Конкурси

Участь у районних конкурсах

• Конкурс агітбригад "Молодь обирає здоров'я", - ІІІ місце, районний етап

• Районний конкурс юних програмістів "Байт -2010", ІІІ місце

• Районний конкурс юних програмістів "Байт -2012", ІІІ місце

• Районний конкурс юних програмістів "Байт -2015", ІІ місце

• Районна конференція Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді "Моя Батьківщина - Україна", 2012-2015 роки, ІІІ місце

• Районний форум юних краєзнавців "До оберегів відродження", ІІІ місце

• Районний конкурс презентацій учнівського самоврядування, ІІІ місце

• Районний конкурс по презентації та реалізації проектної діяльності в ЗНЗ "Проектуємо свою діяльність", 2014 рік, ІІІ місце

•     

• Участь у обласних конкурсах

• Обласні мистецько-патріотичні змагання, присвячені 25-й річниці виводу Радянських військ з Афганістану, номінація "Літературні твори", 2013 рік, Ліщук Олеся, грамота 

• 
  
• 
  
  

  
  
  Афганістан
      болить
        в моїй душі…
  твір-роздум
  
  
  
  
  
  
  Виконавець: Ліщук Олеся Миколаївна
  13 років
  Керівник: Грубляк Л. Г.,
  педагог-огранізатор Ставчанського НВК 
  
  
          Більше 20 років не згасає біль у тих, хто мусить жити, хто повернувся з Афганської війни.  15 лютого 1989 року для багатьох людей стало днем, коли скінчився рахунок втратам  наших солдатів, службовців. Важкий підсумок. Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів. 160 тисячам жителів України судилося пройти горнило  афганської війни. Міст через прикордонну річку Аму й сотні жіночих очей, спрямованих туди, де біля шлагбауму стоїть прикордонник і має появитись чергова колона з нашими солдатами.  У 1979 році в Афганістані перемогла квітнева революція. До влади прийшли дружні до СРСР сили. Але нова влада не могла вирішити всіх проблем цієї країни. Середньовічна відсталість, убогість, міжусобні війни, панувала висока смертність. Афганський уряд не раз звертався до уряду СРСР із проханням про надання військової допомоги. В цих умовах радянському керівництву, звичайно, треба було прийняти  нелегке рішення: погодитися чи уникнути втручання в афганські події. І рішення про введення обмеженого контингенту радянських військ на територію південного сусіда було ухвалено. Це був час "холодної війни", час жорстокого протистояння  СРСР і США. Тоді ні в кого не було сумнівів щодо правильності ухваленого рішення. І радянські війська, вірні військовій присязі, вирушили на чужу землю виконувати свій "інтернаціональний обов’язок".
            І справді, чому наші хлопці гинули у чужих краях? Кого вони захищали? Рідну землю? Свій народ? Ні! Ця війна чужа, непотрібна. Це було геройство і смерть, біль і рани, прокляття і дочасна сивина. Тоді ж, ідучи у те пекло, хлопці вірили, що несуть визволення поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя. Для України вона залишила незагоєні рани. Тисячі солдатів не повернулися додому.  Коли я буваю у Хотині, я зупиняюся перед пам"ятником  солдатам, які  у тих мертвих горах Афганістану знайшли свою смерть. Зупиніться і ви, схиліть голову перед тими, хто не повернувся додому. Схилімо голову перед спогадами про тих, хто віддав своє життя, увійшов у безсмертя. У них наречені посивіли молодими. Діти виросли сиротами. Від горя передчасно посивіли матері.  Чимало літ минуло відтоді, як з Афганістану вивели війська, а час і досі не загоїв рану. Це вічний біль.  Не можуть матері забути загиблих і покалічених синів. Не можуть забути дружини і діти своїх загиблих чоловіків і батьків. Зараз в Україні проживають тисячі колишніх учасників бойових дій в Афганістані, багато з них повернулися інвалідами. Вони заслуговують  на нашу підтримку, розуміння і допомогу. Вони повинні бути у пошані. Нехай же ніколи ніхто не зазнає такої війни. Нехай народи живуть у мирі і злагоді. Хай матері моляться за своїх синів і благословляють їх тільки на добрі діла.
           Сьогодення ліквідувало "білі плями" нашого недалекого минулого.  Поіменно назвало тих, на чиїй совісті марно пролита кров  тисячів людей. Але тінь їхньої провини не повинна падати на колишніх радянських солдатів, офіцерів і прапорщиків, котрі волею долі опинилися на афганській землі. Адже у солдата є обов’язок перед Батьківщиною - клятва на вірність, яку він дає разом зі словами присяги. Може допускати помилку уряд, може бути бездарним  командування, але  солдат, який щохвилини під кулями  ризикує своїм життям, не може бути винним. Вірні присязі, переконані в тому, що захищають інтереси Батьківщини і надають дружню допомогу сусідньому народу, солдати лише виконували  свій військовий обов’язок. Вони повернулися з тієї війни, а в той же час там, палаючому Афганістані, так і залишилися. Залишилися у  своїх спогадах і в спогадах афганського народу. Залишилися хорошим і поганим. Чого було більше - розсудить   історія.  Спогади. Гіркі спогади війни. Вони ніколи не згаснуть. Вони ятрять мозок, збуджують уяву. Спогади. Що ви залишили? Похоронки? Сльози матерів? Поминальний дзвін і тепло свічки?
             Світла пам’ять всім тим,  хто не повернувся з війни, хто став частинкою тиші, хто ліг в горах і не прокинувся. Бої завершуються, а історія вічна. Пішла в історію і ця війна. Але в спогадах людських їй ще жити довго, тому що її історія написана життям солдатів і слізьми матерів. Покоління, обпапалене її вогнем, як ніхто засвоїло військові і моральні уроки тієї ніким і нікому неоголошеної, героїчної і трагічної афганістанської  війни. Афганістан ще довго щеміти буде у грудях багатьох з нас. Афганських подій ніколи і нікому не викреслити з календаря. І скільки б ми не поверталися до тих подій, встановлюючи нові і нові факти, змінюючи цифри, все переоцінюючи, істина залишається одна - незмінно житимуть спогади про Афганістан. Летять, відлітають роки. Та роки, скільки б їх не минуло, не зітруть в народній пам’яті імена воїнів, які загинули. Живим же слава і низький уклін.
                   
  

  
  

• Обласний етап Міжнародного конкурсу молодіжних проектів з енергозбереження "Проекти на тему енергозбереження, енергоефективності та відновлювальної енергетики", 2014 рік, Лазарюк Ольга, ІІ місце, диплом
• 
  
• 
• 
  
  
• 
  
  
  
  
  
• 
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

• Презентація на конкурс юних програмістів "Байт"

• http://www.slideshare.net/ssuser4f7ce1/ss-61010533

• Результати конкурсу «Бобер - 2016»:
  
  

  № з/п	Клас	ПІ учня	Школа	Конкурс	Бали	Результат
  1.	6	Гуйван Дар’я	Ставчансь- кий НВК	Міжнародний конкурс з інформатики та комп’ютерної грамотності «Бобер»	48	участь
  2.	7	Голик Максим			46	участь
  3.	8	Голик Максим			90	добрий
  4.	8	Грубляк Іван			83	добрий
  5.	9	Барабаш Марина			69	участь
  6.	9	Довганюк Аліна			67	участь