Вітаю Вас на моєму блозі... Сподіваюсь, що ви знайдете на ньому потрібну та цікаву інформацію... Бажаю Вам приємного проведення часу на моєму блозі!

Сценарії виховних заходів

День Учителя




КВН - ЮІР

"Молоде покоління - за безпечний рух"

Сценарій виступу Ставчанської команди ЮІР
«Ставчанська дорожня академія»
Звучить саундтрек до фільму «Міліцейська академія»
Голос за сценою: А ви чули? Цього року у Ставчанах відкрилася власна дорожня академія. Кожен бажаючий міг вступити до неї. А ми подивимось, що з цього вийшло!
На сцені – вишикувана команда. Перед ними – командир відділення. Всі члени команди слухають його, тихенько перешіптуючись та сміючись між собою.
Командир: Ну що, мої дорогі академіки? Три місяці наполегливих занять, дівочих сліз, порваних штанців, збитих колінок! Але ж гляньте, яких орлів виховав! Ух! Та то все дрібниці, еге ж? Зате тепер як гордо ми звучим! А нумо!
Всі: Ставчанська дорожня академія!
Командир: Я ж казав, орли! Але досить говорити, беремося до справи! Всі ви маєте завдання , тож на свої робочі пости кроком руш!
На мотив пісні «Песенка про Зайцев»
В Україні доріг є, звичайно, багато.
І широкі шляхи, і вузькі стежечки,
Руху правила всі маєш ти пам’ятати,
Щоб не було тобі лиха й не було біди
Приспів:
Пішоходи ми, а чи водії,
Правила слід знати нам усім.
Збережеш життя ти собі й мені
Скажем тверде «Ні!» всім аваріям!
Лиш по зебрі долай ти проїжджу частину
Не минай світлофор, на зелений рушай
Бо життя – найдорожче, що є у людини,
Значить правила дорожні ти запам’ятай!
Приспів:
Пішоходи ми, а чи водії,
Правила слід знати нам усім.
Збережеш життя ти собі й мені
Скажем тверде «Ні!» всім аваріям!
Сходять. На сцені – регулювальник. Підходить бабуся.
Бабуся: Синку, допоможи! Маю перейти на інший бік вулиці! 
Регулювальник: Бабусю, ніколи мені! Он ледве з рухом транспорту справляюсь! Он пішохідний перехід, будь ласка!
Бабуся: Синку, та я все розумію! У тебе робота!  А я ж не просто так звертаюсь! П’ять гривень тобі за цю послугу дам!
Рег.:Добре, добре, ходімо бабусенько, чом би й не допомогти!
Переводить через зебру. Вона йому дає 20 грн.
Регулювальник: От халепа. А решти то у мене немає! Що ж робити з вами? А-а-а-а, второпав! Давайте я вас за 15 гривень ще 3 рази по зебрі проведу!
Переводить і залишає на тому ж місці де взяв. Бабуся стоїть розгублена. Задоволений регулювальник іде зі сцени. Лунає свисток. Виходить командир:
 Командир: Таким негідним вчинкам не місце у нашій академії. Із всього почутого правильним є лише те, що дорогу слід переходити по зебрі. Не склав ти свій іспит академіку, іди вчи!
Сходять зі сцени. На сцену виходять 2 дпс-ники. Розмовляють між собою:
ДПС1. Я вчора до Ставчанської академії з лекцією ходив!
ДПС2. І що? Дітям сподобалось?
ДПС1. Такий курйоз трапився! Запитую: на який колір світлофора треба переходити через дорогу? Так один учень встає і каже: треба дивитись на автомобіль, а не на світлофор, бо світлофор не зіб’є, де стояв, там і стоятиме, а автомобіль то бемкнути може… Уявляєш!
ДПС2. Ох, уже мені «розумничок». Сподіваюсь, що ти мав що йому на це відповісти?
ДПС1. Ну звичайно! Правила дорожнього руху розрекламував на найвищому рівні !   Ціла рекламна кампанія вийшла! Оціни-но!
Реклама(на фоні мелодії і слайдів):

Послухайте нас, друзі
Присутні в цьому залі,
Маленькі і дорослі
І, навіть, малюки!

Ми фільм родині кожній
Про правила безпеки
І про закон дороги
Покажем залюбки…

Проїжджа ось частина
- дорога для машини!
А пішоходу треба
По тротуару йти!

Дороги переткнулись –
Це значить перехрестя,
І рухом тут керує
Звичайний світлофор!

Якщо горить червоний –
Тоді стояти треба!
Не зволікай, мій друже –
Ти жовтий почекай –

За ним зелене світло
Тобі моргне привітно,
Тоді іди сміливо:
«У добру путь рушай!»

Щоб перейти дорогу
Ти рухайся по зебрі!
Якщо немає зебри?!
- Підземним ходом йди
І гратись на дорозі,
Довірся нам, не треба,
Інакше, скажем прямо,
Не обминуть біди!

Ти подивись наліво,
Дійди до середини
Й на хвильку зупинись,
Поглянь убік направо

Проїжджої частини,
Якщо дорога вільна –
Рушай і не барись!

Якщо не встиг дорогу
Пройти до половини
А зліва й також справа
Машини там і тут –

На острівці безпеки
Вам зачекати треба
До того часу поки
Не стане вільним путь!

Командир. Ось такі ми є, учасники команди «Ставчанська дорожня академія». Хтось із нас краще навчений, комусь ще вчитись, але всіх нас об’єднує думка, що правила дорожнього руху має знати кожен: чи то водій, чи то пішохід!
Фінальна пісня 
(Команда , весело танцюючи, виходить на сцену, співає пісню на мелодію «Щастя» Олега Вінника)
Дороги бувають різними:
Добрими, рівними, грізними,
Щирими і правдивими,
Аби лиш були щасливими!
Дороги багаті машинами,
Знаками і пасажирами,
Дорогу свою ми твердо знаєм
До перемоги рушаєм!
(ЮІРом її називаєм)
ПРИСПІВ:
А ми вам бажаєм такої
не грізної  і  не лихої,
Без ям і без переметів
Щасливих в дорозі злетів!
А більшого нам і не треба,
Аби лише сонце у небі
Дорогу нам осявало
Щастя поруч крокувало!

1. Ми сьогодні  щиро  всіх  вітаєм
У славнім селі Недобоївці.
Усі: Недобоївці! Привіт!
2.Всім цікавої гри побажаєм!
У серцях ми розтопимо лід!
3. Ганьба й невдача нам не до снаги!
    Вітайте! «Ставчанська дорожня академія» -ми!
4.Ми команда славна, молода!
Навчаємося  всі у Ставчанському НВК,
Першими бути сам Бог нам велів
Команді відважних та ще й смільчаків.
5.І хай же не буде ні лих, ані бід,
Хай в серці байдужім розтопиться лід.
Хай сонечко світить і квітне весна,
  Сердечно усіх вас наша «Ставчанська дорожня академія» віта!
Конкурс новин "Обережно, діти!"
Мелодія передачі «Новини»
В ефірі телевізійна служба новин.
В студії Марина Барабаш. Доброго дня.
До вашої уваги блок найсвіжіших новин.
У Недобоївцях проходить КВН юних інспекторів дорожнього руху «Молоде покоління – за безпечний рух».
У нас в прямому ефірі спеціальний кореспондент Меріхова Анастасія.
Настя, як мене чути?
Доброго дня, Марино. Доброго дня, студія. Доброго дня, телеглядачі. Я спішу познайомити вас з найсвіжішими новинами. Сьогодні у школярів Недобоївської теритоіальної громади великі змагання зі знання правил дорожнього руху. На учасників змагань чекають різноманітні конкурси та вікторини, аби школярі якомога більше знали про правила на дорогах. Зараз ми відправляємося в гущу подій.
 (Ведуча зустрічає наступного пішохода, що стоїть біля знаку STOP, читаю чи якусь книжку)
- Хіба на жвавих вулицях можна читати книги? Це ж небезпечно!
- Небезпечно не читати!
- Невже? Поясніть, будь-ласка.
- Це словник. Слово на знаку з англійської перекладаю. (показує на знак). Аби не помилитися – кому стояти, мені чи машині? 
(Ведуча зустрічає пішохода, що зосереджено тисне на кнопки пішохідного світлофора)
- Ви хочете перейти вулицю?
-Ні!
- А чого ж тиснете? Хочу вас запитати?
- Дискримінація!!!
- Що-о??
- Дискримінація пішоходів!
- Чому? 
- Шукаю на світлофорі жовте світло! Чому для пішоходів тільки червоне й зелене?
(Ведучу ледь не збиває пішохід, що підбиває ногою мяч)
- З м'ячем на проїжджу частину не можна!!!
- Це не м'яч! 
- А що ж тоді?
- Реклама! Я рекламую футбольний поєдинок, що відбудеться ввечері!
(Біля ведучої раптово зупиняється велосипедист, замалим не наїхав на неї. Ведуча вчасно відскакує. До велосипеда на мотузку прив'язаний іграшковий автомобіль)
- Невже так їздять?
- Ми не їздимо, ми катаємось!
- Хіба вас тут двоє? Ти ж один!
(Велосипедист оглядається на іграшковий автомобіль)
- І справді один! На ходу з авто вискочив…
- Хто?
- Кіт!
(Зустрічає пішохода, що переходить пішохідний перехід  на руках )
- Давайте поцікавимося в цього учасника дорожнього руху, що це за новий стиль переходу вулиці. Скажіть будь-ласка (звертається до пішохода) чому ви так модерно рухаєтеся переходом?
- Ха!
- А що означає ваше «ха»? 
- Харашо йдемо! 
- А в чому ж секрет?
- Бо ні одна машина на мене не наїде! Гарантовано! 
- То дуже добре! Але до чого тут ваша креативна хода?
- Бо всі автомобілі зупинятимуться.  Очі на мене витріщать! 
- Шановні глядачі! Здається мені, що ми ведемо репортаж не про дотримання правил дорожнього руху, а про їх НЕдотримання! 
(Підходить капітан команди СДА. Ведуча звертається до нього)
Доброго дня, представтесь, будь ласка.
Капітан команди ЮІР Ставчанського НВК Довганюк Аліна.
- Товаришу капітан! Розкажіть нашим учасникам змагання про правила дорожнього руху… Бо вони щось плутають…
Із задоволенням! Не тільки розкажемо, але й покажемо.
«Коломийки»
Ало, студія, чекаємо наступного включення.
Дякую, колего. Нагадаю, на зв’язку  з нами була спеціальний кореспондент Меріхова Анастасія.  Там саме в розпалі КВН юних інспекторів дорожнього руху
І на сам кінець про погоду.
Сьогодні, 12 травня, в Недобоївцях сонячно від посмішок.
Дують КВНівські вітри.
З початку дня очікуються пориви радісних аплодисментів.
Можливі теплі короткочасні сльозинки   і очікується фронт хорошого настрою.
Колектив ТСН і я, Марина Барабаш, вітаємо всіх зі святом. 
Приємних всім вражень. До нових зустрічей. 

Пісенька даїшника
Співається на мотив «Дивлюсь я на небо»
Ходжу на роботу я
Й думку гадаю:
Чому я зарплату
Таку малу маю?
Чи я не працюю
Сумлінно й старанно?
Чи може з роботи
Іду я зарано?

Я вийду на вулицю,
Паличку візьму…
Он їде назустріч
Коняка залізний.
Великий, блискучий,
Красивий, зараза!
А ось вам і жезл!
Не помітив відразу?

Ану, документики
Ваші, шановний!
Петренко, сержант я,
Як лох невгамовний,
Стою за копійки,
Пильную порядки,
Ану, щось підкиньте,
Ви ж маєте, дядьку!

А, Ви депутат?!
Клянусь, обізнався,
Їжджайте здорові!
(Все, думав, попався!)
От так я й стою
На варті щоднини,
А ще й не зароблю
Ні копійчини.

То «Ланос» проїде
(От тих розвелося!),
Грошей в них, звичайно,
Ще не завелося.
А я пожалію,
Бо добра натура,
Відпущу, не візьму
Ані купюри.

То Мерс пролетить,
БМВ пронесеться.
Зупиниш – а він
Депутатом зоветься…
Ось так і живу я
І думку гадаю:
Навіщо ДАІшником
Став я, не знаю.

Коломийки

---------------------------           2 рази

*
Ой співанки-коломийки,
В’язанку з них в’яжуть.
Як попросять заспівати,
Ми ся не відкажем!

**
Коломийки заспівати,
Коломийки грати,
Але ж бо то коломийки
Краще танцювати.
---------------------------           танець
1.
Щоб було менш ДТП
Треба знаки знати.
Отож хочемо ми вам
Про це заспівати.
2.
Кожен водій в Україні
Оцей знак впізнає,
Просто рівної дороги
У нас не буває.
3.
Цей відомий усім знак -
Гляньте ви на нього.
Тож крутіться скільки влізе
Й скільки є пального.
4.
А ці знаки чомусь чисті
Й нічого сказати.
Мабуть, просто тут забули
Щось намалювати.
*
Ой співанки-коломийки,
В’язанку з них в’яжуть.
Як попросять заспівати,
Ми ся не відкажем!
**
Коломийки заспівати,
Коломийки грати,
Але ж бо то коломийки
Краще танцювати.

---------------------------           танець
5.
Водії і пішоходи
Всі цей знак ви знайте.
Всім вам міцного здоров’я -
Туди не трапляйте.

6.
Дуже легко оцей знак
Можна прочитати:
Попереду десь паркан
Буде вас чекати.
7.
Попереджує цей знак,
Що машина – не літак.
Так що сильно не газуйте,
А десь трішки пригальмуйте.
8.
Щоб не трапилось «біди»,
Треба знак цей знати
І англійську добре мову
У школі вивчати.
*
Ой співанки-коломийки,
В’язанку з них в’яжуть.
Як попросять заспівати,
Ми ся не відкажем!
**
Коломийки заспівати,
Коломийки грати,
Але ж бо то коломийки
Краще танцювати.
---------------------------           танець

9.
Пішоходи цей знак знають,
Знають всі старі й малі.
Треба бути обережним,
Бо сліпі тут водії.
10.
Що за цифра на цім знаці
Можна догадатись,
Якщо 40 років вам,
То можна кататись.
11.
Попереду чорний «бумер»
Так летить завзято,
Лиш червоним «запорожцям»
Можна обганяти.
12.
Обережно, десь є діти -
Цей знак означає.
Або син не хоче в школу –
Батько заганяє.
*
Ой співанки-коломийки,
В’язанку з них в’яжуть.
Як попросять заспівати,
Ми ся не відкажем!
**
Коломийки заспівати,
Коломийки грати,
Але ж бо то коломийки
Краще танцювати.
---------------------------           танець

13.
В нас сьогодні, друзі, свято,
Поспішали й ми сюди.
Щоб іще раз нагадати
Про важливість ПДР.
14.
Коломийки вам співали,
Щоб ви знаки добре знали.
Жартома, але всерйоз,
Щоб не трапився курйоз.
---------------------------           танець
15.
Назавжди запам׳ятайте
і дорослі і малі
І татусі, і матусі,
Бабусі і дідусі:

16.
Втратити здоров’я легко,
Це для всіх важливо
повернути дуже важко
Й майже неможливо.
---------------------------           танець
Розгортання лозунгу
 «Безпека дорожнього руху з дитинства – 
запорука щасливого життя у  майбутньому!»



Небесна сотня: Герої не вмирають

Звучить Гімн
Вступне слово. Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом, аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес… .
             Ведучий.  Шановні вчителі, учні! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.
 Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Битви під Крутами, Голодомору 1932-33рр, Бабиного Яру. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.
Ведучий. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.
 Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.
Учень                          
Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.

Ведучий. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
(Під кліп  Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )
Ведучий 1 Героям Майдану, впавши мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.
(Хвилина мовчання) Відео «Небесну сотню, Господи, прийми»
Заключне слово.
А сотню вже зустріли небеса…
Загиблі хлопці віддали свої  життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!
Навіть на останнім рубежі
Промінь віри в нас ще не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас!

 Молитва
«Нашій школі 110!»


Звучать позивні
Ведучий З днем народження, школо!
Ведуча Ти остання зупинка в безтурботному дитинстві.
               Тільки в стінах твоїх ми, як діти малі.
                В день народження ти,
                Наче храмом маленьким
               Стоїш на землі.
Ведучий Урочисте свято з нагоди 110 річниці від дня народження  Ставчанського  навчально-виховного комплексу,  оголошується відкритим.
Звучить Гімн України

Ведуча Рідна, школа! Шкільна родино!
              Українського роду віть!
              Красуне привітна, скільки сили, любові і світла
              У величнім ювілеї твоїм!

Ведуча      Добрий день вам, люди, в школі нашій в цей час.
                   Як гостей найкращих ми стрічаєм вас!
                  
Ведучий    Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Приймаєм гостинно хлібом і сіллю.
Стрічає вас дружна родина привітно:
Директор і завуч, педагоги і діти.
Від усіх ми шлем вам привіт.
Бажаєм довгих та щасливих літ!

Ведуча Вклоняємось, вам, любі гості,
              Даруємо хліб святий та сіль,
              Від щирої душі людської,
              Від щедрої матінки, Ставчанської землі.
Вручення короваю під мелодію пісні «Ласкаво просимо»

Ведучі читають на фоні мелодії «Степом, степом»

Ведучий   Традиція у нас існує здавна
                   В хвилини щастя і врочистих дат,
Поклавши квіти до підніжжя обеліска,
Згадати про померлих всіх солдат.
Ведуча      Вони за щастя наше й мир стояли.
                   У бій ішли за волю без вагання.
                   Найкращі квіти їм ми покладаєм.
                   Вшануймо їх хвилиною мовчання.
Покладання квітів до пам’ятника-обеліска в шкільному саду
Ведучий    Злилась печаль і радість в одне ціле,
                   Вертає пам'ять нас до тих знаменних днів.
                   110 літ, як двері школа відчинила,
                   Поріг переступило багато дітлахів.
Ведуча      Нехай у цій залі, у цей день
                   Вогні засвітяться світліше.
                   Святкує наша школа ювілей,
                   То ж усміхніться, друзі веселіше!
«Гуцульський танець», виконує старша група танцювального колективу Ставчанського НВК – художній керівник Вовківська Надія Миколаївна
                                                   Мелодія пісні «Пахне рідне село»
Відео краєвидів села
Слова і музика А. Жидкевича  «Україно, ти моя надія» ,виконують учні вокальної групи Ставчанського НВК – художній керівник Гричук Діана Яківна

Ведуча      Мальовничий куточок Буковини – Хотинщина. Саме тут, на лівому березі притоки Прута річки Черленівка, розкинулось село Ставчани.
Ведучий             Село у нас красиве.
У всьому люди дають лад.
Красивий ювілей у нього
В 2012 році – 575!
Олександр Хиждеу «Село Ставчани». Читає учениця 9 класу
Бурлака Христина
Ведуча      Коли йду я надпрутським пониззям,
То схиляю і серце й чоло:
Добрий день  вам, мої Ставчани,
Неймовірно чарівне село.

Ведучий    Все село – то велика родина,
Все село – це і дружна сім'я!
Українець-козак в мене тато,
Україночка – мати моя!
                ( мелодія «Пахне рідне село»)
Слова і музика Наталії Май  «На нашій Україні» , 
виконує вокальна група Ставчанського НВК

Ведуча                         Сьогодні свято в кожного із нас
На серці радісно, приємно
Широко двері школа відчинила
Запрошує усіх гостинно
Ведучий                                Сьогодні ювілейну дату
Святкує наша школа НВК
110 літ, не так уже й багато,
Але для нас ця дата визначна
Ведуча.
Сьогодні наша школа у сяйві квітів, святкового вбрання, добрих і щирих посмішок, ми зібралися всією родиною на наш 110 ювілей.
Ведучий
Ювілей, скільки в ньому спогадів, мрій, сподівань, радості, смутку, світлої печалі. Які щемливо ніжні почуття охоплюють думку, серце переповнює любов до  нашої рідної школи. До слова запрошується директор Ставчанського НВК Максимчук В. М.
(Виступ директора)
«Вальс» - виконує  молодша та середня група танцювального колективу
Ставчанського НВК
Ведуча.
Сьогодні гордо височить наша школа. Вона гарна молода, повна сил. Школа хизується на всю околицю своїм ошатним вбранням. А з чого все починалося?
 (Презентація школи. На фоні кадрів про школу, проходить вся історія нашої школи до сьогоднішнього дня )

Презентація
«Без минулого ми не варті майбутнього»
Ведучий 1.  Шановні гості!
Ведучий 2. Ми раді бачити всіх у нашому  великому, теплому і гостинному домі , у нашій шкільній родині.
Ведучий 1. Школа – це духовна колиска народу. Його святиня і надія, вічне джерело краси і мудрості.
Ведучий 2.Кожна людина у своєму житті проходить крізь школу і серце вчителя.
Ведучий 1. У школі пробуджуються паростки майбутнього.
Ведучий 2.Школа це місце, де споконвіків сіється Розумне, Добре, Вічне.
Ведучий 1.  Сьогодні ми з вами здійснимо  віртуальну подорож у минуле.
Ведучий 2.А також побуваємо  в сьогоденні.
Ведучий 1. А в майбутнє заглянемо?
           Ведучий 1
 Супроводжувати вас сьогодні буде екіпаж учнів 9 класу.
Подорож наша буде незвична, проведемо її по зупинках.
1 зупинка – Історія школи
2 зупинка – Адміністрація школи
Третя  зупинка –Педагогічний колектив
4 зупинка – Вчителі пенсіонери
5зупинка –У пам'яті навічно
6 зупинка - Сьогодення

(Гудок потяга, слайд показ потяга)

Перша зупинка.
Доброго дня! Я ваша провідниця. Ви знаходитесь на зупинці «Історія школи». Де ви дізнаєтесь, коли була заснована  наша школа, який вигляд мала, які предмети вивчали.
Запрошую вас у залу «Відліку часу» та Фото експонатів.
Погляньте на дати на екрані – це визначні події формування нашого суспільства, адже саме з них розпочиналася історія нашої школи.

Приблизно такі хронологічні межі існування нашої школи.
8 грудня 1990 року учні школи переступили поріг нового типового приміщення школи, яке було збудоване за державні кошти та при сприянні громади с. Ставчани і місцевого колгоспу ім. Котовського за рекордно короткий строк – 1,5 року.
Відкриття школи і перше вересня було радісним і щасливим.
Пролунав перший дзвінок і 237 дітей сіли за парти нової школи.

До слова запрошується сільський голова села Ставчани
 Косован Валентин Григорович
Слова і музика Наталії Май  «Мама і тато» виконує вихованець дошкільного відділу  Ставчанського НВК Барабаш Олексій

(Гудок потяга, слайд показ потяга)

Друга зупинка. «Адміністрація школи»
Я ваш провідник. Наша зупинка насичена спогадами про великих людей. Великих не в розумінні розміру, а працею своєю,своєю відданістю, наполегливістю, розумом, справами.
Керівник – цезавжди відповідальна та клопітка робота, якій, щиро кажучи, не позаздриш. Та й не всім дано бути керівниками, інколи складається враження що ними потрібно народитись.
Отже, поглянемо на нашу хронологічну таблицю, яка має свій секрет у змінах, аж по сьогодення.
Директори школи:
Поглянемо на фото. (показ директорів)
Завучі школи, посада теж досить відповідальна і кропітка.

Поглянемо на фото.

Танок маленьких каченят – виконує молодша група танцювального колективу Ставчанського НВК

Слова А.Орловича, музика О.Синютіна - «Вчительська доля»
Виконує учень 9 класу Перебиківський Олександр

(Гудок потяга, слайд показ потяга)

Третя зупинка «Педагогічний колектив»
Я радо всіх вітаю на зупинці «Педагогічний колектив»
Я ваша провідниця на цій зупинці.
Хочу розпочати з теплих слів про наших любих учителів, яким мабуть весь світ завдячує: своєю грамотністю, вихованістю, працьовитістю, людяністю. І списокможна продовжувати  безкінечно.
Працю вчителя ні з чим не можна порівняти. Ткач уже через годину бачить плоди своїх турбот. Орач, сівач, хлібороб через кілька місяців милуються колосками і жменею зерна, вирощеного в полі. А вчителеві треба працювати роки, щоб побачити предмет свого творіння.
Поглянемо на екран
За період з 1903 по 2013 рік  велика кількість вчителів з натхненням і відданістю працювали в школі. Вони наполегливо навчали та виховували майбутнє покоління: наших бабусь та дідусів, мам і тат, братів та сестер і вас сьогодні: Історики, Географи, Математики, Мовники, Літератори, Музиканти
Хіміки, Біологи, Трудівники, Фізруки, Організатори, Вчителі молодших класів
Вчительський колектив це завжди можна сказати готовий до вильоту екіпаж, де все сплановано все «схвачено».
Звичайно,  у продовж років він змінюється тож давайте поглянемо на наші колективи, на творців наших душ!
До слова запрошується Куриш Юрій Миколайович,

(Гудок потяга, слайд показ потяга)

Четверта зупинка «Вчителі пенсіонери»
Ви потрапили до зупинки «Вчителі пенсіонери». Шановні й любі вчителі-ветерани уклін  Вам до землі за вашу працю.
В роботі з дітьми – Ви святі.
Ваш шлях осяяний мільйонами зірок.
Хай посмішка як сонце сяє нам.
Щоб пам'ятали Ви лиш золотий урок!
На заслуженому відпочинку сьогодні у нас 11 вчителів.
Це майстри своєї справи рівних їм не має. Вони мають за плечима педагогічний досвід, пройдений крізь роки.
Давайте поглянемо на них!
Багато випускників випустили наші вчителі. Проводили екскурсії,  приймали участь у різних конкурсах, акціях, організаціях. Уклін Вам до землі за вашу працю!

Танець «Полька» – виконує середня група танцювального
колективу Ставчанського НВК

Слово надається випускнику нашої школи Кантеміру Сергію Олександровичу,  доценту,  докторанту кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного  університету
імені Юрія Федьковича

До слова запрошується перший заступник голови Хотинської районної державної адміністрації Корнівський Олександр Григорович
та
заступник голови Хотинської районної ради
 Радомський Борис Васильович


(Гудок потяга, слайд показ потяга)

П’ята зупинка «У пам’яті навічно»
Я Ваша провідниця і проведу вас сторінками книги Пам'яті про дорогих нам людей – батьків, колег, друзів, вчителів, яких, нажаль, не має з нами поряд, але вони є у наших серцях!
Жаль,редеют наши ряди,
Уже многих не досчитались
Их забрали с собой журавли
Ну а мы навсегда попрощались.

Давайте вшануємо їх пам'ять Хвилиною Мовчання!
(Хвилина мовчання)
Згадаймо їх світлі образи!
Нам не забути Ваші радощі і сум,
Нам не забути хвилювань і тривог,
Нам не забути пройдених  доріг,
Нам не забути праці вашої !
Ми вдячні вам що ви у нас були!
Пам’ятаймо їх !
Молімося за них!
У музеї школи зібрані матеріали про життєвий і творчий шлях наших вчителів, ви можете у будь-яку мить згадати про своїх наставників!

(Гудок потяга, слайд показ потяга)

Шоста зупинка «Сьогодення».
Ведучий 1. Ми майже завершили свою подорож! Вона була насиченою і цікавою!
Ведучий 2. А що ж у сьогоденні?
Ведуча 1. А тут такий вислів «Ми – це майбутнє»!
Навчайтесь! Що ж криється у цих словах.
Ведучий 2. Я розумію про що йде мова тай думаю кожен з нас розуміє.
Сьогодні нашу школу очолює директор Максимчук В. М. А також у нас працюють висококваліфіковані учителі!

До вашої уваги літературно-музична композиція «Der Fruhling kommt»,
«Весна іде» у виконанні учнів 5-9 класів. Керівник – вчитель німецької мови Ставчанського НВК Голик Таїсія Василівна

Ведучий 1.
А також у нас є бібліотекар, медсестра, працівники кухні.

Ведучий 2.
Сьогодні завгоспом працює Нікольчев І. М.
Технічний персонал складається з 5 чоловік і саме вони завжди тримають школу у порядку. Не можна не сказати про операторів газової котельні, які теплом зігрівають наш заклад. Вночі школу оберігає Довганюк І. І.

 Дякуємо наші любі вам, за працю ми вас поважаємо для вас цей художній номер.

Слова і музика Наталії Май «Промінчик». Виконує учениця 4класу Ставчанського НВК Захотій Єлизавета

Наша школа вирує життям: ми спортсмени, танцюристи, учасники та переможці конкурсів, акцій та фестивалів, ми творимо разом з учительським колективом, а можливо, і навпаки вони з нами наше майбутнє.
Та ми повинні пам’ятати !
Що без Минулого ми не варті Майбутнього!
                   Дякуємо екіпажу, дякуємо пасажирам, дякуємо гостям.
(Гудок потяга, слайд показ потяга)

Наша віртуальна подорож завершена, а наше свято продовжується.

Слово надається начальнику  управління освіти , молоді та спорту Хотинської районної державної  адміністрації Плаксивому Олександру Васильовичу
та
 голові Хотинського  райкому профспілки  працівників освіти
Василенко Галині Макарівні

Ніно Рото Мелодія з кінофільма «Хрещений батько» Виконує випускник школи Максимчук Віталій

Запрошуємо до слова нашого спонсора, порадника, чудову людину, земляка,депутата Чернівецької обласної ради
Палія Валерія  Михайловича

«Ковбойський танець»  -виконує  старша група танцювального колективу Ставчанського НВК

Майкл Вілч Мелодія «Новорічна» Виконує Максимчук Віталій
Джеймс Ласт Мелодія  «Одинокий пастух», у тому ж виконанні

                                               В житті школи велике нині свято
І в цей прекрасний неповторний день
Нас з ювілеєм всі вітають
Багато успіхів нашій школі бажають

До слова запрошуємо бажаючих виступити  ( виступ гостей)
(Виступ Максимчука В. М.)
Танець «Святковий»виконують артисти Буковинського Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю

Ведучий                          Хай довго дзвоник дзвонить в школі.
У нім легенький смуток і веселий сміх.
В його мелодії сплетіння долі
Учителів і учнів на багато літ

Ведуча                                   Хай всім усміхається доля
Вчителям, діткам, випускникам.
Ми бажаємо нашій школі тільки злетів
І здоров’я  міцного всім нашим гостям

Ведучий                           Ми вітаєм ще раз всіх присутніх
Учителів, випускників, гостей.
І хай залишиться у пам’яті майбутніх
Наш славний і чудовий ювілей

(Звучить дзвоник – 2 клас)
Ведуча.

Нехай цей малиновий голос дзвоника нагадує нам завжди про наш ювілей. Нехай ніколи не гасне він у стінах нашої рідної школи і в серцях наших вихованців і осяває нас все новим і новим теплом.
До нових славетних ювілеїв у нашій школі!
До нових знаменних дат!
Гімн України


   

Останніми роками у нашій місцевості – середньому Подністрівї, в тому числі на Хотинщині, почастішали грози, які дуже часто стають досить грізними, виправдовуючи свою назву. Вони починаються раніше і деколи їх чути майже взимку. І напевне, що тенденція до їх більш частого з’явлення та суттєвого посилення з кожним роком буде розвиватися. Вірогідно, що це пов’язано з загальнопланетарними кліматичними, а можливо і фізичними змінами. Крім того, в районі розташування Ставчан цьому, в деякій мірі, можливо сприяє близькість Дністра. У цій статті ми коротко розповімо про те, що таке гроза і як уберегтися від небезпеки під час цього природного явища.
Що ж таке гроза? От як її описує у своєму вірші “Весіння гроза” Федір Тютчев: “Люблю грозу в начале мая, когда весенний, первый гром, как бы резвяся и играя, грохочет в небе голубом. Гремят раскаты молодые, вот дождик брызнул, пыль летит, повисли перлы дождевые, и солнце нити золотит“. Багатьом з дитинства відомий віршик дітячої поетеси Агнії Барто “Гроза”: “Начинается гроза, потемнело в полдень, полетел песок в глаза, в небе – вспышки молний. Ветер треплет цветники на зелёном сквере, в дом ворвались сквозняки, распахнули двери“.
Безумовно гроза дуже величне явище, але воно повністю відповідає своїй назві, адже воно наскільки величне, настільки ж і грізне. За науковим визначенням, гроза – атмосферне явище, при якому у потужних купно-дощових хмарах і між хмарами та землею виникають сильні електричні розряди – блискавки, які супроводжуються громом. Як правило, при грозі випадають інтенсивні зливові опади, нерідко град, спостерігається посилення вітру, часто до шквалу.
Блискавка – це є гігантський електричний іскровий розряд в атмосфері, який зазвичай проявляється ярким спалахом світла та громом, якій її супроводжує. Найчастіше блискавка виникає в купно-дощових хмарах, тоді вони називаються грозовими; іноді блискавки утворяться в шарувато-дощових хмарах, а також при вулканічних виверженнях, торнадо і пилових буревіях. Середня довжина блискавки становить близько 2,5 км, хоча деякі розряди простираються в атмосфері на відстань до 20 км.
Люди здавна боялися удару блискавок, і не випадково. По кількості смертельних випадків вона поступається лише повеням і щорічно вбиває близько сотні людей у Європі та стільки ж у США. Тому завжди треба дотримувати обережності під час грози, адже нічого не може бути важливіше Вашої власної безпеки.
Уникайте відкритої місцевості. Як відомо, гроза зазвичай б’є у найвищу крапку на своєму шляху. Самотня людина у полі – це і є та найвища крапка. Ще страшніше опинитися під час грози на одинокому пагорбі. Напевне, що всі чули у теленовинах, як у шпиль на куполі Верховної ради 3 червня вдарила блискавка. І це серед великого міста, де поряд було чимало різноманітних високих об’єктів. Так от, коли Ви опиняєтесь на пустому пагорбі, Ви стаєте саме таким “шпилем”.
Якщо ж Ви з якоїсь причини залишилися в поле один на один із грозою, сховайтеся в будь-якому можливому заглибленні у самому нижчому місці, яке найближче до Вас: канавці, улоговинці або просто у найнижчому місці поля, сядьте навпочіпки та пригніть голову. Лежати на мокрій землі під час грози не рекомендується. Саме краще, що Ви можете зробити – це стати непомітними для блискавки: присісти, злитися зі стіною, стати якнайменше.
Не метушіться. Хоча дуже хочеться, від грози не потрібно бігти. Чим ширше Ваші кроки, тим небезпечніше для вас удар блискавки. Якщо пониження місцевості десь далі від того місця, де Вас раптом застала гроза (навіть не далеко), не біжіть туди, а повільно йдіть туди, схилившись як можна нижче, а краще – навприсядки. Ні в якому разі не варто пересуватися на велосипедах, мопедах і мотоциклах. Не варто навіть руками вести апарат, йдучи поряд. Вашого залізного коня краще покласти на землю або притулити до стіни і відійти від нього хоча б на пару метрів.
Уникайте води. Вода – відмінний провідник струму. Удар блискавки поширюється навколо водойми в радіусі 100 метрів. Нерідко вона б’є у береги. Тому не те що купатися, а навіть відпочивати біля води під час грози не можна. Але при цьому, мокрий одяг на людині служить добру службу, і якщо блискавка її зачепить, у нього є більше шансів вижити.
Намагайтеся сховатися. Безпечніше всього під час грози перебувати в приміщенні із громовідводом. Якщо гроза застала вас у місті, сховайтеся у магазини, під’їзді або на крайній випадок, перечекайте грозу під навісом у стіни будинку. Не страшно, якщо ви перебуваєте в автомобілі, тільки закрийте вікна. Ховаючись під деревами, не забувайте про те, що блискавка найчастіше попадає в найвищі з них (дуби, тополі, сосни). Тобто – чим менше деревце, під яким ви знайшли притулок, тим краще. Але, якщо це одиноке дерево (а тим більше – на пагорбі), то воно Вас не захистить, а навпаки може притягнути блискавку. А ховатися від грози в лісі небезпечно. Мокре дерево проводить струм, та крім того, кора ураженого блискавкою дерева розлітається на десятки метрів навколо, може зачепити вас. Та і само дерево, або його чимала частина може впасти на людину. У квартирі чи у окремому будинку під час грози завжди зачиняйте вікна, вимикайте з сіті телевізори та антенні вводи. І ні в якому разі не залишайте телевізор у режимі “стенд бай”. У кого є кабельне підключення до інтернету, краще витягнути з компьютера мережевий кабель, якщо підключення не оптоволоконне.
Остерігайтеся небезпечних предметів. Потрібно пам’ятати, що удар блискавки небезпечний не тільки тоді, коли гроза б’є безпосередньо в людину, але і коли б’є у предмети, що перебувають поруч. Тому не варто доторкатися до будь чого мокрого, залізного, електричного, тому що в такі речі блискавка б’є найчастіше. Не можна сидіти біля багаття, адже у нагрітого повітря провідність для блискавки значно більша. Дуже нерозумно перечікувати грозу біля лінії електропередач. Електрика в будь-якому виді притягує блискавку. Навіть перебуваючи біля стіни, на якій розташована будь яка антена, Ви дуже сильно ризикуєте викликати на себе удар з небес.
            Найнебезпечнішою справою є спроби розмовляти під час грози мобільним телефоном. І навіть коли Ви не розмовляєте, небезпека не набагато менша, адже телефон все-рівно постійно зв’язується з вишкою мобільного зв’язку і при цьому є досить сильним магнітом для блискавок. Найкраще під час грози мобільники повністю вимикати. Не бійтеся здатися смішним або пропустити важливий дзвінок. Після удару блискавки це все стане не важливим, тому подбайте про себе, а не про пустощі!
        Будь які металеві деталі дуже привабливі для блискавки: годинники, ланцюжки, а особливо розкрита над головою парасолька – потенційні об’єкти для удару блискавки. А для такого виду блискавки – як кулькова, ці дрібниці взагалі є магнітами. Тому, такі речі, краще опустити на землю і відійти, парасольку теж скрутити і опустити понижче, тим більше, що як вже розповідалося, під час грози безпечніше намокнути, ніж бути сухим, або злегка забризканим краплями. Зрозуміло, що десь на полі не важко покласти годинник на землю і відійти на декілька метрів – його ніхто не забере. Серед населеного пункту так не зробиш (хтось підбере). Ідеальний варіант – покласти всі металеві предмети у сумочку, або поліетиленовий пакунок і тримати у опущеній руці (тільки не торкаючись землі).
              Ні в якому разі не можна йти під час грози, тримаючи на плечах лопату, вила сапу або косу чи інший інструмент.
Кулькова (кульова) блискавка. Це різновид блискавки, який своєю формою нагадує кулю діаметром від 3 до 20 см. Дане явище спостерігається при сильних грозах, як правило, після багаторазових розрядів зі звичайними блискавками й випадання дощу, тобто носить вторинний характер. За останніми поглядами (точно ні кому не відомо) така блискавка являє собою згусток плазми, тобто іонізованого газу. Кульова блискавка може розігріватися, викликаючи вибух, або остигати, розпадатися й безшумно зникати. За даними вчених, температура кульової блискавки може бути в межах від 100 до 1000 градусів С. Але при цьому люди, які зіштовхувалися з кульовими блискавками на відстані руки, украй рідко відзначали хоч якесь тепло, що виходило від них, хоча за логікою, вони повинні були одержати опіки. Така ж загадка і з масою: якого б блискавка не була розміру, вона важить не більше 5-7 грам. Поводження кульових блискавок непередбачуване. Вони відносяться до явищ, які з’являються коли хочуть, де хочуть і роблять – що хочуть. Вони можуть з’явитися навіть у ясну, сонячну погоду.
На відміну від звичайної блискавки, кульова далеко не завжди б’є миттєво і раптово. Вона може дуже повільно наближатися, літати навколо і навіть не завжди “побажає” зачепити. Головне правило у разі появи біля Вас або неподалік від Вас кульової блискавки – будь те у квартирі чи на вулиці – не панікувати і не робити різких рухів. Ні у якому разі ні куди не тікайте! Блискавки дуже сприйнятливі до завихрень повітря, які ми створюємо на бігу та при інших, навіть не дуже різких рухах. Ці завихрення тягнуть блискавку за собою і вона Вас все одне наздожене. Відірватися від кульової блискавки можна тільки на машині (на мотоциклі навряд чи варто). Тому, при появі кулькової блискавки поряд з Вами та навіть на деякій відстані, намагайтеся взагалі не рухатися. Тільки якщо на Вас, чи у Вас у руках є металеві предмети, потрібно дуже-дуже повільно зняти з себе все металеве та електронне (часи, плеєри, мобільники, тощо), дуже повільно поставити (не можна кидати) їх на землю чи підлогу, після того, так само дуже повільно відійти від цих предметів хоча б на півметра, знову ж таки самим повільним чином присісти і не рухатися, не махати руками, навіть не розмовляти. Взагалі те краще на неї не дивитися прямо, щоб не пошкодити очі у разі вибуху і головне тому, що кульова блискавка має деяку гіпнотичну дію. Та втрачати з поля зору її не слід (дивіться боковим зором).
Якщо кульова блискавка рухається таки на Вас, постарайтеся найповільнішим чином відійти з її шляху. Якщо ви перебуваєте у квартирі – підійдіть до вікна й відкрийте кватирку (теж вкрай повільно) і тоді блискавка можливо, навіть з великою часткою ймовірності, вилетить назовні. І ні в якому разі ніколи нічого не кидайте в кульову блискавку! Вона може або вдарити у відповідь або вибухнути, як граната, що невідворотно призведе до важких наслідків: опіки, травми, іноді втрата свідомості і зупинка серця, не кажучи вже про пошкодження майна.
У тому випадку, коли Ви навіть бачите, що Вам не вдається відійти від кульової блискавки і вона хоче Вас зачепити, все одне не тікайте, адже Ви тільки додасте їй енергії (це спрощено зазначено). Можливо, що навіть торкнувшись Вас, вона не завдасть Вам шкоди, або завдасть невелику шкоду. Бували випадки, коли блискавка випаровувала на руках людей металеві предмети (часи, браслети), навіть не завдавши опіків.
Якщо ж кульова блискавка чи не кулькова зачепила когось і людина знепритомніла, то його необхідно перенести в добре провітрюване приміщення, тепло вкутати, зробити штучне дихання й обов’язково викликати швидку допомогу.
Будьте розсудливі! Бережіть себе, свої рідних і друзів!
Старовинна  ставчанська притча про блискавку
Один сільський богатій тривалий час не мав синів, а може і взагалі дітей. І нарешті у нього народився син. Богатій дуже любив сина. Той підріс, але якось на базарі циганка нагадала батькові, що його єдиного сина через рік вб’є блискавка. Богатій зібрав всі свої кошти і побудував біля хати глибокий погреб, який ретельно накрив грубим кам’яним зводом – таке собі сховище для сина на випадок грози. І синові розповів про віщування циганки та попередив, щоб, якщо раптом гроза – відразу у схрон. 
І от, одного дня, коли батько був десь у селі, а син вдома, раптово розпочалася гроза. Переляканий богатій відразу кинувся додому і коли підбігав до свого подвір’я побачив, як страшна блискавка вдарила прямо у побудований ним схрон і розбила його вщент. Батько кинувся в хату, але сина там не було. Він зрозумів, що син зайшов у схрон і там загинув. Від цієї думки ноги його підкосилися і він впав на землю, захлинаючись від сліз. 
Через декілька хвилин гроза скінчилася. Богатій лежав на землі ні живий, а ні мертвий. Раптом хтось торкнувся його плеча: “Тату!”. Батько підняв голову і побачив перед собою сина.
“Де ти був, синку? Ти що не сховався у схроні?” – запитав він.
І син відповів: “Ні батько, я в чисте поле пішов і там богу молився!”
От така притча… Я написала, що вона ставчанська, хоча може і не лише ставчанська. Моєму дідові її розповідав його батько, мій дід розповідав притчу моїй мамі, вона мені, я своїй дочці, а тепер і Вам. А Ви вже самі думайте… Тільки лише, якщо будете під час грози в полі богу молитися, моліться уклінно і краще не на пагорбі, адже Бог береже лише бережених!


Випускний вечір «КОСМІЧНИЙ КРУЇЗ»
Музика № 1 космічна .
1 стюардеса
   Увага! Дорогі випускники, шановні вчителі та батьки! Запрошуємо вас здійснити космічний круїз на космолайнері  «Мрія».
2 стюардеса   Оголошується реєстрація квитків на рейс 20--- біля стійки 20-__.
1 стюардеса. Шановні пасажири! Рейс  космолайнера «Мрія» присвячується випускникам школи №
__ випуску 20__ року.
2 стюардеса  Сьогодні ми здійснимо космічний круїз, тривалість якого становить 9 зоряних років шкільного життя.
Звучить космічна музика.
1 стюардеса. Шановні вчителі !
2 стюардеса. Шановні батьки !
1 стюардеса. Шановні гості !
2 стюардеса. Ми раді вітати вас на борту космолайнера «Мрія».
1 стюардеса. Тривалість польоту складе 9 зоряних років. Температура за бортом 25-27 градусів вище нуля, на борту 35-37 градусів вище нуля.
2 стюардеса. Просимо вас послабити ремені і пояси і сісти зручніше.
1 стюардеса. Ми знаходимося в полі тяжіння сузір’я Талантів.
2 стюардеса. Просимо вас приготувати ваші долоні, так як жителі цього сузір’я розуміють тільки одну мову - мову оплесків.
1 стюардеса. Клас великих оптимістів, які вірять не тільки у себе,
а й у світле майбутнє держави
2 стюардеса  Життєдайні та енергійні.
1 стюардеса   Клас веселий і кмітливий, може витримати все:
2 стюардеса  Будь-які перепони та перешкоди з легкістю проходить, посміхаючись.
1 стюардеса   Девіз класу: «Один за всіх і всі за одного!»
2 стюардеса  Все це 9 клас та їх класний керівник __________________________

Музика № 2
Класний керівник: До зали запрошуються: (класний керівник називає учнів, які заходять до зали парами)
1 стюардеса  
Урочистий вечір з нагоди закінчення школи учнями 9 класу оголошується відкритим
Музика № 3 ( гімн України)
2 стюардеса  Хай завжди буде літо і прощання,
Легенький смуток і веселий сміх,
Останній вечір і палкі бажання,
Вітаємо, друзі, з святом вас усіх!
1 стюардеса   Шановні пасажири космолайнера «Мрія»! На нашому святі присутні гості_____________________________________

2 стюардеса  Слово для привітання надається директору школи _____________
Музика № 4 Художня самодіяльність
1 стюардеса. Шановні пасажири! Наш космолайнер наближається до одного з  дивовижних сузір’їв нашої Галактики – сузір’я Школярик.
2 стюардеса. Тут мешкають веселі, кмітливі, допитливі школярики-початківці та їх класоводи
1 стюардеса.
А було колись, у 1-ий клас
Торували стежку невідому
Вчитель зустрічала усіх вас
І від неї не хотіли йти додому.

2 стюардеса: Слово для привітання надається першій вчительці _____________  (Виступ першої учительки. Квіти)
1 стюардеса. Про вас пять років щиро дбала
Ще й ваша добра класна мама.
Для вас творила всю красу
На згадку, хай хоч і малу.
2 стюардеса. До слова запрошується класний керівник випускників _____________  (Виступ класного керівника. Квіти)
Музика № 5 Художня самодіяльність
Керівник музею.
Увага! Увага! На планеті Дитинство тільки сьогодні працює шкільний музей. Поспішайте здати свої експонати на вічне зберігання.
Випускник . Я хочу здати в музей оцінки із мого щоденника (виносить трійку, двійку й одиницю).
Спершу ми оцінки мали, потім перейшли на бали.
Та трійки, двійки, одиниці також нас дістали.
Це - із мови української, це ­з геометрії, з - англійської,
Хочу швидше бали здати, щоб більш таких не заробляти.
Лише тепер я зрозумів, що я багато пропустив.
Обіцяю таких балів більш не заробляти ...
Керівник музею. Давай бали, хоча пізно уже обіцяти.
Керівник музею. А що хочете ви здати до музею? (Дві випускниці виносять дві банки сліз.)
Випускниця 1.  Скільки було сліз пролито нами за ці роки,
Особливо нас дістали тести на уроках.
Випускниця 2. Оці тести із предметів назбирали стільки сліз,
Що вмістилися б у ємкість, що ніхто б і не доніс.
Керівник музею. Слізки ми приймаємо, та плакати не радимо вам.
Якби добре вчилися, то не засмутилися
Музика № 6 Художня самодіяльність
1 стюардеса. Шановні пасажири! Наш космолайнер наближається до наступного сузір’їв нашої Галактики – сузір’я Уваги і вдячності.
2 стюардеса. Існує добра традиція - жителі сузір’я дарують один одному теплі слова
1 стюардеса. І наші випускники продовжать її.

Музика № 7
Випускники вчителям:
1-й Випускник
Дорога _________________!
Ви повели нас у країну знань,
Нам дарували щирість і любов,
2-й Випускник
А скільки вилилось старань,
Щоб ми спішили в школу знов і знов!
3 Випускник
Спасибі, що усіх Ви нас любили,
Хоч і суворими були не раз,
4-й Випускник
За те, що Ви нас думати навчили,
Вам дякує увесь наш дружній клас.
5-й Випускник
Не виразить словами
Безмежну вдячність нашій класній мамі.
6-й Випускник
Шановна, ________________!
Кожний день були Ви з нами,
 Ділили радощі й тривоги,
7-й Випускник
Ви про нас завжди все знали,
Усі наші стежки - дороги.
8-й Випускник
Було, що через нас ви потерпали,
Гріхи від  інших наші прикривали,
9-й Випускник
Уміли вимагати і жаліти,
Ну як же Вас за це не полюбити?
10-й Випускник
За ваші терпіння, старання і вміння,
 Ми щиро дякуємо Вам !
Вірші під музику
1-й Випускник Учителю, вклоняюся доземно
Перед великим іменем твоїм,
2-й Випускник Вже проросли оті маленькі зерна,
Що ти посіяв в серденьку моїм
3-й Випускник Тепер уже прийшла пора прощання
І ми сьогодні трошечки сумні
4-й Випускник За наше виховання і навчання
Разом: Спасибі. Дорогі учителі
5-й Випускник За те. що ви були за батька й матір,
Учили жити чесно на землі,
6-й Випускник
 Що нам не поспішали двійки ставить,
Разом: Спасибі, дорогі учителі
7-й Випускник І в день такий – урочистий., святковий,
Дозвольте вашу працю вшанувати
8-й Випускник
І квіти ці, принесені сьогодні,
Від всього серця вам подарувати
Дарують квіти вчителям та Музика № 8
1 стюардеса   Уже зміцніли ваші крила, щоб літати.
Та не забудь про рідних маму й тата.
2 стюардеса  І встигни добре слово їм сказати,
Допоки ти живеш у рідній хаті.

Випускник 1:Батькам спасибі кажем нині
В подяку від доньки і сина.
Випускник 2:Ви нас ростили і любили
І з нами ви уроки вчили.
Випускник 3:Ви вболівали всі за нас,
Ішли із нами з класу в клас

Музика № 9 Художня самодіяльність  Пісня: «Выпускной…»
1 стюардеса   Дорогі випускники! Прийміть же і ви сьогодні привітання від своїх батьків
2 стюардеса  Від імені батьків вас вітає _________________________________
Батьки кажуть напутні слова випускникам, слова вдячності педколективу школи та зачитують жартівливу розписку про прийом дітей назад зі школи
Музика № 10
1 стюардеса. Шановні пасажири! Наш космолайнер наближається до всіма очікуваного сузір'я  Галактики – сузір’я Документального.
2 стюардеса. Мешканці цього  сузір'я вручають відвідувачам документи про результати їхнього навчання
1 стюардеса. Право зачитати наказ по школі про випуск 9 класу надається заступнику директора з навчально-виховної роботи _______________________
Музика № 11 Художня самодіяльність
2 стюардеса В житті випускників вагома нині дата,
І це сьогодні вже незаперечний факт
1 стюардеса   Сьогодні, у червневий вечір їм вручили
На зрілість перший власний атестат.

1 стюардеса: Урочиста частина з нагоди закінчення школи учнями 9 класу оголошується закритою

Музика № 12 (гімн України)


ВИПУСК - 2016

Сценарій випускного вечора "Космічний рейс - 20-16"

Звучать фанфари
1 стюардеса.   Добрий вечір, дорогі гості! Батьки, вчителі і всі присутні на нашому святі!

2 стюардеса. Сегодня мы собрались здесь, чтобы последний раз в стенах  школы поприветствовать наших выпускников.

1 стюардеса.  Привітати їх з закінченням школи та побажати щастя у майбутньому. (пауза) Отже, ми починаємо!
(космічна музика)
2 стюардеса.  Вы видели ночное небо? Да нет, конечно, видели. Какая роскошная, завораживающая картина! Как ярко блещут звезды! Но если звезды зажигаются, значит, это  кому–то нужно.

1 стюардеса. Кажуть, кожна людина – це цілий  Всесвіт. Можливо з цим можна посперечатися. Так зупинимося на тому, що кожна людина – це зірка, і ніяк не менше. А інколи в космічному просторі трапляється парад зірок, і в цьому  параді кожен показує все найкраще. Такий парад побачимо і ми. Отже, увага! Ми вітаємо зоряних випускників 2016 року.
Звучит музыка, выходят выпускники,

1 стюардеса. Ми знаходимося в полі тяжіння сузір’я Талантів.
Просимо вас приготувати ваші долоні, так як жителі цього сузір’я розуміють тільки одну мову - мову оплесків.
2 стюардеса. Класс великих оптимистов,
которые верят не только в себя, но и в светлое будущее страны.
 1 стюардеса  Життєдайні та енергійні.
Клас веселий і кмітливий, може витримати все:
2 стюардеса  Любые преграды проходит легко.

Девиз класса: «Один за всех и все за одного!»
1 стюардеса  Все це 9 клас та їх класний керівник  Хавруняк Галина Василівна.
1 стюардеса  Вітай, Україно,
Сьогоднішню зміну
Хай гордо й заклично
Державний Гімн звучить велично!

Вечір, присвячений урочистій події вручення свідоцтв про неповну середню освіту випускникам 9 класу Ставчанської загальноосвітньої школи III ступенів оголошується відкритим.
 ( гімн України)
2 стюардеса  
Хвилина мовчання

1стюардеса  Хай завжди буде літо і прощання,
Легенький смуток і веселий сміх,
Останній вечір і палкі бажання,
Вітаємо, друзі, з святом вас усіх!

2 стюардеса   Внимание! Дорогие выпускники, уважаемые учителя и родители! Приглашаем вас совершить путешествие на нашем  космическом корабле . Объявляется регистрация билетов на рейс 20- 07 у стойки 20-16.

1 стюардеса   Шановні пасажири! Рейс 20-07 космічного лайнера   присвячується випускникам Ставчанської загальноосвітньої школи 2016 року. Сьогодні ми відправляємось у  космічну подорож, тривалість якої складає 9 зоряних років шкільного життя.

2 стюардеса   Просим вас оставить свои поздравления и пожелания у регистрационной стойки в памятном билете.

Звучить мелодія аеровокзалу.

1 стюардеса   Шановні випускники!

2 стюардеса   Уважаемые учителя!

1 стюардеса   Любі батьки!

2 стюардеса   Мы рады приветствовать вас на борту нашего космического лайнера.

1 стюардеса   Просимо вас послабити ремені і пояси і сісти зручніше.

2 стюардеса   Во время полета запрещается:
 -скучать;

- катапультироваться с космического корабля до его приземления в 19.00 по космическому времени;

 -произносить запрещенные выпускникам школы слова: "не умею", "не хочу", "не знаю";

- отказываться от возможности кружиться, вертеться, качаться в вихре танца;

- говорить окружающим что-либо, кроме  комплиментов и похвалы.

1 стюардеса   Під час польоту дозволяється:

- вітати один одного з успішним закінченням школи;

- приймати  активну участь в космічних тренінгах, задіюючи при цьому всі м'язи особи і тіла;

 - дарувати дарунки усім пасажирам;

- розповсюджувати  вірус гарного настрою на оточуючих;

- зізнаватися у коханні школі, педагогам, батькам і один одному.

2 стюардеса   Итак, пассажиры готовы и мы отправляемся в наш волшебный полет ! Начинаем отсчет:5,4,3,2,1 ПОЕХАЛИ!
Мелодія зльоту літака
1 стюардеса      Політ космічного лайнера  починається. Хай ця подорож буде приємною для вас. Ми сподіваємося, що в дорозі нам не стануть на заваді  ні зоряні війни, ні зоряна хвороба.

2 стюардеса   У многих народов существует поверье, что с рождением человека на небе зажигается новая звезда, видимо поэтому жизнь людей  так похожа на жизнь звезд: одни тускло мерцают, другие ровно горят, третьи ярко блещут.

1 стюардеса   Хотілося б, щоб наші зірочки підсилили свій блиск, недаремно кажуть «Запали свою зірку!».

2 стюардеса   Право зажечь звезды на нашем небосклоне предоставляется директору школы Максимчуку Василию Николаевичу и заместителю директора  Гуйван Оксане Святославовне

1 стюардеса   Урочиста педрада оголошується відкритою!

2 стюардеса  И вот ваш звездный час – какая дата!

Какой торжественный момент у всех ребят!

 Вручается достойная награда

За все года учебы – документ!
(вручение свідоцтв )
1 стюардеса   Шановні пасажири! Наша подорож продовжується. Поглянете, будь ласка, у ваші ілюмінатори.
2 стюардеса   Мы приближаемся к созвездию  Воспоминаний.

1 стюардеса   Невблаганно біжить час, здається, що це було зовсім недавно, перші букви, перший дзвінок, перші шкільні радощі і засмучення. А сьогодні все це залишилося в далеких спогадах, перед нами мужні хлопці  і чарівні дівчата.

2 стюардеса   Они уверенно смотрят в будущее , но глубоко в душе навсегда остаются теплые воспоминания о детстве.
(номер с детьми)

1 стюардеса   Перше відкриття у сузір'ї  «Дитинство» ви зробили з людиною, яка має найпрекрасніше звання на землі, – перший вчитель. Він відкрив вам світ, подарував свою любов, душевне тепло.

2 стюардеса   Каждый человек помнит своего первого учителя, вспоминает о нем с нежностью и благодарностью.

1 стюардеса   І ми запрошуємо на сцену першу вчительку 9 класу  Бойко Зінаїду Сафронівну.
2 стюардеса    А мы вращаемся вокруг созвездия «Забота»
1 стюардеса   Сьогодні у вашому житті дивне свято. Ви прощаєтеся з школою, друзями, з яскравим, як  сонечко, дитинством. Дитинство – це непроникні для зла і знегод стіни батьківської любові. Тому, дорогі хлопці та дівчата, мріючи про успіхи, славу, роблячи кар'єру, не забувайте сказати мамі ласкаве слово, поклопотатися про здоров'я тата, бабусі, дідуся, осушити чиїсь сльози. До слова запрошуються батьки наших випускників.
Виступ батьків
2 стюардеса   Для всех родителей звучит этот музыкальный подарок

 1 стюардеса   Ну що ж, ми вирушаємо далі і попереду я бачу якесь незнайоме сузір'я.
2 стюардеса   Что бы это значило?
1 стюардеса. Шановні пасажири! Наш космолайнер наближається до наступного сузір’їв нашої Галактики – сузір’я Уваги і вдячності. Існує добра традиція - жителі сузір’я дарують один одному теплі слова
2 стюардеса. І наши випускники продолжат ее.

Випускники вчителям:
 1 стюардеса   З давніх часів людина не могла відірвати погляд від НЕБА , споглядаючи зірки, планети. Але сьогодні нас чекає рідке явище – Парад планет.

. 2 стюардеса.  Что-то немного светит глаза, не пойму в чем-же дело?

1 стюардеса     Нічого страшного, просто ми підлітаємо до найяскравішого об'єкту сонячної системи- до Сонця. Вважалося, що цей об'єкт дуже гарячий, щоб жити на ньому. Але виявилося, що це не так!

2 стюардеса   Здесь живут те, которые сияют ярче остальных, те ,которые своим упорным трудом удостоен чести быть обладателем многих грамот, дипломов!

1 стюардеса     І ми вітаємо на нашій сцені Гуйван Яну(выходит под музыку)

2 стюардеса   Яна, за 9 лет ты узнала, что значит , грызть гранит науки, не всегда он бывает сладким, а порой и вовсе горчит. И сегодня мы решили восполнить недостаток сладкого в твоей жизни. Но чтобы ты не расслаблялась тебе его опять придётся погрызть. Прими эти сладкие конфеты  и пусть в твоей жизни будет как можно больше сладких и приятных моментов.
(вручение конфет)

1 стюардеса   Найближча планета від Сонця- Меркурій, тут живуть випускники, які завоювали для школи багато спортивних медалей. Це _______________________Ви  дуже старалися,щоб  отримати свої медалі. Ми вручаємо вам свої медалі, але зверніть увагу, вони не просто золоті, але ще і дуже смачні.

2 стюардеса   Все мы знаем выражение «Красота спасет мир», а нашу Галактику , конечно же спасет Венера и ее прекрасные обитатели. Давайте поприветствуем Малу Юлию, Малу Нину, Кваснюк Лилию.
Красоту ничем не испортить, поэтому, выбирая вам сюрпизы мы были уверены, что они украсят вас стократ!

1 стюардеса   А ми ненадовго повертаємося на нашу Планета- Земля. І якщо Венера рятує Галактику, то Землю врятує Доброта. І саме тому ми запрошуємо _______________________________________________.
 Щоб на всіх вистачило вашої сердечної теплоти, хай у вас буде ще одне серце про запас.

2 стюардеса   Чувствуете что стало жарко, приближаемся к планете Марс , нас встречают горячие и темпераментные ___________________________________________.
Ребята мы знаем как тяжело вам порой сдерживать свой пыл и чтобы быстрее охладиться мы дарим вам оригинальные огнетушители.

1 стюардеса   Жителі планети Юпітер загадково-непередбачувані. І під бурхливі оплески ми вітаємо_________________________________________________________________.

 Всі ці 9 років ми вас розгадували, а тепер ваша черга-розгадуйте на здоров'я.

2 стюардеса   Мы приближаемся к самой оригинальной планете Солнечной системы-Сатурну. И жителей этой планеты всегда поражают нас своей креативностью, творчеством и оригинальностью. Встречайче __________________________________.
1 стюардеса. В майбутньому, якщо раптом ви відчуєте, що вичерпалося джерело вашої творчості, пригадаєте, що ваша Планета-Сатурн, одягніть ці кільця і повірте, все буде впорядку!

2 стюардеса   И конечно мы не можем не представить Уран-планета-защитник,Обитатели Урана сильны, выносливые мужественные , одним словом, люди на которых всегда можно положиться. Мы приветствуем_________________________________________.
Ребята , вам всегда нужно держать себя в форме, поможем, чем сможем.


1 стюардеса. На найвіддаленішій планеті Сонячної Системи, планеті Нептун живуть найрозсудливіші люди.  Це _______________________________________________Ви ніколи не здійснюєте необдуманих вчинків, може сьогодні  відступимо від правил і зробимо щось незвичайне?. Спробуємо ? Пострибайте на одній нозі, поплещемо в долоні ,покрутіться на місці і в кінці хлопці, по моїй команді, святковий салют!

2 стюардеса  
Жизнь – сплошные преграды на нашем пути.
Оглянуться не поздно, остаться не поздно.
Нет подчас уже сил. Только надо идти
Выше, дальше, на свет – через тернии к звёздам.

1 стюардеса. Наше космічна подорож добігає кінця.  І зараз ми запрошуємо всіх наших випускників запалити свою зірку на нашому імпровізованому небосхилі.
(ВІШАЮТЬ ЗІРКИ)
2 стюардеса   Пусть ваша звезда никогда не меркнет, а с каждым годом , с каждым днем сияет еще ярче! И пусть гимн нашей родной  страны станет вам добрым напутствием.
(гимн)

1 стюардеса. Дорогі випускники, ми бажаємо вам успіху і пам'ятаєте, що двері школи завжди відчинені для вас!
2 стюардеса   Удачи вам и хорошего настроения!
1 стюардеса. Друзі! Сьогодні ви ввійдете в абсолютно новий для вас світ. Весь цей час ви стояли тільки біля його дверей. Віримо, що талант і щастя будуть вірними супутниками на цій дорозі, а чарівна музика дитинства звучатиме у вашому серці ритмом останнього шкільного вальсу.
Випускники танцюють вальс з батьками



Виступ 9 класу
Тисячоліття третє настало,
Земля наша центром Галактики стала.
Планет, астероїдів різних парад
У космосі вишикувалися у ряд.

Земляни планети оті облітали,
Їх досконало усі повивчали,
Дружбу міцну з усіма завели,
І до консенсусу з ними дійшли.

Цивілізація у апогеї.
Тож, саме є час для нової ідеї.
Довго учені усі рахували,
Ставчани центром планети назвали.

Креслили щось і ходили по колу:
Центр випадає на рідную школу.
Знов перевірили правду ту голу,
Потрапили ще раз на нашу школу.

Конкурс галактики міс провели,
Міс у Ставчанах знайшли.
Сільський голова за сільраду боровся,
Але на школі світ клином зійшовся.

Вчені зраділи і видали акт:
Центром галактики Землю вважать,
Ставчани стануть центром планети,
А наша школа – її епіцентром.

Вітають у школі вас залюбки
Третього тисячоліття випускники.
І представляють: міжгалактичний,
Проект фантастичний, але симпатичний.

Звертаємось зразу ми до прологу,
Щоб вирушити у космічну дорогу.
2002 рік розпочався
І у майбутньому запам’ятався.

У Ставчанах диво велике звершилось:
11 гуманоїдів тут народилось.
Маленьких таких і дуже гарненьких,
Але вередливих, хоча веселеньких.

Татусі й матусі їм все віддавали:
Щодня іграшки нові дарували,
Трансформерів, Лего і Барбі купили,
Усе дозволяли, бо дуже любили.

Та більше не треба малятам машинки,
Багато питань задають безупинну,
Що з ними робити, як далі справлятись,
На зорі вони почали задивлятись.

Батьки на консиліум разом зібрались
І у астрологів консультувались.
Ті резолюцію виклали плідну:
Дітей треба здати у школу солідну.
Цій школі 100 років віку, вона в центрі світу,
Отримать в ній можна солідну освіту.

Міжгалактичне міністерство освіти
Зінаїду Сафронівну не забуло відмітить
Першому вчителю - вручає диплом,
Слова такі записані в ньому:
«Присвоїти їй звання магістра
Міжгалактичного методиста,
Що дає право вести консультації
Для вчителів всіх народів і націй»
Ми хочем пробачення в вас попросити,
За те, що не завжди хотіли учитись,
Що деколи ми пустували, бувало,
І ваші напутні слова забували.
Але ви вели нас вперед крок за кроком,
З годиною кожною, з кожним уроком.
Та вже підросли ваші хлопці й дівчата,
Вже вищими стали за маму і тата.
Сьогодні востаннє стоїм перед вами,
А ви пам’ятаєте нас малюками,
Та ви не сумуйте, ми слово даєм,
Що діток своїх вам усі приведем.
(Вручають диплом і квіти)
Всім, хто дітей буде далі учити,
Міжгалактичний допуск вручити,
З планетами всіма навести мости,
Призначено Юпітера  - Василя Миколайовича - справи вести.
Щоб керував навчанням, вихованням
І раду давав господарським питанням,
Щоб вірус   з галактики не занести,
Юпітер створив санітарні пости,
Техперсонал школу всю хлорував,
Мив, вичищав, замітав, фарбував.
Вночі сторожі, школу охороняли
Незваних космічних гостей відганяли.
(Дарують мітлу - космічно-польотний апарат для використання з побутовою метою, інструкція додається)
Налагодити щоб навчальну машину,
Юпітеру треба призначить людину.
Щоб щосеместра могла звітувати,
Показник якісний знань  піднімати.
Оксана Святославівна інструкції знала
Хороший розклад дітям складала,
Щоб не було конфліктів і драм,
Вчителів вибирав Юпітер сам.
Питання кадрів в його компетенції,
Тут не проходять ніякі протекції.
Складати розклад повинна людина
Лиш та, що в житті своїм зірку відкрила,
Розумною й мудрою від того стала,
Сама усе знала й дітей научала.
Юпітер таких людей знав
І Оксані Святославівні за дітьми глядіть наказав.
(Вручення диплому, квітів)
Сказала Земля, дітей названа мама:
«Сьогодні пора вже прощатися з вами,
Нелегко було мені вас доглядати,
Та кращих на світі годі шукати».
Мати-Земля діток оберігала,
Сонечко вранці для нас замовляла,
Дощиком теплим нас умивала,
Життєвих законів старанно навчала.
Бувало сварила, бувало хвалила,
Та нас наша мамочка дуже любила.
Хочем сьогодні ми вам обіцяти:
Все, чому вчили, навік пам’ятати.
(Вручення свідоцтва про народження класу, де всі фото дітей, а матір’ю в стінах школи записана Галина Василівна)
Для нашого класного керівника і вчителя української мови
Створимо ми оптимальні умови.
Курси хотіли б запропонувати,
На кожній планеті щоб мови вивчати.
Тиждень на Марсі та на Нептуні,
Рік на Меркурії і на Сатурні.
Пожити скрізь і усе повивчати
Мову Землі усім пропагувати.
А щоб безбідно їй там проживати,
Гроші за 100 років зразу віддати.
(Вручення   направлення   на   курси   підвищення кваліфікації на всі планети Сонячної системи, грошей Сонячної системи)
Щоб галактичну історію вчити,
Машину часу треба створити.
Вчених із Всесвіту всіх поскликали,
Машину часу ті збудували.
Відрихтували усе й підкрутили,
Керувати історика нею навчили.
Василя Миколайовича прийшли привітати,
Посвідчення це і ключі всі  віддати.
Будете у часі подорожувати,
З Наполеоном кофеювати.
(Вручення посвідчення водія машини часу, ключів та букетів квітів).
Машину часу в оренду забрали,
У просторі різних віків мандрували.
До всіх письменників завітали.
На романтичному Місяці зустріч
Для них в один місяць запланували.
З ними хто хоче поспілкуватись,
З нами повинен той домовлятись.
Для всіх, хто любить літературу,
Ділянку на Місяці можем продати.
А для Марії Броніславівни хочем
Шматочок під дачу подарувати.
(Вручення сертифікату на придбання 1 га землі на Місяці під дачу, букет квітів)
Географію вчить молода людина
Вийшла з декрету і має години,
Недавно з дітьми почала працювати
І до екзаменів їх готувати.
Влітку потрібно їй відпочити,
Путівку для неї рішили купити.
(Вручення путівки на 21 день в марсіанський санаторій)
Важко доводилось цій людині,
Всім догоджала, аж боліло у спині.
Така наша добра, строга і  лагідна
Принципова й порядна Алла Василівна.
Відповідально над всім працювала,
На всіх семінарах всім помагала.
Для неї планети ми всі облітали,
Насіння квітів найкращих зібрали
На згадку про нас, щоб цвіли навесні
Ці квіти чудові і запашні.
Ми завжди будемо вас пам'ятати,
На інших планетах квіти шукати.
(Вручають насіння квітів, букет)
Ніна Несторівна, професор математики,
Не викладала для учнів романтики,
Формулам і теоремам учила,
Бо математика — велика сила.
Щоб математику знали на практиці,
Досвід вивчали ми по всій галактиці.
На всіх планетах від батька до сина
Використовують класну машину.
Легко на ній все що є рахувати,
Навіть, як світло почнуть вимикати.
Коли від формул болітиме спина,
То масажером стане машина.
А як мотузочку ще прив'язати,
Можна і діток маленьких катати.
Зовсім не треба ремонтувати
І дорогих запчастин купувати.
 (Дарують рахівницю, букет квітів).
Людмило Григорівно!
Ви вчили бути наполегливими нас,
Механіку і оптику вивчали.
Ви запитання готували нам не раз,
Щоб ми закони фізики пізнали.
Завдяки вашій фізиці тепер ми можемо сміливо здійснювати різні бажання:  Даруємо вам рецепт здійснення бажань, створений учнями 9 класу на основі законів фізики. Потрібно силу тяжіння до своєї мрії  урівноважити з силою магнетизму власного шарму, досягти наполегливості на вагу золота, помноживши її на кількість теплоти своєї душі. І ваше бажання здійсниться!

В майбутньому часі подорожували,
На нас галактичні пірати напали,
Та обеззброювати усіх звик
Наш невтомний фізкульткерівник.
Краще усіх вона уміє навчати
І зміну достойну собі готувати.
За видатні особисті заслуги
Грамоту будемо їй ми вручати.
(Вручення грамоти за визначні досягнення у спорті)
Зі співом таким, як у Гричук Діани
Можна збирати міжзоряні зали.
Школа заробить грошей багато
І зможе собі що захоче  придбати.
(Дарують дитячий мікрофон)
Таїссія Василівна! – наш педагог,
Мала до нас вона безліч вимог:
Зазнати про всі іноземні дива.
Вчити напам”ять німецькі слова.
Наші всі досягнення 
Завдяки навчанню,
А також і Вашому 

Мудрому повчанню:
- Іноземній мові треба, діти, вчиться,
На життєвій ниві може пригодиться.

Жалко дивитись, як було важко
Ніні Тимофіївні бідолашній:
В бібліотеці днями сиділа,
Аж голова у неї боліла,
Коли книжки оті видавала,
Перебирала, ремонтувала,
Всі на полички рівненько складала,
Потім їх списувала і здавала.
Щоб трохи працю їй облегшити,
Сайт в інтернеті треба купити,
Буде вона на екран поглядати
І галактичні книги читати.
 (Вручення   допуску   в   Інтернет, букет квітів).
Дорогі працівники садочка!
Ви ті, хто перші всю дрібноту
Стрічають на порозі школи,
І запрягаються в роботу,
Яка не скінчиться ніколи.
Відкривачі нових галактик,
І мама, й тато – ви усе.
Ви гарні методисти-практики,
Потрібні ви понад усе.

Дорогі вчителі початкових класів!
Ви камінь коштовний в оправі,
Чудовий творець в кожній справі.
Ви – приклад прекрасний для нас.
Із вами проведений час
Залишиться в пам’яті нам.
Хвала вашим добрим рукам,
Таланту, теплу і умінню
Й простому людському терпінню.

Сьогодні ми повинні відлетіти,
Та у житті згадаємо не раз,
Як вибігали на перерву діти,
Коли дзвінок в їдальню кликав нас.
Це було схоже на стихійне лихо,
Яке змітало навіть вчителів,
Та у їдальні всі сиділи тихо,
Бо шанували працю кухарів.

Чоловік красивий, бравий,
Був у школі майстром справи.
Знав нас він і поважав,
Всім нам завжди довіряв.
Віктор Григорович, ми сьогодні вам бажаєм
Ясних зір, здоров’я, слави.
Ви Юпітеру під стать,
Спішимо вас привітать.
Медичну першу допомогу
Ми зможем кожному надати.
Вам, Іванно Юріївно,

Належне хочемо віддати.
Без Вас не знали б ми основ
Медичної санітарії.
Нехай же Вам щастить у всьому,
Здійсняться заповітні мрії!
(Вручення посвідчення майстра на всі справи)
Щоб щастя й радість вас не оминали,
Щоб ви постійно гарний настрій мали,
Ідіть в психологічний кабінет,
Ганна  Василівна розкриє успіху секрет! 
Формула успіху від нашого психолога. За будь-яких обставин посміхайтесь. Успіх не любить похмурих облич. Ганно Василівно, погляньте, будь ласка, на нас. Ми обов’язково будемо успішними. Чого і вам бажаємо.

Земля в ілюмінаторі
Сьогодні у останній раз
Зібрався разом наший клас
На випускний шкільний останній бал.
А зорі, наче ліхтарі
Освітлюють о цій порі
Обдертий наш сільський великий зал.

Полинем у нові світи,
Сузір’я і галактики,
До нових звершень, нових перемог.
Та завжди в новому житті,
У снах і нашій пам’яті
Залишиться наш рідний педагог.

Приспів:
І сниться нам не грюкіт космодрому,
І не космічна чорна глухомань,
А сниться нам стежина в рідну школу,
З якої відлітали без вагань.

Ми полетим орбітами, шляхами невідкритими
В дощах метеоритових світи,
Ми будем чесні й віддані, розумні наполегливі.
Ти, школо, у житті завжди світи.
Так хай же вам усім щастить, хай буде чистою блакить,
Шановні, дорогі учителі.
Хай сонце усміхається, а діти повертаються,
Бо ви єдині на оцій землі.

Приспів:
І сниться нам не грюкіт космодрому,
І не космічна чорна глухомань,
А сниться нам стежина в рідну школу,
Де нас любили всіх без запитань.

Презентація "ВИПУСК - 2016"

http://www.slideshare.net/ssuser4f7ce1/2016-62974023

 САД  ВЕЛИКОЇ  ПАМ'ЯТІ



І.   МОЄ РІДНЕ СЕЛО

     Вдивляюся в обриси України на географічній карті. Вона мені нагадує людське серце, що великою аортою Дніпра ділиться на дві частини – Правобережжя і Лівобережжя.
         Моє село – це маленька судинка цього серця, крапелька житейського моря України. Як приємно проїхати його дорогами. Легкі тепловії лоскочуть лице, фіалкові волошки кивають тобі з узбіччя шляху.
         Як хороше пройтися селом. Городи, сади, поля… Над гречками мелодійними арфами гудуть невтомні бджоли, жайворон літає у блакиті, а соняшники під подихом вітру б'ють у литаври.
         Як гляну від млина у долину, бачу, як у вечірні  тумани заступають хороводи русалок. А зорі так близько над землею, що можна говорити до них. У моєму селі сонце ходить босоніж по діброві з червоною калиною у русявій голівці.
         Моє село розташоване на горбах, звідки відкривається прекрасний краєвид. Довкола нього багато ланів. А саме воно потопає у зелених садах. Особливо примітне наше село ставками, серед яких є один великий. Тому, напевне, недарма воно називається Ставчанами. Багате наше село своєю історією. На сільському кладовищі стоїть високий курган – могила . Тут спочивають вічним сном російські воїни, що загинули в бою з турецькими поневолювачами. Звідси відкривається широка панорама на ближні долини – місце битви, яка ввійшла в історію під назвою Ставчанська.
         В нашому селі є нова школа, торгівельний центр, медична амбулаторія. У 2003 році відзначала своє 150-річчя найдавніша побудова – Божий храм.
         В тінистому парку, серед вікових дерев, стоїть декель багатоповерхових споруд Ставчанського професійного ліцею. З його стін вийшли тисячі комбайнерів, механізаторів, трактористів, шоферів, електриків, кухарів. До послуг учнів навчальні курси, спортивний зад, їдальня, навчальна техніка.
         Ставчани – моє рідне село. Тут я народилася і виросла, тут уперше побачила сліпучу синь неба, золоті розливи пшеничних ланів. Так і хочеться сказати: "моє село, ти для мене єдине в світі!"
         Молода і щаслива йду я нашою вулицею "40 років Перемоги". Пам'ять. Це слово на одні обличчя лягає крапелькою радості, усмішкою. Але є й такі люди, яким приносить це слово смуток, біль, гіркоту. Це в матері з сивиною у волоссі залишилась пам'ять про війну, де діти, які ще й досі ждуть – не діждуться своїх батьків, полеглих на полі бою. Пам'ять залишилася і в зморшках посивілої в роки війни вдови.
         Пам'ять про важкі лихоліття війни в кожної людини вкарбована на все життя. Пам'ять – це ті обеліски, могилки, пам'ятники, які порозкидані по землі, як гіркі сльози матері. Кожне життя, обірване в роки війни – це недоспівана пісня, недописана книжка, непосіяні хліба, невичавлена дитина.
         Вже минула 62 річниця, як світить яскраве сонце, над головою мирне небо, не чути стрілянини, а лунає веселий сміх дітей, але ми ніколи не забудемо, як ворог хотів наступити своїм тяжким чоботом на голови мирних жителів нашої країни, на золоті хліба.
         Якби я була чарівницею, я б повернула всім воїнам їхнє обірване  життя. І ще я б зробила так, аби завжди-завжди був мир і світило ясне сонечко.
         В пам'ять про воїнів-односельчан, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, захищаючи наш край  від німецько-фашистських  загарбників стоїть в центрі села пам'ятник воїну-визволителю.
         Чоловіки плачуть дуже рідко. Але раз у рік, коли разом з урочистим велелюддям відзначають День Великої Перемоги вони не соромляться цього. Тоді особливо глибоко торкається пам'ять спогадів про фронтові дороги, зміряні солдатськими чобітьми, про побратимів, що залишилися обіч тих доріг земляними горбиками могил і обелісками. У цей день, - Скільки б не минало років, - доймає біль і радість. І неможливо збагнути, чого більше у тій скупій, гарячій сльозі, що непрохано орошує борозни морщин, залишених на обличчі роками.
         Я бачила : плакали сивоголові мужчини. Тихенько, по-чоловічому скупо. Але не приховували тих сліз; хтось з давніх знайомих, фронтовиків сьогодні вже не прийде на свято, як торік, сюди, до пам'ятника радянських воєначальників, до вічного вогню, до братських могил…
         Я бачила, як у зволожених сльозами очах враз зблискувала радісна бентега, коли назустріч ішов побратим з рядком орденів і медалей на грудях. Обнімалися… Можливо, фронтові дороги їх ніколи не зводили. Але звели мирні шляхи. Зблизили. Поєднали.
         Вони збиралися біля пам'ятника задовго до початку урочисто-траурного мітингу, щоб побачитися, погомоніти. Згадати разом, погорювати разом. Поговорити про життя сьогоднішнє, мирне, але разом з тим таке нелегке, про час наш революційний, неспокійний. І чулася в розмовах тривога і незмінне заклинання: "Тільки б не було війни". Вони знають, що це таке…

ІІ.  САД  ВЕЛИКОЇ  ПАМ'ЯТІ
       
Доля, доля... Яка вона? У кожного своя. Щаслива, нещаслива, нещасна. Особлива вона у тих, хто пережив війну, хто відчув гіркоту втрати рідного, хто живе останньою надією : а, може, ще повернеться, а може відгукнеться?
       Війна розвіяла людські долі по всьому світу, помінявши їм держави, землі, родини. Багато доль знайшли свій вічний відпочинок у сирій землі братських могил.
       Залишала війна молодих вдів з дрібними малолітніми дітьми , розлучила братів з сестрами, не дала можливості дідусям няньчити своїх онуків. Як пережити матері смерть сина? Якої мужності треба мати, щоб змиритися з тим , що ніколи вже  не погляне вона йому у вічі, не відчує дотику його руки, не отримає надійної підмоги у тяжку годину.
       Була у нашому селі Ставчанах шанована жінка, проста трудівниця, мати. Марія Нифоріївна провела на фронт трьох синів: Василя, Івана, Григорія Амоковичів  Груб ляків. І не дочекалася додому жодного. Всі троє були одружені, мали дітей: Василь - трьох синів, Іван - дочку, Григорій –дочку і сина. Після одержання похоронок страждала не лише мати, а страждали невістки й онуки.
         Гірку долю війни кожна сім”я полеглого випила по своєму. Зі сльозами на очах згадує Марія Євдокимівна Грубляк грізні роки війни. Чоловік Прокіп Федорович покидав молоду дружину навічно (він про це не гадав , не думав) з шістьма малолітніми хлопчиками: Іваном, Василем, Петром, Григорієм, Якимом, Анатолієм.
        Цій мужній терпеливій жінці треба будувати пам”ятник. Кожен в селі дивується, як вдалося худорлявій, маленькій на зріст жінці витерпіти, пережити втрату чоловіка, виховати і зберегти життя дітям, підняти всіх на ноги, дати дорогу у самостійне життя. Її сини –прекрасні трудівники. Василь і Яким - хороші механізатори, Іван і Григорій - теслі, Анатолій –вихователь молодих механізаторів, майстер виробничого навчання СПТУ. А Петро – ще одна рана для матері , бо його вже немає , як і батька.
        Така ж доля і у Стасюк Феодосії Калістратівни, яка так тяжко ткала своє вдовине життя з осиротілими чотирма дітьми: Ольгою, Ганною , Василем,  Іваном.
         І як проклинала війну нині покійна (пухом хай буде їй земля) Віра Андріївна Грубляк.  Як тільки заходила розмова про війну, вона зі сльозами на очах розповідала про свою долю.
        Коли почалася війна, їй було вісімнадцять років. Навесні 1944 року померла її мама. Тоді ж восени мобілізовують її чоловіка Грубляка Сергія Васильовича, батька - Довганюка Андрія Харитоновича, брата - Довганюка  Дмитра Андрійовича. Всі троє полягли смертю хоробрих, поєднавши свою долю з сирою землею.
       Залишається Віра з чотирма сиротами: дворічним сином Григорієм, братами – Іваном (11років), Володимиром (9років), Василем (4 роки).
        Що робити? Як бути? А щось робила, бо вижили сироти всі. Звичайно, не без допомоги добрих людей. Після війни, за порадою  односельчан, влаштувала братів у дитячий будинок у Чернівцях. Звідти хлопці пішли у самостійне життя. Віра Андріївна не раз  говорила: „ Я не нарікаю на долю, нарікаю на війну”.
         Це розповідь про чотири долі, а їх у Ставчанах таких 129, обпалених війною, окроплених сльозами.
          Побуджує думки тема людської долі років війни, бо вона в ці дні на вустах у кожного, хто пережив і не пережив страхіття грізної пори, хто брав участь у торжествах , присвячених 50-річчю Великої Перемоги.
         Щоб увічнити пам”ять полеглих, щоб повернути до життя 129 воїнів-односельчан, які поклали свої голови за свободу, учні Ставчанської неповної середньої школи з ініціативи директора Василя Миколайовича Максимчука  в травні 1995 року заклали молодий сад . Він став символом Пам”яті по полеглих і водночас символом життя, яке продовжується. У саду 129 дерев.
         Довго чекали дружини, діти, онуки тих, кого провели на війну, і не дочекалися. А в той день на символічну зустріч  з полеглими були запрошені рідні ,близькі. Зустріч з полеглими, як з живими, бо з дня відкриття  Пам”ятника-саду життя полеглих буде продовжуватись у серцевинах молодих дерев, які посаджені на честь кожного із 129 односельчан.
         Щеміло зболіле серце, бриніла далеко не перша і не остання гірка сльоза у родича, який натрудженими руками обсипав деревце навколо землею, взятою із обійстя полеглого, і поливав водою з криничного джерела, з якого випив останній ковток води той, хто йшов боронити Вітчизну . Пішов і не повернувся .
        В уяві присутніх на урочистому святі маленьке деревце і місце навколо нього асоціювалося з могилою того , на честь кого воно посаджене.
         Ридала громада села разом з родичами, горіли поминальні вогні,   здригалося серце у всіх від скорботної хвилини мовчання.
         Знову прийде травень. Знову квітнимуть яблуні й бузок. І знову прийде до нас День Перемоги. Єдине з радянських свят, яке в незалежній Україні відзначається з такою ж теплотою, як і колись. Навіть попри всі намагання деяких політичних сил вилучити День Перемоги із святкового календаря і звести до дня пам'яті жертв Другої світової війни, свято зі сльозами на очах залишилося з нами.
         Всі дороги вестимуть того дня до пам'ятника воїну-визволителю. Там, як і всі повоєнні роки всі зупиняться. Сюди покладуть квіти. Скільки їх не вернулося з фронтових доріг? А на білому світі буяє весна! 63-я весна Перемоги! Скільки їх молодих загинуло? А на білому світі вже виросли внуки їх ровесників! А на білому світі заливаються солов'ї. Хочу зібрати всі най духмяніші квіти землі і засипати тебе, юний солдате, їх пахощами! Але тебе немає…
         Хочу заспівати тобі, юний солдате, найкращі пісні мого краю. Але тебе немає… Хочу почитати тобі, юний солдате, усі вірші про кохання і весну. Але тебе немає… Хочу прихилити тобі, юний солдате, чудове голубові українське небо. Але тебе немає … ти загинув , визволяючи Ставчани.

Ці поетичні рядки тобі – юний солдате!

                   Коли верстаю в завтрашнє дорогу,
                   Нового дня виважую мотив,
                   Я думаю про нашу Перемогу
                   І згадується той травневий день.

                                      Давно мовчать гарматні жерла,
                                      Гарячі кулі одсвистали,
                                      Та слава тих років не вмерла,
                                      Вона зійшла на п'єдестали.

                   Народжена в смертельнім герці,
                   Живе у бронзі і граніті,
                   Живе у кожнім чеснім серці,
                   Лунає скрізь у білім світі.

                                      Ніхто не забутий!
                                      Ніщо не забуте!

                   Сльоза зорі стоїть над обеліском,
                   Сховавши клопоти людські і сни.
                   Сьогодні треба поклонитись низько
                   Усім, усім, хто не прийшов з війни!

Вічна пам'ять героям!!! 

ІІІ.  ЗРОБИМО ТЕРИТОРІЮ РІДНОЇ
  ШКОЛИ КВІТУЧИМ САДОМ
        

Квітень – місяць екологічний. Відроджується природа, оновлюється довкілля. Недарма в цьому місяці відзначаються екологічні свята: День довкілля – 15 квітня і Всесвітній день Землі – 22 квітня. Саме 22 квітня 1999 року в києві створена Всеукраїнська дитяча спілка "Екологічна варта".
Вихованці Ставчанської ЗОШ І-ІІ ступенів зі своїми наставниками і батьками збираються щовесни в квітні на санітарно-екологічну "Толоку" під девізом "Зробимо територію рідної школи квітучим садом". А територія школи доволі велика, сад також привертає увагу площею.
Завдяки старанній, наполегливій праці учнів під керівництвом старших шкільні угіддя зазеленіли, вивільнившись від торішніх сухих гілок та сухого листя. Клумби набрали гордовитого вигляду: в розпушеній землі виструнчились новозасаджені квіти. Дерева також стали величавими, поважними, адже вапняна кожушина тепер захищає їх від різних шкідників.
 Не оминули школярі і яру, що біля води, де жителі села скидають весь непотріб. Тут вкрай складна ситуація, тому що школі доводиться вести справжню війну із односельчанами через їхнє недбале ставлення до навколишнього середовища. Не хвилює ця проблема і сільську владу, бо не приймає ніяких мір щодо наведення порядку.
Приємно було спостерігати, як найменшенькі завзято, вправно підмітали доріжки навколо школи, а також збирали сміття, щоб все довкола було прибрано, аби весняні квіти могли легко і вільно цвісти-вицвітати.
Отож, робота педколективу по вихованню в школярів бережливого ставлення до навколишнього середовища є результативною. З усього побаченого із впевненістю можна сказати, що тут працюють хороші наставники, які прищепили нам, дітям, любов до матінки-Землі, до праці.

ІV.  ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Путівник по місцях Ставчанської битви "Стоїть край села  курган…"

2.   Д. А. Деркач, Б. А. Тимощук "Хотин".

3. "Крайова освіта" – квітень 2000 року


БУКЕТ ОСІННІХ КВІТІВ


Вступ
         Ведучий
Давно, коли Земля мала тільки сіре вбрання, Веселка піднялася дуже близько до Сонця і почала танути. ЇЇ кольорові краплі падали вниз – так з'явилися на Землі квіти, дерева, кущі, трави. І скільки змішалося барвистих відтінків веселки, стільки з'явилось їх у забарвленні рослин.
Так говорить легенда.
Ведучий
Продовжить наше свято рубрика «Легенди про квіти».
Послухайте деякі з них.
Материнка
Мати-й-мачуха
Червона рута
М’ята
Ведучий
         У нас сьогодні в гостях лікар-терапевт, який розповість нам дещо з історії ороматерапії.
         Виступ ароматерапевта.
         Пахучі рослини з давніх часів використовувалися для підвищення життєвого тонусу. Майже у всіх народів були спеціальні пахучі засоби для шкіри і волосся.
         Принципами ароматерапії послугувалися найдавніші цивілізації, які нараховують біля 6000років. Медичні збори, що датуються приблизно1555 роком до н. е., містили засоби від усіх хвороб за методами, що застосовуються в ароматерапії і медицині трав до сьогодні.
         Грецький цілитель Діоскорідес написав книгу про цілющі властивості трав, яка вважалася протягом 1200 років головним довідником західних лікарів.
         Авіценна був першим, хто застосовував процес дистиляції длявитягання есенції троянди. У ХІХ столітті вчені Європи досліджували вплив ефірних олій на діяльність бактерій в організмі людини. Французький хімік Рене Моріс Гейтфос почав вивчати цілющі властивості ефірних олій після того, як обпік руку в лабораторії і опустив її в олію з лавандою. Рана швидко загоїлася. У 1937 році він опублікував книгу про антимікробні властивості олій і ввів поняття «ароматерапія».
         З давніх часів прихильники лікування ароматом квітів пропонували пацієнтам робити подушки з пелюстків троянд. Вже давно доведено, що фітоцинди, які виділяють рослини, вбивають хвороботворні мікроби.
         Як ефективніше використовувати цілющу силу ароматів? Можна приймати ванни з ароматичними рослинами або квітковими настоями.
         За сучасними уявленнями заспокійливий ефект властивий ефірній олії ромашки, пеларгони, жасмину, троянди, лаванди, валеріани.
         Ведучий
         Встановлено, що наявність рослин на виробництві (фітодизайн) поліпшує самопочуття виробників, забезпечує бадьорість, нормалізує діяльність нервової системи.
         Ведучий
         А в нас в гостях фітотерапевт
Конкурс «Чи знаєш, хто я?»
1.     Яка рослина звіра вбиває? (звіробій)
2.     Яка рослина тіло чистить? (чистотіл)
3.     Стоїть, коливається, як торкнешся – кусається. (кропива)
4.     Серед багатьох народів упродовж століть жила традиція: закоханий юнак ішов у гори, видирався над підхмарні кручі і здобував чаровладні квітки кохання та мужності, аби подарувати цей букетик любій. Що це за рослина? (едельвейс)
 Всі ці рослини лікарські. Багато з них, на превеликий жаль , занесені до Червоної книги.
Червона книга, гербарій, виставка літератури.
Ведучий
Увага ! Увага! Гостинно запрошуємо до фітобару «»

У нас і тільки у нас ви можете поласувати смаковими якостями чаю, приготовленого з відварів лікарських рослин.
Гадання циганки
         Ведучий
         Квіти – ніжні супутники життя. Квіти в букетах, квіти в композиціях. У Японії є наука, яка вивчає теорію складання букетів. Слово надаємо нашим флористам
Квіти в букетах
Букет осінніх квітів


КОХАННЯ ВОЗВЕЛИЧУЄ ДУШУ...
Літературно-музичний вечір
до Дня Святого Валентина

Любов –
високий і натхненний початок добра
Ф. Аквінський

Мелодія (доріжка 1)
Вітаємо всіх присутніх зі святом  Кохання – Днем Святого Валентина!
До вашої уваги літературно-музична композиція
 "Кохання возвеличує душу…"
(Оголошення складу журі для оцінювання святкових композицій, присвячених Дню Святого Валентина)
 Мелодія (доріжка 6)
            1-й учень. Кохання… Ніхто і ніколи не в змозі буде до кінця пояснити цю незбагненну загадку життя.
Ця таємниця не розкрита:
Чому чийсь погляд чи усмішка
Так заставляють серце битись?
А розум й глузд поволі нишкнуть?
2-й учень. У ранню пору життя, як сонце в ранці, сходить в душі любов. Перша і трепетна, юнацька, чиста і світла, яка боїться розчарувань, яка дає надію.
Моя душа чекає дива
І вся тривогою щемить.
Десь недалеко мить щаслива,
Мого життя найкраща мить
(Д. Павличко)
3-й учень. Кохання – одне з найкращих і найглибших людських почуттів, невичерпне та вічне, як саме життя. Сила кохання облагороджує і робить людину добрішою.
Це почуття благословімо!
Воно дає нам смак життя!
Перед любов'ю – на коліно,
Без каяття, без вороття!
Учень. Ось вже 17 століть закохані всього світу відзначають найромантичніше свято року – День Святого Валентина. Святий Валентин – реальна особа. Він був священиком і жив у ІІІ ст. н.е. за правління римського імператора Клаудіса ІІ.
Учениця. Відомо, що римський імператор  видав наказ, який забороняв воїнам одружуватися. Молодий єпископ Валентин, бачачи страждання закоханих, вінчав закохані серця таємно. Про порушення імператорського наказу довідалися законники. Валентина було арештовано, кинуто до в'язниці і засуджено до смерті.
Учень. Як не дивно, але саме у в'язниці перед стратою Валентин закохується в сліпу дочку наглядача – милу і добру дівчину. Їх кохання було ніжним та щирим, але швидкоплинним, як спалах блискавиці, бо невдовзі Валентина стратили.
Це сталося       14 лютого 269 року.
Була зима. Він йшов на страту
За те, що узами скріпив
Закоханих двох голуб'яток,
Хоч імператор не велів.
Учениця. Перед смертю Валентин встиг передати коханій прощальну записку з однією короткою фразою "Від Валентина".
Закон суворий. Та кохання
Не  зна  кордонів й заборон!
Той Валентина день останній
Підняв любов на царський трон.
Учень. З того часу кожного року закохані відзначають день 14 лютого як Свято Кохання, віддаючи належну шану своєму заступнику.
Закохані щорік святкують
Свій день – Святого Валентина,
І один одному дарують
Листівки серця - "в а л е н т и н к и".
         Ведучий. Любов – одвічна тема мистецтва. Поети і прозаїки, композитори і художники присвятили цій темі найкращі твори. Але повторень немає, бо неповторні самі люди, і кожна любов велична, унікальна.
Сьогодні ми з вами помандруємо до загадкової країни Поезії Кохання. На нас чекає чаруюча зустріч з світом інтимної лірики. З багатої літературної скарбниці ми познайомимося з найкоштовнішими поетичними перлинами.
Пройшли віки. Живуть сонети
Шекспіра, Данте і Петрарки,
Бо потрапляєм ми в тенета
І любим ніжно, вірно й палко.
Мелодія (доріжка 9)
Грецький танець
Учениця 1. Вже майже три тисячоліття супроводжують людство вірші про кохання. Ще в VII ст. до н.е. грецька поетеса Сапфо створила поетичну школу, в якій навчала висловлювати свої почуття у вишуканій формі.
Учениця 2. В античному світі любовну лірику називали по-різному: то наукою кохання, то мистецтвом кохання. Давні греки були переконані, що любов зароджується завдяки священним стрілам пустотливого крилатого бога Ерота (рим. Амур, Купідон), який був сином богині кохання Афродіти.
Люди ще були тоді, як діти, -
Радісні, Безхитрісні, прості,
У вселеннім храмі афродіти
Всі вклонялись вічній красоті…
(Ф. Шіллер)
Моцарт Vm track 04
Учениця 3. Любов – Джерело творчого натхнення. Майже всі закохані пишуть вірші, всі їх переживання знаходять відображення у поетичному слові. А взірцем любовної лірики може слугувати поезія італійського гуманіста Данте Аліг'єрі, котрий жив на межі середньовіччя та Відродження. Про його палке кохання до божественної Беатріче знає весь світ.
Учениця 4. Леся Українка так писала про вірність Данте своїй Беатріче, яка померла дуже рано, в 25 років:
Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю
Він не забув своєї Беатріче.
Вона одна в піснях його панує…
Він заквітчав її вінцем такої слави,
Якою ні одна з жінок ще не пишалась.
Безсмертна пара – Данте й Беатріче,
Потужна смерть не розлучила їх.
Учениця 5. Кохання приходить раптово і несподівано. На жаль, іноді воно не є взаємним. Та поети стверджують, що не буває любові нещасливої. Так, відомий італійський поет Франческо петрарка все своє життя кохав заміжню жінку лауру, без надії, без сподівань. Ця піднесена любов до незрівняної Лаури стала джерелом натхнення. Її поет присвячував свої сонети. Петрарка був вдячний долі за те, що йому пощастило відчути таке високе і світле почуття.
Сонет 132 Петрарки
Ведучий. Про кохання написано багато. Сонети Уільяма Шекспіра – вінець лірики доби Відродження. Його кохана – не традиційне янголоподібне створіння, а земна, смаглява, весела жінка, сильна душевною красою і благородством почуттів.
Сонет 130 Шекспіра
Учениця 6. Кохання приходить тоді, коли однієї миті життєві стежки двох людей перетинаються, коли доля допомагає зустрітися половинкам, які загубились у просторі. Саме прекрасній миті зустрічі з Анною Керн присвятив свій поетичний шедевр геніальний російський поет О. С. Пушкін.
"Я помню чудное мгновенье…"
Ведучий.       А як звучать слова кохання на інших мовах?
Композиція на німецькій мові
 Мелодія (доріжка 10)
Учениця 7. Швидко плине час. Проходять віки. Ось ми і переступили поріг третього тисячоліття. Змінюється світ навколо нас, але любов вічна. Справжнє кохання приходить до окремих людей, до тих, хто заслуговує на це високе почуття. Велика світла любов не схожа на тимчасову закоханість.

В. Сосюра "Так ніхто не кохав…"

Учениця 8.  Кохання і поезія… Поезія є дзеркалом людської душі, того, що її переповнює. Але любов – це не лише висока відповідальність, готовність підставити плече, розділити горе і радість. У житті дається багато шансів відчути справжнє кохання, але ще більше – втратити його.
"Ніч яка місячна…" – гітара
Мелодія (доріжка 19)
Ведучий. Наш світ тримається на любові. Біблійний вислів "Розлюби ближнього свого" визначає взаємостосунки між людьми протягом тисячоліть. Все святе, високе – народжене любов'ю.
Любове! Як без тебе жити?
Ти світло, радість і буття.
Даєш натхнення до зірок злетіти,
Душі даруєш вірних два крила.
Оскільки День закоханих прийшов до нас із Західної Європи, то хотілося б побачити найвідоміших закоханих у світі – прекрасних Ромео і Джульєтту.
Пісня-кліп "Ромео і Джульєта"
Учениця 8*. Найкращими словами, що притаїлись в найпотаємніших глибинах сердець, передають закохані одне одному свої почуття, розповідають про радість і щастя, про тугу і біль.
Г. Дущак "Я подарую все тобі, коханий…"
Я подарую все тобі, коханий:
І чистоти чарівний цвіт весняний,
І мрій моїх блакитну глибину…
Я подарую все тобі, коханий…
Кабриолет "Первая любовь"           Танцюють всі

Оголошення результатів конкурсу композицій. Нагородження переможців.


Шкільна книга рекордів


(На сцені стоїть стіл, на ньому лежить Книга рекордів. За другим столом сидять радники, біля них стоїть велика чорнильниця, на підставках – ручки-пера, перед кожним лежить папка. Окремо лежить крейда, силомір, ростомір, метр. На протилежному боці стоять стільці для переможців. 2 ведучих, 3 радники, 2 помічники займають свої робочі місця. Звучить музика і ведучі виходять на сцену.)
Ведучий 1. Добрий день, друзі! Вітаємо вас у нашій залі!
Ведучий 2. Приставайте до нашого гурту, і ми помандруємо у світ феноменів, на які так багата наша планета і наша школа!
Ведучий 1. У мене в руках дивовижна книга, що називається «Шкільна книга рекордів»…
Ведучий 2. Чого? Чого? Яких рекордів?
Ведучий 1. Звичайно при слові «рекорд» мимоволі згадується «Книга рекордів Гіннеса», що набула в світі широкого розголосу.
Ведучий 2. Цікаво! Що це за книга? Яка історія цієї дивної книги?
Ведучий 1. Я думаю, що це цікаво не тільки тобі, а послухають про це з задоволенням і наші друзі.
Одного осіннього дня 1954 року директор Ірландського пивоварної компанії «Гіннес» Х'ю Бівер вирушив на полювання. На привалі він засперечався зі своїми супутниками, який дикий птах Європи найшвидше літає. Потім заговорили про тварин, а там дійшло і до ре кордових можливостей і досягнень людини у всіх сферах її багатогранного життя. Так народилась ідея створення енциклопедичного інформаційного вісника «Книга рекордів Гіннеса». Підприємливий промисловець залучив до роботи двох лондонських братів-журналістів – Норріса та Роса Макуіргерів. Вони й уклали першу книгу унікальних досягнень людини. Її обсяг становив 198 сторінок. Відтоді цей універсальний альманах соціальних феноменів неодноразово перевидавався, видозмінювався й доповнювався і нині за своєю інформаційною насиченістю сам заслуговує на занесення до однойменного збірника.
Ведучий 2. Друзі! В «Книзі рекордів школи» ми будемо демонструвати найкращі якості наших учнів, неординарні випадки, показ найвищих досягнень і рекордів у шкільному житті.
Ведучий 1. Розпочинаємо наш конкурс! Сьогоднішній вечір відкриває  номінація «Найрозумніший». Претендентами названо ______ , що набрали за рік найбільше дванадцяток.
(Радники підносять ведучим конверти, і вони вибирають переможця)
Ведучий 2. Переможцем став _______ . Просимо піднятись на сцену і залишити свій підпис у «Книзі рекордів».
(Помічники підводять переможця до столу, де він ставить підпис у «Книзі», потім запрошують його зайняти почесне місце на лаві переможців.)
Ведучий 1. А в номінації «Сачкісти» призером став _________.
(Музична пауза)
Ведучий 2. А зараз просимо на сцену піднятись дівчат, які мають довге волосся.
Ведучий 1. Переможцем у конкурсі «Найдовша коса» стала ________.
(В «Книзі рекордів» залишає свій автограф і займає почесне місце на лаві переможців. Музична пауза. А тим часом помічники ходять по залу і відбирають учасників для номінації «Ваша високість». Запрошують їх піднятись на сцену)
Ведучий 2. Шановні гості! Прошу хвилину уваги! На сцену ми запросили цих молодих людей, щоб вирішити, кого ж ми можемо назвати «Ваша високість». Поки прискіплива комісія буде проводити потрібні обміри, ми вас просимо прослухати інформацію: найвищою людиною у світі є російський громадянин Федір Махов. Його зріст 2м 85см. Вага – 182кг.
Ведучий 1. Призером третього конкурсу став _________. «Ваша високість» , будь ласка, займіть своє місце на лаві переможців.
(Помічники підводять переможця до столу, де він ставить
підпис у «Книзі»)
Ведучий 2. На сцену запрошуються молоді люди, щоб взяти участь у наступному конкурсі «Велетенський стрибок».
(Тим часом зачитується інформація)
Стрибаючи у довжину, стародавні атлети розбігалися з двома гантелями в руках. Вважалося, що вимахуючи ними, вони надавали собі додаткового прискорення.
Ведучий 1. Стрибок у довжину – 13,63м; у висоту – 3м 20см; а найбільша швидкість, досягнута цією істотою – 48,27км/год. Ось три рекорди, поставлені цими дивними рекордсменами. Цікаво, чи здогадаєтесь ви, хто поставив ці рекорди?
(Бажаючі відповідають на це запитання)
Ведучий 2. Вірно! Ці рекорди поставив кенгуру! А в нашій номінації став __________. Просимо привітати учасника «Велетенський стрибок»! І для історії залишити свій підпис у нашій книзі!
Ведучий 1. А тепер знову музична пауза!
( Музична пауза. А тим часом помічники ходять по залу і відбирають учасників для номінації «Ніжка Попелюшки». Запрошують їх піднятись на сцену)
Ведучий 2. Номінантами «Ніжка Попелюшки» стали …
(Дівчата представляються. Потім всі сідають на лаву, а тим часом помічник у костюмі Принца підходить до кожної і приміряє черевичок. Звучить музика. Дівчина, якій підійшов за розміром черевичок, танцює з принцом і отримує від нього в подарунок квіти, і, звичайно, залишає свій автограф у книзі)
Ведучий 1. А тепер запрошуємо на сцену хлопців. (Виходять). Назвіть, будь ласка, своє ім'я.
(Хлопці представляються)
Ведучий 2. Прослухайте таку інформацію: найкраще кричить блакитний кит. Він може надавати звуки потужністю 188 децибел. Голоси блакитних китів чути під водою на відстані до 850 км. А тепер просимо кожного з вас показати якої потужності звуки можете видавати ви?
(Комісія визначає, хто кричить голосніше)
Ведучий 1. Переможцем у конкурсі «Золотий голос школи» став _________.
(Помічники підводять переможця до столу, де він ставить
підпис у «Книзі». Музична пауза. Можна провести конкурс
«Ніжка Гулівера»)
Ведучий 2. Запрошуємо 5 учасників. Просимо вас викласти на стіл гроші, які зараз знаходяться у вашій кишені. (Переможцем стає той, у кого більше грошей).
Ведучий 1. Крез (595-546 рр. до н.е.) – останній цар Лідії. Він вважався найбагатшою людиною свого часу. Про його багатство складено чимало легенд. Крез першим почав чеканити золоті монети. Ім'я «Крез» стало синонімом незвичайно багатої людини. Отже, називатись Крезом надано _______,бо це найбагатша людина нашої школи! Вітаємо вас! Займіть почесне місце на лаві переможців. Не забудьте залишити свій дорогоцінний підпис.
Ведучий 2. Як бачите – на сцені зібралось чимало переможців. Вони ввійдуть в історію школи як най, най, най… І я прошу їм поаплодувати, але з однією умовою, що в номінації «Глядацькі симпатії» переможцем стане той, кому ви гучніше і довше будете аплодувати.
Ведучий 1. Рекорд тривалості оплесків установив В. Джеяраман з Індії. Він аплодував 58 годин.
(Ведучий називає прізвище, в залі аплодують)
Ведучий 2. Отже, переможцем, вважайте двічі, став __________.
(Вручають подарунки, і учасники приєднуються до глядачів)

Ведучий 1. А тепер слово – музиці!
(Танцюють всі)
  

Дзвони Чорнобиля




(Позакласний захід  до дня Чорнобильської трагедії)

Чи знаєш ти світе,                                                           
Як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно
Моєму народу болить
(Б. Олійник)
Мета: допомогти школярам зрозуміти причини і наслідки Чорнобильської катастрофи; виховувати національну гідність, ціннісне ставлення до природи і рідної землі; розвивати екологічне мислення; формувати соціальну, комунікативну та творчу компетентність.
Обладнання: виставка малюнків та плакатів про Чорнобиль,  портрети пожежників-героїв Чорнобиля,  на столі букет яскраво червоних гвоздик , перев'язаних чорною стрічкою; свічки, магнітофон, музичний супровід, карта світу, фотографії, ілюстрації, мультимедійний проектор.

Відео «Прип’ять до і після» https://www.youtube.com/watch?v=UImNvpBC6Yc (3.17)
Відео «Гіркий урок Чорнобиля» https://www.youtube.com/watch?v=GU08WdMfiX4 (2.17)
Вчитель.  Чорнобиль – невеличке українське містечко, що потопало в зелені вишень та яблунь. До трагедії – це був спокійний, неквапливий, доброзичливий світ. Тут жили і працювали люди, сміялись діти, будували будинки… Тут, у цілковитій гармонії краса поліської природи і, сховані в бетон чотири блоки атомної електростанції.
А що зараз?  30 років болю... їх відлік розпочався рокової ночі 26 квітня 1986 р., з 1 год. 24 хв., коли на Чорнобильській АЕС вибухнув 4-й енергоблок. У свідомість людства, як символ трагедії ввійшло слово «Чорнобиль»... Біда розчинилась у духмяному повітрі, в рожевому цвітінні яблунь та абрикосів, у воді сільських криниць, у молоці корів, у всій красі зелені…Та хіба тільки в ній? Вона розчинилася в людях. Ця трагедія ввійде в історію, в усі хронічки людства, як страшна рана на тілі України. Надто дорого ми заплатили за людську недбалість.
Учень. І тоді згадали люди, що у Біблії є такі слова: «І засурмив третій Янгол - і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела. А ймення тій зорі — Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирало з води, бо згіркла вона..." Так передрік Іван Богослов за 2 тис. років Чорнобильську катастрофу. Алегорія досить прозора. Чорнобиль — один з видів полину. А палаючий реактор дійсно нагадував велетенський смолоскип.
Учениця.  Не війна, не орди чужинців проколотись по Поліській землі України. Це мирний Чорнобильський атом, що мав слугувати людині, принести у ці краї енергію процвітання, щастя... А натомість? 30 років тут руйнація, радіація, смерть і пустка.
Учень. 3 роками стишується біль і дзвони Чорнобиля звучать все тихіше і тихіше. Але тривожно на душі... Терпіння на межі критичній... Сумує дзвін...
(Звучить музика, церковні дзвони)
Учениця.
            Чи знаєш ти світе, як гірко ридає полин?
            Як тяжко, як тужно моєму народу болить?
            А світло сузір’я семи лебедиць, як струна,
            І ворон, осліплий від нього, безкрило кона?
            Не можна про це не сказати,
            Мовляв, це було вже давно.
            А перед очима батько-мати
            І Україна, і Дніпро.
            Не можна ні про що мовчати,
            Горить тривогою чоло.
            Ці вірші – роздуми і факти,
            Це все було, було, було.
            Птахи складають гімн весні,
            Всміхаються до сонця квіти,
            А пам'ять лине в моторошні дні,
            Гудуть жорстокі дзвони квітня.
Церковні дзвони
Відео «На Чорнобиль журавлі летіли»  https://www.youtube.com/watch?v=WZ8epZYucuc
Учень.  Пройшло багато років з того часу, але й досі не встановлено істинну причину аварії. Експерти вважають причиною помилки персоналу, недбалість, проводження якогось нового експерименту. Але однією з причин, певно, було і те, що людство невдячне у ставленні до природи. Сучасне виробництво підриває навіть найтісніші зв’язки природних систем, ламає природну рівновагу.
Учень.
Електрони, протони і атоми.
Потонули в риданні дитячому.
За байдужість і черствість ми платимо –
І тепер нам природа віддячила!
Учениця. А наша рідна, незрівнянна у своїй природній красі Буковина недалека від небезпечного атомного коло:  Рівненська АЕС в Кузнецовську,  Хмельницька АЕС в Нетішині. Тривога давно бентежить душу кожного жителя нашої області: чи не повториться біда, чи не буде другого Чорнобилю?
Тому пам’ятати про Чорнобильську трагедію варто всім, не втрачаючи пильності.
Учень. Аварія на ЧАЕС – це трагедія не тільки для України. Радіоактивний пил потрапив і до Польщі, Прибалтики, навіть Швеції. Але під найсильніше радіоактивне забруднення потрапили території України, Росії, Білорусі.
Внаслідок викидів у повітря великої кількості радіоактивних речовин відбулося стійке і довготривале забруднення території Цезієм, Стронцієм і Плутонієм. Ці речовини випромінюють радіоактивні промені і їх називають радіонуклідами. Вони мають здатність нагромаджуватися в організмах, воді, ґрунті, повітрі і тривалий час впливати на стан довкілля, життя людей і тварин (період піврозпаду Цезію-137 становить 24 тис. років!). Тому в зоні значного радіоактивного забруднення заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби, полювати на дичину, ловити рибу, пити воду, палити дерева чи листя. Дослідження показали, що основна кількість радіонуклідів у лісі знаходиться у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту, у хвої їх значно більше, ніж у листках дерев
Більше 5 млн. чол., з них — 600 тис. дітей України зазнали впливу радіації. На Рівненщині 6 північних районів і місто Кузнецовськ, на території яких працюють 404,4 тис. чол. населення стали зоною посиленого радіоекологічного контролю. У кожного з 6 обстежених жителів області виявлено підвищений вміст радіонуклідів в організмі. І далі здоров'я людей погіршується. Кількість випадків раку щитовидної залози зросла у 10 разів , порівнюючи з 1985р.  Смертність від онкозахворювань в нашій області зросла у 4 рази. Зростає кількість хворих їз серцево-судинними патологіями, психічними розладами, збільшується кількість вроджених аномалій.                                                                         Радіоактивне забруднення території України впливає на здоров'я людей безпосередньо й опосередковано. Радіація шкідлива як у великих дозах (опромінення людей, що спричиняє їх загибель), так і в малих (збільшення рівня захворюваності людей). Відомо, що 95% радіонуклідів потрапляють в організм людини через продукти харчування, особливо через молоко, м'ясо, рибу й дари лісу. Тому їх необхідно перевіряти на вміст цих речовин, насамперед у забруднених регіонах.
Учениця.  Ось що таке Чорнобиль тепер,  через 30 років.  «Чорний біль» — так назвав свій вірш  вчитель із  Сарненського району Михайло Кика. Вслухайтеся в ці трагічні поетичні рядки, написані людиною, яка проживає у зоні посиленого радіологічного контролю. І задумайтесь...
Говорять, що гряде кінець життя,
Що вже з'явилися дірки озонні.
Ми теж не вірим в наше майбуття,
Бо вже давно живемо в чорній зоні.
Здавалось, все по-божому було: Жилося, і кохалось, і гойдало.
Та раптом зашуміло-загуло
 І у душах злою тугою завило.
Зірвався реактор: за незриму мить
На нашу землю вилилась отрута.
Чом довелось нам це все пережить?
І за які гріхи така спокута?
Чи є надія в нас на майбуття?
Чи виживемо? За яким законом?
Бо скільки вже людей пішло з життя,
Уражених Чорнобильським драконом.
Ми вже відчули, що він нам приніс,
І не одному ще вкоротить віку.
А скільки люди проливають сліз.
Коли у сім'ях родяться каліки!
Чорнобиль. Чорна хмара. Чорний біль...
Таке нехай ніде не повториться!
На темну рану я не сиплю сіль,
Вона без неї болісно ятриться.
Вчитель. Сукупна забруднена територія з населенням 7,1 млн. чол., з них – 3 млн. дітей. А тоді, в травні 1986 року, було повністю евакуйовано мешканців 30 кілометрової зони навколо Чорнобиля. Із зони вивезено понад 90 тисяч жителів, загублено 48 тис. га земельних угідь, виведено із ладу 14 підприємств, 15 будівельних організацій, втрачено 400 тисяч квадратних метрів житла, 10400 приватних будинків.
Загадили ліси і землю занедбали,
Поставили АЕС в верхів’ях трьох річок.
То хто ж ви є, злочинці й канібали?
Ударив чорний дзвін! І досить балачок.
В яких лісах іще ви забарложені?
Що яничари ще занапастять?
І мертві, і живі, і ненароджені
Нікого з вас довіку не простять!
Учениця.  Через 30 років після аварії Чорнобильська зона стала унікальним природним заповідником. Тут працюють науковці, які вивчають вплив радіації на живу природу. Природа завжди підкидає людям цікаві загадки. Про одну з них я хочу вам розповісти.
Між ЧАЕС і м. Прип’ять ріс сосновий ліс. Після атомного вибуху, який спеціалісти порівнюють з 10 Хіросимами, цей ліс за одну ніч із зеленого перетворився на рудий. Сосна найбільше із усіх дерев вбирає в себе радіацію. І стояв, він, ніби обпалений вогнем. Тільки одна сосна лишилася зеленою.

 Фото сосни
Росла вона у формі хреста. Це дерево сумнозвісне серед місцевого населення ще з часів ІІ Світової війни. Виявляється, на її гілках фашисти вішали полонених, яких тут під сосною, було поховано.
Рудий ліс став мертвим. Два роки на цій території не росло навіть травинки. А сосна стояла як пам’ятник двом великим трагедіям нашого народу – війні й аварії. Робітники ЧАЕС її обгородили і встановили під нею обеліск. Сосна прожила 8 років…
Фото обеліска сосні
Рудим став ліс, рудими стали тіні.
Рудою стала крона і трава,
Руді кущі, руді, як лиси, бурі,
Руді вітри, сніги руді й хрущі.
Іржею погонів з чорноземів похмурих
                                                                                                                            
Продерлись в світ  руді дощі.
Хто і кому надав злочинне право
Абияк возвести зловісся те
В самому серці? Сивіє держава:
Що, як отрута в генах проросте?!
... Іржавий ліс стоїть, немов савана.
Живиця скапує з іржавої сосни. Іржавий пил прикрив усе, як саван,
Й не треба вже ні літа, ні весни.
Іржавий ліс. Пустеля. Мертва зона.
Апокаліпсис? Марсіанський краєвид?
Табличка: «Дихать і ходити заборонено !»
І незбагненне: «Не торкатися трави!»
Н. Клименко «Чорнобиль»

Ікона «Чорнобильський Спас»
Протягом уже 30 років церква підносить молитви за жертвами аварії на Чорнобильській АЕС, розділяючи скорботу рідних і близьких. Вшановуючи подвиг ліквідаторів, 28 серпня 2003 року, у день Успіння Пресвятої Богородиці, предстоятелем Української Православної Церкви Блаженнішим Володимиром, Митрополитом Київським і всієї України, була освячена ікона «Чорнобильський Спас». Її унікальність у тому, що вперше у православ’ї поряд з ликами святих зображені люди!
Задум створення такої ікони прийшов Юрію Андрєєву, що присвя¬тив своє життя ядерній енергетиці, а під час аварії отримав величезну дозу радіоактивного опромінення. Нині він - президент Союзу «Чорнобиль України». Ікона багато разів являлась Юрію Борисовичу уві сні, але він вважав її створення незбагненною мрією, в якомусь роді навіть єрессю. Одного разу Юрій Андрєєв запитав у Митрополита Київського Володимира, чи можлива ікона Спаса разом з чорнобильцями, які рятували планету від радіації. Чужої крові під час боротьби вони не пролили, а своєї не пошкодували. Владика одразу дав благословення іконописцю Владиславу Горецькому на написання ікони.
Горецький, один із послушників Троїце-Сергієвої Лаври володіє унікал-ьною технікою роботи з сусальним золотом. У квітні 2003 року Юрій Андрєєв і Володимир Горецький почали працювати над сюжетом і композицією ікони, що є унікальною у християнському світі.
У верхній частині ікони розташовані фігури Богородиці, Ісуса Христа і Архистратига Михаїла - він веде людську Божу рать живих і мертвих «Чорнобильців».
У нижній частині ікони, на передньому плані - Чорнобильська сосна - образ, не придуманий людиною. Вона схожа і на хрест і на тризуб, який є гербом України.  Сосна знаходиться майже на одній лінії: четвертий аварійний блок - місто Прип’ять.
Після вибуху на ЧАЕС праворуч і ліворуч від міста Прип’ять пройшли два сліди викидів, які накрили кладовище, лікарню, гаражі, виробничу зону, пожежне депо. Сосна стояла в зоні цього «рудого лісу», дуже щільного забруднення - від 100 до 1200 рентген на годин¬у. Дерево стало символом Чорнобильської трагедії. Йому відведено центральне місце в нижній частині ікони.
Зліва зображені душі померлих чорнобильців, справа - ліквідатори аварії: пожежний в респіраторі, працівник станції, льотчик, медсестра. На горизонті, за обрисами «Саркофагу» видніється заграва сходу,              в небі летить зірка Полин. На задньому плані - обпалена земля, на передньому - зелен¬а, оживаюча.
Горецький працював над іконою «Чорноби¬ль¬ський Спас» п’ять місяців. 28 серпня 2003 року біля стін Успенського храму в Києво-Печер¬ській Лаврі вона була освячена. Під час освячення стало чудове явище, свідками якого були тисячі людей.
Спершу над іконою пролетів голуб, високо в небі серед перистих хмар виникла веселка у вигляді німба (дощу напередодні не було!), потім на небі з’явився православний хрест, в центрі якого було сонце¬.
Ікону передали Успенському Храму, але на прохання чорнобильців вона постійно знаходиться в хресних ходах по областях України. Ікона стала розрадою чорнобильцям, її визнали і стали вважати своєю в багатьох українських родинах, адже трагедія Чорнобиля торкнулася кожного.
Ікона допомагає пораненій  чорнобильській землі. Хресні ходи «Чорнобильського Спаса» супроводжуються чудовими явищами і зціленнями. Із зображенням ікони чорнобильці йдуть на складні хірургічні операції, підкладають її хворим дітям під подушку.
Настоятель єдиного діючого в зоні відчуження Свято-Іллінського Храму отець Микола вирішив провезти список ікони «Чорнобильський Спас» по тих місцях зони, де раніше знаходилися православні храми, зруйновані у 1930-1950 роках більшовиками. У цих священних місцях нині встановлені православні хрести.
Одного разу отець Микола привіз ікону в село Іллінці, в якому раніше стояв Храм Різдва Богородиці. На цьому місці священик встановив ікону і в оточенні двох десятків бабусь-самоселів, які повернулися в рідне село всупереч заборонам, почав молебень. Під час служби серед ясного безхмарного неба виник стовп світла, який осінив всіх. Це явище тривало всього кілька секунд, були зроблені фотографії, на яких це чудо виглядає як засвічена смуга, яка виходить із відкритого Євангелія прямо в небо.
Учень. Але втрати  були б набагато більшими, якби не мужність тих, хто кинувся до
 реактора, аби своїми грудьми перестерегти  трагедію. Згадаймо їх поіменно. Лейтенант Володимир Правик, Лейтенант Віктор Кібенок, Сержант Микола Вашук, ст. сержант Василь Ігнатенко, ст. сержант Микола Тітенко, сержант Володимир Тищура. Вони ринуле у вируюче полум’я – у смертельну радіацію, рятували станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку. Вони рятували нас…
Герої Чорнобиля відомі всьому світові. Їхніми іменами названо вулиці, про них написано книжки.
У важких умовах вдалося загасити пожежу, попередити її розповсюдження на інші енергоблоки. Суворий екзамен тримали не тільки пожежники, а й транспортники, будівельники, медики, спеціальні частини хімічного захисту. Вертольотчики, підрозділи охорони, міліції. Усі діяли героїчно і самовіддано.
Палаюча безодня ночі,
Нема ні впину, ні кінця.
А ранок ще страждань доточить,
Ще сколихне людські серця.
Ще день, мов поклик, розів'ється —
У небі, в обріях земних.
І пам'ять зболеного серця
Назве і мертвих і живих
Живі і мертві... Всі тутешні
Вітчизни-матері сини.
Людське життя, мов цвіт черешні,
Осипалось...
Не з їх вини
М. Сингаївський «Обпалена мужність»
Вчитель. Прошу вшанувати пам'ять тих, хто віддав своє життя під час ліквідації Чорнобильської катастрофи

Хвилина мовчання 
https://www.youtube.com/watch?v=jYGNtesopaQ
Учениця. Багато уроків дав нам Чорнобиль: це і урок людської недбалості та безвідповідальності, урок милосердя, професійної чесності; багато людей, установ, країн відгукнулися на допомогу чорнобильцям. Уроки людського героїзму і відваги. Біда оголили і загострила найкращі та найгірші людські риси.
Гудуть екологічні дзвони. Тривогою і болем наповнені їх звуки. Болем – за нашу землю, яку орошають смертоносні кислотні дощі, за отруєні хімічними відходами ріки, за небо з озоновими дірками, за вирубані ліси… Тривогою за майбутнє наших дітей і онуків.
Гудуть, стогнуть, б’ють тривожним набатом дзвони, вони кричать нам. І найгіркішими нотами звучать у їх гулі голоси Чорнобиля, катастрофи, яка вразила весь світ, змусила здригнутися все людство, пам'ять про яку незагойною раною залишиться в душі нашого народу. Вони нагадують: пам’ятайте! Хай не повториться!
Учень. Людина покликана в світ для любові, праці, радощів, печалей, — на кожному кроці ми пересвідчуємося, що «з журбою радість обнялась», як писав поет, бо життя триває. Чим стане наша земля завтра — неповторною красою чи прекрасною потворою? Залежить від нас, чи будеь вона Прекрасною Планетою — Земля.
Жадання людства — зупинити
Безодні атомної смерч.
Ми ж сівачі, ми — сонця діти —
Спроможні зупинити смерть.
Спинити вибухи, ракети, —
Роззброїти віки і дні,
Щоб трави, колоски і віття
Вогнем не перетліли в прах.
Щоб грізне ядерне жахіття
Не спалахнуло по світах.
Щоб наша дума і дорога
Єднали глибину і вись, —
Чорнобильська пересторога
Волає:
— Людство, зупинись!
М. Сингаївський «Обпалена мужність»
Вчитель. Запалимо свічки. Не тільки, щоб пам'ятати. Щоб світліше було. І на землі, і в душах наших.
Відео «Летять бентежні журавлі над Україною»
 Молитва
Презентація до 30-ї річниці Чорнобильської трагедії: http://www.slideshare.net/ssuser4f7ce1/30-60997970

Презентація "Новий рік - 2015":http://www.slideshare.net/ssuser4f7ce1/2015-61060243


Презентація до Дня Збройних Сил України: http://www.slideshare.net/ssuser4f7ce1/ss-61060963

Презентація до 8-9 травня: http://www.slideshare.net/ssuser4f7ce1/ss-61751979

Перервана пісня про хліб
Виховний захід до річниці голодомору
Відео «Пісня про хліб»
Слайд «Перервана пісня про хліб»
Відео, вступ про голодомор
Слайд
Всі українські села, присілки та хутори,
Повстаньте всі, кому сказали: вмри!
Засяйте над планетою, невинні душі!
Зійдіть на води й суші,
Збудуйте пам’яті негаснучий собор!
Виступ про голодомор директора
Слайд «Остання молитва»
Нам необхідно говорити про минуле заради майбутнього тому, що втрата пам'яті породжує бездуховність, яка, ніби ракова пухлина, роз'їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію

Боже великий, всевладний,
Яви нам свою могуть,
Дай розпізнати правду, –  
Праведників не забудь.
Дивляться в твої очі,
Мільйони скатованих душ.
Пригорни їх, посели на спочинок,
Та їхнього сну не наруш!
Заступи нас і нашу державу
Од кривавих, лютих негод.
Всі ми – сущі, усопші, прийдешні –  
Твій пшеничний, безсмертний народ.
Молитва за убієнних голодом
Прости, небо! Прости, земле!
Простіть, зорі! Прости, народе Божий!
Всі сили земні і небесні, 
Простіть муку і божевілля мого народу!
Ту моторошну дику ніч, усі жахи, 
Небачені від створення світу,
Простіть усіх нас грішних, 
Прости, що мовчали, 
За упокій твій молебнів не справляли,
Поминальних свічок не світили,
Обідів за тебе не робили.
Прости ж нас, народе замордований,
Лише сирою землею зігрітий.
Царство небесне вам,
Душі убієнні!
Звучить пісня «Свіча»

Комментариев нет:

Отправить комментарий