Випускний вечір у Ставчанському НВК
«Дім, який ми
збудували»
Серця вперше торкнулась тривога,
хоч співає воно, як дитя,
нині стелиться всім їм дорога
із дитинства в доросле життя.
Перегортаючи календар, день за днем, школярі з хвилюванням чекають цього
дня. Закінчення навчання у школі, випускний вечір – свято, яке буває лише раз у
житті кожної людини. У ньому зустрічаються світлі надії і біль розлуки, радість
зустрічі з майбутнім та сум прощання. Адже, приходить час, коли єдина шкільна
стежина для всіх випускників розходиться у різні напрямки. Завтра перед ними
відкриються тисячі доріг, де кожен з них обере свій особистий життєвий шлях.
Всі були зачаровані не лише красою наших цьогорічних випускників, а й були
приємно подивовані тією, направду, дружньою й святковою атмосферою, яку на
шкільному святі разом творили наші діти й їхні батьки, вчителі, молодші учні.
Свято проходило
у формі будівництва будинку.
У
кожної людини повинен бути будинок - те місце, де його люблять і чекають, розуміють і
приймають таким, який він є, де тепло і затишно.
До присутніх звернулися ведучі свята: «На початку
шкільного життя теперішніх дев'ятикласників, вони разом
із батьками та
вчителями обговорили план
будівництва «будинку мрії», створили
спільний проект класного будинку, який
побудує не Джек, а вони самі, бо
діти мріяли побудувати будинок, де всі будуть жити щасливо в любові та злагоді. Вони мріяли створити будинок
з «будівельного матеріалу» з особливими властивостями: доброти, розуміння,
взаємодопомоги, терпіння, такту, гумору.
Уявіть собі,
що сьогодні ми всі - будівельники: і дев’ятикласники, і
батьки, і вчителі. Нашому будинку не вистачає ще кілька цеглинок. Давайте
сьогодні спробуємо завершити будівництво!»
Право закласти
цеглину Урочистих хвилин
було надано директору школи Максимчуку
Василю Миколайовичу.
Батьки разом із синами
і доньками закласти
цеглину батьківської Мудрості.
Право закласти цеглину
Спогадів надали учням молодших класів класів.
Випускники 9 класу,
урочисто заклали цеглину
Дружби у шкільний
дім.
Перший вчитель Гричук Геннадій
Петрович та класний керівник Голик Таїсія
Василівна урочисто заклали цеглину Учительських настанов.
Цілий вечір всі будували
шкільний дім і ось залишилася
одна цеглина, яка зветься цеглиною Побажань.
Випускний вечір належить до тих свят, які відбуваються один раз в житті.
Кожен випускник, з радістю згадує ті чудові дні коли він лише почав ходити в
школу. Напевно, кожен пам’ятає і свою першу вчительку, і перше кохання, і першу
оцінку в щоденнику. За роки навчання всі подорослішали. І ось нарешті
прийшов той довгожданий день про який мріє кожен школяр — випускний
вечір. Всі випускники дивляться на все що довкола відбувається вже
дорослими очима. Вони вже не ті хлопчиська та дівчата, які колись йшли в перший
клас, не знаючи чого їм чекати. Це вже люди, що сповна відбулися, котрі готові
розвиватися і зростати по життю. Усі промови зводилися до побажань
молодим людям отримати від Бога довгу й щасливу долю.
Нехай ці побажання для них збудуться!