Фізика

НОВА ПРОГРАМА

https://sites.google.com/site/fizika7klasnova/konspekti-do-urokiv

      ЗАТВЕРДЖУЮ

       Директор НВК

_____________________

«___»__________20__ р.

               ЗАТВЕРДЖУЮ

           Зав. МЦ відділу освіти

        ________________________

           «___»__________20__ р.

ПАСПОРТ

КАБІНЕТУ ФІЗИКИ

Зав. кабінетом Грубляк Л. Г.

Кабінет готовий до навчального року:

Навчальний рік	2017-2018	2018-2019	2019-2020	2020-2021	2021-2022
Зав. кабінетом (підпис)
Директор НВК (підпис)
Зав. МЦ (підпис,печатка)

Графік проведення контрольних робіт 

у _ семестрі 20__ - 20__ н. р.

	Місяці Предмет          та      клас		вересень		жовтень		листопад		грудень
Алгебра - 9		15		10		10		20
Геометрія - 9		8		21		19		22
Фізика - 7				31				19
Фізика - 8				6		22
Фізика - 9						16		22

 

	Місяці Предмет          та      клас		січень		лютий		березень		квітень		травень
Алгебра - 8				14		14		21		18
Геометрія - 8				11		16				4           20
Фізика - 7				28						16
Фізика - 8				10						10
Фізика - 9				4		11		29

    Прийоми мотивації

у проблемному навчанні

З досвіду роботи

Вчитель фізики:

Грубляк

Людмила Григорівна

З досвіду роботи

Навчання фізиці повинно бути важким,

але обов’язково переможним для всіх школярів.

М.І. Махмутов дає наступне визначення поняття «проблемне навчання»: «Проблемне навчання – це тип розвивального навчання, в якому поєднується систематична самостійна пошукова діяльність учнів із засвоєнням нових або відомих знань, а система методів побудована з урахуванням цілепокладання й принципу проблемності; процес взаємодії викладання й навчання, орієнтований на формування пізнавальної самостійності учнів, стійкості їх мотивів навчання й розумових (включаючи й творчі) здібностей у процесі засвоєння ними наукових понять і способів діяльності, детермінованого системою проблемних ситуацій».

Проблемне викладання визначається як діяльність учителя зі створення системи проблемних ситуацій, викладання навчального матеріалу з його (повним або частковим) поясненням і керування діяльністю учнів, спрямованою на здобуття нових знань.

Проблемне навчання – це навчально-пізнавальна діяльність учнів із засвоєння знань і способів діяльності шляхом сприйняття пояснень учителя в умовах проблемної ситуації, самостійного (або за допомогою вчителя) аналізу проблемних ситуацій, формулювання проблем та їх вирішення за допомогою висування пропозицій, гіпотез, їх обґрунтування й доведення, а також шляхом перевірки правильності розв'язку.

Головною відмінністю традиційного (пояснювально-ілюстративного) й проблемного навчання слід вважати цілепокладання та підходи до організації навчального процесу.

Мета проблемного навчання більш широка: засвоєння не тільки результатів наукового пізнання, але й самого шляху, процесу одержання цих результатів, вона включає ще й формування пізнавальної діяльності учня, розвиток його творчих здібностей ( крім оволодіння системою знань, умінь і навичок). Акцент робиться на розвитку мислення.

Відмінність у характері організації навчального процесу при проблемному навчанні полягає в наступному:

- при проблемному навчанні діяльність учителя полягає в тому, що він, даючи в необхідних випадках пояснення змісту найбільш складних понять, систематично створює проблемні ситуації, повідомляє учням факти й організує їхню учбово-пізнавальну діяльність. На основі аналізу фактів учні самостійно роблять висновки й узагальнення, формулюють (за допомогою вчителя) визначення понять, правила, теореми, закони, або самостійно застосовують відомі знання в новій ситуації (винаходять, конструюють й ін.);

-  при проблемному навчанні вчитель систематично організовує самостійну роботу учнів з засвоєння нових знань, умінь, повторення закріпленого й відпрацьовування навичок. Учні вчаться самі добувати нові знання, у них виробляються навички розумових операцій і дій, розвиваються   увага,    творча   уява,    здогад,    формується    здатність відкривати нові знання й знаходити нові способи дій шляхом висування гіпотез та їх обґрунтування.

Структурною одиницею проблемного навчання є проблемна ситуація. А. М. Матюшкин характеризує проблемну ситуацію як, особливий вид розумової взаємодії об’єкта й суб’єкта, що характеризується таким психічним станом суб’єкта (учня) при вирішенні ним завдань, який вимагає виявлення (відкриття або засвоєння) нових, раніше суб’єктові невідомих знань або способів діяльності». Інакше кажучи, проблемна ситуація – це така ситуація, при якій суб’єкт прагне розв’язати якісь важкі для себе завдання, але йому не вистачає даних і він повинен сам їх шукати.

Створення проблемних ситуацій у навчальному процесі переслідує досягнення наступних дидактичних цілей:

1) привернути, увагу учня до питання, завдання, навчального матеріалу, збудити в нього пізнавальний інтерес й інші мотиви діяльності;

2) поставити учня перед таким пізнавальним утрудненням, яке б активізувало його розумову діяльність;

3) допомогти учню визначити в пізнавальному завданні, питанні, основну проблему й намітити план пошуку шляхів виходу з утруднення; спонукати учня до активної пошукової діяльності;

4) допомогти учневі визначити границі застосування набутих раніше знань і вказати напрямок пошуку найбільш раціонального шляху виходу зі складної ситуації.

Основні функції проблемного навчання. На основі порівняння традиційного типу навчання з проблемним можна сформулювати основні функції проблемного навчання:              

- засвоєння учнями системи знань і способів розумової й практичної діяльності;

- розвиток інтелекту школярів, тобто їхньої пізнавальної самостійності й творчих здібностей;                  

- формування діалектичного мислення школярів;

- формування всебічно розвинутої особистості.

- виховання навичок творчого засвоєння знань (застосування системи логічних прийомів або окремих способів творчої діяльності);

- виховання навичок творчого застосування знань (застосування засвоєних знань у новій ситуації) і вміння вирішувати навчальні проблеми;

- формування і збагачення досвіду творчої діяльності (оволодіння методами наукового дослідження, вирішення практичних проблем і художнього відображення дійсності);

- розвиток мотивів навчання, соціальних, моральних і пізнавальних потреб. 

Кожна із зазначених функцій реалізується в різноманітній практичній і теоретичній   діяльності   школярів   і   залежить   від      характерних   рис проблемного навчання, які вважають   відмінними особливостями даної стратегії навчання.

Особливості проблемного навчання.

Перша й найважливіша особливість – це специфічна інтелектуальна діяльність учня з самостійного засвоєння нових понять шляхом вирішення навчальних проблем, що забезпечують усвідомлене, глибоке й міцне засвоєння знань та формування логіко-теоретичного й інтуїтивного мислення.

Друга особливість полягає у тому, що проблемне навчання – найбільш ефективний спосіб формування світогляду, оскільки в процесі проблемного навчання формуються риси критичного, творчого й діалектичного мислення. Самостійне вирішення проблем є основною умовою перетворення знань у переконання.

Третя особливість випливає із закономірностей взаємозв’язку  між теоретичними та практичними проблемами й визначається дидактичним принципом зв’язку  навчання з життям. Зв’язок з життям виступає найважливішим засобом створення проблемних ситуацій і критерієм оцінки правильності вирішення навчальних проблем.

Четвертою особливістю проблемного навчання є систематичне застосування вчителем найбільш ефективних комбінацій різноманітних типів і видів самостійних робіт учнів, під час виконання яких відбувається актуалізація як раніше набутих, так і засвоєння нових знань і способів діяльності.

П’ята особливість визначається дидактичним принципом індивідуального підходу. При проблемному навчанні індивідуалізація обумовлена головним чином наявністю навчальних проблем різної складності, які кожним учнем сприймаються по-різному. Індивідуальне сприйняття проблеми викликає відмінність у її формулюванні, висуванні різноманітних гіпотез і знаходженні різних шляхів їх доказу.

Шоста особливість проблемного навчання полягає в його динамічності, яка полягає в тому, що одна проблемна ситуація переходить в іншу відповідно з діалектичним законом взаємозв'язку й взаємозумовленості всіх речей і явищ матеріального світу.

Сьома особливість полягає у високій емоційній активності учнів, яка обумовлюється тим, що їх активна розумова діяльність нерозривно пов’язана з чуттєво-емоційною сферою психічної діяльності. Усяка самостійна розумова діяльність пошукового характеру, пов’язана з індивідуальним «прийняттям» навчальної проблеми, викликає особисте переживання учня, його емоційну активність. У свою чергу, емоційна активність детермінує активність розумової діяльності.

Восьма особливість проблемного навчання полягає в тому, що, воно забезпечує нове співвідношення індукції і дедукції (посилення дедуктивного підходу до пізнання) і нове співвідношення репродуктивного, продуктивного і творчого засвоєння знань, підвищуючи роль творчої пізнавальної діяльності учнів.

Проблемні ситуації класифікують за декількома ознаками:

- за областю наукових знань або навчальною дисципліною (фізикою, математикою й т.п.);

- за спрямованістю на пошук відсутнього нового (нових знань, способів дії, виявлення можливості застосування відомих знань і способів у нових умовах);

- за рівнем проблемності (дуже гострі протиріччя, середньої гостроти, слабко або неявно виражені протиріччя);

- за типом і характером змістовної сторони протиріч (наприклад, між життєвими обставинами й науковими знаннями, несподіваним фактом і невмінням його пояснити й т.п.).

У літературі з проблемного навчання зустрічаються спроби сформулювати закономірності виникнення навчальних проблем у вигляді типів проблемних ситуацій.

1.  Проблемна ситуація виникає за умови, якщо учень не знає способу вирішення поставленого завдання, не може відповістити на проблемне запитання, дати пояснення новому факту в навчальній або життєвій ситуації, тобто у випадку усвідомлення учнем недостатності наявних знань для пояснення нового факту.

2. Проблемні ситуації виникають при зіткненні учнів з необхідністю використовувати раніше засвоєні знання в нових практичних умовах. Як правило, учителі організують ці умови не тільки для того, щоб учні зуміли застосувати свої знання на практиці, але й зіштовхнулися з фактом їх недостатності. Усвідомлення цього факту учнями збуджує пізнавальний інтерес і стимулює пошук нових знань. 3. Проблемна ситуація виникає в тому випадку, якщо є протиріччя між теоретично можливим шляхом вирішення завдання й практичною нездійсненністю обраного способу.

4. Проблемна ситуація виникає тоді, коли є протиріччя між практично досягнутим результатом виконання навчального завдання й відсутністю знань для його теоретичного обґрунтування.

Механізм керування процесом проблемного навчання полягає в тому, що проблемна ситуація у своїй психологічній структурі має не тільки предметно-змістовну складову, але й мотиваційну, особистісну (інтереси учня, його бажання, потреби, можливості і т.д.).

Способи створення проблемних ситуацій.

1.  Спонукання учнів до теоретичного пояснення явищ, фактів, зовнішньої невідповідності між ними. Це викликає пошукову діяльність і приводить до активного засвоєння нових знань.

2.  Використання навчальних і життєвих ситуацій, що виникають при виконанні учнями практичних завдань у школі, вдома, під час спостережень за природою і т.д. Проблемні ситуації в цьому випадку виникають при спробі учнями самостійно досягти поставленої перед ними практичної мети.

3.  Постановка навчальних проблемних завдань на пошук шляхів практичного застосування явищ.

4.  Спонукання учнів до аналізу фактів і явищ дійсності, що породжують протиріччя між життєвими уявленнями й науковими поняттями про ці факти.

5.  Висування припущень (гіпотез), формулювання висновків та їх дослідна перевірка.

6.  Спонукання учнів до порівняння, зіставлення фактів, явищ, правил, дій, у результаті яких виникає проблемна ситуація.

7.  Спонукання учнів до попереднього узагальнення нових фактів. Учні одержують завдання розглянути деякі факти, явища, що містяться в новому для них матеріалі, порівняти їх з відомими та зробити самостійний висновок. У цьому випадку порівняння виявляє особливі властивості нових фактів, непояснені ознаки явищ.

8.  Ознайомлення учнів із фактами, що мають характер невідомості і привели в історії науки до постановки наукових проблем. Звичайно ці факти і явища ніби суперечать тим уявленням, які складися в учнів під впливом життєвого досвіду. Причиною виникнення проблем у цьому випадку виступають неповнота й недостатність їх колишніх знань.

9.  Використання міжпредметних зв’язків для створення проблемних ситуацій. Іноді матеріал з навчального предмета не дозволяє створити проблемну ситуацію (при відпрацьовуванні навичок, повторенні пройденого т.п.). У цьому випадку слід використовувати факти й дані з суміжних навчальних предметів, що мають зв’язок з досліджуваним матеріалам.

10.     Варіювання завдання, переформулювання питання.

Процес вирішення навчальної проблеми.

Вирішення будь-якої проблеми починається з її правильного й чіткого формулювання. Процес формулювання означає, що учень уже розуміє поставлене перед ним завдання й певною мірою бачить, «намацує» шлях її розв’язання, тобто, складає план вирішення, потім здійснює план і оцінює результати своєї діяльності.

Існує три способи вирішення проблеми залежно від наявності життєвого досвіду відносно даного класу проблемних завдань.

Перший спосіб вирішення, до якого відносять випадки вирішення таких завдань, спосіб розв’язування яких учням невідомий (немає досвіду). У цих випадках суб’єкт просувається до результату шляхом проб і помилок доти, поки один з варіантів випадково не приведе до вирішення проблеми.

Другий спосіб вирішення проблем пов’язують з такими ситуаціями, щодо яких у людини є певний досвід (знання формул, схем, уміння виконувати певні дії й інші види досвіду). Вирішення відбувається у формі пригадування в запропонованій ситуації однієї з відомих схем.

Третій спосіб вирішення проблем полягає в тому, що в учнів є деякий досвід, але його не достатньо для розв’язання  даної проблеми. Розв’язок у цій ситуації полягає в тому, що створюється на основі аналізу умов завдання спеціально для даного випадку нова схема дій, яка не була раніше відома учню.

Логіка вирішення навчальної проблеми передбачає:

а) постановку проблеми, виявлення протиріч;

б) створення проблемної ситуації шляхом постановки задач і питань;

в) актуалізація знань і вмінь, необхідних для розв’язання проблеми, або пошук інформації;

г) висунення припущення й обґрунтування гіпотези;

д) доказ  гіпотези  (здійснюється  шляхом обґрунтування  й  перевірки наслідків, які випливають з гіпотези);

є) перевірка результатів вирішення проблеми (зіставлення мети, вимог, завдань й отриманого результату, відповідність теоретичних висновків практичним);

ж) повторення й аналіз процесу вирішення гіпотези.

Вирішення учнями навчальних проблем має величезну перевагу перед простим завчанням готової інформації, яка полягає в тому, що при розв’язуванні проблеми учень активно мислить. А це сприяє формуванню уміння орієнтуватися в будь-якій ситуації й самостійно знаходити шляхи вирішення будь-якої проблеми.

Для організації проблемного навчання й керування розумовою діяльністю учня важливе значення має розподіл питань на основі принципу проблемності: питання бувають інформаційні й проблемні.

Питання, що задаються з метою одержання відповідей, котрі містять відомі знання, є інформаційними. Такі питання не збуджують активну розумову діяльність учнів, пам’ять без напруги розуму працює в пошуках наявної в коморах мозку готової інформації. Питання, на яке учень шукає готову відповідь, не є проблемним.

Проблемними є ті питання, які викликають інтелектуальні утруднення в учнів, оскільки відповідей на них немає ні в їх колишніх знаннях, ні в наведеній вчителем інформації. Проблемні питання містять у собі ще не розкриту (учнями) проблему, певне невідоме, нове знання, для добування якого необхідно здійснити певні інтелектуальні дії, певний розумовий процес. Питання вважається проблемним (для даного учня), якщо воно має логічний зв'язок як із раніше засвоєними поняттями, так і з тими, які підлягають засвоєнню в певній навчальній ситуації; містити в собі пізнавальні труднощі й видимі границі відомого й невідомого; викликати почуття подиву при зіставленні нового з раніше відомим, незадоволення наявним запасом знань, умінь і навичок.

Види проблемного навчання

Види   проблемного   навчання  доцільніше   всього   розрізняти   за особливостями творчого процесу у різних сферах діяльності. На цій підставі виділяють три види проблемного навчання.

Перший вид («наукове» творчість) – це теоретичне дослідження, тобто пошук і відкриття учням нового правила, закону, теореми і т.д. В основі цього виду проблемного навчання лежить постановка й вирішення теоретичних навчальних проблем.

Другий вид (практична творчість) – пошук практичного рішення, тобто пошук способу застосування відомого знання в новій ситуації, конструювання, винахід. В основі цього виду проблемного навчання лежить постановка й вирішення практичних навчальних проблем.

Третій вид (художня творчість) - це художнє відображення дійсності на основі творчої уяви, що включає в себе літературні твори, малювання, написання музичного добутку, гру, і т.д.

Усі види проблемного навчання характеризуються наявністю репродуктивної, продуктивної й творчої діяльності учня, наявність пошуку й рішення проблеми. Вони можуть здійснюватися при різних формах організації педагогічного процесу. Однак перший вид найчастіше зустрічається на уроці, де спостерігається індивідуальне, групове й фронтальне вирішення проблем. Другий – на лабораторних, практичних заняттях. Третій вид – на уроці й на позаурочних заняттях. Проблемний тип навчання не вирішує всіх освітніх і виховних завдань, тому він не може замінити собою всієї системи навчання, що включає різні типи, способи, організації навчально-виховного процесу. Але також система навчання не може бути справді розвиваючої без проблемного навчання.

Чи всім учням доступно проблемне навчання? ТАК. Оскільки показником проблемності уроку є наявність у його структурі етапів пошукової діяльності, те природно, що вони й представляють внутрішню частину структури проблемного уроку:

1)  виникнення проблемної ситуації й постановка проблеми;

2)  висування припущень і обґрунтування гіпотези;

3) доказ гіпотези;

4)  перевірка правильності рішення проблеми.

Рекомендації вчителям щодо розробки проблемних уроків.

Під  час  проектування  уроків  проблемного  спрямування  учителеві рекомендується продумати:

- точне визначення обсягу й змісту навчального матеріалу, призначеного для вивчення на уроці;

-  способи систематизації навчального матеріалу відповідно до логіки навчального предмета, його структури, а також принципів дидактики;

- розподіл навчального матеріалу на порції, які легко засвоюються і тісно пов’язані між собою;

- способи презентації виділених частин матеріалу у найбільш зручному вигляді, що супроводжуються створенням проблемних ситуацій, пов’язаних з кожною дозою інформації, контролем і коригуванням результатів засвоєння;

- шляхи забезпечення індивідуального темпу засвоєння навчального матеріалу окремими школярами й темпів роботи групи;

- способи поєднання різних форм фронтальної, індивідуальної і "групової роботи учнів на уроці. У схемі проблемного уроку основне місце займає етап вирішення проблеми. На цьому етапі робота з учнями може виступати у вигляді:

1)  фронтальної роботи з усім класом;

2)  групової роботи;

3) індивідуальної роботи.

- методи проблемного навчання, серед яких можуть бути метод монологічного викладу, діалогічний метод, евристичний і дослідницький методи;

- умови доцільного застосування проблемного навчання, серед яких:

1)  зміст навчального матеріалу містить причинно-наслідкові зв’язки й залежності, спрямовані на формування понять, законів, теорій;

2) учні підготовлені до проблемного вивчення теми;

4) у вчителя є час для проблемного вивчення теми;

5) учитель добре володіє відповідними методами навчання.

Створення проблемних ситуацій при вивченні теми: “Теплові явища ”

Планування процесу вивчення теми «Теплові явища»

	№	Тема уроку	Проблемна ситуація	Тип проблеми	Питання	Хто вирішує
	1.	Внутрішня енергія	Приклад перетворення енергії. Кулю піднімають вгору,а потім опускають вниз. Коли куля зупиняється,і кінетична,і потенціальна енергії кулі рівні нулю. Чи означає це, що енергія, яку куля мала до цього, безслідно зникла?	Невизначе ність	Які види механічної  енергії існують? Що таке деформація?	Вчитель разом з учнями
2.		Способи зміни внутрішньої енергії	Пригадайте,як ваші однокласники повертаються до школи після того, як на перерві грали сніжки. Хтось тре руки, хтось тулить їх до теплої батареї. Для чого вони це роблять?	Невизначе ність	Вивчення процесу теплопередачі та поняття кількості теплоти. Зміна внутрішньої енергії виконанням роботи	Вчитель разом з учнями
3.		Теплопровідність	Навіщо влітку жителі спекотних районів Центральної Азії носять ватяні халати?Як зробити, щоб морозиво в літню спеку швидко не розтануло, якщо поблизу немає холодильника?	Спростування	Вивчення теплопровідності	Вчитель
4.		Конвекція	Рідини та гази звичайно нагріваються знизу. Чайник з водою ставлять на вогонь, радіатори опалення розміщують під вікнами біля підлоги. Чи випадково це?	Невизначе ність	Вивчення конвекції	Вчитель
5.		Випромінювання	Як енергія від Сонця потрапляє на Землю,адже між цими космічними об’єктами практично немає молекул, тобто ані про теплопровідність, ані про конвекцію не може бути й мови?	Конфлікт	Вивчення випромінювання	Вчитель
6.		Питома теплоємність речовини	Що швидше нагрівається:  два чи три кілограми рідини?	Припущення	Від чого залежить кількість теплоти,що необхідна для нагрівання тіла?Визначення питомої теплоємності речовини та порівняння питомої теплоємності різних речовин	Вчитель разом з учнями
7.		Плавлення та кристалізація твердих тіл	Чому грудочка снігу, нагріта в руці тане?Чому утворюються крижані бурульки?Чому шматочок свинцю можна розплавити в сталевій ложці, а шматочок сталі у свинцевій –­­ не можна?	Несподіва ність	Вивчення процесів плавлення та кристалізації, температури плавлення	Вчитель разом з учнями
8.		Випаровування та конденсація	Чому, якщо хочемо остудити руки, ми на них дмемо, а якщо хочемо зігріти, то дихаємо?	Невизначе ність	Ознайомлення з процесами пароутворення та конденсації. З’ясування, від чого залежить швидкість випаровування	Учні
9.		Випаровування та конденсація	Як закип’ятити воду за допомогою снігу?	Несподіва ність	Ознайомлення з процесом кипіння. З’ясування, від чого залежить температура кипіння. Введення поняття питомої теплоти пароутворення	Вчитель

Список використаної літератури

                                                                                                           

1.    Божинова Ф. Я. Фізика. 7 клас: Підручник / Ф. Я. Божинова, М. М. Кірюхін, О. О. Кірюхіна. – Х.: Видавництво «Ранок», 2007. – 192 с.: іл.

2.    Генденштейн Н. Е. Фізика, 7 кл.: Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл. – Х.: Гімназія, 2007. – 208 с.: іл.

3.    Матюшкін А.М.Проблемні ситуації в мисленні і навчанні. – М.:Педагогіка 1972.

4.    Махмутов М. І.  Организация проблемного обучения в школе. “Просвещение”. М., 1977. – 321 с.

5.    Шарко В. Д. Навчальна практика з фізики / Навчально-методичний посібник для вчителів і студентів. – К.: СПД Богданова А. М., 2006. – 224с.

6.    Шарко В. Д. Сучасний урок: технологічний аспект/ Посібник для вчителів та студентів. – К., 2006. – 220 с.

(повна назва загальноосвітнього навчального закладу)

	ЗАТВЕРДЖЕНО
	Наказ _____________________________
	(посада роботодавця і найменування закладу)
	від ____________________ № ______

інструкція з безпеки життєдіяльності №____

при виконанні лабораторних робіт у 7 класі

Фронтальні лабораторні роботи:

1.     Ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки шкали приладу.

2.     Вимірювання об’єму твердих тіл, рідин і газів.

3.     Вимірювання розмірів малих тіл різними способами.

І. Загальні положення

1.1.  Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється лише в присутності вчителя фізики або лаборанта.

1.2. Будьте уважні  й дисципліновані, точно виконуйте вказівки вчителя.

1.3. Не починайте виконувати роботу без дозволу вчителя.

ІІ. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1.   Ознайомтеся з описом роботи і продумайте хід її виконання.

2.2.   Приберіть все зайве зі столу.

2.3.   Будьте уважні і дисципліновані, не приступайте до виконання роботи без дозволу вчителя.

2.4.   Не залишайте своє робоче місце без дозволу вчителя.

2.5.   Розміщуйте обладнання і прилади на робочому місці так, щоб уникнути їх падіння.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

Робота зі склом (скляним посудом).

3.1.  Користуйтеся мензурками, колбами, трубками, які мають оплавлені краї.

3.2.  Використовуйте скляний посуд без тріщин.

3.3.  Не допускайте різних змін температури і механічних ударів виробів зі скла.

3.4.  Не збирайте уламки хімічного скла голими руками. Користуйтеся щіткою і совком.

3.5.  Не пробуйте на смак рідин, які використовуються в дослідах, не допускайте їх розливання на робочий стіл.

3.6.  Опускайте тверді тіла в мензурку на міцній нитці, щоб не розбити мензурки.

a.     Правила зважування:

3.7.  Користуючись терезами, не допускайте механічних ударів тягарців на шальки терезів.

3.8.  Не кладіть на шальки терезів мокрі, брудні, жирні, гарячі тіла, не насипайте сипучі речовини.

3.9.  Дрібні гирі беріть тільки пінцетом.

3.10.       Зважуване тіло і важки опускайте на шальки обережно.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1.   Приберіть своє робоче місце.

4.2.   Складіть обладнання так, як воно було складено до початку роботи.

4.3.   При потребі витріть стіл чистою ганчіркою.

4.4.   Терези переносьте тільки в неробочому стані.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. При виявленні несправностей чи інших дефектів у приладах чи установках необхідно припинити роботу і повідомити про це учителя.

5.2. У випадку травмування відразу зверніться до вчителя.

Зав. кабінетом                        _______________    _________________________

                                             (підпис)                                                  (ПІП)

УЗГОДЖЕНО:

Керівник служби охорони праці підприємства    ___________                                                                                     __________________

                                                                                     (підпис)                   (ПІП)

(повна назва загальноосвітнього навчального закладу)
	ЗАТВЕРДЖЕНО
	Наказ _____________________________
	(посада роботодавця і найменування закладу)
	від ____________________ № ______

інструкція з безпеки життєдіяльності №____

при виконанні лабораторних робіт у 7 класі

Фронтальні лабораторні роботи:

1.     Визначення періоду обертання тіла.

2.     Дослідження коливань нитяного маятника.

І. Загальні положення

1.1.  Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється лише в присутності вчителя фізики або лаборанта.

1.2. Будьте уважні  й дисципліновані, точно виконуйте вказівки вчителя.

1.3. Не починайте виконувати роботу без дозволу вчителя.

ІІ. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1.   Ознайомтеся з описом роботи і продумайте хід її виконання.

2.2.   Приберіть все зайве зі столу.

2.3.   Будьте уважні і дисципліновані, не приступайте до виконання роботи без дозволу вчителя.

2.4.   Не залишайте своє робоче місце без дозволу вчителя.

2.5.   Розміщуйте обладнання і прилади на робочому місці так, щоб уникнути їх падіння.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1.   Склавши установку за інструкцією, приступайте до виконання роботи.

3.2.   Не відхиляйте кульку математичного маятника на великі кути.

3.3.   Не допускайте падіння важків, бо це може привести до травми руки чи ноги.

3.4.   Користуйтесь приладами лише за їх призначенням.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1.   Розберіть установку.

4.2.   Складіть обладнання так, як воно було складено до початку роботи.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. При виявленні несправностей чи інших дефектів у приладах чи установках необхідно припинити роботу і повідомити про це учителя.

5.2. При травмуванні припинити роботу та повідомити про це учителя.

Зав. кабінетом                        _______________    _________________________

                                             (підпис)                                                  (ПІП)

УЗГОДЖЕНО:

Керівник служби охорони праці підприємства    ___________                                                                                     __________________

                                               (підпис)                   (ПІП)

(повна назва загальноосвітнього навчального закладу)
	ЗАТВЕРДЖЕНО
	Наказ _____________________________
	(посада роботодавця і найменування закладу)
	від ____________________ № ______

інструкція з безпеки життєдіяльності №____

при виконанні лабораторних робіт у 7 класі

Фронтальні лабораторні роботи:

1. Вимірювання маси тіл методом зважування.

2. Визначення густини речовини (твердих тіл і рідин).

3. Дослідження пружних властивостей тіл.

4. Визначення коефіцієнта тертя ковзання.

5. З`ясування умов плавання тіла.

І. Загальні положення

1.1.          Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється лише в присутності вчителя фізики або лаборанта.

1.2. Будьте уважні  й дисципліновані, точно виконуйте вказівки вчителя.

1.3. Не починайте виконувати роботу без дозволу вчителя.

ІІ. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.6.   Ознайомтеся з описом роботи і продумайте хід її виконання.

2.7.   Приберіть все зайве зі столу.

2.8.   Будьте уважні і дисципліновані, не приступайте до виконання роботи без дозволу вчителя.

2.9.   Не залишайте своє робоче місце без дозволу вчителя.

2.10.       Розміщуйте обладнання і прилади на робочому місці так, щоб уникнути їх падіння.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

Робота зі склом (скляним посудом).

3.11.       Користуйтеся мензурками, колбами, трубками, які мають оплавлені краї.

3.12.       Використовуйте скляний посуд без тріщин.

3.13.       Не допускайте різних змін температури і механічних ударів виробів зі скла.

3.14.       Не збирайте уламки хімічного скла голими руками. Користуйтеся щіткою і совком.

3.15.       Не пробуйте на смак рідин, які використовуються в дослідах, не допускайте їх розливання на робочий стіл.

3.16.       Опускайте тверді тіла в мензурку на міцній нитці, щоб не розбити мензурки.

a.   Правила зважування:

3.17.       Користуючись терезами, не допускайте механічних ударів тягарців на шальки терезів.

3.18.       Не кладіть на шальки терезів мокрі, брудні, жирні, гарячі тіла, не насипайте сипучі речовини.

3.19.       Дрібні гирі беріть тільки пінцетом.

3.20.       Зважуване тіло і важки опускайте на шальки обережно.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.5.   Приберіть своє робоче місце.

4.6.   Складіть обладнання так, як воно було складено до початку роботи.

4.7.   При потребі витріть стіл чистою ганчіркою.

4.8.   Терези переносьте тільки в неробочому стані.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. При виявленні несправностей чи інших дефектів у приладах чи установках необхідно припинити роботу і повідомити про це учителя.

5.2. У випадку травмування відразу зверніться до вчителя.

Зав. кабінетом                        _______________    _________________________

                                             (підпис)                                                  (ПІП)

УЗГОДЖЕНО:

Керівник служби охорони праці підприємства    ___________                                                                                     __________________

                                                                                    (підпис)                   (ПІП)

(повна назва загальноосвітнього навчального закладу)
	ЗАТВЕРДЖЕНО
	Наказ _____________________________
	(посада роботодавця і найменування закладу)
	від ____________________ № ______

інструкція з безпеки життєдіяльності №____

при виконанні лабораторних робіт у 7 класі

Фронтальні лабораторні роботи:

1. Вивчення умови рівноваги важеля.

2. Визначення ККД простого механізму.

І. Загальні положення

1.1.  Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється лише в присутності вчителя фізики або лаборанта.

1.2. Будьте уважні  й дисципліновані, точно виконуйте вказівки вчителя.

1.3. Не починайте виконувати роботу без дозволу вчителя.

ІІ. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.6.   Ознайомтеся з описом роботи і продумайте хід її виконання.

2.7.   Приберіть все зайве зі столу.

2.8.   Будьте уважні і дисципліновані, не приступайте до виконання роботи без дозволу вчителя.

2.9.   Не залишайте своє робоче місце без дозволу вчителя.

2.10.       Розміщуйте обладнання і прилади на робочому місці так, щоб уникнути їх падіння.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1.   Користуючись динамометром, не розтягуйте пружину руками.

3.2.   Не перевантажуйте пружину динамометра більшим навантаженням, ніж допустиме.

3.3.   Не допускайте розгойдування важків, зупиняйте їх коливання рукою.

3.4.   Не допускайте падіння тіл (брусків) і важків при їх зважуванні динамометром.

3.5.   Слідкуйте за кріпленням бруска з важками при визначенні сили тертя і порівняння її з вагою. Уникайте їх падіння, бо це може привести до травми руки чи ноги.

a.     Правила роботи з важелем:

3.6.   Обережно зрівноважте важіль за допомогою гайок, що містяться на його кінцях.

3.7.   Підвішуйте тягарці до плечей важеля так, щоб він не обертався навколо осі і не вдарив вас.

3.8.   Обережно підвішуйте динамометр до важеля, щоб важки не зірвалися з плеча важеля (підтримуючи його рукою).

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1.   Зніміть важки, притримуючи важіль руками.

4.2.   Зніміть важіль і важки, складіть їх у коробку.

4.3.   Зніміть зі штатива прикріплені на ньому підручні інструменти та прилади.

4.4.   Складіть обладнання так, як воно було до початку роботи.

4.5.   При потребі витріть стіл чистою ганчіркою.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. При виявленні несправностей чи інших дефектів у приладах чи установках необхідно припинити роботу і повідомити про це учителя.

5.2. У випадку травмування відразу зверніться до вчителя, він надасть першу медичну допомогу або направить у медпункт.

Зав. кабінетом                        _______________    _________________________

                                             (підпис)                                                  (ПІП)

УЗГОДЖЕНО:

Керівник служби охорони праці підприємства    ___________                                                                                     __________________

                                               (підпис)                   (ПІП)

(повна назва загальноосвітнього навчального закладу)

	ЗАТВЕРДЖЕНО
	Наказ _____________________________
	(посада роботодавця і найменування закладу)
	від ____________________ № ______

інструкція з безпеки життєдіяльності №____

при виконанні лабораторних робіт у 8 класі

      Фронтальні лабораторні роботи:
1.  Вивчення теплового балансу при змішуванні води різної температури.
2. Визначення питомої теплоємності речовини.

                                                              І. Загальні положення
1.1. Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється лише в присутності вчителя фізики або лаборанта.
1.2. Будьте уважні  й дисципліновані, точно виконуйте вказівки вчителя.
1.3. Не починайте виконувати роботу без дозволу вчителя.

                                                ІІ. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Ознайомтеся з описом роботи і продумайте хід її виконання.
2.2. Приберіть все зайве зі столу.
2.3. Будьте уважні і дисципліновані, не приступайте до виконання роботи без дозволу вчителя.
2.4. Не залишайте своє робоче місце без дозволу вчителя.
2.5. Розміщуйте обладнання і прилади на робочому місці так, щоб уникнути їх падіння.

                                             III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Забороняється брати прилади та посудину з гарячою рідиною незахищеними руками з метою попередження опіку.
3.2. Забороняється користуватися бензином, як пальним до спиртівки. Користуйтеся сухим спиртом.
3.3. Перевірте, чи немає тріщин на пробірці, термометрі, хімічній склянці (або хімічному стакані).
3.4. Скляний посуд (мензурки, пробірки) закріплюйте в лапці штатива за допомогою смужки паперу.
3.5. Слідкуйте, щоб на сухий спирт не попала вода, бо при запалюванні він буде розтріскуватися і розлітатися в різні боки, що може призвести до опіків.
3.6. Гасіть сухий спирт за допомогою спеціального ковпачка або металевого стакана від калориметра.
3.7. Не нахиляйтеся над полум’ям.
3.8. Забороняється пробувати на смак рідини, які використовуються в дослідах.
3.9. Забороняється збирати осколки хімічного скла голими руками.
3.10. Обережно поводьтеся із запаленою свічкою, щоб не одержати опіків і не викликати пожежі.

                                          IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Повідомте вчителя про закінчення роботи.
4.2. Дайте можливість приладам охолонути і складіть їх в такому порядку, в якому вони були до початку роботи.
4.3. При потребі витріть стіл чистою ганчіркою.

                                            V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. При виявленні несправностей чи інших дефектів у приладах чи установках необхідно припинити роботу і повідомити про це учителя.
5.2. При виявленні пожежі відразу повідомити вчителя.
5.3. При порушенні правил безпеки, травмуванні негайно зверніться до вчителя.

Зав. кабінетом                        _______________    _________________________

                                             (підпис)                                                  (ПІП)

УЗГОДЖЕНО:

Керівник служби охорони праці підприємства    ___________                                                                                     __________________

                                                                                     (підпис)                   (ПІП)  

(повна назва загальноосвітнього навчального закладу)

	ЗАТВЕРДЖЕНО
	Наказ _____________________________
	(посада роботодавця і найменування закладу)
	від ____________________ № ______

інструкція з безпеки життєдіяльності №____

при виконанні лабораторних робіт у 8 класі

    Фронтальні лабораторні роботи:

1.        Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра і вольтметра.

2.       Дослідження електричного кола з послідовним з’єднанням провідників.

3.       Дослідження електричного кола з паралельним з’єднанням провідників.

І. Загальні положення

1.1.   Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється лише в присутності вчителя фізики або лаборанта.

1.2. Будьте уважні  й дисципліновані, точно виконуйте вказівки вчителя.

1.3. Не починайте виконувати роботу без дозволу вчителя.

ІІ. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1.    Ознайомтеся з описом роботи і продумайте хід її виконання.

2.2.    Приберіть все зайве зі столу.

2.3.    Будьте уважні і дисципліновані, не приступайте до виконання роботи без дозволу вчителя.

2.4.    Не залишайте своє робоче місце без дозволу вчителя.

2.5.    Розміщуйте обладнання і прилади на робочому місці так, щоб уникнути їх падіння.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1.    Складаючи електричне коло, уникайте перетину проводів.

3.2.    Вірно вмикайте прилади: амперметр – послідовно, вольтметр – паралельно, дотримуйтеся полярності “+”,  “–”, вказаної на них.

3.3.    Склавши коло, уважно перевірте надійність кріплень провідників.

3.4.    Для складання експериментальних установок користуйтесь проводами з наконечниками із захисними чохлами.

3.5.    Джерело струму вмикайте в електричне коло в останню чергу.

3.6.    Не доторкайтесь до елементів кола, що перебувають під напругою і не мають ізоляції.

3.7.    Наявність напруги в колі перевіряйте лише відповідними приладами.

3.8.    Не виконуйте перемикань в колі при ввімкненому джерелі живлення.

3.9.    Користуйтесь інструментом (кусачки, плоскогубці, викрутки) з ізоляційними ручками.

3.10. Виявивши несправність в електричних пристроях, що перебувають під напругою, негайно вимкніть джерело струму і повідомте про це вчителя.

3.11. Не перевантажуйте прилади вище допустимих значень, вказаних на їх шкалах.

3.12. При користуванні реостатом не виводьте повзунок в положення короткого замикання.

3.13. При користуванні електронагрівальними приладами оберігайтесь опіків.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1.    Вимкніть джерело електроживлення, після цього розберіть електричне коло.

4.2.    Складіть прилади в такому порядку, як вони були до початку роботи.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. При виявленні несправностей в електричних пристроях, що перебувають під напругою, негайно вимкнути джерело електроживлення, а також при виявленні пожежі, порушенні норм безпеки, травмуванні негайно повідомити про це учителя. Не усувати несправності в електромережі, електрообладнанні самостійно.

5.2. При появі незвичного звуку, запаху паленого негайно припинити роботу і повідомити вчителя.

5.3. При пораненні, травмуванні, поганому самопочутті негайно повідомити учителя.

Зав. кабінетом                        _______________    _________________________

                                             (підпис)                                                  (ПІП)

УЗГОДЖЕНО:

Керівник служби охорони праці підприємства    ___________                                                                                     __________________

                                                                                     (підпис)                   (ПІП)