роботи в кабінеті інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання
14.3. Інструкція з техніки безпеки для учнів, які навчаються в кабінеті інформатики та обчислювальної техніки під час роботи з дисплеями ЕОМ
14.4. Інструкція з пожежної безпеки в кабінеті інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій
14.5. Інструкція з техніки безпеки під час проведення практичних робіт на уроках інформатики
14.6. Інструкція з охорони праці для вчителів інформатики
14.7. Інструкція з електробезпеки
14.8. Інструкція Правила надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом
15. Стенд з охорони праці з розміщенням основних документів

V. Навчально-методичне забезпечення кабінету
1. Методичні рекомендації щодо вивчення предмету
2. Перелік посібників
3. Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України
4. Навчальні програми
5. Календарне планування
6. Поурочні плани-конспекти:
7. Підручники
8. Матеріали:
•  Реферати учнів
•  Реєстр навчальних комп’ютерних програм
•  Орієнтовна тематична картотека засобів навчання та навчального обладнання з інформатики
9. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень
10. Критерії оцінювання навчальних досягнень з предмету

11 .Стенди постійної і змінної експозиції, таблиці

Стенди
Постійної експозиції
•    Державна символіка
•    Портрети видатних вчених галузі
•    Правила техніки безпеки
•    Розклад роботи кабінету
•    Вправи для очей для зняття втоми
•    Основні етапи розвитку галузі з обов’язковим виділенням здобутків української науки
•    Довідкові матеріали (у вигляді плакатів, таблиць)
Змінної експозиції
•    Матеріали до тем, що вивчаються
•    Матеріали про вчених
•    Матеріали про новітні розробки у галузі
•    Результати експериментальної і дослідницької роботи учнів
•    Кращі роботи учнів
•    (матеріали експозицій змінюються під час переходу до вивчення нової теми)
12.    Науково-методичні    і науково-популярні журнали
13.    Матеріали    педагогічного досвіду

VI. Оплата праці
1. Нормативи наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел- садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 р. № 128, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 березня 2002 р. за № 229/6517;

VII. Позаштатні ситуації

1. Як діяти в позаштатних ситуаціях, що виникають при роботі на комп’ютері

2. Порядок надання першої допомоги при одержанні трав

2016-2017 навчальний рік

Програми:
Інформатика-5 клас http://vchytel-inf.at.ua/news/havchalna_programa_z_informatiki_dlja_uchniv_5_9_klasiv_znz_jaki_vivchali_informatiku_v_2_4_klasakh/2016-08-24-27

Інформатика-6 клас http://vchytel-inf.at.ua/load/kabinet/navchalni_programi/havchalna_programa_informatika_5_9_klasi/31-1-0-175

Інформатика-7 клас http://vchytel-inf.at.ua/load/kabinet/navchalni_programi/havchalna_programa_informatika_5_9_klasi/31-1-0-175

Інформатика-8 клас http://vchytel-inf.at.ua/load/kabinet/navchalni_programi/havchalna_programa_informatika_5_9_klasi/31-1-0-175

Інформатика-9 клас http://vchytel-inf.at.ua/load/kabinet/navchalni_programi/31-2

Фізика-7 клас http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/

Фізика-8 клас http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/

Фізика-9 клас http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/

Календарне планування (5-8 клас):
Нова програма:

1. Інформатика 5 клас (за під. Морзе) 2013-2014 н.р.
2. Інформатика 5 клас (під ред. Ривкінд) 2013-2014 н.р.
3. Інформатика 5 клас (оновлена) 2016-17 н.р.
4. Інформатика 6 клас (за під. Морзе) 2014-2015 н.р.
5. Інформатика 6 клас (під ред. Ривкінд) 2014-2015 н.р.
6. Інформатика 7 клас (за під. Морзе) 2015-2016 н.р.
7. Інформатика 7 клас (під ред. Ривкінд) 2015-2016 н.р.
8. Інформатика 8 клас (за під. Морзе) 2016-2017 н.р.
9. Інформатика 8 клас (під ред. Ривкінд) 2016-2017 н.р.
10. Інформатика 8 клас (під ред. Бондаренко) 2016-2017 н.р.

​​Стара програма:

1. Вступ до інформатики 5 клас
2. Шукачі скарбів 5 клас
3. Інфомандри 5 клас
4. Вступ до інформатики 6 клас
5. Шукачі скарбів 6 клас
6. Інфомандри 6 клас
7. Основи інформатики 7 клас
8. Основи інформатики 8 клас

Календарне планування (9-11 клас):

1. 9 клас

2015-2016 навчальний рік

• Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році
• Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів

Техніка безпеки

Журнал інструктажів ТБ у кабінеті фізики Правила ТБ під час проведення навчально-виховного процесу кабінеті ІНСТРУКЦІЯ І НСТРУКЦІЯ 1 ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ОХОРОНИ ПРАЦІ 1 ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ОХОРОНИ ПРАЦІ 2 ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ОХОРОНИ ПРАЦІ 3 ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4 ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 5

Інструкція ф-4 для лабораторних робіт 8 клас Інструкція № 4-ф. з охорони праці при виконанні лабораторних робіт у 8 класі.

Інструкція ф-3 для лабораторних робіт 8 клас Інструкція № 3-ф. з охорони праці при виконанні лабораторних робіт у 8 класі.

Інструкція ф-2 для лабораторних робіт 7 клас Інструкція № 2-ф. з охорони праці при виконанні лабораторних робіт у 7 класі.

Інструкція ф-1 для лабораторних робіт 7 клас Інструкція № 1-ф. з охорони праці при виконанні лабораторних робіт у 7 класі Інструкція ф-10 для лабораторних робіт 9 клас Інструкція № 10-ф. з охорони праці при виконанні лабораторних робіт у 9 класі. Інструкція ф-9 для лабораторних робіт 9 клас Інструкція № 9-ф. з охорони праці при виконанні лабораторних робіт у 9 класі. Інструкція ф-8 для лабораторних робіт 9 клас Інструкція ф-7 для лабораторних робіт 8 клас Інструкція № 7-ф. з охорони праці при виконанні лабораторних робіт у 8 класі. Інструкція ф-6 для лабораторних робіт 8 клас Інструкція № 6-ф. з охорони праці при виконанні лабораторних робіт у 8 класі.

Педагог-організатор

ПОСАДОВІ ОБОВ”ЯЗКИ

ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА

1.     Педагог-організатор планує і організовує позаурочну навчально-виховну роботу з дітьми, підлітками, молоддю в освітніх установах, за місцем проживання.

2.     Вивчає індивідуальні особливості учнів, вихованців, сприяє розвитку їх здібностей, талантів, навичок самодіяльності, самоврядування, організації змістовного дозвілля і відпочинку.

3.     Спільно з педагогічними колективами,  колективами установ культури, мистецтв, спортивними товариствами, творчими спілками, громадськими об’єднаннями, сім’єю розвиває мережу гуртків, секцій, клубів, об’єднань за інтересами. Залучає до роботи з ними кваліфікованих спеціалістів, працівників науки, культури, мистецтва, спортсменів, тренерів, студентів, батьків.

4.     Вживає заходів щодо попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, здійснюєіндивідуальну роботу з педагогічно-занедбаними дітьми, підлітками.

5.     Надає консультативну допомогу батькам, педагогічним працівникам.

6.     Бере участь у організації літнього відпочинку і оздоровленні учнів, вихованців в освітніх установах, за місцем проживання.

7.     Настановленням та особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, гуманізму, доброти, працелюбства, інших доброчинностей.

8.     Готує дітей, підлітків до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, злагоди та миру між усіма нарадами, етнічними, національними, релілігійними групами.

9.     Додержується педагогічної етики, поважає гідність учнів, захищає їх від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам, пропагуєздоровий спосіб життя.

10.           Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:

-         повинен вміти ефективно застосовувати професійні знання в практичній педагогічній діяльності;

-         повинен мати ціннісні орієнтації, спрямовані на всебічний розвиток.

НЕОБХІДНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ПЕДАГОГА – ОРГАНІЗАТОРА

1. Річний план роботи педагога-організатора.

2. План-сітка, що випливає з річного плану (зберігається за весь 

     навчальний   рік).

3. Заходи по профілактиці правопорушень серед учнівської молоді

    ( рада по  профілактиці правопорушень, списки дітей схильних до

      правопорушень,  заходи... )

4. Соціальний склад учнівського колективу (списки сиріт, напівсиріт

     дітей із малозабезпечених сімей... ).

5. Посадові обов’язки педагога-організатора ( зб. наказів № 5-6 за

    1994 рік ).

НЕОБХІДНА ДОКУМЕНТАЦІЯ В

ДИТЯЧИХ ОБ”ЄДНАННЯХ

1. Стенд по матеріалах дитячих об’єднань (назва, мета, список,

    план роботи).

2. Щоденник роботи дитячого об’єднання :

       І сторінка – назва, мета.

      ІІ сторінка – рада об’єднання, графік занять (початок та закінчення).

     ІІІ сторінка – список членів об’єднання (по класах та домашня адреса ).

     ІУ сторінка – план роботи дитячого об’єднання на семестр, який випливає з  річного плану.

3. Папки з роздатковим матеріалом та з методичними

    рекомендаціям розробками по кожному дитячому об’єднанню,

    сценаріями.

4. Діюча стінна газета.

РІЧНИЙ ПЛАН РОБОТИ ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА

І. Вступ.

 ІІ.  Загальна характеристика учнівського колективу школи.

      ІІІ. Організаційна робота педагога-організатора

(розробка сценаріїв, КТС враховуючи традиції школи, села (міста), де працюють дитячі об’єднання  за інтересами ).

ІУ.  Основні орієнтири виховання.

(Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

від 31.10.11 №1243 «Про основні орієнтири виховання  учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»)

1.  Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

2.  Ціннісне ставлення до людей.

3.  Ціннісне ставлення до природи.

4.  Ціннісне ставлення до мистецтва.

5.  Ціннісне ставлення до праці.

6.  Ціннісне ставлення до себе.

7.  Превентивне виховання.

8.  Сприяння творчому розвитку особистості.

       При плануванні роботи слід враховувати єдиний режим виховної роботи, традиції школи та обов’язкові позакласні заходи.

Основні орієнтири виховання

1.       Ціннісне ставлення особистості

до суспільства і держави

( громадянське, патріотичне, родинне виховання)

Мета: формування почуттів любові до Батьківщини, її національних цінностей; шанобливе ставлення до державної символіки, повага прав людини (толерантність, миролюбність),  вивчення  культури свого народу і прагнення дотримання традицій, виховання почуття поваги, гордості до своїх батьків, роду, народу, місця де народився .

               2.      Ціннісне ставлення до людей

                                (моральне виховання)

Мета: формування духовно-моральної культури  особистості: чуйності, чесності, правдивості, справедливості, гідності, толерантності, милосердя, виховання родинних, особистих, громадянських цінностей.

         Вміння співпрацювати з іншими, в колективі, співпереживати, здатність враховувати думки  товаришів, поваги до товаришів.

3.    Ціннісне ставлення до природи

( екологічне виховання)

Мета: формування екологічної культури, гармонійне співіснування з природою та зв'язок з національними традиціями ; відповідальне ставлення до природи, правових норм, до природи як середовища існування людини; виховання почуття особистої причетності до збереження природних багатств ,відповідальності за них.

4.   Ціннісне ставлення до праці

(трудове виховання)

Мета: виховання в учнів працелюбності, старанності, бережливості господарського ставлення до суспільної власності; усвідомлення значимості праці в житті людини, виборі професії, повага до людей праці, які створюють духовні та матеріальні блага та цінності.

5. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

(художньо-естетичне виховання)

Мета: Формування естетичної культури і мислення та почуттів засобами художніх образів різних видів мистецтва; розвиток художньо-естетичних емоцій, смаків, навичок до розробки і участі в творчих мистецьких проектах.

6. Ціннісне ставлення до себе

( за здоровий спосіб життя)

Мета: формування основних засад «Я концепції» особистості (самопізнання,самовизначення,самовиховання, самовдосконалення);

прагнути бути фізично здоровою людиною, знати про наслідки негативного впливу шкідливих звичок на здоров’я людини.

7.          Превентивне виховання

Мета:  виховувати  у підлітків загальноприйняті людські цінності; формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадською відповідальністю; спонукання вихованців до активної протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській діяльності.

8.  Сприяння творчому розвитку особистості

Мета: організація змістовного дозвілля дітей та молоді, тематичних вечорів відпочинку, розважальних заходів що дають змогу спілкуватися з однолітками у різних формах ігрової та дозвілево-розважальної програми.

Інформаційний вісник педагога-організатора 

http://www.literacy.com.ua/pedagogy-organizatory/332-informatsini-dovidnik-pedagoga-organizatora.html

Нормативно-правове та методичне забезпечення виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі

Нормативно-правове та методичне забезпечення виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі  1.  Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року.  2. Декларація прав дитини, проголошена Генеральною асамблеєю Організацій Об’єднаних Націй 20 листопада 1959 року.  3. Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 листопада 1989 року.  4. Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей, прийнята на Всесвітній зустрічі на вищому рівні в інтересах дітей, яка відбулася в Організації Об’єднаних Націй в м. Нью-Йорку 30 вересня 1990 року.  5. Конституція (Основний Закон) України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року.  6. Концепція виховання дітей і молоді в національній системі освіти, затверджена колегією Міністерства освіти і науки України 28 лютого 1996 року.  7. Проект Концепції виховання громадянина України // Позакласний час.плюс. – 2006. – № 3. – С. 15-31.  8. Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах України. // Директор школи. – 2005. – № 38. – с. 23-32.  9. «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 23.05.1991 року № 1060-ХІІ. 10. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, наказ Міністерства освіти і науки України від 25 лютого 2004 року № 151/14. 11. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 21.06.2004 року № 605. 12. Додаток № 4 до рішення Колегії МОН від 17.08.2000 «Рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України» (Освіта Україні. – 2000. -№ 33 (16 серпня)). 13. «Про посилення уваги до використання державної символіки у дошкільних. загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладах» Методичний лист Міністерства освіти і науки України від 25.02.2004 року № 1/9-86. 14. Про затвердження «Основних орієнтирів виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» наказ Міністерства освіти і науки України від 17.12.2007 року № 1133. Закони України 15. «Про освіту» від 23.03.1996 р. № 100/96-ВР (зі змінами і доповненнями). 16. «Про загальну середню освіту» від 12.05.1999 р. № 651-ХІV. 17. «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 р. № 1841-ІІІ.   Укази Президента України 18. «Про затвердження Національної доктрини розвитку освіти» від 17.04.2002 р. № 347/2002. 19. «Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя» від 15.03.2002 р. № 258/2002. 20.«Про Національну програму правової освіти населення» від 18.10.2001 р. № 992/2001. 21. «Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей» від 12.11.1999 р. № 1460/99. 22. «Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних і неповних сімей» від 20.12.2000 р. № 1396/2000.   Постанови Кабінету Міністрів України 23. «Про затвердження Державної програми «Онкологія» на 2002 – 2006 рр.» від 29.03.2002 р. № 392. 24. «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» від 14.06.2000 р. № 946. 25. «Про Програму «Українська родина» від 14.03.2001 р. № 243. 26. «Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства» від 15.09.1999 р. № 1697. 27. «Про Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми» від 25.09.1999 р. № 1768. 28. Проект Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку Української державності // Педагогічна газета. – 2000 р. - № 6(72) (червень). 29. Концепція державної сімейної політики, схвалена Постановою Верховної Ради України від 17.09.1999 р. № 1063-ХІV.   Література 30. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія» , 2003. 31. Доценко Т. Крок за кроком до дитячого самоврядування: Методичний посібник для координаторів та лідерів дитячого самоврядування. – Кіровоград, 2003. 32. Дем’янюк Т.Д., Лашта В.І., Мельничук Л.С., Байрамова М.Г. Інноваційні технології методичної роботи з педагогічними кадрами району: Навчально-методичний посібник. – Рівне: Волинські обереги, 2005 – 250 с. 33. Коберник О.М. Управління виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі: Монографія. – К.: Наук. світ, 2003. – 230 с. 34. Кацинська Л. Виховний процес в сучасній школі. Рівне, 1997. 35. Орієнтовний зміст виховання в національній школі. – Київ, 1996. – 132 с. 36. Практична педагогіка виховання: Посібник з теорії та методики виховання/ за ред. Красовицького. – Київ-Іванофранківськ.: «ПЛАЙ» , 2000. 37. Сорока Г.І. Організація виховної роботи: планування, аналіз, методичне забезпечення. – Х.: Вид. група «Основа» , 2005. – 128 с. Декларація прав дитини ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ       Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року. Преамбула       Беручи до уваги, що народи Об'єднаних Націй знову підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини і в гідність та цінність людської особи і сповнені рішучості сприяти соціальному прогресові та поліпшенню умов життя при більшій свободі;       беручи до уваги, що Організація Об'єднаних Націй у Загальній декларації прав людини проголосила, що кожна людина повинна володіти всіма зазначеними в ній правами і свободами без будь-яких відмінностей за такими ознаками як раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, політичні або інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий стан, народження чи інша обставина;       беручи до уваги, що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи і належний правовий захист, як до, так і після народження;       беручи до уваги, що необхідність у такій спеціальній охороні була вказана в Женевській декларації прав дитини 1924 року і вказана у Загальній декларації прав людини, а також у статутах спеціалізованих установ і міжнародних організацій, що займаються питаннями добробуту дітей;       беручи до уваги, що людство зобов'язане давати дитині краще, що воно має, ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ       проголошує цю ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ДИТИНИ з метою забезпечити дітям щасливе дитинство і користування, для їх власного блага і блага суспільства, правами і свободами, які тут передбачені, і закликає батьків, чоловіків і жінок як окремих осіб, а також добровільні організації, місцеву владу і національні уряди до того, щоб вони визнали і намагалися дотримуватися цих прав шляхом законодавчих та інших заходів, поступово застосовуваних відповідно до таких принципів: Принцип 1. Дитині повинні належати всі зазначені в цій Декларації права. Ці права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків і без відмінностей чи дискримінацій за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або іншої обставини, що стосується самої дитини чи її сім'ї. Принцип 2. Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумове, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. Принцип 3. Дитині має належати від її народження право на ім'я і громадянство. Принцип 4. Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальні догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включно з належним допологовим і післяпологовим доглядом. Дитині має належати право на відповідне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування. Принцип 5. Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан. Принцип 6. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю. На суспільстві і на органах публічної влади повинен лежати обов'язок здійснювати особливе піклування про дітей, що не мають сім'ї, і про дітей, що не мають достатніх засобів для існування. Бажано, щоб багатодітним сім'ям надавалась державна або інша допомога на утримання дітей. Принцип 7. Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов'язковою, в усякому разі на початкових стадіях. Їй має даватися освіта, яка сприяла б її загальному культурному розвиткові і завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності і особисте мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності, і стати корисним членом суспільства.   Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках. Принцип 8. Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто першими одержують захист і допомогу. Принцип 9.Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості і експлуатації. Вона не повинна бути об'єктом торгівлі в будь-якій формі. Дитину не слід приймати на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй ні в якому разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які були б шкідливі для її здоров'я чи освіти або перешкоджали її фізичному, розумовому чи моральному розвиткові. Принцип 10. Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру і загального братерства, а також у повному усвідомленні, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей. Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року. ПРЕАМБУЛА Беручи до уваги, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру; і беручи до уваги, що зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і будуть вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей; і беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення; і беручи до уваги, що необхідно сприяти розвиткові дружніх відносин між народами; і беручи до уваги, що народи Об'єднаних Надій підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи і в рівноправність чоловіків і жінок та вирішили сприяти соціальному прогресові і поліпшенню умов життя при більшій свободі; і беручи до уваги, що держави-члени зобов'язались сприяти у співробітництві з Організацією Об'єднаних Націй загальній повазі і додержанню прав людини і основних свобод; і беручи до уваги, що загальне розуміння характеру цих прав і свобод має величезне значення для повного виконання цього зобов'язання, ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ проголошує ЦЮ ЗАГАЛЬНУ ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ЛЮДИНИ як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав-членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією. Стаття 1 Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства. Стаття 2 Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи е ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті. Стаття 3 Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність. Стаття 4 Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах. Стаття 5 Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання. Стаття 6 Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності. Стаття 7 Всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації. Стаття 8 Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Стаття 9 Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. Стаття 10 Кожна людина, для визначення її прав і обов'язків і для встановлення обґрунтованості пред'явленого їй кримінального обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її справа була розглянута прилюдно і з додержанням усіх вимог справедливості незалежним і безстороннім судом. Стаття 11 1. Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту. 2. Ніхто не може бути засуджений за злочин на підставі вчинення будь-якого діяння або за бездіяльність, які під час їх вчинення не становили злочину за національними законами або за міжнародним правом. Не може також накладатись покарання тяжче від того, яке могло бути застосоване на час вчинення злочину. Стаття 12 Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань. Стаття 13 1. Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави. 2. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, і повертатися у свою країну. Стаття 14 Кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком. Це право не може бути використане в разі переслідування, яке в дійсності ґрунтується на вчиненні неполітичного злочину, або діяння, що суперечить цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй. Стаття 15 1. Кожна людина має право на громадянство. 2. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство. Стаття 16 1. Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. 2. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. 3. Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави. Стаття 17 1. Кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. 2. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна. Стаття 18 Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособове, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні і виконанні релігійних та ритуальних обрядів. Стаття 19 Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів. Стаття 20 1. Кожна людина має право на свободу мирних зборів і асоціацій. 2. Ніхто не може бути примушений вступати до будь-якої асоціації. Стаття 21 1. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників. 2. Кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні. 3. Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування. Стаття 22 Кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави. Стаття 23 1. Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. 2. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. 3. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення. 4. Кожна людина має право створювати професійні спілки і входити до професійних спілок для захисту своїх інтересів. Стаття 24 Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку. Стаття 25 1. Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини. 2. Материнство і дитинство дають право на особливе піклування і допомогу Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом. Стаття 26 1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов'язковою Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного. 2. Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами і повинна сприяти діяльності Організації Об'єднаних Націй по підтриманню миру. 3. Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей. Стаття 27 1. Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами. 2. Кожна людина має право на захист її моральних і матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона є. Стаття 28 Кожна людина має право на соціальний і міжнародний порядок, при якому Права і свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені. Стаття 29 1. Кожна людина має обов'язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи. 2. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. 3. Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй. Стаття 30 Ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або окремим особам права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав і свобод, викладених у цій Декларації. Положення про шкільну раду профілактики правопорушень серед дітей та підлітків СЗШ І Організація шкільної ради профілактики правопорушень. 1.1 Шкільна рада профілактики (в подальшому ШРПП) створюється при школі на педагогічній раді відповідним наказом. 1.2 План роботи ШРПП затверджується на педраді: він передбачає актуальні проблеми роботи з «проблемними» підлітками та шляхи їх подолання в даному навчальному році. 1.3 До складу ШРПП входять 20 осіб. 1.4 Засідання ШРПП проводяться 1 раз на місяць і оформляються протоколами, які зберігаються постійно до випуску учня, який розглядається на раді профілактики. 1.5 ШРПП підпорядковується аналогічній раді району з профілактики правопорушень. 1.6 При необхідності ШРПП виходить з конкретними пропозиціями в органи влади на місцях. ІІ. Мета і склад шкільної ради профілактики правопорушень. 2.1 Основною метою ШРПП є вироблення гнучкої політики щодо «проблемних» дітей та підлітків. Організація і систематизація їх вільного часу. 2.2 Діяльність ШРПП повинна бути спрямована на корекцію життєвої позиції «проблемного» підлітка. Формування його соціальної активності, виявлення та реалізацію внутрішніх сил та можливостей особистості кожного. 2.3 Необхідними умовами системності в роботі ШРПП є забезпечення єдності всіх виховних структур спрямованих на залучення «проблемного підлітка» до різних видів діяльності. 2.4 До складу ШРПП можуть входити директор школи, один з членів батьківського комітету, заступник директора з виховної роботи, представник ІСН, дільничний інспектор РВВС, класні керівники ( де найбільше правопорушень), представники батьківського комітету класів, представники шефської організації, закріпленої за школою, представник учнівського самоврядування , педагог – організатор, представник культурно – спортивних громадських організацій району. 2.5 ШРПП організовує роботу з «проблемними» підлітками не тільки в межах школи, а також на території сільської ради, залучає батьків і громадськість села: ·        батьків «проблемних» підлітків або осіб, які їх заміняють; ·        інспекцію у справах неповнолітніх району; ·        шефів – виробників, закріпленого за школою підприємства; ·        комісію сприяння сім’ї та школі тих підприємств, де працюють батьки «проблемних» підлітків. ІІІ. Організація роботи з «проблемними» підлітками. 3.1 На ШРПП систематично розглядаються питання пов’язані з різними аспектами роботи з «проблемними» підлітками. 3.2 В основу профілактики правопорушень покладено індивідуально-виховну роботу та ранню профілактику: a)     взаємодія школи та сім’ї з даної проблеми; b)    проведення тестування та анкетування по виявленню учнів, схильних до правопорушень; c)     виявлення соціальних причин, що дали підставу рахувати підлітка «проблемним»; d)    внутрішкільний облік учнів, які схильні до правопорушень, планування індивідуальної роботи з ними; e)     оформлення щоденника психолого – педагогічних спостережень за «проблемними» підлітками; f)      виявлення неформальних лідерів у класному колективі; g)     залучення «проблемних» підлітків до різних видів діяльності. 3.3 Відвідування та робота з підлітками за їх місцем проживання. 3.4 Особливості організації навчальної діяльності, шляхи виховання інтересу до знань. 3.5 Організація індивідуального шефства над підлітками, які стоять на обліку в районній інспекції у справах неповнолітніх. 3.6 Організація періодичних медичних оглядів і бесід з лікарями – психоневрологами та іншими. 3.7 Робота з «неблагополучними сім’ями»: ·        проводити бесіди з такими батьками, повідомляти за місцем їх роботи про факти безвідповідального відношення до виховання дітей; ·        представляти в КСН та опікунську раду райдержадміністрації, в інспекцію у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ матеріали для притягнення до відповідальності батьків, які не займаються вихованням дітей і поведінка яких негативно впливає на виховання дітей; ·        організація консультпунктів для батьків з сімейного виховання; ІV. Проблема використання вільного часу «проблемними підлітками» 4.1 Завдання відволікати підлітка від небажаного середовища шляхом залучення до різних видів діяльності: ·        залучення до занять в гуртках, студіях та спортивних секціях при школі; ·        залучення до занять в гуртках, секціях, клуби за місцем проживання; ·        створення та організація гуртка «Юні помічники міліції», Гурка «Юні друзі ДАІ»; ·        працевлаштування ·        підлітків, які закінчили 9 класів і не бажають продовжувати навчання; 4.2 Забезпечення  безперервності виховання шляхом взаємодії школи, сім’ї, громадськості та організація вільного часу «проблемного підлітка». 4.3 Контроль за проведенням вільного часу: рейди членів батьківського комітету разом з представниками ІСН. 4.4 Залучення «проблемного» підлітка у студентські загони (по 1 чол на загін) в літний період. 4.5 Залучення підлітка до роботи на шефських підприємствах (згідно Кодексу законів про працю України) в позаурочний час. V.               Організація та проведення заходів з профілактики правопорушень. 5.1 Спільно з районною ІСН аналізувати стан криміногенної обстановки на території села. 5.2 Проводити місячник правового виховання. 5.3 Виявляти неповнолітних, не зайнятих громадсько-корисною працею. 5.4 Організовувати рейди по запобіганню правопорушень в громадських місцях і патрулювання в районі школи. 5.5 Створення батьківського партруля. 5.6 Заходи з гігієнічно-статевого виховання з залученням психологів та лікарів. 5.7 Профілактика та попередження дитячого дорожно - транспортного травматизму та пропаганда правил дорожного руху серед дітей та підлітків. 5.8 Протипожежна безпека. 5.9 Проведення «дня відкритих дверей» в школі щодо профілактики правопорушень. 5.10                   Використання в роботі по запобіганню правопорушень засобів масової інформації 5.11                   Систематизувати та поширювати передовий досвід кращих ШРПП по профілактиці правопорушень по школах району. VI . Пропаганда правових знань. 6.1 Створення та проведення тематичних кінолекторіїв за участю працівників правоохоронних органів для дітей та батьків (особливу увагу приділити неблагополучним сім’ям) 6.2 Проведення тематичних вечорів, лекторіїв, конкурсів, вікторин з правового виховання. 6.3 Створення гуртків, оформлення стендів з правового виховання та профілактики правопорушень, а також вен захворювань, наркоманії, алкоголізму тощо. 6.4 Випуск шкільної газети з правового виховання. Конвенція ООН про права дитини Дитина вважається віком  до 18 років Якщо тобі не виповнилося 18 років, ти вважаєшся дитиною. Ти ще ростеш, ходиш до школи, одним словом – формуєшся фізично й духовно. Всі діти є рівними у своїх правах. Усі діти, незалежно від походження, кольору шкіри, національності, статі, мови є рівними у своїх правах. Усі діти мають право на любов та піклування Дитина має право на піклування батьків, родичів, громади та держави. інтереси дітей є першочерговими. Невід’ємне право дитини на життя Життя кожної дитини є найціннішим не тільки для батьків. Кожна країна має забезпечувати гідне життя та розвиток дітей – своїх маленьких громадян. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Захист дітей від викрадення та продажу Обов’язки держави полягають у тому, щоб докладати всіх зусиль для попередження викрадення дітей, торгівлі дітьми та їх контрабанди. Діти – не товар, яким можна торгувати. Всі діти мають право на власну думку Кожна дитина може вільно висловлювати власну думку та погляди, до того ж, цим поглядами повинна приділятись увага під час вирішення будь – яких питань, що торкаються даної дитини. Діти мають право на об’єднання. Дитина має право зустрічатись із іншими людьми, вступати до асоціацій, об’єднань, або ж створювати їх. Всі діти мають право на інформацію Держава забезпечує доступ дітей до всебічної інформації. Заохочується розповсюдження засобами масової інформації матеріалів, що стосуються соціальних, культурних питань розвитку дитини. Держава також запобігає розповсюдженню та впливу шкідливої для дитини інформації. Діти не повинні стати жертвами насильства Держава захищає дітей від брутального поводження з боку батьків або інших осіб, жодна дитина не може бути піддана катуванню, знущанню, незаконному арешту або позбавленню волі. Особлива турбота про дітей – сиріт Держава повинна забезпечувати захист дитини, яка позбавлена сім’ї, надаючи відповідну альтернативу сімейному піклуванню. Особлива  турбота про дітей – інвалідів Дитина – інвалід має право на особисте піклування та умови життя, які забезпечують її гідність та участь у житті суспільства. Всі діти мають право на медичну допомогу Діти мають право на медичну допомогу за найвищими стандартами, які реально може забезпечити держава. Жодна дитина не може бути позбавлена доступу до ефективної охорони здоров’я. Всі діти мають право на повноцінне харчування Кожна дитина має право на рівень життя необхідний для її фізичного, соціального розвитку, батьки несуть відповідальність за забезпечення необхідного рівня життя дитини. Держава ж створює відповідні умови для реалізації цієї відповідальності Всі діти мають право на розвиток талантів У кожній дитині закладений певний дар. Завдання держави полягає у тому, щоб не лише вчасно помітити талановитих дітей,  а й сприяти розвитку їхніх талантів та обдарувань. Усі діти мають право на освіту Дитина має право на освіт, і обов’язок держави – забезпечити доступну для кожної дитини безкоштовну обов’язкову початкову освіту та заохотити її до отримання середньої освіти. Усі діти мають право на відпочинок Діти мають право на відпочинок, дозвілля та участь у культурному та творчому житті. Захист дітей від наркоманії Діти мають право на захист від незаконного вживання наркотиків, а також від залучення до виробництва наркотичних речовин  та торгівлі ними. Діти не повинні залучатись до примусової праці Дитина має право на захист у тих випадках, коли їй доручається робота, яка може нести загрозу її здоров’ю. Держава встановлює мінімальний вік для прийому на роботу і визнає вимоги до умов праці неповнолітніх. Захист прав неповнолітніх правопорушників Дитина, яка порушила закон, має право на таке поводження, що сприяє розвиткові в неї почуття власної гідності та зміцнює повагу до прав і свобод людини. Дітей не можна залучати до бойових дій Держава повинна вживати всіх можливих заходів, щоб діти не брали участь у військових діях. Жодна дитина віком до 15 років не повинна призиватися на службу до збройних сил. Держава повинна піклуватися про дітей, які постраждали від збройних конфліктів. Усі діти мають право на міжнародну допомогу Діти, які з вини дорослих, політиків чи через стихійне лихо стали біженцями, мають право на отримання міжнародної гуманітарної допомоги. ОРІЄНТОВНА ЦИКЛОГРАМА ПРАЦІ ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА щодня: - планування роботи згідно виховного плану школи та функціональних обов’язків; - організація дозвілля учнів на перервах; - надання допомоги активістам у здійсненні ними громадських доручень; - індивідуальні бесіди з учнями, схильними до правопорушень. щотижня: - планування роботи; - проведення учнівських лінійок на паралелях 1-11 класів; - надання допомоги в проведенні заходів на паралель; - фото-, відео-зйомка загальношкільних заходів; щомісяця: - планування роботи педагога-організатора; - надання допомоги в організації та проведенні загальношкільних заходів (конкурси, дискотеки); - координація роботи органів учнівського самоврядування; - педагогічний супровід ДГО; - ініціювання проведення зустрічей з представниками громадських об’єднань; - створення фотолітописів життя шкільного колективу; - участь у роботі ради профілактики правопорушень (якщо педагог-організатор входить до Ради профілактики); - участь у шкільних та міських (районних) нарадах, м/о, семінарах, конференціях. двічі на рік: - педагогічний супровід проведення загальношкільних звітно-виборчих учнівських зборів; - визначення рейтингу участі учнів у навчально-виховних заходах; - проведення моніторингу лідерських якостей учнів. у кінці навчального року: - звіт про виконану роботу; - подання пропозицій до загальношкільного плану виховної діяльності закладу; - оздоровлення учнів у пришкільному таборі. СТРАТЕГІЯ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В СИСТЕМІ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ НА 2016-2021 РОКИ АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ Мистецтво виховання має ту особливість, що майже всім воно видається справою знайомою і зрозумілою, а декому — навіть справою легкою. І що зрозумілішим і легшим здається воно, то менше людина з ним знайома теоретично і практично.                                                               К. Д. Ушинський Необхідність визначення нової стратегії виховання, яка стане потужною націєтворчою і державотворчою силою, рушієм побудови демократичної незалежної і цілісної України. Основні документи, які визначають концептуальні засади виховної роботи v Концепція національного виховання (1994), v Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти (1996), v Концепція національно-патріотичного виховання (2009), v Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (2011), v Концепція громадянської освіти та виховання в Україні (2012). v Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки тощо. МЕТА  СТРАТЕГІЇ Мета Стратегії – визначити фундаментальні теоретичні й практичні засади створення в навчальних закладах Чернівецької області ефективного виховного простору для формування всебічно розвиненої, гармонійної, духовно-моральної особистості, свідомого громадянина, патріота України. Завдання стратегії v проаналізувати особливості та основні проблеми виховної роботи в навчальних закладах Чернівецької області v узагальнити основні принципи та напрями виховної роботи крізь призму їх ролі в національно-патріотичному та морально-духовному вихованні особистості; v зорієнтувати педагогів у сучасних підходах, наукових концепціях та актуальних способах вирішення проблем виховання; v розкрити основні засади та практичні механізми створення ефективного виховного простору навчального закладу; v визначити основні завдання, форми та методи функціонування виховного простору як основи планування та здійснення виховної роботи в навчальних закладах області з урахуванням ланки освіти, специфіки закладу, реалій сьогодення системи освіти Чернівецької області. Особливості регіону, що необхідно враховувати організаторам виховного простору: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ü  Вживання алкоголю – серед учнів середньої та старшої школи: 23,4% учнів 7-9 класів складають групу ризику щодо вживання алкогольних напоїв. ü  22,3% опитаних недооцінюють можливість стати залежними від алкоголю. ü  30% учнів впевнені – вживання слабоалкогольних напоїв не призводить до розвитку алкоголізму (що, в свою чергу, є свідченням нерозуміння учнів механізмів формування і розвитку алкогольної залежності). ü  Недостатня обізнаність підлітків Чернівецької області з проблеми ВІЛ-інфекції та СНІДу – ü  35,8 % серед 15545 учнів 7-9 класів потребують більшої інформації з питань профілактики захворювання, правового законодавства; ü  9,9 % учнів важко відповісти на дане питання АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ Ø  Насильство – 61,7% опитаних дітей вважають, що проблема насильства є актуальною в нашій країні; 22,12% учнів засвідчили, що були свідками насильства. Ø  19,13% зазнають його з боку вчителів, Ø  15,89% – з боку батьків, 1,8% – в учнівському середовищі. Ø  Фізичного насильства хоча б раз зазнавали 48,28% респондентів. Найчастіше даний вид насильства здійснюється в учнівському середовищі. Ø  14,07% осіб зазнають фізичного насилля з боку батьків. Варто звернути увагу на відповіді дітей на запитання: «Чи існує проблема жорстокості у Вашому закладі?»: 16,04% опитаних відповіли «так», 35,90% важко відповісти, 48,06% – «ні». Ø  Прояви девіантної поведінки – за результатами дослідження виявлено 1165 дітей (19%), схильних до проявів девіантної поведінки; переважна більшість з яких напружено спілкуються із учителями (48%), 22 % – із батьками. Ø  Хлопці переважно виявляють агресію та насильство (8%), схильності до самоушкодження і саморуйнування (7%). Серед дівчат найчастіше фіксується слабкий вольовий контроль емоційних реакцій (10 %). Ø  У 27 % дітей, схильних до девіацій, спостерігаються прояви делінквентної (протиправної) поведінки. Ø  Наявність ідеалу серед вчителів, батьків та дітей – ідеал як такий відсутній у 71,4 % вчителів, 76 % батьків та 90 % учнів. Серед ідеалів, вказаних учнями, переважають: герої комп’ютерних ігор та актори Ø  Громадянське виховання підростаючого покоління –  основними проявами патріотизму респонденти вважають знаіння гімну України (68%) Ø  одягання національного одягу (вишиванки) (60%), святкування національних свят (72%). Ø  Відсутнє розуміння, що патріотизм проявляється у конкретній діяльності на користь держави, а не тільки в зовнішніх атрибутах. Принципи  побудови виховного простору: o   Якісна освіта як основа виховання oНаціонально-патріотичний характер виховання oПріоритетність духовно-морального виховання o   Багатовекторність виховного простору oМіжсекторальне партнерство o   Багатовекторність виховного простору oМіжсекторальне партнерство o   Виховна домінанта успіху oПревентивність та гендерна відповідність o   самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності СФЕРИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ Сімейне виховання Навчальні заклади (ДНЗ, ЗНЗ, ПНЗ, ПТНЗ, ВНЗ) Органи учнівського та студентського самоврядування Психологічний супровід і соціально-педагогічне проектування навчально-виховного процесу діагностика соціально-психологічного клімату в учнівських колективах з подальшим психологічним консультуванням педагогів та батьків з метою вироблення стратегій щодо усунення можливих труднощів у взаємодії дітей; •          тренінгові заняття для дітей та учнів з розвитку навичок емоційної саморегуляції та ефективного спілкування; •          заходи для всіх учасників навчально-виховного процесу, спрямовані на формування толерантного ставлення до осіб, що перебувають в складних життєвих обставинах; •          дослідження індивідуальних життєвих потреб учнів для формування стратегій виховного впливу; •          просвітницькі заходи («круглі столи», «семінари-практикуми») для батьків та педагогів для актуалізації вікових психологічних особливостей дітей для врахування їх у виховному процесі; •          профорієнтаційні тренінги, групові консультації для учнів та студентів з метою усвідомлення власних можливостей та перспектив, пов’язаних з майбутньою професією; •          просвітницькі заходи з формування навичок здорового способу життя, профілактика хімічних, ігрових та інтернет-залежностей; •          групові консультації для батьків та їхніх дітей з метою попередження проявів девіантної поведінки; •          спецкурси, просвітницькі програми для учнівської молоді, орієнтовані на розвиток навичок партнерського спілкування, вирішення проблемних ситуацій у взаєминах, збереження репродуктивного здоров’я, планування свідомого і відповідального батьківства; •          вивчення запитів педагогів та батьків з питань виховання для оптимізації просвітницьких заходів, спрямованих на підвищення їх психологічної культури. Умови реалізації Стратегії 1. Чітка координація діяльності навчальних закладів, органів державної влади, громадських організацій, сім’ї щодо реалізації завдань Стратегії; 2. Налагодження міжсекторального співробітництва всіх сфер суспільства, дотичних до функціонування виховного простору формування особистості; 3. Якісне кадрове забезпечення - організації різнорівневої підготовки і підвищення кваліфікації фахівців, які працюють у сфері виховної роботи; 4.  Модернізація змісту виховної роботи через розробку інноваційних тематичних Програм та орієнтовного Плану заходів щодо створення виховного простору навчального закладу; 5. Оновлення методичного інструментарію виховної роботи – впровадження інноваційних технологій, сучасних інтерактивних форм і методів роботи; 6. Налагодження конструктивної взаємодії навчальних закладів з науковими установами для розробки й реалізації спільних дослідницьких проектів; 7. Проведення щорічного моніторингу рівнів сформованості ціннісних ставлень особистості для удосконалення діяльності виховного простору навчального закладу Очікувальні результати впровадження Стратегії Покращення ефективності виховного простору у навчальних закладах області з метою формування всебічно розвиненої, гармонійної, духовно-моральної особистості, свідомого громадянина, патріота України. Механізмом реалізації Стратегії виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2021 роки стане затвердження Програми та розробка методичних рекомендацій щодо її виконання Міністерство освіти і науки України Академія педагогічних наук України Інститут інноваційних технологій і змісту освіти НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА ВИХОВАННЯ УЧНІВ 1-12 КЛАСІВ Київ-2007 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Виховання учнів в сучасній школі здійснюється в контексті національної і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства, держави і нації. Нині особливо актуальним є фундаментальне методологічне положення видатного українського психолога Г.С.Костюка про те, що виховувати - означає проектувати поступове становлення якостей особистості і керувати здійсненням накреслених проектів. Національна програма виховання є результатом проектно-цільової діяльності, що враховує найважливіші компоненти навчально-виховного процесу, а саме: діагностування; визначення й обґрунтування педагогічних завдань; моделювання і прогнозування; проектування і планування, організацію різних видів діяльності з учнями; моніторинг динаміки рівня життєвої активності вихованців; корекцію (самокорекцію) та регуляцію (саморегуляцію) відхилень у їхньому розвитку; аналіз та прогнозування виховних ситуацій. Програмою передбачається залучення учнів до різних форм творчої та суспільно-корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, рекреаційної, екологічної, що організовуються у години дозвілля, тобто у позакласний час. Метою програми виховання є створення ефективної системи виховної діяльності класного керівника (вихователя) та гуманістичної виховної системи класного колективу. Для досягнення означеної мети передбачено реалізацію таких завдань: - дотримання принципів виховання, визначених концептуальними засадами національної програми; - організація виховного процесу в класному колективі та з батьками на засадах проективної педагогіки та за принципом концентризму; - створення програми виховання для кожного класу з урахуванням власних педагогічних можливостей класних керівників, батьків, а також - результатів вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку учнів; - наповнення програми виховання змістом, відповідно до вікових особливостей учнів; - задоволення базових потреб особистості вихованця (фізіологічних потреб, потреби в безпеці, любові та прихильності, визнанні та оцінці, в само актуалізації) в умовах ЗНЗ; - реалізація у процесі роботи особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу в шкільному та класному колективах; - оптимальне поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової; - створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід; - співпраця з органами учнівського самоврядування, дитячими громадськими організаціями; - інтеграція зусиль батьківської громади, представників державної влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів та установ системи охорони здоров'я. Програма виховання розрахована на весь період виховної діяльності з учнями конкретного класу з урахуванням їхніх вікових, індивідуальних та психолого-педагогічних особливостей (для роботи з учнями 1-4 класів, 5-9 та 10-12 класів). Структурними елементами програми є: - концептуальні засади, в яких закладена основна ідея, принципи та структура виховання моделі; - пояснювальна записка, в якій визначається мета й завдання виховної діяльності учнів, особливості структури і змісту програми, рекомендації класним керівникам (вихователям) щодо створення організаційно-педагогічних умов та застосування різних форм і методів виховної діяльності; - змістове наповнення програми для всіх ступенів навчання (початкова, основна, старша школа) побудоване за 6-ма основними напрямами; - списку використаної та рекомендованої літератури. Змістове наповнення програми побудоване з дотриманням принципу концентризму, що відповідає концептуальним засадам національної програми виховання і визначається цінностями і ставленями особистості до суспільства і держави, людей, природи, праці, мистецтва і до себе. Після кожної змістової лінії подаються характеристики вікових особливостей учнів, зміст та форми виховної діяльності, критерії і вимоги до виховних досягнень учнів. У змісті виховної діяльності запропоновано орієнтовні форми проведення виховних справ та їх тематика для різних вікових категорій з урахуванням творчого підходу класних керівників, батьків та дітей на основі їхніх інтересів, запитів та потреб. У даній програмі визначено орієнтири для роботи з конкретними класними колективами. Кожна програма виховання з конкретним класом має носити творчий характер, вирізнятися власною специфікою, що зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку, провідною діяльністю, виховних впливів мікро- та макросоціумів, рівнів розвитку особистостей та класних колективів, власними можливостями педагога. В проектній діяльності увага класного керівника (вихователя) акцентується на таких аспектах: - розвиток творчої особистості дитини; - виявлення та становлення індивідуальних особливостей школярів; - рівні особистісно-виховних досягнення учнів; - створення відповідних умов у школі для всебічного розвитку учнів; - функціонування системи медично-психологічного та соціально-педагогічного забезпечення процесу розвитку школярів. У процесі поетапної реалізації програми виховання класний керівник (вихователь) керується особистісно орієнтованим підходом до інтересів, потреб, здібностей, нахилів кожного учня, тим самим створюючи умови для самореалізації, саморозвитку, самовдосконалення на основі національних та загальнолюдських цінностей. Програма виховання учнів реалізується шляхом: - навчально-виховного процесу; - позаурочної та позакласної діяльності; - позашкільної освіти; - роботи органів учнівського самоврядування; - взаємодії з батьками, громадськими організаціями. Виходячи з того, що дитина є суб'єктом виховного процесу, слід докорінно змінити технологію виховного процесу на основі використання таких педагогічних технологій, які ставлять за мету не нав'язування правил і норм та примусове їх виконання, а створення умов для осмислення суті моральних правил і норм, їх доцільності, добровільного їх сприйняття, творчого застосування, набуття досвіду морально-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до людей, до самого себе. А це потребує розвитку таких механізмів морального становлення особистості як ідентифікація, децентрація, позитивний образ «Я», емпатія, совість, рефлексивно-вольові механізми. Для комплексної реалізації програми необхідно створення відповідних психолого-педагогічних умов у навчальному закладі, а саме: - відповідність виховної практики засадам особистісно орієнтованої гуманістичної парадигми освіти; - ставлення до особистості дитини як до суб'єкта виховання; - перцептивна, комунікативна, інтерактивна взаємодія всіх суб'єктів виховного процесу; - створення необхідних умов для розвитку творчого потенціалу особистості, перспектив її саморозвитку у колективі; - захист і підтримка інтересів особистості дитини; - самоідентифікація та суспільно-значуще особистісне самовизначення дитини ; - стимулювання ініціативності та життєвої активності дитини; - створення і набуття практичних навичок, необхідних для особистісної гармонізації; - інтеграція виховних впливів освітнього середовища; - практичне спрямування виховного процесу навчального закладу; - культивування цінностей особистості. Урахування вікових та індивідуальних особливостей старших школярів передбачає вибір доцільного змісту, форм і методів та відповідних виховних технологій: - предметні виховні (формування необхідних знань, стійких поведінкових норм); - особистісно орієнтовані (створення ситуацій взаємодії, емпатії, - використання активних та інтерактивних технік); - культурологічні; - дитиноцентричні (основа виховного процесу - створення умов для розвитку дитини); - соціоорієнтовані. Для кожної вікової категорії прийнятними є використання індивідуальних (консультації), групових (тренінги, дискусії, дебати, ділові і рольові ігри), колективних (проекти) форм роботи. Водночас, враховуючи вікові особливості, особистісні новоутворення школярів, важливо використати: метод створення проблемних ситуацій та їх аналіз; етичне оцінювання та співвіднесення з іншими еталонами гуманної поведінки; морально-етичні вправи, етичні тренінги; комунікативні ігри; «проективні» методики; театр-експромт; практичні акції, презентації, операції; метод виявлення самооцінки з елементами бесіди, гри; метод привчання, колективні творчі справи, групові справи, колективні творчі проекти. Доцільно використовувати також традиційні методи: спостереження, опитування, анкетування, бесіди, диспути, години спілкування, різні форми роботи з книгою, плакатами, ілюстраціями, періодичною пресою, усні журнали, ведення щоденників, тематичних зошитів; екскурсії, «заочні експедиції»; мандрівки; ранки, свята, вікторини, конкурси, змагання тощо. З метою забезпечення ефективної реалізації програми на перспективу необхідно розробити навчально-методичні посібники та методичні рекомендації. ПОЧАТКОВА ШКОЛА Вікові особливості учнів Молодший шкільний вік - є важливим у становленні особистості дитини, бо саме в цьому віці, враховуючи надбання довкілля та сімейного виховання, закладаються основи особистісного розвитку учнів початкової школи. До вікових особливостей дітей 1-4 класів та їх особистісних взаємин можна віднести: незначний соціальний та моральний досвід, підвищену емоційність, вразливість і одночасно пластичність до морально-етичних впливів, імпульсивність та безпосередність поведінки дитини, бажання постійно розширювати коло спілкування. Тому узгодження поведінки та усвідомлення моральних явищ життя характеризуються емоційними узагальненнями, аналізом ситуацій та вчинків, які відповідають загальнолюдським етичним цінностям. Розрив між знаннями моральних принципів і відповідною поведінкою - найхарактерніша властивість дитини цього віку. Подальшого розвитку набуватимуть такі моральні почуття: провини, сорому, обов'язку, відповідальності, справедливості, власної гідності, сумління. Основними потребами дитини в початкових класах є: потреби спілкування з людьми, в емоційному контакті, визнанні, оцінці своїх дій та вчинків, виявленні власних позицій у ставленні до інших, світу, потреба у дружбі, товариськості, повазі особистості, у самоповазі, набутті нових знань та вмінь для пізнання довкілля. Перед вчителем постає важливе завдання: вирізняти мотив вчинку, роз'яснюючи їй його сутність і правильність в різних типових життєвих ситуаціях, даючи їм можливість емоційного “переживання“ разом із практичним застосуванням отриманих знань. На основі спільних видів діяльності учні вчаться будувати свої взаємини із однолітками, входити в колектив ровесників, у них виникає потреба до взаємовимогливості і взаємодопомоги. На цьому віковому етапі у дитини формується ядро особистості (моральні почуття, цінності, переконання), відбувається набуття досвіду моральної поведінки. Вона вчиться не лише виконувати вимоги колективу, а й бере активну участь у постановці вимог, виборі доручень, справи, яка їй до душі. В учнів виникає ще одне новоутворення - відносно стійки форми поведінки і діяльності, які в майбутньому становлять основу формування її характеру. Після закінчення 1 класу залишається певна частина дітей, в яких не до кінця сформовані особистісні новоутворення, характерні для дошкільнят. А саме: - недостатнє усвідомлення сприйняття шкільного життя, необхідності впорядкувати, організувати його за певними законами і правилами співжиття; - недостатнє усвідомлення внутрішньої етичної інстанції, такої як совість (орієнтування лише на зовнішній контроль з боку дорослих, невміння діяти за їх відсутності), що викликає у школярів - почуття невпевненості у собі, спричинює конфлікти у спілкуванні; - відсутність переваг та продуманих дій над імпульсивними (стримування бажань відбувається лише в разі очікування винагороди чи покарання); - несформованість адекватної самооцінки. Вчителеві в 2 класі слід продовжувати виховну роботу, спрямовану на корекцію цих недоліків для будування специфічних для молодших школярів особистісних новоутворень: довільність психічних процесів, внутрішній план дій та рефлексію, інтелектуалізацію життя дитини. У вчинках дітей наприкінці другого року навчання проглядається вже позиція у ставленні до того, що їх оточує. Розвиваються і змінюються внутрішні етичні інстанції, формуються моральні мотиви поведінки; розвивається здатність співпереживати, співчувати, а отже, і співдіяти з дорослими та однолітками. Молодший шкільний вік (за І. Бехом) виявляється сприятливим щодо виховання у дитини фундаментального для її морального розвитку новоутворення, яким є здібність цінувати особистість людини. Головним новоутворенням навчальної діяльності є формування теоретичного мислення дитини, що знаходить відповідне вираження і в рівні сформованості у дітей особистісних моральних якостей, першооснов багатьох моральних понять: доброти (гуманності), людяності, милосердя, чуйності, співчуття, чесності, справедливості, терпеливості та ін. Формування особистості молодшого школяра значною мірою визначається реалізацією у виховному процесі діяльнісного підходу, згідно з яким моральні правила і норми засвоюються дитиною активно, в процесі діяльності та спілкування з дорослими, однолітками, старшими та молодшими дітьми. Основна функція її полягає в тому, що в ній набувається досвід ставлення дитини до світу, до людей, до самої себе. Виховання молодших школярів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом: внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів, відведення належного місця "спільно-взаємодіючій діяльності" як на уроках, так і в позаурочний час, на виховних заняттях; гуманізації взаємин у системах "учитель - учень", "учень - учень"; використання вчителем демократичного стилю спілкування з учнями; створення умов для творчої самореалізації кожної особистості. Важливим є особистісно зорієнтований підхід у вихованні молодших школярів, оскільки для дітей цієї вікової групи характерна особлива сенситивність до морально-етичних впливів, а надто сприйняття норм культурної поведінки, спілкування, мовного етикету, культури взаємовідносин. Дуже часто внутрішнє самопочуття, емоціональний настрій дитини буває залежить від особистості вчителя початкових класів, оскільки для учнів 1-2 класів учитель залишається центральною фігурою, арбітром, авторитетом. Лише в 3-4 класах самооцінка, оцінка однолітків починає переважати оцінку вчителя. Зовнішнім вираженням позиції дитини є роль у різноманітних ситуаціях дитячого життя. Вона проявляється в залежності від очікувань вчителя і дитини. Діти з невиправданими очікуваннями стають часто агресивними або, навпаки, пригніченими; боязкими або недовірливими, соціально інфантильними або неспокійними. Ці аспекти необхідно враховувати у роботі з дітьми та батьками. Головне завдання вчителя - навчитись створювати і використовувати у шкільному житті ситуації, де знання і дії були б злиті та дозволили б фіксувати динаміку морально-духовного розвитку дитини, суть якого полягає у вмінні дитини самостійно, а іноді за допомогою вчителя реалізувати свої здібності до практичної діяльності. Вчитель має допомогти дитині просуватись від елементарних навичок поведінки до більш високого рівня, де необхідні самостійність у прийнятті рішень і моральний вибір. Ефективність різних видів виховання залежить від спрямованості виховного процесу, форм і методів його організації. Пріоритетними для учнів початкових класів є активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Оскільки в молодшому віці дітей переважає образне мислення то основне місце має бути відведено ігровим методам і прийомам роботи з дітьми: ситуаційно-рольовим, сюжетно-рольовим іграм; методам аналізу життєвих ситуацій і привчання; ігровим методикам щодо виявлення самооцінки; іграм - драматизаціям, інсценуванню, іграм-бесідам, іграм-мандрівкам; екскурсіям; ігровим вправам, колективним творчим проектам, практичним акціям тощо. 1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави Критерії: Виховні досягнення учнів Сформованість почуттів любові до Батьківщини, її національних цінностей; Повага прав людини (толерантність, миролюбність) на початковому рівні. Усвідомлення приналежності до української держави і народу. Шанування історії і мови свого народу, країни. Почуття гордості та поваги до своїх батьків, роду, народу, місця, де народився. Знання культури свого народу і прагнення дотримання традицій. Розуміння правил взаємодії людей у сім'ї, суспільстві; безконфліктного прагнення проживання з іншими народами, виконання правил у житті. Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності 1 клас Бесіда “Та земля мила, де мати народила”. Тематичний зошит “Ми - українці”. Гра-подорож “У країні рідної мови”. Бесіда “Великий дім - держава.” “Правовий букварик”. Ранок “Мамин рушник”. Виставка “Рушник - оберіг дому”. Екскурсія “Вулицями рідного міста (села)”. Сімейне свято “Традиції моєї родини”. 2 клас Усний журнал “У нас одна Батьківщина - наша рідна Україна”: (1стор. -“Я - син своєї землі”; 2стор. - “Українці за кордоном”; 3стор. -“Славетні українці”). Бесіда “Символи моєї держави”. Групова справа “Кожному мила своя сторона”. КТС “Моя мала Батьківщина”. Правова відгадайка. Оформлення альбому “Мій рідний край”. Фестиваль сімейної творчості “Скарби моєї родини”. Екскурсія “Презентація рідної вулиці”. 3 клас Година спілкування “Моя рідна Україна” Бесіда „Що необхідно знати про національну символіку”. “Кожна дитина має право” - конкурс малюнків. Аукціон знань “Я живу у ….”. Вікторина “Чи знаєш ти свій край?”. Колективна творча справа “Свято нашого роду”. Легенди мого краю (пошукова робота, конкурс малюнків). Екскурсія „Чим славна моя вулиця?” 4 клас Усний журнал “Ми - українці - єдина сім'я”(складання твору-роздуму “Я - громадянин України і пишаюсь цим”). Заняття “Школа прав дитини”. Експедиція “Люби і знай свій рідний край”. Перекличка повідомлень “Люди, які прославили мій край”. Екскурсія до краєзнавчого або шкільного музею “Сторінки історії мого міста (села)”. Конкурс малюнків “І живе калина на папері”. Гра-подорож "До країни народного мистецтва". Година спілкування “Всі народи України живуть в злагоді й мирі”. 2. Ціннісне ставлення до людей Критерії: Виховні досягнення Усвідомлення на початковому рівні моральних якостей: чуйності; чесності; правдивості; справедливості; гідності; толерантності; милосердя; взаємодопомоги; товариськості; співпереживання; щедрості; поваги до особистості. Уміння та навички підтримки та збереження міжособистісної злагоди, запобігання та мирне розв'язування конфліктів; здатність враховувати думку товаришів, інших людей. Уміння оцінювати власні вчинки і вчинки інших людей та висловлювати оцінні судження. Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності 1 клас Бесіда „Мої обов'язки”. Розігрування ролей. Ранок “Відкриваємо скриньку добрих справ”. Театральна вистава “Про дружбу”. Уявна подорож "До міста Ввічливих" (зупинки: Доброта, Помагайчик, Дружба). Гра - тренінг “Світлофор ввічливості”. Групова справа “Чесним треба бути всюди”. Розігрування життєвих ситуацій ”Чарівні слова відкривають серця”. Свято “Чепурушки”. 2 клас Бесіда “Про справжню дружбу”. Конкурс малюнків “Мій товариш”. Пізнавально-розважальна гра “Буду гідним скрізь і всюди, щоб нести Вам радість, люди!”. Бесіда з елементами самооцінки „Бути совісним означає...” Розгляд в групах життєвих ситуацій “Як би я вчинив...”. Школа гарних манер. Рейд “Турбота”. Інсценізація української народної казки “Дідова дочка, бабина дочка”. Конкурс “Заспіваймо разом. Пісні про добрих і ввічливих”. Свято „Любов сердець своїх маленьких, дамо тобі, кохана ненько!”. 3 клас Бесіди “Дерево міцне корінням, а людина - друзями”, “А совість тобі нічого не підказала” (за оповіданнями В.О.Сухомлинського). "Правила нашого життя" (колективне складання правил товаришування). Години спілкування “Вчимося бути добрими людьми”, “Чужого горя не буває”. Написання твору “Що треба робити, щоб світ був чеснішим”. Інсценізація “Якщо твій друг помилився...”, “Якщо ти погано вчинив”. Щоденник “Мій день. Мої вчинки”. Турнір “Лицарі! Вперед!”. Свято „Є добрих людей у світі багато, та все ж найрідніші - то батько і мати”. 4 клас Бесіди: “Найвища моральна цінність - людська гідність”, “Вихована людина. Яка вона?”, “Друг - це другий я”. Бліц-інтерв'ю “Гляди не забудь - людиною будь!”. Конкурс “Народна мудрість”(прислів'я та приказки про добро, совість, ввічливість, справедливість, чесність). Урок милосердя “Можу допомогти”. Акція “Подаруй свято іншим”. Тренінг „Як навчитись стримуватись”. Міні-твір „Хочу і треба”. Перегляд (читання)та обговорення фільму (оповідання) “Золоте правило ввічливості”. Свято родоводу „Як добре, що є на землі моя хата, як добре, що рідних у мене багато”. 3. Ціннісне ставлення до природи Критерії: Виховні досягнення Виховання елементів екологічної культури молодших школярів. Початковий рівень сформованості понять, уявлень про природу, екологію. Уявлення про цілісність природи, місце людини в природі, розуміння необхідності гармонійного співіснування людини і природи, інтерес до пізнання природи; Естетичні почуття до неї; Прагнення берегти і примножувати її багатства; відповідально ставитись до природи; висловлювати оцінні судження про власне ставлення до об'єктів природи і поведінки людей. Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності 1 клас Бесіди: „Ми за них відповідаємо”, “Збережемо чистим довкілля”. Операція-рейд “Чистий клас”. Морально-етичні вправи. Акція “Збережемо красу природи. Зелені друзі мого краю”. Проект “Рослини моєї вулиці”. Екскурсія екологічною стежкою навколо школи. Виставка малюнків: “Перші весняні квіти”, “Зустріч пернатих друзів”. Конкурс знавців „Природа в загадках, прислів'ях, прикозках та віршах”. 2 клас Бесіди “Чорнобиль - рана України”, “Віч-на-віч з природою”, „Дивовижні звірі Марії Приймаченко”. Операції: “Чисте джерело”, “Чиста криниця”. Акції: “Збережемо красу природи", "Якби тварини вміли говорити”. Морально-етична вправи “Боляче буває всім” (ставлення до тварин). Проект “Тварини моєї місцевості”. Екскурсія “Екологічна стежка в різні пори року” вулицею міста (села). Ранок “Первоцвіти просять захисту”. Трудовий десант “Наш квітник - найкращий”. Конкурс знавців народних прикмет, приказок про природу "Народ скаже як зав'яже". 3 клас Усний журнал “Подорож лісовою стежкою”. КТС “Чорнобиль не має минулого часу”. Операція-рейд “Чисте подвір'я”. Акція “Збережемо красу природи”. Конкурс плакатів “Я не скривджу рідної землі”. Бесіди: “Ти відповідальний за тих, кого приручив”, „Таємниця Катерини Білокур”, „Краса людської праці на землі”, „Не ображай дерево”, „Якби зорі говорили”. Гра-подорож “Заповідні місця мого краю”. Екскурсія екологічною стежкою міста (села). Виставка-ярмарок “Подарунки осені”. Казковий фруктово-овочевий бал. Трудова операція “Посаджу дерево”. Ранок „Свято новорічне нам несе зима”, „На квіти осені чарівні подивись”. 4 клас Бесіди: „Тече річка невеличка”, “Стань природі другом, будь природі сином” (складання звернення до однолітків), “Себе я бачу в дзеркалі природи”. Урок-роздум “На Чорнобиль журавлі летіли”. Конкурс малюнків. Рейд-операція “Чисте довкілля”. Акція “Збережемо красу природи”. Аукціон знань “Знай, люби, бережи”. Проект “Збережемо природу рідного краю”. Екскурсії: „В усі пори року прекрасна земля”, “Екологічною стежкою до лісу (гаю, лугу, річки)”. Екологічна вікторина “Жива і нежива природа”. Виставка квітів “Який прекрасний цей світ, подивися”. Конкурс виробів з природного матеріалу “Природа і фантазія”. Ранок „Зима іде, новорічне свято веде”. 4. Ціннісне ставлення до праці Критерії: Виховні досягнення Початковий рівень сформованості понять та уявлень про працю. Усвідомлення значущості праці в житті людини; Відповідальність за результати власної праці та праці інших; Прагнення і здатність співпрацювати в спільній діяльності; Виявлення вимогливості до себе, обов'язковості, охайності, бережливості, дисциплінованості старанності; Уявлення про різні види професій та особистісні якості, необхідні сучасному працівникові. Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності 1 клас Бесіди: “Бджілка мала, та й та працює”, „Всякій справі - свій час”, „Як краще виконувати домашнє завдання”, „Всяка річ створена працею”, „Кожній речі - своє місце”. Інсценізація казки “Про двох братів - Умійка та Невмійка”. Година мрій "Коли я виросту...". Виставка власних виробів “Місто веселих майстрів”. Зустріч з батьками “Знайомлюсь з професією”. Година спілкування “Ким я хочу стати”. Екскурсія в бібліотеку, теплицю. Акція “Збережемо книгу” (виготовлення закладок). КТС “Подарунок малюкам дитячого садка”. 2 клас Бесіди: „Твій режим дня”, „Годинник того не підведе, хто час цінує”, „Твоє навчальне місце в школі і вдома”, „Хліб - у сьому голова”, „Школа - наш дім, ми - господарі в нім”, “Чи потрібно людині працювати?”. Свято “Землю сонце прикрашає, а людину - праця”. Діалог “Професія моїх батьків”. Конкурс “Кращий мамин помічник”. Година спілкування “Діло майстра величає”. Екскурсія до медичної установи. Акція “Книжкова лікарня”. КТС “Подарунки молодшим друзям”. 3 клас Бесіди: „Хвилина час береже”, „Час - річ дорогоцінна”, „Чи вмієш ти вчитися?”, „Багатства Вітчизни множаться працею”, “Праця годує, а лінь - марнує”, “Цінуймо працю інших”. Зустріч “Всі професії потрібні ...”. Щоденник “Мої досягнення” (я вмію, я хочу, я навчусь). Конкурс “Мала господиня”. Екскурсія на харчоблок. Рейд “Скибочка хліба”. Інтерв'ю у працівників школи (кухаря, бібліотекаря, техпрацівника, вчителя, психолога, медпрацівника та ін.). Тиждень книги “Айболить” (як ми “лікували” свої книги, що були з нами цілий рік). КТС “До джерел народних ремесел”. 4 клас Бесіди: „Скільки коштує хвилина?”, “Праця прикрашає людину”, “Праця - джерело життя і головна його прикраса”. Операція “Я - черговий”. Екскурсія на виробництво. Трудовий десант "Через річку, через гай іде хлопчик Помагай". Акція “Допоможи книзі!”. Проект “Трудові традиції української родини”. Сімейний фотоальбом “Працьовита родина”. Гра-презентація “Всі професії потрібні, всі професії важливі”. Добродійна акція “Подарунки власноруч”. Інформаційний бюлетень “Калейдоскоп професій”. 5. Ціннісне ставлення до мистецтва Критерії: Виховні досягнення Початковий рівень виховання естетичного та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва. Здатність розуміти і сприймати окремі художньо-тематичні інформації, частини художніх творів; уявлення про мистецтво та засоби його виразності, інтерес до мистецтва, поняття про естетичні почуття, переживання, пов'язані із сприйманням творів різних видів мистецтва; оцінювання власного ставлення до мистецтва; здійснювання творчої діяльності у мистецькій сфері на елементарному рівні. Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності 1 клас Бесіда “Абетка мистецтва”. Екскурсія до музичної школи “Музика поруч з нами”. Виставка малюнків “Краса природи навколо нас”. Літературна студія “Мистецтво слова” (розучування, декламування, інсценування віршів). Колективно-творчий проект з декоративно-прикладної діяльності (природний матеріал). Години милування природою: „Танок осіннього листя”, „Сумна пісня осені”, „Зима-скульптор”, „Музика літа”. Подорож до кінозали “Такі цікаві мультяшки”. Хвилини з мистецтвом “Таємниця однієї картини” (за вибором вихователя). Виставка родинної спадщини (ДПМ). Проект “Музика в природі”. Інсценізація народної казки (за вибором). 2 клас Уявна гра-мандрівка “У країну мистецтва”. Екскурсія “Музика народних свят”. Виставка-презентація “Краса природи у творах образотворчого мистецтва”. Літературна студія “Мистецтво слова” (конкурс читців, інсценування віршів). Колективно-творчий проект “Килимок”. Години милування природою: „Осіння щедрість”, „Сніговий балет”, „Чим пахне весна?”, „Веселкове літо”. Подорож до кінозали “Чарівна казка”. Хвилини з мистецтвом “Таємниця однієї картини” (за вибором вихователя). Виставка родинної спадщини (ДПМ). Проект “Музичні враження”. Інсценізація народної казки (за вибором). 3 клас Бесіда “В царині мистецтва”. Екскурсія “Музичний фольклор рідного краю”. Виставка малюнків “Краса природи рідного краю”. Літературна студія “Мистецтво слова” (конкурс читців, інсценування байок). КДК “Я вишиваю рушничок”. Подорож до кінозали “Художній фільм”. Години милування природою: „Весняна симфонія життя”, „”Хоровод весняних квітів”, „Лісові сюрпризи”. Хвилини з мистецтвом “Таємниця однієї картини” (за вибором вихователя). Конкурс юних декламаторів „Доторкнутися словом до серця”. Проект “Музичні захоплення”. Колективна творча справа: “Архітектура рідного краю”. 4 клас Бесіда “Мистецькі шедеври”. Екскурсія до музею “Музична спадщина рідного краю”. Виставка художньо-літературних замальовок “Краса природи в довкіллі”. Літературна студія “Мистецтво слова” (конкурс юних поетів, театральних постанов). КДК “За народними ремеслами”. Подорож до кінозали “Документальний фільм”. Години милування природою: „Осінній калейдоскоп”, „Мороз-чарівник”, „Весна-красна”, „Літні барви”. Хвилини з мистецтвом “Таємниця однієї картини” (за вибором вихователя). Виставка “Стежками рідного краю” (ДПМ). Проект “Музична терапія”. Колективна творча справа-збірка “Все в рідному краї має пісню свою”. 6. Ціннісне ставлення до себе Критерії: Виховні досягнення Виховання ціннісного ставлення до здорового способу життя Усвідомлення цінності людського життя, кожної людської особистості, уміння дотримуватись правил здорового способу життя (дотримання правил гігієни, рухового режиму, пристосування до змін навколишнього середовища, протидія хвороботворним чинникам, психічного благополуччя, розпізнавання прекрасного в оточенні і в самій людині); безпеки власної життєдіяльності (розпізнавати та протидіяти факторам шкідливого впливу на здоров'я людини); здійснення самоконтролю, самооцінювання, саморегуляції; виявлення вольових рис особистості (вимогливість, відповідальність, самокритичність, самоповага, почуття гідності). Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності 1 клас Бесіди: „Будьмо здорові, або пригоди маленьких зубчиків”, “Якщо хочеш бути здоровим - загартовуйся”, “Чистота рук - запорука здоров'я”, “На кого ти хочеш бути схожим?”, Що таке хвороба та як їй запобігти?”, „Вогонь буває різним”, „Зовнішній вигляд хлопчика й дівчинки”. Гра “Як стати Нехворійком” (читання листа від Нехворійка, поради). Спортивні змагання “Увага, старт!”. Інсценізація “Це ми - Мікроби. Можна до Вас?”(агітбригада, яку підготували учні основної школи школи). Година рухливих ігор. Ігротека. Азбука шляхетності „Хай живе ввічливість!”. Конкурс малюнків “Мій настрій”. Ранок “Сімейна реліквія”. 2 клас Бесіди: “Профілактика інфекційних захворювань” (складання пам'ятки “Як не захворіти”), “Береженого Бог береже”, “З ким я піду в похід”, “Пам'ятай про інших”, „Людина - частина живої природи”, Сам вдома: безпечні ігри”, „Ти - пішохід”, „Чистота - запорука здоров'я”, „Дерево міцне корінням, а людина - друзями”. Уявні ігри-мандрівки: „До Країни здоров'я”, „В країну веселих ноток”, „Парад корисних порад для дорослих і малят”. Спортивні змагання “Старти надій”. Вікторина “Сам вдома”. Рольова гра “Я на вулиці”. Ігрова програма „Дім без книги, як день без сонця”. Конкурс малюнків “За чим я сумую, чому я радію”. Свято “Домашнє вогнище родинне”. Бал ввічливості „Будь ласка, спасибі і будьте здорові - слова необхідні й корисні у мові”. Анкетування “Який “Я” (самооцінка). 3 клас Бесіди: “Продукти харчування - наші друзі і вороги” (складання меню одного дня), "Що означає бути вихованою дитиною?", „Режим дня школяра”, „Небезпека від вогню”, „Знай свої права, дитино!”, „У чистій воді риби багато, у доброзичливої людини друзів багато”, „Милосердя - душа доброї людини”. „Правила поведінки з незнайомими людьми”, „Знай та виконуй правила дорожнього руху”. Свята: Мийдодіра “Здоровим будь!”, іменинників „Дарунки-обереги”. Виставка творчих робіт “Як я дбаю про своє здоров'я” (фотовиставка, малюнки). Малі олімпійські ігри “Спортивна надія”. Уявна гра-мандрівка „Краса імені мого”. Групова справа “Шлях до перемоги над собою”. Ведення щоденника “Мій день. Хороше і погане”. Конкурс листівок “Моєму улюбленому герою”. Психологічний портрет “Який мій друг” (міні-твір, малюнки, вірші тощо). Конкурс малюнка “Найцінніше в моєму житті”. 4 клас Бесіди: “Правила харчування”, “Тютюн: користь чи шкода?”, “Переможемо всі хвороби”, „Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе”, „Те, що знаєш, і те, що вмієш, за плечима не носити”, „Поговоримо про електроенергію”, „Подарунки: чи це складно?”, „Повір у себе”, „Про СНІД від лікаря Неболить”, „Людина починається з добра” (за творами В.О.Сухомлинського). Веселі естафети “Козацькі забави”. Інсценізація та обговорення ситуацій “Завтрашній характер - у сьогоднішньому вчинкові”. Рольова гра “На кого я хочу бути схожим у житті” (“Мій ідеал”). Свято “Цінності моєї родини”. Ігрові програми „Еврика!”, „Міс класу”. Проект “Мій відпочинок на Різдвяних канікулах”. ОСНОВНА ШКОЛА Вікові особливості учнів Підлітковий вік - складний відповідальний період становлення особистості (за Л. І. Божович, це період другого народження особистості) в якому формується соціальна спрямованість і моральна свідомість: моральні погляди, судження, оцінки. Уявлення про норми поведінки запозичені у дорослих. Шлях оволодіння ними відбувається через реальні стосунки, через оцінки їх діяльності дорослими. Але підліітки прагнуть до вийняткових умов, щоб виявити себе, тому вони важко сприймають буденні справи, наприклад, що волю загартовує і навчання, що відкрите визнгання своїх помилок свідчить про сміливість, що усвідомлення своєї провини - крок до відповідальності. Знання моральних норм та еталонів взаємин розуміють не завжди глибоко, важко сприймається моральний релятивізм, тому оцінки вчинків інших категоричні, безкомпромісні. Моральні переконання ще нестійкі, але вони стають специфічними мотивами поведінки. З'являються власні погляди, оцінки, які ще можутиь швидко змінитись, але й протилежну точку зору підліток буде захищати так самопристрасно, як і минулу. Важливі зміни відбуваються в мотиваційній сфері: потреба в самоповазі, в самоствердженні, у визнанні товаришів, у позитивному ставлеенні з боку значущих товаришів. З'являється орієнтація на майбутнє: мрія, ідеали, перспективні плани, віддалена мета. Проте для підлітка характерна й відмова від поставленої мети всупереч її об'єктивній значущості, бо воля ще слабка. Підлітки частіше діють за найбільш сильним мотивом, власною ж поведлінкою вони ще не володіють і самі визнають відсутність у себе вольових якостей. Педагогічне завдання - розвивати у підлітків вольову поведінку, використовуючи для цього емоційно привабливі цілі, підтримувати їх наміри й уявлення про можливість досягти власного рівня домагань. За Л. І. Божович, у підлітків у вольовому акті слабо ще представлена виконавська частина. Очима підлітків основною причиною їх неуспішності в школі є лінощі. Практика свідчить, що не менше значення має забезпечення пізнавальної мотивації, розвиток інтересів. Підлітків характеризує легкість виникнення переживань, емоційної напруги. Їм важко стримувати свої й радість, й горе,йобразу, й гнів. Їх емоції відрізняються ригідністю - інертністю, негнучкістю, навіть тенденцією до самопідтримування. Підлітки “купаються ” у власному горі, або в почутті провини. Вони вічувають задоволення від будь - яких переживань, відчувають потребу в сильних емоційних насиченнях. Супуречливі прагнення, які виникають досить часто, ще більше підсилюють загальний емоційний фон, і це веде до виникнення стану афекту. Афективний стан може бути досить тривалим і виникати з незначного приводу. Треба вчити підлітків володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх, говорити про них, виявляти в культурних формах. Відбувається інтенсивний розвиток самосвідомості: виникає інтерес до свого внутрішнього світу, що веде до поглиблення та ускладнення процесу самопіднання. Підліткова рефлексія спрямована на розуміння самого себе% особлива увага приділяється власним якостям особистості, тому підвищується чутливість до оцінок з боку оточуючих, виникає орієнтація на реальні досягнення. Рефлексія відкриває недосконалість “Я”, що глибоко та гостро переживається. Найбільший сплеск рефлексивності в 7-8 кл. Зростає критичність з приводу власних недоліків, наприклад, вже в 6 класі з'являються діти, які не вважають себе здібними до жодного з предметів. Моральна мотивація ще не стійка, тому підліток легко піддається навіюванню таким формам соціальної поведінки, які роблять його дорослим у власних очах. Образи “Я”, що створює в своїй свідомості підліток, дуже різноманітні: це фізичне “Я” (уявлення про свою зовнішність), про писхічне “Я” (про риси характеру, про свої здібності тощо). Але ставлення до всіх цих рис свого “Я” залежить від системи цінностей, яка формується завдяки впливу членів своєї сім'ї та ровесників. Саме тому одні гостро переживають відсутність зовнішньої краси, а інші - фізичної сили, дехто всю увагу спрямовує на підвищення результатів у спрті. Образ “Я” ще не стабільний, уявлення про себе рухливе. Іноді випадкова фраза, комплімент або посмішка надовго порушують спокій душевного життя підлітка. З образом “Я” пов'язана самооцінка . Для підлітка важливо знати не тільки, який він є , але й на скільки значущі його індивідуальні особливості для оточуючих, а тому й для самого себе. Постійнго відбувається порівняня: “Я такий ,як усі ” або “Я не такий, як усі”. Але в ідеалі самооцінка повинна складатися із порівняння самого себе сьогодні із самим же собою, але вчора: “Я вчора і я сьогодні, а яким я стану ( повинен стати) завтра?”. Це складно, але ефективно. Самооцінка має загальний характер та ще й занижена: підлітки перебільшують свої недоліки, успіхи дещо занижують. Але за заниженою самооцінкою може ховатись високий рівень домагань, на основі цього розвивається феномен "дискомфорт успіху“. Підліток, маючи таку самооцінку, знецінює досягнення своїх ровесників, радіє їх невдачам. Така конфліктна самооцінка виникає при завищенних вимогах з боку батьків, або песимістичних уявленнях про можливості свого сина або доньки. У підлітка тоді виникає сильна реакція навіть на справедливі зауваження. Він шукає зовнішніт причини для виправдовування своїх реальних невдач або тих, що прогнозуються. Такий “афект неадекватності” вимагає пошуку психологічного захисту у вигляді знецінення успіхів інших. Висока самооцінка повинна поєднуватись зі здатністю диференційовано оцінювати свої досягнення і в той же час бачити недоліки, й перспективи покращення результатів за рахунок усунення недоліків. Старші адекватно оцінюють товаришів, але перебільшують оцінку себе. М.І.Лісіна висловила гіпотезу про продуктивність дещо завищеної самооцінки у порівнянні з заниженою. Загальне позитивне ставлення до себе, до своїх можливостей повинно залишатися незмінним, а недоліки сприйматись як тимчасові, які можна усунути, якщо постаратись надалі. Самооцінка поступово емансипується від оцінок оточуючих і набуває все більшого значення як регулярно власної поведінки. Крім раельного “Я” виникає й “Я - ідеальне”. Якщо рівень домагань високий, а свої можливості усвідомлюються недостатньо, тоді “Я - реальне” буде дуже відрізнятися від “Я - ідеального”. Такий стан веде до невпевненості в собі, а в поведінці це виявиться в образливості, впертості, навіть в агресивності. Якщо “Я - ідеальне” сприймається досяжним, воно спонукає до самовиховання, здійснення якого сприяє розвитку саморегулювання. Саморегулювання вміщує в собі вільну постановку мети та вибір засобів її досягнення. Деякі старші підлітким (3%) розробляютть навіть програму самовдосконалення, але не всі мають силу волі та наполегливість, щоб здійснити її. Здатність ставити мету, усвідомлювати засоби її досягнення, використовувати свої можливості, передбачати результати є показником високої зрілості особистості, що з'явиться пізніше. Проте наприкінці підлітковогго віку виникає потреба в життєвому самовизначенні (закінчується 9 клас), спрямованість на майбутнє, визначення свого життєвого шляху, майбутньої професії. Ця потреба конкретизується в новій соціальній позиції, яка розгортається на наступному віковому етапі. 1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави Критерії: Виховні досягнення Сформованість: патріотичних почуттів, національної самосвідомості, правосвідомості, політичної культури, культури міжетнічних відносин Любов до свого рідного краю, Батьківщини, народу. Повага до українських та родинних законів, звичаїв, обрядів і традицій. Відчуття своєї приналежності до України. Усвідомлення спільної власної долі з долею Батьківщини. Знання та володіння українською мовою. Прагнення до збереження та примноження духовного та матеріального багатства українського народу. Особисте усвідомлення себе українцем. Віра в духовні сили та майбутнє. Усвідомлення праці як життєвої потреби. Усвідомлення моральних та культурно-національних цінностей. Шанобливе ставлення до державної символіки. Осмислення відповідальності як важливої риси особистості.. Усвідомлення особистістю своїх прав, свобод, обов'язків. Свідоме ставлення до законів своєї держави. Дотримання правил та норм поведінки, соціально значимих для суспільства. Розуміння особистої відповідальності за свої вчинки. Активна життєва позиція щодо негативних проявів у соціумі. Знання про типи держав, політичні організації, виборчу систему. Активна громадянська життєва позиція. Знання історії та культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах. Повага до представників інших етносів, їх прав та культурно-національних цінностей. Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності 5 клас Збір: „Закони нашого життя (розробка законів життя класу)”. „Хто я є?” (діагностика рівнів соціального, духовного розвитку особистості). Години спілкування: “Немає прав без обов'язків” Екскурсії: “Сторінками історії”; “В ім'я твого і мого життя”. Зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та воїнами УПА “Ніхто не забутий, ніщо не забуте”. Гра-експрес “Котилася торба”. Спартакіада народних ігор “Ігри народів світу”. Родинне свято “Традиції моєї родини”. Родинна вітальня “Бабусина скриня”. Ігрова програма “Скриня народної мудрості”. Вікторина “Наші обереги”. “Головна пісня Батьківщини”. Жива газета „Калейдоскоп нашого життя”. Народний календар “Духовність народу”; Конкурс малюнків “Люби і знай свій рідний край”. Конкурс ерудитів “Що я знаю про Україну”. Акція “Школа - наш дім, ми господарі в нім”. Екологічний десант “Чиста школа, чисте подвір'я, чисте селище”. Благодійна акція “Згадаймо всіх поіменно”. Фестиваль фотознімків “Моя країна моїми очима”. 6 клас Бесіди: “Моя земля - земля моїх предків”, “Україно, матінко моя”. “Традиції мого народу” - ярмарки, фестивалі народної творчості, презентація національних блюд, театральне дійство, зустрічі з народними майстрами. Конкурс юних декламаторів “Мова рідна - слово рідне!”. Інтелектуальна гра “Чи знаю я рідну мову”. Акція “Хто живе поруч зі мною”. Фестиваль “Веселка”. Бесіди: „Символи України”, “І синє небо, і жовте колосся”, „Народні символи”, „Мої права та обов'язки”. Веселі старти „Козацькі розваги”. Конкурс „Де найкращая земля?”. 7 клас Усні журнали: „Державна символіка України”, „Мій рідний край - моя земля” (регіональний аспект), „Моя земля - земля моїх батьків”, „Сторінками рідного краю”. Конкурс „Сто чудес України”, „Чудеса рідного краю”. (вивчення архітектурних пам'яток України, заповідників, визначних історичних місць). Етнографічна вітальня „Люблю я свій народ, ціную його звичаї”. „Мова рідна, слово рідне. Хто їх забуває, той у грудях не серденько - тільки камінь має”. Конкурс юних декламаторів „Любове моя - Вкраїно!”. Театралізоване дійство „Україна від козацьких часів до сьогодення”. 8 клас Заочна відео мандрівка “Країна, в якій я живу” Години спілкування: “Істина, свобода та відповідальність”. Джерела духовності мого краю (вечори, екскурсії, зустрічі з видатними земляками). Родинні зустрічі „Історія моєї родини - в історії мого краю”. Зустрічі: „Митці мого краю”, „Поети мого краю”, „Видатні люди мого краю”. “Козацькі сурми”. Свято „Моя найкраща в світі сторона - чарівна, неповторна Україна”. Години спілкування:„Я - громадянин і патріот держави”, „Я - учень своєї школи”, „Українці за кордоном . Що таке діаспора?” Вікторина „Що ти знаєш про Україну?”. 9 клас Години спілкування: “Видатні вчені України”, “Для себе жити - тліти, для сім'ї жити - горіти, для народу жити - світити”, “Чорнобиль - горе і біль”, “Біль і крик душі під знаком Чорнобиля”. Колективні творчі справи: усний журнал “Державні та народні символи моєї держави”, прес-конференція “Мої права, мої обов'язки”, прес-шоу “Права дітей на особливу турботу”. Диспут “Чи захищені права дитини у нашій державі?”. Вечори: вечір української патріотичної пісні “А найбільш я люблю Україну”, вечір-реквієм “Ваш світлий подвиг незабутній”. Колективне ігрове спілкування “Турнір ораторів”, “Якби я був президентом...”. 2. Ціннісне ставлення до людей Критерії: Виховні досягнення Сформованість: духовно-моральної культури особистості (чуйність, чесність, правдивість, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, совість, терпимість, миролюбність, ввічливість, делікатність, тактовність тощо) Знання та розуміння особистих, родинних, громадянських, національних та загальнолюдських цінностей. Вміння співпрацювати з іншими, працювати в групі та в колективі. Вміння прощати і просити пробачення. Єдність моральної свідомості та поведінки. Єдність слова і діла. Активна моральна життєва позиція. Усвідомлення ідеалів сімї, родини. Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності 5 клас Морально-етичні бесіди: „Дякуй старшим за те, що вони повчають тебе”, „Ніколи не забувай, що ти живеш серед людей”. Колективне ігрове спілкування “Дружба, це - ......”. Міні-твір “Я і мій ідеал”. Години спілкування: „Десять заповідей людяності”, „Золоте правило людяності”, “Як сподобатися людям” Тренінги “Спілкуємося та діємо”; “Вчимося правильно спілкуватися”. Ігрова програма “Скарбничка мудрості”. “У добрі справи ти вклади прекрасні прояви душі”. Гра “Асоціація на ярлики”. Рольова гра “Не робіть моїх помилок” Години спілкування: “Маленька людина та великий світ”; “Як сподобатися людям?”; “Різні люди - різні погляди”; “Тлумачний словник ввічливих слів”; “Добро - це коло, всередині якого є краса”, “Для мами завжди ласкаві слова”, “Слово не горобець, вилетить - не впіймаєш”, “Хочеш мати друга - навчись другом бути”. Ігрові тренінги: “Знову познайомимося”, “Мистецтво дарувати” Колективне ігрове спілкування “Чарівний стілець”. КТС “Складання еталону поведінки мого однолітка”. КТС “Чи поможуть вітаміни всім нам вчитися відмінно”. Родинне свято “Берегиня нашого дому”. Концертна програма „Мамам любим, мамам милим”. 6 клас Години спілкування: „Людей я буду любити, добро й милосердя чинити”, „Я зичу Вам доброго дня!”, „Людина починається з добра”. Акція “Милосердя” (допомога одиноким людям, інвалідам; концерт для учнів шкіл - інтернатів, дитячих будинків). Тренінг “Ні - шкідливим звичкам!”. Випуск стінгазети “Я та моє здоров'я”. “Час спілкування з цікавими та шанованими людьми” - бесіда, пошукова робота, КТС „Моє генеалогічного дерево”. Зустрічі: “Моє рідне село”, “Мої земляки”, “Дідусеві нагороди”. Свята: „Цілую бабусині втомлені руки”, „Найкращі дні для наших матерів - це ті, коли щасливі їхні діти”, „Дідусю, дідусю, тобою горджуся...”, „Благословіть, батько й мати, косу заплітати”. Агітбригада: „Хай вогонь в серцях палає, а пожежі не буває”. 7 клас Екскурсії: “Їх подвиги в пам'яті вічні”, “Будь гідним пам`яті батьків”, “Безсмертним подвигом своїм вони прославили Вітчизну”, “Як ми дійшли до перемоги”, “Доля однієї людини”, “Знати, щоб пам`ятати” (про долю остарбайтерів та в`язнів концтаборів). Години спілкування: „Дівчина з косою, як трава з росою”. Бібліографічні тематичні огляди: “Героїчне минуле народу”, “Це - пам`ять серця”, „Через віки пам'ять проростає”. Історико-літературні експедиції: “Минуть роки, минуть віки, а подвиг житиме завжди”, “Цього ніколи не забути”. Трудові сюрпризи: “Поспішаймо до оселі ветерана”, „Даруймо радість людям”, „Ветеранам праці - наша допомога”. Години спілкування: “Права дитини на папері та в житті”, „Дружба віддана не зламається”, „Закон і ми”, „Вбережи себе”, „Родина - від батька до сина”. Родинні свята: “Все починається з родини”, “Захоплення моїх батьків”, “Бабусині рушники”. Спортивні родинні змагання: “Тато, мама, я - спортивна сім`я”. Акції: “Даруймо книгу”, “Моя іграшка - тобі” (допомога дітям з багатодітних та малозабезпечених родин, дітям у дитячі садочки, інтернати). Виставка творчих робіт: “Мій справжній друг”, “Краще добрим бути”. Школа лідерів. Тренінги: “Як стати лідером”, “Допоможи невпевненому в собі”. Творчі зустрічі із представниками влади: “Від учня до керівника”, “Я був колись дитиною”. Зустрічі з цікавими людьми: “В дитинство своє повернусь”, “Захоплення мого дитинства”, “Все починалося з мрії”. 8 клас Години спілкування: „Що означає бути Людиною?”, „Собори наших душ”, „Що таке людське серце?”, „Твій справжній друг - хто він?”, „Чи вміємо ми бути вдячними?”, „Ти живеш серед людей”, „Будувати життя, чи пристосовуватись до обставин?” Колективне ігрове спілкування: „Чарівний стілець”, „Чому людині буває самотньо?” „Уроки добрих справ”, „Розкажи мені про мене”, „Дисципліна - свобода, чи необхідність?” Свята: „Що внутрішня, що зовнішня краса тобі одній дарована, людино!”, „Батько і мати - два серця гарячих, що нам дають надію й тепло”, „Зачарувала ти мене, заворожила...”. Тренінги: „Народження істини, а не загострення стосунків”, „Взаєморозуміння. На чому воно ґрунтується?”. Вікторини: „Сторінками книги рекордів Гіннеса”, „Вони були першими”, „Вони - відкривачі”. Ігрові програми: „Ви вам вклоняємось, жінки”, „Творимо разом, діємо разом!”. 9 клас Години спілкування: “Любов до ближнього - джерело величі людини”, „Діалоги з Д.Карнегі”, “Відкрийте чарівні двері добра і довіри”, “Дружно люди візьмуться - гори здадуться”, “Насолода спілкування - основна ознака дружби”, “Любов'ю дорожити вмійте”, “Дитинство людського кохання - де воно?”. Колективне ігрове спілкування: “Конверт дружніх запитань”, “Конверт життєвих ситуацій”, “Людина скрізь”, “Чарівний стілець”, “Проблема на долоні”, “Колектив починається з мене”, “Цінності моєї родини”. Колажі: “Портрет мого колективу”, “Я і ми”, “Мої вчителі, старші друзі та наставники”, “Жити та спілкуватися з ними - одне задоволення”. Ігрові програми: “Ми - різні, ми - рівні”, “Жінки в міфах, легендах, переказах”, “Він і вона”, “Гумор-шоу”, “Симпатія з 1001 погляду”, Диспути: “Чи кожна людина гідна поваги”, “Ким бути чи яким бути”, “Особистість та колектив: чия думка вагоміша?” . Вечір “Батько і мати - два сонця гарячих”. Колективні творчі справи (КТС): “Жива газета”, Прес-конференція. Вікторини: “Марафон ерудитів”, ”Ерудит-лото”, “Три мудреці”, “Ерудит-тир”. Інтелектуальні ігри: “Таємниці та пригоди слова”, “Кулінарний калейдоскоп”, “Збережи себе”, “Наші обереги”. 3. Ціннісне ставлення до себе Критерії: Виховні досягнення Сформованість основних засад “Я-концепції” особистості (самопізнання, самовизначення, самовиховання, самореалізація, самовдосконалення, самоствердження, самооцінка тощо) Вміння цінувати себе як унікальну і неповторну особистість. Знати наслідки негативного впливу шкідливих звичок на здоровя людини. Прагнення бути фізично здоровою людиною. Знання та вміння оцінювати свій фізичний та психічний стан, своє здоровя. Вміння визначати свій соціальний статус у соціальній групі. Вміння уникати конфліктних ситуацій. Вміння адаптуватися в різних життєвих ситуаціях та конструктивно впливати на них. Вміння коректувати та регулювати власну поведінку. Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності 5 клас Морально-етичні бесіди: „Кому людина зобов'язана тим, що вона живе, радіє, користується благами?”, „Умій брати від дідуся й бабусі мудрість життя”, „Співчувай не лише словом, а й ділом”, „Умій мислити, умій думати...”, „Будь благородним у дружбі, у товаришуванні. Свята: “Що Наум нам приніс на ум”, „День народження - один раз на рік!”, “Тато, мама і я - спортивна сім'я”, Вікторина “Марафон юних ерудитів”; “Кмітливі, вперед!”, Години спілкування “Що маю знати, щоб зберегти своє здоров'я”, “Пізнай себе”, “Пташка красна своїм пір'ям, а людина - своїм знанням”, “Твій режим дня”, “Бережи свій час”, “Загартування та фізичні вправи - необхідні умови здорового способу життя”, “Правильне харчування та здоровий сон - запорука міцного здоров'я”. Агітбригада “Щоб не трапилось біди, правил дорожніх дотримуйся завжди”. “Школа ввічливих наук” (за окремим планом). Гра-експрес “У здоровому тілі - здоровий дух”. Веселі естафети. Веселі старти. 6 клас Морально-етичні бесіди: „Що таке щастя буття?”, „Що було б, якби людина робила все, що їй заманеться?”, „Роби добро не лише тоді, коли тебе бачать люди, але й коли тебе ніхто не бачить”, ”Духовне невігластво людини”, „Пам'ятай, що батько й матір живуть для твого щастя”, „Твої успіхи - найбільше щастя для батьків”, „У людини - свято, умій правильно привітати”, „Не кидай слова на вітер, не давай легковажних обіцянок. Будь господарем свого слова”, „ . Години спілкування: “Пізнай себе”, “Шкідливі звички”, “Моє духовне та фізичне „Я”, “Я - за здоровий спосіб життя?”. Бесіди з лікарями: „Особиста гігієна хлопчика”, “Особиста гігієна дівчинки”, “Алкоголь та його наслідки”, “Про шкідливість куріння”, “Моє здоров'я”, “Режим”, “Фізичне загартування школярів”. “Моя поведінка в класі”, „В імені - сила і віра, і щастя, і врода, хоробрість і мужність, життя нагорода...”, „Даруймо ж радість нашим матерям”. Тренінги: “Вміння знаходити себе в суспільстві”, “Як уникнути конфліктної ситуації в класі”, “Характер людини - яким він буває?”, “Дотримання шкільної етики”. Колективне ігрове спілкування „Чарівний стілець”, „Кошик”, „Театр-експромт”, „Конкурс ораторів”. Вікторини: „На казковому полі”, „Ерудит-лото”, „Три мудреці”, „Склади слово”. Ігрові програми: „Джентльмени, вперед!”, „Зачаруй нас, королево!”, „Нумо, дівчата”, „Леді та джентльмени”. Лицарський турнір. Гра-експрес „Веселі перегони”. 7 клас Морально-етичні бесіди: „Будь великодушним і добрим. У великодушності - справжня краса людини.”, „Дружба й товаришування - вершина людського щастя”, „Правда життя в тому, щоб над усе ставити чесну працю для людей, добре ім'я та гідність людини”, „Будь наполегливим, допитливим, невтомним розвідником на шляху знань”, „Немає правди без боротьби”, „Почуття провини - благородне почуття вихованої людини”. Колаж „Права дитини”, “Індустрія дозвілля”. Години спілкування: “Чи має дитина право...”, “Права на папері та в житті”, „Чому культура - рушій прогресу?”. Телефон “Довіра” (анонімне спілкування із шкільним психологом, лікарем, класним керівником) Усні журнали: „Здоров`я - головне багатство”, „Таємниці людського життя”, „Про мовний етикет”. Прес-шоу „Сходинки до успіху”. Робота клубів: “Господарочка”, “Добродії”, “Берегиня”. Родинні свята: “В колі сім`ї”, “Рушник моєї бабусі”, “Захоплення моєї мами” Конкурсна програма “Зірки, на сцену”. Міні-твори: “Коли я буду...”, “Я люблю...”, “Моє покликання”. Ігрові родинні програми: “Чи знаю я свою дитину?”, “Захоплення моїх батьків”, “Єдина родина”, “Тато, мама, я - дружна сім`я”. Диспути: “Портрет сучасної культурної людини”, “Чи модно бути вихованим” Школа лідерів (за окремим планом). 8 клас Морально-етичні бесіди: „У дитинстві, отроцтві, юності ти все береш у борг. Пам'ятай про це!”, „Уся суть нашого життя полягає в тому, що ми зобов'язані. Чи може бути інакше?”, „Умій відчувати поруч із собою людину”, „Як ви ставитесь до ваших батьків, так і ваші діти ставитимуться до вас”, „Не забувай свій рід. Бережи честь роду!”, „Подарунок - символ. подарунок - пам'ять серця”, „Читання - це праця, творчість, напруження духовних сил”, „Моральна краса твого друга - дзеркало твоєї власної душі”. Години спілкування: „Заговори, щоб я тебе пізнав”, “Чи любиш ти себе?, “Як полюбити себе?”, “Фізична краса не постійна, моральна - відносна, а духовна краса - вічна”, Колективне ігрове спілкування: „Чарівний стілець”, „Проблема на долоні”, „Конверт дружніх запитань”, „Конверт життєвих ситуацій”. Створення життєвого проекту саморозвитку “Чого я хочу досягти в житті?”, „Кроки до успіху”. КТС “Світ моїх захоплень”. Тренінги “Кроки до успіху”, “Як подолати невдачу?”. Турнір ораторів “Промова на захист добра, милосердя, честі, любові”. Рольова гра “Сам собі вихователь”. “Розробка кодексу чесної особистості” - КТС. Складання індивідуальних програм саморозвитку “Шлях до себе”. Школа етикету (за окремим планом: „Культура одягу”, „Як бути привабливим?”, „Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш”, „Її величність - виделка”, „Про правила розмови...”, „Ми - в громадському місці...”, „Ти говориш і слухаєш...”, „Як правильно привітати...” тощо). 9 клас Морально-етичні бесіди: „Умій контролювати свої бажання”, „”Умій жити для людей”, „Постав над собою 100 вчителів - вони будуть безсилі, якщо ти не можеш сам примушувати себе і вимагати від себе”, „”Бережи честь змолоду”, „Не марнуй сили своєї душі”, „Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов”, „Умій дякувати і віддячувати”, „Як розвивати в собі емоційну чутливість та емоційну пам'ять?”, „Якщо я не за себе, то хто ж за мене? Але якщо я тільки за себе, то для чого ж я?”. Колективне ігрове спілкування: “У колі симпатій”, “Чарівний стілець”, “Театр-експромт”, “Кошик”, “У чому сіль?”. Колективна гра-анкета “Подивимось у дзеркало”. Колажі: “”Мої цінності”, “Мій ідеал”, “Моя мрія”, “Країна наших мрій”. Години спілкування: “Бережи честь змолоду”, “Вміння бути самим собою”, “Найскладніше - не захищати свою думку, а мати її”, “”Життя - це не ті дні, що пройшли, а ті, що запам'ятались”, “Про п'ять само...”, “Що таке самовиховання, самооцінка, самореалізація?”, “Здоров'я - мудрих гонорар”, “Хочеш бути щасливим - будь ним!”, “Умій сказати, умій змовчати”, “Не говори, що знаєш, але знай, що говориш”, “Пізнай себе і ти пізнаєш світ”, “Дозволь собі бути щасливим”, “Без добрих справ немає доброго імені”, “Про культуру почуттів”, “Поради однакові та різні”, “Хочеш бути успішним - будь ним!”. Презентації: “Карта мого життя”, “Мої мрії”. Диспут: “Здоров'я - це спадщина чи власне надбання?”. Гра-експрес “Все знай і вмій”, “Місто веселих майстрів”. Тренінги: “Як стати лідером?”, Азбука виживання”. Свято „Щедрість материнських рук ми ще в житті не оцінили”. Випускний вечір „Дні дитинства, наче плин води...”. 4. Ціннісне ставлення до природи Критерії: Виховні досягнення Сформованість екологічної культури. Усвідомлення себе як невідємної частини природи, взаємозалежності людини та природи. Усвідомлення ролі природи та її самоцінності у житті людини. Усвідомлення особистої причетності до збереження природних багатств. Бережливе ставлення до природи. Активна життєва позиція щодо збереження природи. Вміння природокористування. Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності 5 клас Години спілкування: “Відверто про необхідне”, “Ви хотіли б знати про це?”, “Старти золотої осені”, “Міфи про виникнення світу”, “Брати наші менші”. Спортивно-розважальна гра “Поклик джунглів”. Вікторини: “Флора і фауна нашого краю”, „Хто? Де? Як?”. Агітбригада “Бережи ліс - легені планети!”. Гра-експрес „В гості до лісовичка”. Екскурсії: “Екологічною стежиною нашого краю”, “Вже брами літа замикає осінь” Природоохоронна акція “Природа - наш дім”. Ігрова програма “Веселка”. Свято квітів “Квіти - посмішка природи” Пошукова гра на місцевості “Знайди скарб”. Зустріч з медсестрою “Аптека бабусі Медуниці”. Акції: “Нагодуй птахів”, “Бережи воду, козаче, і вона тобі віддячить”. Екологічна операція “Встанови годівничку”. 6 клас Години спілкування: ”Будь багатий, як земля”, „Для кого квітнуть квіти?”, „Краса людської праці на землі”. Акції: “Бережи ліс” (зустріч зі спеціалістами природоохоронної служби), “Чисте повітря”, “Дзвони Чорнобиля”, “Захистимо наших братів менших”. Конкурс “Знай і люби свій рідний край”. Заочна подорож “Озера та ріки мого краю”. Агітаційні бригади: “Вода - безцінне багатство. Бережіть її!”, „Давайте, друзі, разом природу берегти!”. Екологічна стежка „Природа - людині, людина - природі”. Екологічна вікторина „Знай, люби, бережи!”. Усні журнали: „Виявляється...”, „Рослини - барометри”, „Лелеко, лелеко, прилети здалеку”, „Сторінками Червоної книги”, “Екологічні катастрофи”. Свято „Птахи прилетіли”, свято весняної води. Екологічне прес-шоу „Чи знаєте ви що...?”. Вікторини: „У природі - в ріднім домі”, „Рослини - мандрівники”, „Ліс - не школа, а всіх учить”, „Юні натуралісти, вперед!”. Ігрова програма „Світ чорно-білий весь розмалюють диваки”. Теле-ревю „Звідки ти, тюльпан?”, „Планеті Земля - жити!”. Екологічний аукціон „Хто природу не тривожить, тому вона допоможе”. 7 клас Години спілкування: “Земля - годувальниця”, “Вода - носій інформації”, “Космос далеко чи поруч?”, “Вода - джерело життя”, “Вітамінна скарбниця”, “Здорова природа - здорова людина”, “Природа не лише годівниця”, “Дари природи не нескінченні”, ”Червона книга для кого?”. Вікторини: “Я хочу знати”, “Ерудит природи”. Усні журнали: „Рослини - символи”, „Пам'ятники тваринам”. Акції: “Засадимо деревами село”, “Врятуємо від зсувів”, “Село моє квітуче”, “Чисте довкілля - здорова нація”, “Прикрасимо свій клас”, “Моя школа - чарівна квітка”. Дослідницькі роботи: “Краса і біль України”, “Екологічні катастрофи”, “Природні дива”. Заготівля лікарських трав “Лісова аптека”. Збори гербаріїв “Рослини мого краю”. Походи стежками рідного краю “Мій край дивовижний”, “Мальовничі куточки мого краю”. Агітбригади: „Будь природі другом!”, „Будь до природи небайдужим!”. Виставка-ярмарок “Квітковий вернісаж”, „Барви рідного краю”. Виставки-аукціони виробів з природного матеріалу “Овочеві витівки”, “Щедрі дари осені”, “Моя ікебана”. Художня галерея “Флористика”. Конкурси: “Жива ялинка хай росте” (виготовлення штучних ялинок, заміна Новорічними ікебанами). Свята: „Зустрічаймо весну!”, „А вже весна, а вже красна”. Дитячий проект „Рослини та тварини в дитячих іграх”. 8 клас Вікторини: „ХІ-БІ-ХО” (хіміко-біологічний хокей), „Екологічний тир”. Екологічні десанти, фестивалі “Збережемо на Землі зелень і блакить”. Конкурс-ярмарок „Замість ялинки - зимовий букет”. Виставки творчих робіт, фотовиставки „Природа і фантазія”. Усні журнали: „Яке дерево мені ближче за характером. Мова дерев.”, „Зв'язок землі і неба через рослини”, „П'яте царство природи - невидимий світ” (казки та фантазії вчених), „Світ духів природи: гноми, феї, сирени, ельфи, саламандри”. Вечір-реквієм „Страшне творіння - атомне дитя”. Колаж „Зелений дивосвіт”. Ігрові програми „Екологічний бумеранг”, „Новий рік - веселий чарівник”, „Дивні властивості звичного світу”, Ми - в природі, природа - в нас”. Свята: „Весняночко-паняночко, де ти зимувала?”, „Бабиного літа довгі білі коси...”, „Осінній дивограй”. 9 клас Екологічні агітбригади: “Збережемо чистоту водних просторів наших!”, „Хай вічно струмує вода!”, „Водяний”, “Рідну природу бережіть!”, “Бережіть ліс - легені планети!”, “Збережемо наше довкілля!”. Свята: “Свято врожаю”, “Свято квітів”, „Стояла я і слухала весну, вона мені багато говорила...”, „Зійшли сніги, шумить вода, земля вже квіти викида...”. Вікторини: „Квіти - очі Землі”, екологічне лото, екологічний хокей, „Рослини - в творах мистецтва”. Екологічна стежка. Трудові десанти в лісових зонах: “Посади дерево”, “Чистий зелений світ навколо тебе”. Операції: “Мурашник”, “Лісове джерело”, „Вони - з Червоної книги!”. Колективні творчі справи: “Сюїта туристичних ігор”, „Природа в творах мистецтва”. 5. Ціннісне ставлення до мистецтва Критерії: Виховні досягнення Сформованість естетичної культури мислення та культури почуттів засобами художніх образів різних видів мистецтв. Знання про види мистецтва та засоби їх виразності. Наявність художньо-естетичних емоцій, смаків, почуттів. Здатність виражати власне ставлення до мистецтва. Здатність до творчої діяльності у мистецькій сфері та самореалізації. Потреба в спілкуванні з мистецтвом. Володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів. Вміння адекватно сприймати художні твори різних видів мистецтва. Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності 5 клас Години спілкування: „Люби музику, вона облагороджує думки і почуття”, “Намисто унікальності”. КТС “Світ моїх захоплень”. Родинне свято “Творчість моєї родини”. Колективне ігрове спілкування “П'ять хвилин з мистецтвом”. Ігрові програми: „Десь тут була Подоляночка”, “Господарочка - 2007”. Гра-експрес “Народ скаже як зав'яже”. Зустріч з музикантами “Чарівна мелодія скрипки”. Свята - театральні дійства: “Щедрий вечір, добрий вечір”; “Різдвяний калейдоскоп”, „За тиждень - Великдень”. Конкурс юних талантів “Українська співаночка”. Конкурс малюнків “І живе калина на папері”, “Ілюструємо казки”. Виставка-ярмарок “Рукотворне диво”. 6 клас Години спілкування: „Духовність особистості і мистецтво”, “Що я знаю про жанри мистецтва?”, “Мистецтво і його вплив на культуру своєї нації”, “Мистецтво та мої емоції”. Створення шкільного театру, гуртків “Юний актор”, “Народні ремесла”, “Витинанка”. Бесіди: “Як впливає театральна та кіно-індустрія на психологію дитини”, “Чи потрібно дивитися всі телепередачі?”. Колективне ігрове спілкування „Театр-експромт”. КТС „Турнір знавців поезії”. Свята „Вітаємо іменинників”, „Новорічний калейдоскоп”. КТС „Ляльковий театр - молодшим школярам!”. Конкурси: „Алло, ми шукаємо таланти!”, „Акторська майстерність”. 7 клас Години спілкування: „Я - культурна людина”, „Чи краса здатна врятувати світ?”, „Письменники рідного краю”, „Сьогодення і майбутнє української книги”, КТС: “Складаємо пісенник свого класу”, “Літопис класу”. Конкурс-інсценізація „Люблю я пісню українську”. Екскурсія „Архітектурні пам'ятки мого краю”. Колективне ігрове спілкування: „Театр-експромт”, „П'ять хвилин з мистецтвом”. Вікторини: „Одяг? Одяг!”, „У світі мистецтва”. Літературна вітальня „Лунай, солов'їна пісне, про рідного краю красу”. Конкурс акторської майстерності. КТС „Естафета „ромашка”. Свято „Іменини в нас сьогодні”. 8 клас Усний журнал „Наш край у творах мистецтва”. Прес-шоу „Мода в мистецтві”. Турнір знавців музики „Музика, яку ми слухаємо. Музика, яку ми любимо”. Конкурс-виставка “І на тім рушничкові”. Години спілкування: „Чи розуміємо ми оперу?”, „Чи потрібні нам музеї, виставки?”, ”Театр у моєму житті”. Свята: “За різдвяним столом”, “Добрий вечір, щедрий вечір”, “Сьогодні в мене іменини”, „Новий рік - веселий чарівник”. Фольклорні експедиції “Кобзарська дума”, “Взяв би я бандуру”. 9 клас Колективні творчі справи: “Естафета -“ромашка”, “Турнір знавців поезії”, “Концерт-блискавка”, “Ляльковий театр - для молодших школярів”. Художньо-естетичні конкурси: ”Я малюю світ”, “Мої захоплення”, „Мода, мода, мода...”. Усний журнал “У світі живопису”. Дискотека “Музичний калейдоскоп”. Свята: „Осінній ”, „Музика новорічна”. Колективне ігрове спілкування: “П'ять хвилин з мистецтвом”, “Музична вітальня”. Проекти: “Україна моя вишивана”, “Українська народна іграшка”, “Народні ремесла”, “Загадка - до мудрості кладка”, “Твори, юнь молода!”. Вечори музики: „Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну” (присвячений творчості Назарія Яремчука), „Неопалима купина” (вечір-спогад світлої пам'яті Володимира Івасюка). 6. Ціннісне ставлення до праці Критерії: Виховні досягнення Сформованість потреби у праці, потреби в усвідомленому виборі професії, працелюбної особистості Усвідомлення соціальної значимості праці в житті людини. Повага до людей праці, які створюють духовні та матеріальні блага та цінності. Оволодіння основами наукової організації праці. Навички самообслуговуючої та суспільно корисної праці. Навички ведення домашнього господарства. Знання про групи професій (за Климовим). Вміння професійного самовизначення. Розуміння економічних законів і проблем суспільства і засобів їх розв'язання. Цілеспрямованість. Наполегливість. Кмітливість. Працьовитість, Відповідальність. Вміння доводити справу до логічного завершення. Організованість. Вмотивованість. Асиртивність Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності 5 клас Години спілкування: „Як організувати себе?”, „Вчись учитись, щоб уміти трудитись”, „”Ціна твого підручника”, “Слово полова - праця диво”, “У колективі чужої роботи нема”. Трудовий десант “Даруйте радість людям”. КТС: “Фабрика Діда Мороза”, “Книга скаржиться! Книга дякує!”, “Операція затишок”, “Трудовий сюрприз”, “Місто веселих майстрів”. Заочна подорож “Професії від А до Я”. Свято-презентація „Професія мого роду”. Екскурсія „Люди, які працюють поруч”. Колаж „Моя майбутня професія”. Випуск газети „У світі цікавих професій”. Ігрова програма „Це потрібно знати, щоб професіоналом стати”. 6 клас Години спілкування: „Ціна однієї хвилини”, „Що означає культура навчальної праці?”, „У школі життя немає канікул”, „Скільки в світі професій?”. Усний журнал „Всі професії важливі”. „Школа „Вмілі господарі”. „Ігрові програми: „Господарочка”, „Нумо, хлопці!”, „Випробуй себе!”. Зустрічі „Професії важливі, професії найкращі”. Екскурсії: „Професії наших батьків”, „Чим захоплюються люди?”. Колективні творчі справи: „Місто веселих майстрів”, трудовий сюрприз „Допоможемо турботою”. Гра-експрес „Все знай і вмій!”, „В країну Зробисамію”. Жива газета „Дружно ми живемо, колектив свій бережемо”. Школа юних менеджерів (за окремим планом). 7 клас Години спілкування: „Як навчитись цінувати і розраховувати час?”, „Вміти господарювати, значить вміти рахувати”, „Як вибрати майбутню професію?”, „Школа менеджерів”. Гра-експрес „Всі професії важливі - вибирай свою”. Екскурсії на виробництва, у вищі навчальні заклади, ПТУ, технікуми, сільськогосподарські підприємства. Круглі столи: “Моя майбутня професія”. Колаж “Професії наших батьків” Фестиваль ремесел: “Відродимо писанкарство”, “Плетіння з лози”, “Чарівна краса вишиванки”, “З магазину чи власними руками?”. Презентація: “В моєму домі так”, “Бабусин рушник у сучасній оселі”. КТС “Я це можу”, “Мої обов`язки в родині”. 8 клас Години спілкування: „Бережи свій час і час інших”, „Як правильно організувати свою працю?”, „Економіка домашнього господарства”. Колаж “Трудова біографія моєї родини”. Години спілкування: “Що я знаю про майбутню професію?”, “Ваш вибір: можу + хочу + треба.”, “Освіта - шлях до майбутньої професії”, “Країна потребує професіоналів. Як ким стати?”, “Виконуй свою справу добре сьогодні і можеш не турбуватись про завтра”. Свято “Праці ми шану співаємо”. Прес-конференція з представниками різних професій “Таємниця майстерності”. Вікторина “У світі професій”. Створення мобільного куточка презентації професій. Презентація-захист професій “Сузір'я робітничих професій”. Тренінг “Здібності людини і професії”. Конкурс майбутніх підприємців “Мій перший мільйон”. Фоторепортажі: “Школа - мій дім, я - господар в нім”. 9 клас Колективні творчі справи: “Естафета улюблених занять”, “Презентація професій”. Ігрова програма „Ярмарок професій”. Трудовий сюрприз Ми - ветеранам війни і праці”. Трудовий десант “Ігровий майданчик - для малят”. Диспути: “Ким бути чи яким бути?”, “Чи є професії найважливіші?”, “Чи буває професійний вибір неправильним?”, “Чи завжди людина може реалізувати свої потенційні можливості?”. Колективне ігрове спілкування “Презентація світу”. Години спілкування: “Професійний вибір: хто його має здійснювати?”, “Світ професій: праця та покликання”, “Освіта і професія”, “Великий світ професій: як почати пошук своєї?”, “Вибір професії - це вибір шляху навчання професії”. Тренінг “Твій вибір - життєвий успіх”. СТАРША ШКОЛА Вікові особливості учнів Старший шкільний вік, що охоплює період розвитку дитини від 15 до 18 років у віковій психології прийнято вважати ранньою юністю. Одним із важливих аспектів психічного розвитку старшокласників є інтенсивне дозрівання, провідна роль у якому належить розвиткові мислення. У цьому віці учні виявляють більше самостійності в заняттях, у них інтенсивно розвиваються моральні сили, формуються і визначаються риси характеру, відбувається становлення світогляду. Основною особливістю особистісного розвитку старшокласника є помітний розвиток самосвідомості, самооцінки, що грунтується на самостійному аналізі й оцінці власної діяльності, що не завжди в силу складності цього процесу вони є об'єктивним. Старший шкільний вік є сенситивним у формуванні світогляду, вироблення стратегії життя, визначення життєвих планів, формує вміння творити власну долю, активно відповідально і ефективно реалізувати громадянські права і обов'язки. Разом з розвитком абстрактного й цілісного мислення в учнів старших класів відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, виникає прагнення до його самовдосконалення, намагання зробити його більш виразним, точним. Старшокласники вже вільно користуються комп'ютером, інтернетом, енциклопедичними словниками і зіставляють інформацію з різних джерел. У старшокласників помітно розвивається самоспостережливість за своїми діями, вміння аналізувати поведінку. Для них характерне поглиблене усвідомлення психологічних процесів. Помітно зростають сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль. Інтереси стають зрілішими і водночас тривалішими, стійкішими, міцнішими. Нових рис, порівняно з підлітковим віком, набувають пізнавальні інтереси, зокрема до самостійних видів навчальної роботи. Пізнавальна діяльність учнів в старших класах характеризується новими вміннями і розвиненими здібностями, як багатством словникового запасу, розвивати допитливість, уміння організувати сприйняття інформації та визначати складні ідеї, володіння достатнім обсягом інформації, застосування засвоєного матеріалу у нових умовах, критично мислити, пізнавальні інтереси вирішення складних проблем, засвоєння причинно-наслідкових зв'язків, встановлення прихованих залежностей і зв'язків, інтегрувати й синтезувати інформацію, відрізняти незначні відмінності, досконало аналізувати ситуацію, передбачати наслідки, оцінювати процес і результати, міркувати, будувати гіпотези, застосовувати ідеї на практиці, уміння робити висновки. Старшокласники в цей період повинні визначитись зі своїм індивідуальним професійнім планом. Стійкі професійні інтереси спостерігаються, як правило, саме в тих учнів, у яких за роки навчання в школі виявилися і розвинулися певні здібності, зокрема педагогічні, конструкторські, музичні, художні, математичні, літературні, мовні, технічні, спортивні. Значну увагу учні приділяють різним видам мистецтв. У старшокласників цей інтерес розширюється і поглиблюється, виникають власні уподобання. Під час навчання у цей період виникають нові мотиви професійного та життєвого самовизначення. Учні повинні мати мистецтвознавчу ерудицію, здатність сприймати та аналізувати художні твор, естетичні потреби та смаки, творчо само реалізуватися. Старшокласники при постановці системи цілей навчаються виходити з планів свого індивідуального самовизначення, а також соціальної значущості цілей, передбачення соціальних наслідків своїх вчинків. У цьому віці слід закріпити широкі соціальні мотиви громадського обов'язку, необхідності приносити користь своїй державі. Необхідно створити сприятливі умови виховання в яких закріплюється структура мотиваційної сфери, встановлюється збалансованість між окремими стимулами. Соціальні мотиви стають більш диференційовані і дійові за рахунок розширення контактів школярів з ровесниками і вчителями. 1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави Критерії: Виховні досягнення Високий рівень сформованості громадянина-патріота України. Любов до Батьківщини, до рідного краю; повага до державних символів. Усвідомлення значущості української мови і ставлення до неї як до духовної цінності. Знання та усвідомлення необхідності дотримуватись конституційно-правових норм. Сформованість активної громадянської позиції відповідальності за долю України. Усвідомлення національнї ідеї, готовність переведення її в етик-антропологічну площину. Готовність до захисту інтересів Батьківщини. Стійке усвідомлення і застосування своїх прав, обов'язків, свобод. Участь в житті школи і учнівському самоврядуванні. Повага і толерантне ставлення до представників інших етносів, віросповідань і культур. 10 клас Години спілкування: “Я - українець!”, „Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Україну!”, „Любов до людства чи Гуманізм до тих, хто поруч?”, “Про особистісну мотивацію в сучасних умовах”, “Основи правосвідомості особистості”, „Як уникнути насилля?”. Агітаційна бригада „Знати, щоб жити!”. Брейн-ринги: “Конституційні основи держави”, “Історія та сучасність рідного краю”. Тренінг “Мої права та обов'язки”. Диспут “Активна життєва позиція: чи кожен її має?”. Акція “Ми співпрацюємо з територіальною громадою міста ( села)”. Презентація “Презентуємо учнівське самоврядування”. “Від формування правомірної поведінки до правової культури громадянина України”. Усні журнали: “ Славетні постаті України”, “В сузір'ї зірок”. “Взаємодія та співпраця з громадськими дитячими об'єднаннями та молодіжними організаціями”. Колективне ігрове спілкування “Політична культура. Якою вона повинна бути?”. Ігрова програма “Ми різні, але мета у нас єдина”. Конференція “Толерантність та політична культура”. Тренінг “Нас багато - а Батьківщина одна”. Літературно-музична композиція “Людина - ім'я моє.” Проект “Національні та етнокультурні традиції”. Свято „Мій рідний край ні з чим не порівняти!”. 11 клас Усний журнал “Видатні особистості рідного краю”. Жива газета “Презентуємо нашу школу”. Години спілкування: “Що значить бути незалежними для нашої держави?”, “Поєднання особистісних потреб людини та вимог суспільства”, “Про самоактуалізацію та самовизначеність особистості”. Тренінг “Я і соціум” (“Моє входження до соціуму”). Диспут “Яке значення має для школи учнівське самоврядування?” (“Чи потрібно школі учнівське самоврядування?”). Зустріч “Герої для нас як приклад...” “Сучасний політик, якій мене подобається…” Відкрита кафедра “Як би я був політиком…” Турнір знавців історії ”Політичні постаті України”. Фотовиставки: “Україна і Я”, “Україна і Європа”, “Україна і Всесвіт”. Ігрова програма “Ми - громадяни України”. 12 клас Години спілкування: “Значення та роль правосвідомості для суспільства та держави”, “Суспільне і громадянське значення особистості”, “Правова культура - міцність держави”, “Рівень моєї самореалізації”, “Про роль особистості в учнівському самоврядуванні”, “Гендерна рівність: правове забезпечення і реальність”. Вернісаж-зустріч “Видатні випускники нашої школи”. Творчий портрет “Презентуємо себе”. Свята: “Україно! Ти моя молитва!”, „Диво калинове, рідна наша мово!”, „Летять роки і час нам не вблагати...”, „Родинне свято веселих випробувань”. Диспут “Що означає бути патріотом?” Ігрові програми: “Я - особистість! Я - українець!”, „Ми - різні, ми - рівні”. Круглі столи: “Лідер ХХІ сторіччя: соціально-психологічний портрет”, “Чим визначається культура міжетнічних відносин у полікультурному просторі?”, “Глобалізація: загроза або нова реальність?”, “Інтеграція України в сучасному світі”. Жива газета „Ми крокуємо в майбутнє!”. Родинне свято „Тато, мама, я - ерудована сім'я”. 2. Ціннісне ставлення до людей Критерії: Виховні досягнення Сформованість планетарного та ноосферного мислення. Інтеграція національних та загальнолюдських цінностей. Готовність до моральних вчинків на засадах гуманного ставлення до людей. Активна участь у доброчинній діяльності. Здійснення вільного морального вибору. Навички соціальної взаємодії. Потреба допомагати іншим. 10 клас Морально-етичні бесіди: „Моральний ідеал і його місце в житті людини”, „Моральні якості, особливості їх вияву у різних сферах діяльності людини”, „Духовні скарби народу. Найстрашніші втрати - духовні”, „Про віру, культуру, освіту”, „Моральні основи взаємин юнаків і дівчат”, Психологічний тренінг з культури спілкування „Я, ти, ми...”. Години спілкування: „Мистецтво жити гідно. В чому воно полягає?”, „Ідеали нового українського суспільства”, „Що таке совість?”, „Про культуру поведінки закоханих”, „Моральні основи сім'ї. Еволюція сімейних відносин”. Акції “Милосердя”. Свято „Уклін тобі низький, матусю!”. 11 клас Години спілкування: „Людське життя як найвища цінність”, „Обов'язок. Відповідальність. Совість.”, „Право і мораль”, „Ти і закон”, „Чи все в житті стосується тебе?”, „Про культуру особистості та її здатність до самовдосконалення”. Колективне ігрове спілкування „Конверт життєвих ситуацій”, „Чарівний стілець”, „Кошик”. Вечір „Щасливий старт у вир життя”. Диспути „Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужньою?”, „Чи можна довіряти людям?”, „Чи кожен може стати другом?”, „Ким бути чи яким бути?”. Вечір „Новорічний астрологічний прогноз”. 12 клас Години спілкування: „Конфліктна ситуація: народження істини, а не загострення стосунків”, „Взаєморозуміння. На чому воно ґрунтується?”, „Естетика поведінки та етикет”, „Інтелігентна людина. Яка вона?”, „У чому краса людини?”, „Від рідного до чужого, від близького до Планетарного”, „Цінності особисті та загальнолюдські”, „Толерантне ставлення до всіх націй і народностей”, Загальнолюдські цінності: осмислення вічних істин”, „Мир та злагода - головна умова існування землі і людства”, „Моральні ідеали і їх місце в нашому житті”, „Людина та її доля”, Диспут „Думка колективу чи думка особистості?”. Вечір „Всім! Всім! Всім! Новорічні вітання та побажання!” Конкурсна програма „Випускник року”. КТС „Земле! Перемогу не забудь!”. КТС „Трудовий сюрприз рідній школі”. Випускний вечір „Врочиста й світла мить прощання...”. 3. Ціннісне ставлення до природи Критерії: Виховні досягнення Сформованість екологічної культури: гармонійне співіснування з природою та зв'язок з національними традиціями; Навичок екологічного партнерства Знання екологічного законодавства; знання основ безпечної життєдіяльності в умовах екологічної кризи участь у природоохоронній діяльності. Знання особливостей інформаційної, харчової та радіаційної безпеки. Знання поновлювальних та альтернативних джерел енергії. Усвідомлення феномена людської природи і духовності, впливу природного довкілля на менталітет людини. Навики оздоровлення довкілля; відповідальне ставлення: до природи, правових норм, до природи як середовища існування людини. Почуття особистої причетності до збереження природних багатств відповідальності за них. 10 клас Години спілкування: „Жити в злагоді з природою”, „ Вплив канцерогенів у продуктах харчування на організм людини”. Акції: „Первоцвіти просять захисту”,„Зелений паросток майбутнього”, „Ліси для нащадків”, „Майбутнє лісу у твоїх руках”, „Парки - легені міст і сіл”. Конкурс „До чистих джерел”. Випуск газет „Екологічна абетка”, „Екологічний вісник”, Рослини лікують”. Перегляд та обговорення відеофільму „Барліг для атомного звіра”. Фотовиставки: „Мальовнича Україна”, „Весняний вернісаж”. Конференція „Екологічна етика - шлях виживання людства”. Конкурс малюнків та плакатів „Мій голос я віддаю на захист природи”, „Екосвіт очима художника”. Школа вартового лідера (за окремим планом). Конкурсна програма „Світ навколо мене та я в ньому”. Створення „Книги скарг Природи”. 11 клас Години спілкування: „Про екологічне маркування безпечних для споживання товарів”, „Про екологію рідного краю”. Агітаційні бригади: Щоб все навколо зеленіло!”, „Ліси - багатство, бережи їх!”. Літературно-музична композиція „На Чорнобиль журавлі летять...”. Конкурсні програми: „Міс Екологія”, „Екологічний метеопрогноз”. Диспут „Застосування косметичних засобів, алкогольних напоїв медикаментів: ризик чи користь?”. Фотовиставки: „Заповідні території України”, „Голубі перлини України”, „Екологія землі на межі тисячоліть”, „Щедра осінь”, „Що ми залишимо нащадкам?”. Акції: Жовте листя”, „Ріки мого дитинства”, „За життя без сміття”, „За екологічне благополуччя”, „Нове життя джерел”, „Скажемо знищенню лісу - Ні!”. Екологічний театр „Свіжий вітер”. Конференції: „Земля - наш дім”, „Ми - на варті природи”. Усний журнал „Світ професій „Людина і природа”. Вікторини: „Екологічний бумеранг”, „Природа, оспівана моя!”. Виставка-концерт „Екологічна соната землі”. 12 клас Години спілкування: „Вплив антропогенних факторів на здоров'я людини”, „Шляхи зменшення екологічних ризиків у харчуванні”. Проекти: „Парк тисячоліть”, „Збережемо витік річки чистим для майбутніх поколінь”, „Квіти-первоцвіти”, „Замість ялини - зимовий букет”, „Нове життя джерел”, „Струмочок, річечка, ріка”. Акції: „Чистий берег - річці!”, „Наша вулиця”, „Посади своє дерево”, „Вербовий пояс”. Екологічний брейн-ринг „Світ неповторний та чудесний”. Вікторина „Зоолого-екологічний хокей”. Усний журнал „Маків цвіт України”. Прес-конференція „Земля у нас одна”. Година скорботи „Біль Чорнобиля з роками не зникає”. Ділова гра „Чиста вода - джерело життя”. Агітаційні бригади: „Шануймо лісу дивосвіт!”, „Рятуйте всі краплинку сонця у росі!”, „Давай повернемо землі всі веселкові кольори!”. Вечір-реквієм „Чорнобиль - старт нової епохи”. Година скорботи „Біль Чорнобиля з роками не зникає”, „Чорнобиль не має майбутнього”. Екологічний діалог „Запаліть скорботну свічку”. Колективне ігрове спілкування „Довкілля, здоров'я та суспільство в Україні: що буде далі?”. Конференції: Властивості природних джерел питної води. Вплив на здоров'я людини”, Екологічні проблеми рідного краю (України)”, „Людина і природа: пошук гармонії”. 4. Ціннісне ставлення до праці Критерії: Виховні досягнення Сформованість: - усвідомлення дітьми значущості праці; - потреби в трудовій активності; - знань економічних законів і проблем суспільства - ініціативності; Готовність до творчої діяльності. Знання соціально-економічного законодавства України. Сформованість практичних умінь і навичок ведення домашнього господарства; навиків колективної діяльності. Практичне володіння основами ділової етики, інформаційно-комунікативними технологіями. Професійне самовизначення. Уявлення про техніку пошуку роботи. Проектування професійної діяльності. Сформованість корпоративної культури. Творчі і трудові досягнення. 10 клас Години спілкування: „Скільки коштує безгосподарність?”, „Розумні, економічно обґрунтовані потреби і їх задоволення”, „Бути економним - вимога часу”, „Економіка навколо нас”, „Економіка нашої школи, її бюджет і режим економії”. „Самооцінка своїх можливостей і їх узгодженість з професійними намірами”, „Труднощі, які виникають при виборі професії. Помилки при виборі професії”, „Здоров'я і вибір професії”. Вікторина „У світі професій”. Ігрова програма „Я вибираю своє майбутнє!”. Колективне ігрове спілкування „Презентація світу”. Трудовий десант „Краса навколо тебе”, „ Смітникам - Ні! Чистоті - Так!”. Музична вітальня „Професії в піснях”. КВК „ За руки, що з пташками рано встають!”. Літературно-музична композиція „Віддав себе я праці без вагання”. Огляд життєвого і творчого шляху Бориса Грінченка (відомих людей) „Більше працював, ніж жив...). 11 клас Години спілкування: „Вільний час - простір для розвитку здібностей”, „Раціонально організовуй свою діяльність”, „Економність та господарність - ознака культури”, „Уроки економії та бережливості”, „Чи готовий я до вибору професії?”. Диспут „Чи обов'язково бути студентом?”. Усний журнал „Професії нашого часу”. Організація роботи шкільних гуртків, клубів за інтересами Ігрова програма „Ми - знаємо, ми - вміємо, ми - зможемо!”. Конкурс творчих робіт „Дивотворні руки”. Вікторина „Вони - професіонали”. Теле-ревю „Знайомимось з маловідомими професіями”. 12 клас Години спілкування „Професії мікроелектроніки”, Про працьовитих людей та їх добрі справи”. Профорієнтаційна година. „Діагностика своїх можливостей”. Зустріч з працівниками міських центрів зайнятості „Потреба міста (регіону) в кадрах”. Тренінг „Які риси та якості в собі слід виховувати щоб стати хорошим фахівцем?”. Захист проектів „Шлях до майбутнього”. Ігрова програма „Школа... а далі?”. Перегляд відеофільму про робітничі професії “Крок за кроком”. Конкурс-шоу „Ось професія найкраща!”. 5. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва Критерії: Виховні досягнення Сформованість високого рівня естетичної культури на основі сприймання та оцінювання художніх шедеврів національної та світової класики, сучасного мистецтва. Сформованість потреби спілкування з мистецтвом (сприймання художніх творів, власна співтворчість). Розуміння і аналіз художніх образів мистецтва. Вміння розрізняти цінності і квазіцінності (піднесене і потворне); готовність до створення естетичного середовища. Навики до розробки і участі в творчих і мистецьких проектах; творче самовираження і самореалізація. Участь у позакласній та позашкільній діяльності. 10 клас Години спілкування: „Історія танцю: від міфів до реальності”, „Слухайте тільки прекрасне”, Бути коханим та любити - це найбільше щастя на землі”. Усний журнал ”Шляхи видатних українських діячів літератури, культури і мистецтва і регіон”. Поетична вітальня „Поетичний олімп рідного краю”. Концерт-огляд ”Музика рідного краю”. Екскурсії: ”Архітектурні дива”, „Чарівні фарби, залишені пензлем...”. Усний журнал ”Видатні уродженці рідного краю, імена яких замовчувались” Інтернет-олімпіада: “Українська мова об'єднає друзів”. Акція “Облаштуймо замки України”. Спільні і обмінні краєзнавчо-пізнавальні експедиції учнівської молоді. Комплексні одноденні екскурсії до музеїв, храмів, театрів та інших закладів культури і мистецтва обласних центрів, тематичні уроки і зустрічі з митцями регіону “Уроки духовності та мистецтва” (Спільний проект закладів освіти і культури). Фестивалі, конкурси: “Свята Покрова” (конкурс козацької, стрілецької, повстанської та патріотичної пісні та поезії, авторської пісні, образотворчого мистецтва та технічної творчості). Фольклорно-етнографічний фестиваль-конкурс “Звичаї - скарб українського народу” (вивчення та знайомство з осінньо-зимовими та весняно-літніми обрядами та звичаями, народним одягом, ремеслами). Конкурс драматичних та лялькових учнівських театрів “Овації”. Конкурс фото світлин “Веселковий край”. Фестиваль “Лине пісня колискова” (номінації “Колискова пісня”, “Дівоча коса - честь і краса”, “Народна іграшка”). Мистецький турнір „У сузір'ї талантів”. Музична вітальня „Тільки музика вічна”. 11 клас Години спілкування: „Краса врятує світ”, „У людини все має бути прекрасним: і тіло, і душа, і думки” (О.М.Горький), Арттерапія - профілактика емоційних і психологічних негараздів”. Бал „Осені золоті акварелі”. Дискотека „Танцювальний марафон”. Вечір поезії „Так ніхто не кохав”. Турнір знавців „Генії великих епох”. Проекти: „Чарівна сила мистецтва”, „Традиційний народний костюм”. КВК „Літо музики й розваг”. Вікторини: „Мистецтво та митці у художніх творах”, „Історія в картинах”, „Музи, музи, музи...”. Музична вітальня „Природа в музиці і музика в природі”. Літературно-музична композиція „Через любов - у безсмертя”. Мистецький турнір „Творити на віки”. 12 клас Години спілкування: Обличчя людини промовляє красномовніше, ніж її слова...”. Зі статусом коштовних...”, „Мистецтво, що звертається до серця”. Проект „Вишиває осінь на канві зеленій золоті квітки”. Музична вітальня „Калейдоскоп улюблених мелодій”, „Гумор і музика”, „Тільки музика вічна”. Колективне ігрове спілкування „П'ять хвилин з мистецтвом”. Турнір знавців музики (поезії, прози, образотворчого мистецтва, кіномистецтва тощо). Поетична вітальня „Струни серця”. Колаж „Ми - Музи”. Вечір пам'яті „Червона рута цвістиме вічно...”. Ігрова програма „Мелодія серця”. Музичний брейн-ринг. Екскурсії: „Диво храмів Святого Миколая”, „Щедрі палітри”, „Вернісаж української графіки”. Усний журнал „Подвижниці народного мистецтва”. Конкурсні програми: „Музика і почуття”, „Відгадай мелодію”. КТС „Ритуальне застосування свічки у весільних обрядах”. 6. Ціннісне ставлення до себе Критерії: Виховні досягнення Рівень сформованості здорового способу життя (духовного і фізичного) Розуміння та аналіз “Я” - концепції; здоров'язберігаючих навичок. Імунітет до асоціальних впливів; готовність до виконання різних соціальних ролей. Вміння орієнтуватися та адаптуватися у життєвих ситуаціях; вміння розв'язувати конфлікти на основі толерантності, терпеливості, терпіння. Володіння навиками самовиховання. Визначення життєвих пріоритетів, цілей та ідеалів. 10 клас Морально-етичні бесіди: „У кого немає в душі минулого, у того не можу бути майбутнього”, „Три горя є в людини: старість, смерть, погані діти”, „”Обов'язок - головне джерело волі”, „”Перед тим, як полюбити в дівчині жінку, полюби її як людину”, „”Людська вихованість неможлива без людської вдячності”, „Не завдавай іншим зла, болю, тривоги, неспокою!”, „Що таке людські слабості, які не є небезпекою для морального розвитку людини?”, „Зраджувати у дружбі, материнстві, батьківстві - „мерзенне негідництво”, „Поведінка старшокласників у громадських місцях”, „Доброта з корисливих спонукань - підлість”. Тренінги: „Джерела правди життя”, „Зупинимо СНІД, поки він не зупинив нас”. Агітбригада „Знати, щоб жити!”. Години спілкування”: „Сходинки фізичного розвитку”, „Соматичні наслідки соціального життя”, „Статева культура - основа сім'ї та усвідомлюваного батьківства”, „Техніки і способи психічного впливу на соматичний стан організму”, „Шлях до самореалізації, або як стати особистістю”, „Відшукай себе серед інших”, „Де згода в сімействі”, „Конструктивний конфлікт, або як сваритися правильно”, „Українська сім'я - основа міцності держави”, „Я та інші. Позитивні та негативні аспекти соціального буття”. Прес-конференція „Народжений бути унікальним”. Самотестування: „Подорож у внутрішній світ “Я”, „Духовні потреби та ідеали мого “Я”. Свято „І буде син і буде мати, і будуть люди на землі”. Презентація „Літопис мого родоводу”. Традиції моєї родини Сімейні реліквії Дебати „Проблеми батьків та дітей існують”. 11 клас Морально-етичні бесіди: „Людина народжується для того, щоб залишити по собі слід вічний”, „”Цінуй честь сім'ї. Знай, що твоя сім'я - це і твої вчинки, і твоя поведінка”, „Умій дати слово, умій його свято тримати”, „Статевий інстинкт - це лише одна пелюстка у квітці кохання”, „ „Примиритися із злом - це значить стати аморальною людиною”, „Як вогню бійся в юні роки пустоти душі, легкості в думках і дешевих розваг”, „Не кричи про любов до Батьківщини, а працюй в ім'я блага, щастя, незалежності, могутності Вітчизни”, „Люби знання, науку, книгу, працю”. Усний журнал „Вихід є - профілактика!”. Публіцистичні вистави: „Вдумайся!”, „Зроби свій вибір на користь здоров'ю”. Тренінги: „Загроза людській успішності”, „Твоє майбутнє - в твоїх руках”, „Дороги, які ми обираємо”, „Подбай про своє здоров'я сам!”. Вікторина „Інформація - гарант захищеності”. Ігрова програма „Об'єднаймося заради безпеки!”. 12 клас Години спілкування: „Права і обов'язки дітей у шлюбно-сімейному законодавстві”, „Пріоритети подружнього життя”, „Моя участь у вирішення побутових та господарських питань в родині”, „Родина та школа - дві могутні сили виховання”, „Громадянська та соціальна відповідальність у шлюбі”, „Моральна чистота стосунків між юнаком та дівчиною”. Усний журнал „Дружна сім'я - першоджерело людського духу”. Диспут „Чи кожна людина може бути щасливою?”, „Чи кожен може бути успішним?”, „Чи людина сама коваль свого щастя?”, „У чому сенс життя?”. Колективне ігрове спілкування „Конверт дружніх запитань”. Виставка-ярмарок рис та якостей характеру „Ти - мені, я - тобі”. Превентивне виховання та профілактика негативних явищ в учнівському середовищі Нормативно-правова база щодо попередження злочинності, правопорушень та інших негативних проявів у дитячому та молодіжному середовищі. Матеріали щодо впровадження інноваційних методів превентивного виховання. http://www.mon.gov.ua/ua//activity/education/extracurricular-activities-and-children-rights-protection/196/popzloch17/npb18/ Превентивне виховання в школі — це система підготовчих та профілактичних дій педагогів, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявам асоціальної поведінки підлітків та організацію належного догляду за діяльністю школярів. Мета превентивного виховання: підвищити рівень обізнаності з проблематики ВІЛ/СНІД; ознайомитися з сучасними профілактичними програмами; навчитися сучасних технологій профілактичної роботи в школі Завданням превентивного виховання є забезпечення виховання в учнів високих моральних рис, які є головним чинником вибору способів поведінки. Воно має здійснюватися на основі морально-правових знань, уявлень, поглядів, переконань, почуттів, які склалися в нашому суспільстві й становлять суспільну свідомість; забезпечення подолання окремими учнями шкідливих звичок і навичок, що сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання. Ефективність превентивного виховання підвищується, якщо: • стимульовано здоровий спосіб життя й позитивну соціальну орієнтацію учня; • використано активні форми й методи виховного впливу на учнів (діалоги, аутотренінги, дискусії, акції); • використано досягнення педагогічної та психологічної науки; • сімейно-шкільне виховання здійснюється на засадах гуманізму, демократизму, доброзичливості, партнерських взаємин. В нашому закладі здійснюється просвітницька робота щодо здорового способу життя. Відбуваються тематичні місячники з пропаганди здорового способу життя, усні журнали, зустрічі з медичними працівниками, перегляд фільмів, слухання лекцій тощо. Правовий аспект превентивного виховання в НВК передбачає охорону і захист прав особистості, формування в учнів правової культури. Є уроки права, тижні правового виховання, здійснюється індивідуальна робота з дітьми, схильними до правопорушень, класні години на правові теми. У закладі відзначають Міжнародний день прав людини, святкують визначні дати в історії української державності. В основу процесу превентивного виховання в НВК покладено небайдужість. І саме це забезпечує взаємини партнерства, повагу до особистості дитини. Щороку в закладі вивчають і аналізують зайнятість учнів у позаурочний час. Більшість школярів охоплені роботою в гуртках. Також учні беруть активну участь у тренінгах, конкурсах, вікторині-конкурсі «Що я знаю про здоровий спосіб життя?», конкурсі плакатів, фотографій «Головне в іміджі—це здоров'я», «Молодь за майбутнє без СНІДу». Можна сказати, що організація соціально-профілактичної роботи в НВК сприяє залученню підлітків та молоді до профілактичних програм, що допомагає їм самореалізовуватись у корисних і цікавих заходах, відчути себе причетними до спільної справи. Правовиховна робота в школі Обов'язок без права – це рабство; право без обов'язків – анархія.  Ф. де Ламенне Правове виховання — виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки школярів. Завдання правового виховання: - зміцнюення життєвої позиції; - підвищення громадянської активності; - виховання почуття непримиренності до негативних явищ. Порівняно з іншими складниками виховання воно має свою специфіку, що визначається передусім соціально-правовим статусом учнівської молоді в суспільстві. Школярі матеріально залежні від батьків чи опікунів їх самостійність і активність коригує педагогічний колектив, їм бракує правових знань і досвіду правових відносин, вони мають засвоювати правові закони, які регулюють їхнє життя і діяльність як неповнолітніх, і правові норми, якими їм доведеться керуватися в майбутньому. У правовиховній роботі школи важливу роль відіграє залучення учнів до посильної діяльності, яка передбачає певний обсяг правових знань, умінь та навичок. Це передусім участь у дитячому самоврядуванні, зокрема в роботі комісії з дисципліни і порядку, в загонах юних інспекторів дорожнього руху, юнацьких добровільних пожежних дружинах, у різних формах природоохоронної роботи. Правовиховна робота в школі Правове виховання в нашій школі здійснюється на основі Конституції України, Закону України «Про освіту», Програми правової освіти населення України, Сімейного кодексу України, Конвенції про права дитини, Конвенції старшокласників України від 26.11.2006 р., Декларації прав дитини, Загальної Декларації прав людини, Всесвітньої декларації про забезпечення виживання,захисту і розвитку дітей, шкільної програми правової освіти та річного плану роботи школи. Молодшим школярам надаються початкові знання про норми поведінки під час вивчення курсу «Я і Україна», «Основи здоров`я», на годинах спілкування. Метою правового виховання в школі є формування в кожного учня системи знань з питань основ держави та права, розвиток інтересу до цієї галузі знань і зв'язок права з навколишньою дійсністю; інтересу до її законодавчих та виконавчих органів; прищеплення навичок правосвідомої поведінки; формування потреб та вмінь активно захищати в установленому законом порядку свої права та законні інтереси інших осіб, тому в школі розроблена програма правового виховання, до якої включені такі заходи: 1. Проведення місячника, тижня права; 2. Засідання ради профілактики правопорушень; 3. Зустрічі з працівниками правоохоронних органів, орагнів юстиції; 4.Проведення годин спілкування, лекцій, бесід, консультації з правової тематики; 5. Робота з громадськими організаціями. 6. Педвсеобуч, консультації для батьків. У шкільній бібліотеці постійно діє виставка книг з правової освіти «Правові знання – школярам, батькам», яка знайомить учнів з літературою: · Кримінальний Кодекс України; · «Популярна юридична енциклопедія»; · «Твої права» (порядник для громадян та громадянських організацій із захисту своїх прав); · «Основні чинні Кодекси і закони України»; · «Конституційне право України»; · «Історія держави і права України». Профілактика правопорушень Пропаганда здорового способу життя здійснюється через діяльність агітбригади "ШАНС". У межах правового виховання в школі постійно працює центр профілактики правопорушень серед учнів, на засіданнях якого розглядаються питання порушення учнями правил поведінки, проводиться систематична робота з учнями різних категорій (з малозабезпечених, неблагополучних, багатодітних сімей.) Реалізуючи комплексну програму профілактики злочинності і дитячої бездоглядності, колектив школи працює над створенням таких умов, де кожна дитина буде почувати себе комфортно і зможе реалізувати свої здібності. Кожного року оновлюються банки даних учнів, які потребують підвищеної педагогічної уваги, схильних до правопорушень, бродяжництва. Соціально-педагогічна служба школи систематично проводить профілактичні рейди до кризових сімей. До проведення таких рейдів залучається шкільне самоврядування та батьківська громадськість. Попередженню правопорушень, злочинів сприяє залучення учнів школи до гуртків, клубів, спортивних секцій, змістовне проведення дозвілля. Проведений аналіз свідчить, що 62% учнів відвідують в позаурочний час гуртки, клуби, спортивні секції, як у школі, так і поза її межами. Учні, схильні до правопорушень, залучаються до заходів, які проводяться в школі. Трудове виховання Зміст трудового виховання Завданням є формування творчої, працелюбної особистості, умілого господаря, що володіє відповідними навичками та вміннями, професійною майстерністю, може самостійно віднайти застосування власним здібностям у системі виробництва, науки, освіти. Мета –  виховати усвідомлення дітьми соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва, розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв’язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформувати працелюбність як базову якість особистості. Основою всієї системи трудового виховання в закладі є суспільно-корисна праця учнів, яка включає: 1.      суспільну роботу – таку діяльність, яка сприяє досягненню мети організації учнівського колективу культурно-масового обслуговування населення; 2.      самообслуговування; 3.      виробничу працю – суспільно-корисну трудову діяльність учнів, пов’язану з створенням матеріальних цінностей суспільного використання як в умовах школи, так і в сфері виробництва.                   Виховні можливості продуктивної праці виявляються в таких аспектах: продуктивна праця вдосконалює трудові вміння і навички, привчає до трудових зусиль, розвиває суспільну активність, волю й такі важливі риси характеру, як дисциплінованість, відповідальність, ініціативність, точність і старанність. Для того щоб праця стала ефективною   працюючи поруч із дорослими, учень прилучається до життя суспільства, набуває життєвого досвіду, досвіду спілкування у виробничій сфері, навчається ефективних прийомів виробничої діяльності;   виготовляючи продукцію власними руками, школяр відчуває, що він на щось здатний, у нього з'являється впевненість у собі, а добре зроблена річ приносить естетичне задоволення; плата за роботу переконує учня в значущості його праці, самостійно зароблені гроші вчать ощадливості, раціональної організації власного життя, сприяють формуванню вміння співвідносити задоволення потреб із реальними можливостями;      Для того щоб робота стала ефективним засобом трудового виховання, вона повинна бути педагогічно доцільно організованою. Про педагогічну доцільність трудового виховання свідчать такі чинники: -    цілеспрямованість: вихованці мають розуміти мету роботи, що їм належить виконати, знати, якими будуть її результати; -     зв'язок із навчальною діяльністю; -    усвідомлення того, що виховна ефективність праці зростає за умови, коли вихованці є її організаторами, а не лише виконавцями; -    доступність конкретних заходів. Ускладнюватися за методами виконання і збільшуватися за обсягом вони можуть з набуттям дітьми трудового досвіду, адже непосильна праця породжує невпевненість у власних силах, небажання виконувати її; -    ґрунтування на наукових засадах (порядок на робочому місці, ефективне використання робочого часу, раціональних прийомів праці, економне витрачання матеріалів, електроенергії, естетичний вигляд виробу, дотримання особистої гігієни й техніки безпеки тощо); -     колективний характер. За такої умови формуються товариські взаємини, дух співробітництва, взаємодопомоги, здатність до спільних трудових зусиль; -    орієнтація на формування в молоді любові до праці, стимулювання відчуття радості від неї. Про ефективність трудового виховання свідчать сформованість у молодої людини потреби у праці, відчуття нею радості від праці, усвідомлення її доцільності як найважливішого засобу реалізації своїх знань, умінь, людської сутності.  Очікувані результати  повинні відображати здатність вихованців : -        значимість суспільно-корисної праці; -        навички самообслуговування, вміння доводити справу до завершення; здатність до колективної трудової діяльності; -        позитивно відноситись до праці, як форми буття і способу самореалізації особистості; -        проектувати професійний вибір свого майбутнього. Патріотичне виховання Особливості  сучасного національно-патріотичного виховання. Сьогодні Україна проживає один із найсуворіших періодів становлення та розвитку. Відбувається випробовування народу на стійкість, мужність, порядність. Саме в такі періоди загартовується сила і дух нації, викристалізовуються її  цінності, торується нелегкий шлях до суверенності. На жаль, людина не народжується з почуттям самоусвідомлення себе громадянином і патріотом власної держави. Вона повинна пройти складний шлях розвитку, набути досвіду,  стати носієм ціннісних пріоритетів. На думку К. Ушинського, найбільшою вартістю людської душі є почуття національного, а ще він стверджував, що  «в душі людини риса національності корениться глибше за всі інші». Школа – це відтворення суспільних та освітніх змін,  унікальний соціальний інститут, через який проходить абсолютно кожен, тому складно недооцінити її роль у процесі національно-патріотичного виховання підростаючого покоління. За сучасних умов національне виховання дітей і молоді набуло гостроти і особливої актуальності. Свідченням цього є низка нормативно-правових документів: •    Проект Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (травень 2015 р.) •    Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 "Про День Гідності та Свободи"; •    Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 "Про День Соборності України"; •    Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 "Про День захисника України"; •    Указ Президента України від 24.09.2014 № 744 "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності"; •    Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212; •    Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948; •    Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2009 – 2015 роки"; •    Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 № 1494 "Про затвердження Плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини"; •    Доручення Кабінету Міністрів України від 05.05.2009 № 22966/1/1-09 та План організації виконання положень Указу Президента України від 27.04.2009 № 272 "Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти"; •    Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49; •    наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 "Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді"; •    наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243"Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України"; •    наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 "Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України"; •    лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 1/9-412 "Про проведення Уроків мужності"; •    лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 "Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році"; •    лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.08.2012  № 1/9-557 "Про методичні рекомендації з громадянської освіти та виховання у навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році"; •    лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.12  № 1/9-530 "Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи". •    Проект Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (травень 2015 р.).  Опрацювавши їх, розуміємо, що основні завдання освіти на шляху до розбудови національної школи й виховання полягають у національній спрямованості змісту освіти, відродженні національних виховних традицій, створенні усіма суб’єктами освітнього простору умов для формування у дитини  національного самоусвідомлення.  Для реалізації вищезазначених позицій слід розуміти зміст понять та термінів з проблем національно-патріотичного виховання, ключовими з яких є: «національне виховання», «нація та національна ідея», «дух нації», «патріотизм, види патріотизму», «патріотичне виховання як основна складова національного виховання», «український національний ідеал». Екологічне виховання http://www.slideshare.net/ssusere62942/ss-55349170 Формування екологічної компетентносноті учнів  шляхом впровадження екологічної освіти та екологічного виховання у навчально-виховному процесі http://www.myshared.ru/slide/1128879/ Художньо-естетичне виховання КОНЦЕПЦІЯ художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах 1. Загальні положення Концепція розроблена відповідно до Законів України «Про  загальну середню освіту» (651-14 ), «Про позашкільну освіту» ( 1841-14 ), вона грунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти ( 347/2002 ) в  Україні. Глобалізація як провідна ознака сучасності та соціокультурні процеси в Україні, що формуються на грунті багатовікових вітчизняних традицій і в загальному контексті європейської та світової інтеграції з орієнтацією на загальнолюдські фундаментальні демократичні цінності громадянського суспільства зумовлюють необхідність переосмислення концептуальних засад художньо-естетичного виховання школярів. Нові тенденції розвиткукультури інформаційного суспільства, пов’язані з глобальнимпоширенням мас-медіа, не можуть не впливати на систему освіти тавиховання,яка в усі часи гнучко реагувала на соціокультурні умовиі потреби. Естетичне ставлення школярів до світу, до різнихвидівмистецтва формується переважно під впливом стихійних факторівсоціального оточення, зокрема засобівмасової інформації, особливотелебачення, дисципліни художньо-естетичного циклу — музичне таобразотворчемистецтво — посідають занадто скромне місце взагальноосвітніх навчальних закладах. Тому шкільна освіта у  відривівід усієї системи позаурочної та позашкільної виховноїроботи об’єктивно не може реалізувати необхідний комплекс культуротворчих функцій, притаманних вмистецтву. Сьогодні набуває все більшого визнання розуміння того, щореальність світу створюється багатьма голосамикультур із власними  дискурсами. Для нового імовірнісного стилю мислення характернеприйняття культурноїрізноманітності, «консенсусної або соціальноїраціональності», яка виникає в результаті обговорення різноманітних ідей, альтернативних суджень, варіативнихперспектив. Мистецька спадщина, акумулюючи емоційно-естетичнийдосвід поколінь, втілює і передає ціннісне ставлення до світукрізь призму етнонаціональної специфіки,тому вона є ефективнимзасобом виховання моральності, патріотичних почуттів,громадянської позиції. Цінності мистецтва важливі також з оглядуна сучасне існування дітей і молоді в полікультурному просторі. Завдяки універсальності художньо-образної мови вони передаютьзрозумілу для різних народів смислову інформацію, дають змогуособистості вступати в невербальний діалог з різними культурамиминулого і сучасності, розуміти інших і розширювати таким чиномсвій власний духовний світ, його унікальність і самобутність. Отже, сучасні загальноосвітні школи та позашкільні навчальні заклади мають стати осередками виховання справжньої духовності, плекання творчої особистості, виховання людини, що характеризується високою емоційно-естетичною культурою. 2. Мета і завдання Мистецтво має унікальні можливості впливу на людину, тому художньо-естетичне виховання потрібно розглядати не лише як процес набуття художніх знань і вмінь, а, насамперед, як універсальний засіб особистісного розвитку школярів на основі виявлення індивідуальних здібностей, різнобічних естетичних потреб та інтересів. Мета художньо-естетичного виховання полягає в тому, щоб у  процесі сприймання, інтерпретації творів мистецтва і практичної художньо-творчої діяльності формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, розвивати естетичну свідомість, загальнокультурну і художню компетентність, здатність до самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні. Загальна мета конкретизується в основних завданнях, що інтегрують навчальні, виховні й розвиваючі аспекти: збагачення емоційно-естетичного досвіду, формування культури почуттів, розвиток загальних та художніх здібностей, художньо-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості; виховання в учнів естетичного ставлення до дійсності та мистецтва, світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій, розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним і предметним середовищем, життєдіяльністю людини, зокрема сучасною технікою, засобами масової інформації; виховання здатності сприймати та інтерпретувати художні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки; розширення і збагачення художньо-естетичного досвіду, опанування художніми вміннями та навичками в практичній діяльності, формування художньої компетентності – здатності керуватися набутими художніми знаннями та вміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями та власними духовно-світоглядними позиціями; формування системи знань та уявлень про сутність, види та жанри мистецтва, особливості художньо-образної мови мистецтв — музичного, візуального, хореографічного, театрального, екранного; виховання художніх інтересів, смаків, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до індивідуальних можливостей та вікових етапів розвитку, формування навичок художньої самоосвіти та самовиховання. 3. Функції, принципи Коли наприкінці XX ст. стабільні філософські орієнтири було втрачено, вектор пошуків методології загальної мистецької освіти та художньо-естетичного виховання був спрямований у площину новостворених галузей науки: синергетики, герменевтики, феноменології, аксіології, акмеології, кожна з яких висвічує нові грані художніх цінностей і виховні можливості їх впливу на людину. Активізувалися культурологічний та антропологічний аспекти методологічної рефлексії, адже художня освіта на всіх етапах життя людини виступає умовою її розвитку як суб’єкта культури, складовою культурного відтворення. Мистецтво дає змогу особистості засвоїтиунікальну культуру людства і створювати свій власний духовнийсвіт.Узагальнюючи теоретичні здобутки, що віддзеркалюють філософську множинність поглядів щодо функціонування мистецтва в соціумі, можна перерахувати такі основні функції: естетична, інформативно-пізнавальна, світоглядно-виховна, духовно-творча,аксіологічна, евристична, соціально орієнтаційна, комунікативна, регулятивна, сугестивна, гедоністична, релаксаційно-терапевтична, компенсаторна. На відміну від традиційного домінування в освітньо-виховній системі інформативно-пізнавальної функції доцільно виділити і посилити в педагогічній практиці духовно-творчу функцію, яка тісно пов’язана з світоглядно-виховною. Принципи художньо-естетичного виховання: 2) органічне поєднання універсального (загальнолюдського, полікультурного), національного (державного) і регіонального (етнолокального, краєзнавчого) компонентів освіти та виховання з безумовним пріоритетом їх національної спрямованості, що забезпечує формування в учнів патріотичних почуттів, громадянської свідомості; 2) синергетичний підхід, що зумовлює націленість освітньо-виховної системи на художньо-естетичний саморозвиток особистості шляхом поєднання освіти із самоосвітою, виховання із самовихованням, на їх безперервність і відкритість до змін; 3) природовідповідність (врахування вікових особливостей та індивідуальних здібностей учнів) та культуровідповід- ність (розгляд системи художньо-естетичної освіти та виховання школярів як соціокультурного феномену, забезпечен ня культурної спадкоємності поколінь); 4) гуманітаризація і гуманізація (повага до інтересів і потреб особистості, «олюднення» знань, побудова  навчально-виховного процесу на основі педагогіки співробітництва, толерантності взаємин і спілкування); 5) цілісність, що передбачає багатофакторну взаємодію відображених у змісті освіти та виховання основних компо ненттів соціального досвіду — художньо-естетичних знань, світоглядних уявлень, емоційно-ціннісного ставлення, художніх умінь, творчості; 6) поліхудожність, інтегральність, діалогічність (відображення в змісті художньо-естетичної освіти та виховання об’єктивно існуючих зв’язків між видами мистецтв, діалогу культур); 7) варіативність на основі індивідуалізації, широкої диференціації та допрофесійної спеціалізації; 8) взаємозв’язок художньо-естетичного виховання з соціокультурним середовищем (координація шкільної та позашкільної роботи, узгодження освітніх і дозвіллєвих заходів, гармонізація суспільних, професійно-педагогічних і сімейно-родинних виховних впливів). 4. Система художньо-естетичного виховання та її структурні компоненти Цілісна педагогічна система художньо-естетичної освіти та виховання включає такі складові: змістовно-цільова — цілі (у соціальному й особистісному вимірах), принципи і завдання, зміст навчання і виховання; функціонально-процесуальна (педагогічні засоби, форми, методи і прийоми, способи взаємодії, педагогічні технології); результативно-оцінна (критерії оцінювання проміжних і кінцевих результатів навчання, інтегральні показники художньо-естетичної вихованості, гуманістична експертиза педагогічної системи загалом). Система художньо-естетичної освіти та виховання включаєструктурні компоненти: 1.Базовий освітньо-виховний компонент, що передбачає навчання, виховання й розвиток учнів під час вивчення предметів та курсів освітньої галузі «Мистецтво — Естетична культура» і  складається з двох частин: а) інваріантної частини, представленої предметами і курсами базового навчального плану державного освітнього стандарту, які мають опановуватися всіма учнями, незалежно від типу навчального закладу і профілю навчання (предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво», курс «Художня культура», «Естетика»). б) варіативної частини, що складається з елективних предметів і курсів, які вводяться до робочих навчальних планів конкретного навчального закладу відповідно до можливостей і потреб педагогічного колективу, учнів, батьків («Хореографія», «Основи  театру і кіно», «Українське декоративно-ужиткове мистецтво», «Дизайн», «Комп»лютеран графіка» тощо). 2. Позаурочний компонент художньо-естетичного виховання, що передбачає організацію колективних і групових форм діяльності учнів поза межами класу і школи, але під керівництвом або заучастю вчителів (заняття в гуртках художньо-естетичного профілю, шкільних об’єднаннях за інтересами, художньо-творчих колективах, клубах; організація екскурсій до музеїв, фольклорних експедицій;відвідування театральних вистав, концертів, художніх майстерень тощо). 3. Позашкільний освітньо-виховний компонент, що охоплює різні типи позашкільних навчальних закладів усіх форм власності — державних і громадських (спеціальні музичні та художні школи,мистецькі заклади, студії, будинки й палаци дитячої та юнацької творчості тощо). 4. Компонент художньо-естетичної самоосвіти та самовиховання,початковий досвід яких набувається в школі завдяки створенню відповідних організаційно-педагогічних умов, різних форм індивідуальної роботи вчителя з учнями, методів педагогічного стимулювання художньо-естетичного саморозвитку учнів, а також за допомогою залучення батьків до естетико-виховного процесу, сприяння сімейно-родинному аматорству. 5.Навчальна діяльність — фундамент естетико-виховної системи школи Основою виховного впливу мистецтва на особистість школяра є навчальна діяльність, адже саме у перебігу систематичного викладання предметів художньо-естетичного циклу вчитель має змогу цілеспрямовано і систематично виявляти могутній виховний потенціал художніх цінностей, впливаючи на всіх без винятку учнів молодшого, середнього і старшого шкільного віку. Через кардинально новий механізм — державний освітнійстандарт -визначається оптимальний, науково обгрунтований обсягзмісту освіти та виховання, необхідний для соціалізаціїособистості. Невід’ємний компонент загальної середньої освітистановить освітня галузь «Мистецтво — Естетична культура» якчинник духовно-творчого розвитку учнів, гуманізації тагуманітаризації навчально-виховногопроцесу. Державний освітнійстандарт забезпечує можливість безперервної художньо-естетичноїосвіти, що дає змогу учням продовжувати її на різних ступеняхнавчання і складає основу для подальшої самоосвіти та самовиховання.У початковій школі в галузі «Мистецтво» виділено змістові лінії, що охоплюють основні види мистецтв — музичне, візуальне (образотворче), хореографічне, театральне, екранне. Домінуючими змістовими лініями залишаються музичне та візуальне мистецтва, у зміст яких інтегруються елементи інших змістових ліній. Завдяки варіативності освіти реалізується можливість викладання або окремих предметів («Музика», «Образотворче мистецтво»), або інтегрованого курсу («Мистецтво»). В основній школі виділяються музична, візуальна (образотворча), мистецько-синтетична (хореографічне, театральне та екранні мистецтва) і культурологічна змістові лінії. Доцільно розглядати зміст загальної мистецької освіти як органічну частину культури, будувати інтегровані курси з урахуванням культурологічного підходу. Аналогічно до початкової ланки освіти восновній школі галузь може бути представлена або окремимипредметами («Музика», «Образотворче мистецтво»), або інтегрованимкурсом («Мистецтво»), Завершується мистецька освіта в основнійшколі узагальнюючим курсом «Художня культура», який є водночаспропедевтичним для вивчення української та зарубіжної художньоїкультури у старшій школі. З огляду на можливості залучення годинваріативної частини Базового навчального плану доцільно починатививчення курсу художньої культури з 5-го — 6-го класу –параллельной синхронно з основними мистецькими предметами.Концептуальні засади формування змісту мистецької освіти в старшій школі зумовлені загальною інтегральною педагогічною стратегією, профільною диференціацією змісту освіти, компаративним підходом до опанування цінностей вітчизняної та зарубіжної художньої культури як складових єдиної духовної спадщини людства. Курс «Художня культура» вводиться як базовий у класах усіх профілів (у художньо-естетичних — вивчається поглиблено). Курс «Естетика» має узагальнююче значення щодо всієї мистецької освіти в школі, тому він впроваджується після вивчення мистецтва та художньої культури (в 12 кл.) у класах філологічного, суспільно-гуманітарного і художньо-естетичного профілів (в останньому — поглиблено). За рахунок варіативної частини доцільно введення різних спецкурсів, які враховують сучасні тенденції розвитку інформаційного суспільства, зокрема «Медіа культура», «Комп’ютерний дизайн» тощо. За таких умов освітня галузь «Мистецтво — Естетична культура» матиме цілісний, неперервний, наскрізний характер, охоплюючи всі роки навчання в загальноосвітній школі, всі види мистецтва, функціонуючи в ситемі гнучких взаємозв»язків між усіма предметами і курсами. 6. Діалогова стратегія педагогічної взаємодії – основа навчально-виховного процесу Культурологічний підхід до інтерпретації твору мистецтва передбачає проникнення в природу знаків і символів крізь так звані мовні коди. Мова мистецтв відрізняється від інших тим, що вона звернена до особистісного саморозуміння і самоорієнтації. Розуміння мистецтва — це творчий процес співпереживання таінтерпретації, що носить активно діалогічний характер. Сааме»діалог культур» дає змогу особистості не тільки прилучитися довітчизняних і загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися усвіті культури, включитися в її творення і водночас вдосконалюватисебе як суб’єкта культури.У шкільній практиці абсолютизуються раціонально-логічні форми навчання мистецтва, споріднені з тими, які характерні для негуманітарного знання, і недооцінюються інтуїтивні, емоційно-образні шляхи осягнення істини, які належать до сфери духовних здібностей і потреб людини. Мистецтво має стати відкритою образною моделлю входження в світ і не лише завдяки його пізнанню, але й індивідуальному емоційному «переживанню» і «проживанню». Щоб зняти існуючі бар’єри у спілкуванні учнів «з приводу мистецтва», поряд із оновленням змісту художньо-естетичної освіти та виховання, необхідно змінити педагогічні технології з авторитарно-інформативних на суб’єкт-суб’єктні (діалогічні), інтерактивні (рефлексивні), спрямовані на підвищення духовно-енергетичного потенціалу навчально-виховного процесу (виникнення катарсису, емпатії тощо). Пріоритетною має стати діалогова стратегія педагогічної взаємодії, забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживаннями, захопленням художньою діяльністю, емпатійними почуттями, з домінуванням відчуття успіху, насолоди від мінімальної самостійної участі на шляху до пізнання мистецтва. Під терміном «діалог» мається на увазі не просто розмова, бесіда, а, насамперед, ланцюжок взаємозалежних вербальних і невербальних спілкувань між педагогом і учнями на основі партнерських стосунків, обміну особистісними духовними цінностями. Комунікативна функція мистецтва виявляється в різних видах спілкування: діалог з митцем, діалог культур, діалог особистісних смислів в системі «учень — учень» або «вчитель — учні», внутрішній діалог (інтеріоризована дискусія). З огляду на пріоритет особистісно-розвивальної освіти замість традиційного «аналізу» творів мистецтва необхідно ввести в науково-педагогічний обіг і шкільну практику поняття «інтерпретація» творів мистецтва, адже принципового значення набуває пошук учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному духовному світу, художньо-естетичному досвіду. Тому актуальності набуває проблема розвитку в учнів,особливо старшого шкільного віку, навичок самостійної інтерпретації творів різного художнього рівня критичного мислення.Таким чином, методична система виховання мистецтвом та викладання дисциплін художньо-естетичного циклу в загальноосвітній школі має спрямовуватися на розвиток таких якостей учнів як ініціативність, активність, самостійність, креативність, критичність, забезпечувати умови для самореалізації та безперервного самовдосконалення і самовиховання, нейтралізовувати зовнішні антихудожні впливи мікро- і макросередовища. В організації практичної художньої діяльності молодших школярів мають домінувати ігрові методики, підлітків — проблемно-пошукові методи, старшокласників — дослідницький, спрямовані на здійснення самостійних художньо-творчих проектів. 7. Роль соціокультурного середовища. Однією з умов ефективного впровадження цілісної системи художньо-естетичної освіти та виховання учнів є створення естетичного середовища в навчальному закладі, відкритого до активної взаємодії з навколишнім соціокультурним середовищем. Важливим завданням сучасної школи стає створення інноваційної педагогічної інфраструктури, що охоплюватиме: естетику предметного середовища, в якому школярі зможуть реалізувати свої художньо-творчі здібності (естетика шкільного довкілля — картинні галереї, мистецькі світлиці, художні майстерні; сучасний дизайн шкільних інтер’єрів тощо); естетику соціально-педагогічного середовища (естетика шкільного спілкування і життєтворчості, краса міжособистісних відносин, панування педагогічного оптимізму і віри, що кожна дитина в душі митець). Школа із специфічним соціально-культурним середовищем у нових суспільно-економічних умовах має бути відкритою до контактів із закладами культури і мистецтв (музеями, філармоніями, театрами тощо), до взаємодії з професійними та самодіяльними мистецькими колективами і відомими митцями, більш того — вона повинна стати ініціатором таких контактів. Саме художньо-естетичні аспекти шкільного життя мають змогу нейтралізовувати зовнішні антиестетичні впливи макросередовища, засобів масової інформації, виконувати арттерапевтичну і превентивну функції щодо девіантної поведінки учнів.Педагогічні колективи загальноосвітніх навчальних закладів неповинні займати позицію нейтралітету в організації культурноговідпочинку, змістовного й цікавого дозвілля дітей, підлітків і юнацтва. Вони мають налагоджувати систематичну взаємодію з культурно-освітніми закладами та представниками культури для прилучення учнів до художніх цінностей з максимальним урахуванням індивідуальних здібностей, задоволенням інтересів і потреб учнів. Оновлення потребують і зв’язки школи з сімейно-родиннимоточенням учнів; особливого значення набуває їх гармонізація всфері художньо-естетичного виховання. Залучення батьків до творчоїспівпраці сприятиме збереженню народних традицій і звичаїв. 8. Умови реалізації Концепції Вирішальною умовою реалізації Концепції є комплексне розв’язання питань щодо її забезпечення у таких напрямах: 1) нормативне забезпечення (нагальна необхідність розробки закону «Про художньо-естетичну освіту та виховання»); 2) наукове та організаційно-методичне забезпечення (створення навчально-методичного забезпечення — програм, підручників, методичних посібників, довідкових енциклопедичних видань, словників з мистецтва для учнів і вчителів); 3) кадрове забезпечення (модернізація вищої та післядипломної педагогічної освіти з урахуванням потреб поліхудожнього виховання школярів, започаткування галузевого підходу до підготовки і перепідготовки вчителів художньо-естетичного профілю; 4) матеріально-технічне забезпечення, адже хронічний дефіцит сучасного технічного обладнання саме для мистецької галузі (аудіовізуальної апаратури, якісних касетних фонохрестоматій і комплектів слайдів, відеоматеріалів, CD тощо) в умовах інформаційно-техногенного суспільства вкрай негативно позначається на результатах художньо-естетичного виховання учнів, тому що невпинно збільшується дистанція між тим, що існує в культурно-інформаційному просторі, і тим, що використовується в школі та позашкільних навчальних закладах. Система художньо-естетичної освіти та виховання має відкритий характер, широкий простір для вдосконалення, відродження кращих національних культурних традицій і впровадження найсучасніших інноваційних ідей. Головне, щоб нагальну потребу в кардинальних мінах у цій царині відчули й усвідомили не тільки представники вузького кола фахівців — науковців і педагогів-практиків, а й усі члени суспільства, причетні до виховання дітей і молоді – майбутнього України. Автор Концепції — Масол Л.М. (Інститут проблем виховання АПН України)