Список публікацій на паперових носіях

• Газета освітян Буковини "Крайова освіта", № 47, від 16 грудня 2005 року "Шосте чуття"

Газета освітян Буковини "Крайова освіта", № 11-12, від 28 березня 2008 року "Ставчанська битва"

Газета "Освіта Буковини", № 8, від 26 лютого 2013 року "Та роки ідуть..."

ЮВІЛЕЙ  СТАВЧАНСЬКОГО НВК

Стаття "Та роки ідуть..."

Л.Г.Грубляк, , педагог-організатор Ставчанського НВК

Наша школа нова і красива,

Стоїть вона в центрі села,

Сюди кожен день приходить

Щаслива і радісна дітвора.

   Лютий місяць дуже багатий на шкільні події. Це «Зустріч випускників минулих літ» , «День Святого Валентина», тематична лінійка, присвячена подіям в Афганістані, День захисника Вітчизни, відкриті уроки, засідання шкільних методоб΄єднань, батьківські збори, конкурс «Чисті роси» з номінації театральне мистецтво і література.

    Та найголовніше свято Ставчанського НВК -110 – річниця школи. До цієї події готувалися заздалегідь всі: техперсонал, учні, вчителі, адміністрація.

             Сьогодні свято в кожного із нас,

             На серці радісно, приємно.

             Широко двері школа відчинила,

             Запрошує всіх гостинно.

             Свою ювілейну дату

             Святкує наш НВК

             Нам не так уже й багато –

             Всього 110 років нам.

   Наш НВК у сяйві квітів, святкового вбрання, добрих і щирих посмішок, ми зібралися усією родиною на наш 110 ювілей.

   Ювілей, скільки в ньому спогадів, мрій, сподівань, радості, смутку, світлої печалі. Які щемливо ніжні почуття охоплюють думку, серце переповнює любов до нашої рідної школи.
Школа- це духовна колиска народу. Його святиня і надія,вічне джерело краси і мудрості. Кожна людина у своєму житті проходить крізь школу і серце вчителя. У школі пробуджуються паростки майбутнього. Школа- це місце, де споконвіків сіється Розумне, Добре, Вічне.
   Довга і складна історія нашої школи:

1903р- засновано земську початкову школу періоду царської Росії.

 1918-1944рр.- початкова школа румунського періоду.

1940-1949рр.- початкова школа радянського періоду.

1949-1959рр.- семирічна школа радянського періоду.

1959-1990рр.- восьмирічна школа радянського періоду.

1991р.- дев΄ятирічна школа періоду незалежної України.

2011р.- навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів- дошкільний навчальний заклад».

Сьогодні в складі педагогічного колективу НВК:

Відмінник освіти України- 3

Вчитель- методист- 1

Старший вчитель- 2

Вчителі вищої категорії- 13

Вчителі першої категорії- 1

Спеціаліст- 2

Такі хронологічні межі існування нашої школи.

   У Російській імперії, куди входив наш край з 1812року, освіті надавався виражений становий характер: для нижчих верств населення- парафіяльні докласові школи. Такою була церковно- приходська школа у селі Ставчани.

   Деяким поштовхом до розвитку освіти для низових станів стало формування нових капіталістичних способів організації виробничих відносин. За земською реформою 1864 року питаннями розвитку освіти на місцевому рівні займалися земства.

    Складною у питанні розвитку освіти була ситуація і в часи окупації нашого краю королівською Румунією.

    Важливі зрушення в галузі розвитку освіти сталися після включення краю в склад Радянської України  після 28 червня 1940 року.

   Проходять роки… На календарі 8 грудня 1990 року. В центрі села виросла новобудова-красуня- школа. А в ній:

 14 класних кімнат, учительська, комбінована майстерня, кухня, їдальня, актова, спортивна і тренажерна зали, просторі коридори, 260 навчальних місць!

     Учні переступили поріг нашого типового приміщення школи, яке було збудоване за державні кошти та при сприянні громади села Ставчани і місцевого колгоспу імені Котовського за рекордно короткий час- 1,5  року.

    При підготовці до першого навчального року приклали чимало зусиль і вчителі, і односельці, і учні-  всі, кому було не байдуже, яким буде майбутнє.

    Відкриття школи було радісним і щасливим. Пролунав перший дзвоник і 230 дітей сіли за парти нової школи.

    Спогади… Спогади… Згадаємо сьогодні про великих людей. Великих не в розумінні розміру, а працею своєю, своєю відданістю, наполегливістю, розумом, справами.

   Керівник- це завжди відповідальна та клопітка робота, якій щиро кажучи, не позаздриш. Та й не всім дано бути керівниками, інколи складається враження, що ними потрібно народитись.

   Отже, заглянемо на нашу хронологічну таблицю, яка має свій секрет у змінах.

   Директори школи:

1940р.- Міллер Петро Йосипович

1949р.- Перепелиця Олександр Васильович

1950р.- Севастьянов Василь Ілліч

1957р.- Чембарівський Максим Омельянович

1956р.- Калініна Ніна Кирилівна

1958р.- Рожко Костянтин Олексійович

1975р.- Новак Ремус Григорович

1978р.- Петрушка Євдокія Василівна

1987р.- і до сьогоднішнього дня Максимчук Василь Миколайович

   Завучі школи- посада теж досить відповідальна і клопітка.

Гречішнікова Євдокія Василівна

Зикова Ніна Прохорівна

 Петрушка Євдокія Василівна

Марчук Ольга Тимофіївна

Заплітна Марія Федосіївна

Грубляк Ніна Несторівна

Біла Тамара Василівна

Сушанська Лідія Василівна тепер складає розклад, керує навчальним процесом НВК.

   Низький уклін  до землі за вашу плідну працю, шановні вчителі- пенсіонери,

  В роботі з дітьми – Ви святі,

  Ваш шлях осяяний мільйонами зірок.

  Хай посмішка як сонце сяє нам,

  Щоб пам’ятали Ви лиш золотий урок!

  На заслуженому відпочинку сьогодні в нас 11 вчителів. Це майстри своєї справи. Вони мають за плечима великий педагогічний досвід, пройдений крізь роки. Уклін Вам до землі за вашу працю.

  Згадуємо сьогодні дорогих нам людей: батьків, колег, друзів, учнів, вчителів, яких нажаль, немає з нами поряд, але вони є в пам΄яті наших сердець!

  Згадаймо їх світлі образи!

  Нам не забути ваші радощі і сум,

  Нам не забути хвилювань і тривог,

  Нам не забути пройдених доріг,

  Нам не забути праці вашої!

  Ми вдячні вам, що ви у нас були!

  Пам΄ятаймо їх! Молімося за них!

  У музеї НВК зібрані матеріали про життєвий і творчий шлях наших вчителів, ви можете у будь-який час згадати про своїх наставників!

 Та роки ідуть… За період з 1903 по 2013 роки велика кількість педагогів з натхненням і відданістю працювали і працюють в школі. Вони наполегливо навчали і навчають, виховували і виховують майбутнє покоління: наших бабусь і дідусів, мам і тат, братів та сестер і вас, сьогоднішніх Істориків, Географів, Математиків, Літераторів, Музикантів, Фізиків, Хіміків, Біологів, Трудовиків, Фізруків, організаторів, військових, хліборобів, вчителів початкових класів, економістів, бухгалтерів, продавців, перукарів…

  Сьогодні школа гордиться своїми випускниками. Вони розкидані по всьому світу. Є вони в США та Канаді, Франції та Німеччині, Греції та Сірії, Лівані та Італії, Росії та Молдові… А наш НВК вирує життям: ми спортсмени, танцюристи, учасники та переможці конкурсів, акцій та фестивалів, Всеукраїнських олімпіад, ми творимо разом з учительським колективом, а можливо, і навпаки вони з нами наше майбутнє. Та ми повинні пам΄ятати!

   Що без Минулого ми не варті Майбутнього!

   Своє ж майбутнє формуємо самостійно, але не забуваймо дякувати нашим дорогим вчителям, за їх внесок у наш розвиток, у наші досягнення, у наш ріст!

Газета "Хотинські вісті", від 26 лютого 2010 року "Школа запрошувала випускників"

Стаття "Школа запрошувала випускників"

Субота… Надвечір’я… Здавалося б на шкільному подвір’ї повинна панувати тиша. Ні, навпаки – веселий сміх, голоси… Що відбувається? Це школа скликає своїх колишніх учнів.

Щороку наша школа гостинно відчиняє двері випускникам-ювілярам, запрошуючи їх на традиційний вечір-зустріч.

Ось і 11 лютого цього року колишніх учнів привели до школи спогади про прекрасні безтурботні роки шкільного життя, які залишаються у пам’яті назавжди. Зібралися тут ті, хто покинув поріг рідної школи 20, 30, 40 та 45 років тому, учні та вчителі.

Хай шкільний дзвінок лунає

Знов для вас, як перший раз.

Наш дзвіночок закликає

Знову вас у перший клас!

Перелив шкільного дзвоника у руках першокласників Гуйван Даші та Чорненького Олександра запросив випускників у святково прибрану залу-клас.

Цього року вечір зустрічі випускників під назвою «Шкільний той вальс завжди звучить для нас…» вирішили побудувати  у формі відомих телепередач:

«Єралаш», «Новини. З місця подій», документальний фільм «Первый раз в первый класс мы пришли…», серіал «Каламбур» 2012 серія, «Танцюють всі!»

Привітав гостей щирими словами директор школи В. М. Максимчук. До своїх колишніх учнів (випускників 1992 року) звернулася їх класний керівник Л. В. Сушанська.

На вечорі вшанували пам'ять про покійних вчителів та випускників-ювілярів.

І педагогів, і випускників-ювілярів захопила хвиля спогадів про роки, проведені за шкільною партою. Випускники ділилися враженнями, спогадами про себе, виступали з пропозиціями щодо сьогодення школи.

Було що показати гостям. Привітали випускників піснею «Вечер школьных друзей» Ліщук Ярослава (7 клас), Вакарюк Станіслав (7 клас), Довганюк Тетяна (випускниця 2010 р.) та Гермаковський Станіслав (випускник 2009 р.) Зачарували всіх співом про шкільний дзвоник учні 1 класу (Гуйван Даша, Чорненький Олександр). Весело потішили всіх присутніх сценки зі шкільного життя у виконанні Долинського Дмитра (9 клас), Вакарчук Віри (9 клас), Гуйван Яни (5 клас) та Голика Олександра (5 клас)

Але й гості розкрили свої акторські таланти у імпровізованому  створенні серіалу «Каламбур», за що були нагороджені бурхливими оплесками глядачів.

Святкову програму вели Перебиківський Олександр (8 клас) та Туневич Аліна (9 клас).

Родзинкою всього вечора була ведуча «Світського життя» Катерина Осадча, роль якої вдало зіграв учень 7 класу Вакарюк Станіслав.

Швидко плине час. Ще зовсім недавно стояли випускники на залитому сонцем шкільному подвірї, і портфель тягся до землі, писали в прописах, вчилися читати і дружити. Та час іде… Але ми попросили його повернути всіх у те далеке, безтурботне, шкільне минуле…

Під спів пісні «Последний звонок», виконаної ученицями 9 класу (Вакарчук Віра, Вакарчук Надія, Вакарчук Любов), всі присутні ностальгічно переглянули свої старі шкільні фотографії.

Мабуть, найяскравішими сторінками в житті кожного з нас є шкільні роки, коли вперше переступаємо поріг школи і коли лунає останній малиновий дзвоник.

Символічний останній дзвоник ще раз пролунав з рук випускника 1972 року Арюка С. І. та випускниці 1992 року Нікольчевої Н. М.

Під акорди добре знайомого вальсу прощання зі школою затанцювали всі випускники та вчителі.

Ставчанська школа вітає зі святом юності всіх своїх випускників-ювілярів. Ми дуже вдячні всім, хто знайшов час завітати в гості до нас на вечір шкільних друзів!

Ми гадаємо, що ще надовго залишиться в пам’яті всіх ця тепла зустріч в стінах рідної школи, адже саме такі зустрічі вносять в наше нелегке життя радість, тепло і світло.

Газета "Хотинські вісті", від 1 березня 2013 року "Школі у Ставчанах - 110!"

 Стаття "Школі у Ставчанах - 110!"

Школа - вічне вогнище краси. У спогадах кожного вона зберігається як краса дитинства, світу, думки, мудрості, пізнання. Школа - своєрідний оберіг, теплий і затишний дім, в який хочеться повертатися знову і знову. Саме тому 110 ювілей Ставчанської школи став 23 лютого 2013 року спільним святом великої, дружньої, могутньої шкільної родини.

На ювілей «храму науки» завітали почесні Куриш Ю.М., начальник управління освіти і науки департаменту освіти і науки, молоді та спорту обласної державної адміністрації; Боднар В. П., методист інституту післядипломної освіти, голова громадської ради з питань освіти, науки і виховання при Чернівецькій облдержадміністрації; Радомський О. В., заступник голови Хотинської районної державної адміністрації; Плаксивий О. В., начальник управління освіти, молоді та спорту Хотинської РДА; Василенко Г. М., голова Хотинського райкому профспілки працівників освіти,  районної Ради і відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації; КовальМ. І., голова громадської ради з питань освіти, науки і виховання при Хотинській РДА; Кирнац Н. Д., заступник начальника управління, начальник відділу освіти управління освіти, молоді та спорту Хотинської РДА, гості, ветерани педагогічної праці, випускники школи, педагогічний колектив, батьки та учні.

Щирі вітання прозвучали від Куриша Ю. М. та Радомськог Б. В., які привітали присутніх зі святом і нагородили  педагогів грамотами. Плаксивий О. В. та Василенко Г. М. відзначили належну роботу педагогічного колективу школи, високі досягнення у навчанні та вихованні підростаючого покоління та нагородили грамотами працівників школи та учнів-переможців районних предметних олімпіад.  Окрім того, подарували школі ноутбук для використання у навчальному процесі.

Колектив школи почув у свою адресу не тільки теплі слова поздоровлень, але й отримав подарунки від педколективу Круглицького НВК, випускників школи Грубляка В. Т., професора, кандидата медичних наук, заслуженого лікаря України, доктора філософії та медицини, Кантеміра С. О., доцента, докторанта кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького НУ ім.. Федьковича, вчителя-ветерана Грубляк О. Д., Коваль М. І., Голика В. Н., директора Ставчанського професійного ліцею.

 Приємним сюрпризом став подарунок від працівників  ліцею – підключення НВК до мережі інтернету.

Привітання перепліталися з чудовою концертною програмою, в якій брали участь найталановитіші учні школи. Тут було все: і

Святкову програму супроводжувала презентація про школу «Без минулого ми не варті майбутнього», спеціально змонтована до ювілею. Всі присутні на святі здійснили віртуальну подорож у минуле, побували в сьогоденні і заглянули у майбутнє школи. Подорож була незвична, проводили її по зупинках.

1             зупинка - Історія школи

2             зупинка - Адміністрація школи

3             зупинка - Педагогічний колектив

4             зупинка - Вчителі-пенсіонери  _г

5             зупинка - У пам’яті навічно

6             зупинка - Сьогодення

Ставчанська школа має не тільки багате минуле, творче сучасне, а й широкі перспективи розвитку у майбутнє. Впевненість у завтрашньому дні ґрунтується на високому професіоналізмі вчительського колективу, на багаторічних традиціях, сучасних методиках виховання, тісній співпраці з випускниками, батьками. Саме тому ювілей школи - це справжнє свято для кожного учасника навчально-виховного процесу.

Наприкінці свята пролунав малиновий голос шкільного дзвоника. Він вкотре нагадав всім присутнім про те, що ніколи не гаснитиме у стінах нашої рідної школи і в серцях її вихованців, осяваючи всіх все новим і новим теплом.

На ювілеї нашої школи було все: промови, концертні номери, подарунки, сюрпризи, а також багато тепла, привітності, простих щирих людських почуттів.

А запорукою успіху стала єдність педагогічного, учнівського, батьківського колективів, овіяних спільним духом величної щколи - іменинниці.

Сподіваємось, що таких свят буде ще багато.

До нових славетних ювілеїв у нашій школі!

До нових знаменних дат!

Газета "Освіта Буковини ", № 38, від 15 жовтня 2014 року "Застосування міжпредметних зв"язків - важливий фактор підвищення ефективності навчання в умовах сільської школи"